Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 16:00, курсовая работа
Метою написання даної курсової роботи є вивчення теоретичних та методологічних аспектів нарахування амортизації основних засобів.
Предметом дослідження виступає облік амортизації основних засобів.
При написанні роботи, основними задачами є:
1.вивчення економічної природи зносу і амортизації;
2.ознайомлення з еволюцією амортизаційної політики в Україні;
3.розгляд методів нарахування амортизації у відповідності до П ( с ) БО 7;
4.дослідження податкових аспектів амортизації;
5.характеристика синтетичного і аналітичного обліку амортизації основних засобів.
Вступ..................................................................................................................3
1.Економічна природа зносу і амортизації.........................................................4
2. Еволюція амортизаційної політики в Україні................................................8
3.Характеристика методів нарахування амортизації у відповідності
до П ( с ) БО 7...................................................................................................16
4.Податкові аспекти амортизації.......................................................................27
5.Синтетичний та аналітичний облік амортизації основних засобів.............33
Висновок...........................................................................................................37
Література.........................................................................................................
до П(с)БО 7 “Основні засоби”
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” визначено, що об’єктом амортизації є основні засоби (крім землі).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкту, який встановлюється підприємством при визначенні цього об’єкта активом. Строк корисного використання цього об’єкта переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Згідно з П(с)БО 7, амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:
Метою нарахування амортизації за допомогою одного з п’яти методів, запропонованих Положенням, є створення реального джерела відновлення основних засобів.
Різні методи нарахування амортизації повинні переслідувати одну велику мету: забезпечення систематичного і раціонального розподілу купівельної вартості довгострокового активу, шляхом нарахування зносу на протязі всіх наступних періодів його корисного використання. Але кожний метод передбачає визнання витрат відповідного поточного періоду різних частин загальної суми, яка підлягає розподілу. Розглянемо більш детально всі методи нарахування зносу (амортизації).
Для того, щоб наглядніше показати їх особливості, при розгляді методів використаємо дані одного й того самого умовного числового прикладу.
Приклад. Первісна вартість придбаного підприємством виробничого обладнання склала 81 тис. грн. На підприємстві було прийнято рішення про граничний термін експлуатації обладнання – 4 роки, після чого в результаті фізичного і морального зношування, а також зміни технології буде закуплене нове обладнання. Натомість через 4 роки підприємство планує отримати виручку за використане обладнання у розмірі 16 тис. грн. Виходячи з цього, вартість, яка підлягає амортизації, складає 65 тис. грн.(81 тис.-16 тис.=65 тис.). За період експлуатації об’єкта планується випустити 130 тис. одиниць продукції, зокрема:
1 рік – 30 тис. штук;
2 рік – 40 тис. штук;
3 рік – 40 тис. штук;
4 рік – 20 тис. штук.
Метод 1 – прямолінійний (рівномірний).
Нарахування зносу (амортизації) методом прямолінійного і рівномірного списання пропорційно часові використання (рівномірна амортизація) досягається за допомогою методу прямолінійного списання. При використанні цього методу, вартість об’єкту основних засобів списується однаковими частинами на протязі всього періоду його експлуатації. Суть рівномірного методу заключається в тому, що витратами поточного періоду визначається завжди однакова частина купівельної вартості активу (за вилученням визначеної ліквідаційної вартості) на протязі всього строку корисного використання цього активу. Нарахування зносу (амортизації) активу методом прямолінійного і рівномірного списання пропорційно часу використання визначимо за формулою 1:
Амортизаційні первинна вартість – ліквідаційна вартість
відрахування
розрахований строк експлуатації
Виходячи із зазначеного:
Річна норма амортизації = 25%(100%:4=25%)
Річна сума амортизації = 16250 грн.(65000*25%:100%=16250)
Місячна сума амортизації = 1354 грн.(16250:12=1354)
Рік | Розрахунок | Амортизаційні
відрахування, грн. |
Накопичена
амортизація (знос), грн. |
Балансова
вартість, грн. |
0
1 2 3 4 |
-
65000*0,25% 65000*0,25% 65000*0,25% 65000*0,25% |
-
16250 16250 16250 16250 |
-
16250 32500 48750 65000 |
81000
64750 48500 32250 16000 |
Всього: | 65000 |
Перевагами прямолінійного методу є перш за все простота розрахунку амортизації, а також можливість рівномірного розподілу амортизації у кожному звітному періоді, що добре для аналітичного обліку продукції, яка виробляється і реалізується.
Недоліками методу вважають те, що він не враховує моральний знос, різну виробничу потужність основних засобів у різні роки їх експлуатації і необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби, а головне – у деяких випадках важко визначити виробіток окремих об’єктів основних засобів.
Отже, згідно з цим методом, сума зносу залишається завжди постійною. Облікова вартість активів зменшується з року в рік на одну й ту ж суму. Метод – простий, раціональний, систематичний. Його використання особливо доцільно тоді, коли ступінь експлуатації активу у кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає майже рівномірний спад економічної корисності активу із року в рік. У зв’язку з цим, на практиці він використовується частіше інших.
Метод 2 – зменшення залишкової вартості.
Існують види довгострокових активів, які вже на ранній стадії використання втрачають більшу частину своєї вартості, наприклад, автомобіль. Так прийнято, що на активи треба на ранній стадії використання значно менше витрат на обслуговування і експлуатацію, ніж тоді, коли вони зношені. Тому зручніше нарахувати амортизацію за методом зниженої величини, оскільки сума амортизації і витрати на утримання доповнюють один одне.
За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість. Норма амортизації розраховується за такою формулою 2:
Норма
амортизації
де n - кількість років експлуатації (корисної) об’єкта.
Виходячи із зазначеного: річна норма амортизації = 33,3%
16000 4 16 4 16 2
81000
Розрахунок річної суми амортизації на протязі строку роботи обладнання наведено в таблиці 3. Як видно, амортизація об’єкта за весь строк його експлуатації склала 65000 грн., тобто дорівнює вартості обладнання, яке підлягало амортизації з самого початку.
Перевагами
методу зменшення залишку є
Недоліком
метода є відповідна прискорена норма
нарахування зносу, яка визначається суб’єктивно
з обліковою метою. У зв’язку з постійними
змінами податкового законодавства
цей метод не отримав широкого застосування.
Таблиця 3
Розрахунок річної норми амортизації обладнання з використанням
методу зменшення залишкової вартості
Роки
експлуатації |
Залишкова
вартість, грн. |
Річна норма
амортизації, % |
Річна сума
амортизації, грн. |
1
2 3 4 |
81000
54027 36036 24036 |
33,3
33,3 33,3 33,3 |
26973
17991 12000 8036 |
х | 16000 | х | 65000 |
Метод зменшення залишку почали використовувати на практиці перш за все з метою оподаткування. Створення передумов відносно активізації підприємницької діяльності необхідно для подолання кризи, забезпечення стабілізації і росту економіки. Підприємства при виборі метода нарахування податкової амортизації, облік якої відокремлено від обліку економічно обумовленої амортизації, повинні керуватись економічними думками з точки зору вигідності ( невигідності ) обраного методу при сплаті податків. Тому слід дати можливість підприємствам в податковому обліку використовувати прискорені методи амортизації, враховуючи очікуваний спосіб отримання економічної корисності від використання засобів праці.
Таким чином, запропоноване збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаються з скоригованого валового доходу за рахунок надання можливості підприємствам використання прискорених методів амортизації в податковому обліку, спочатку призведе до зменшення величини оподаткованого прибутку та як результат – до зменшення розміру податку на прибуток, який сплачено в бюджет. Тим більше, дякуючи збільшенню розміру грошових коштів, які залишаються у підприємства, зменшенню податку до оподаткування і збільшення амортизаційних відрахувань підприємство буде мати можливість своєчасно поновити обладнання. Особливо це важливо в тих галузях, де має місце дуже велике моральне старіння діючого обладнання з використанням комп’ютерних технологій. З його допомогою підприємство зможе випускати продукцію, яка користується підвищеним попитом, отримають більше доходу і за рахунок цього сплачувати більше податків. Таким чином, країна може збільшення надходження податків в бюджет за рахунок зміни амортизаційної політики.
Метод 3 – прискореного зменшення залишкової вартості, за якими річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкту, і подвоюється.
Норма амортизації розраховується за формулою 3.
Амортизаційні річна норма залишкова вартість об’єкта
Відрахування амортизації на початку звітного року (3)
Виходячи із зазначеного:
Річна норма амортизації=50%