Інвентаризація активів

Майно одного і того ж найменування, сорту, ціни записуються до відповідного інвентаризаційного опису, як правило, один раз, оскільки під час підготовки до інвентаризації майно з однаковими ознаками, яке знаходиться в одному ізольованому приміщенні у однієї матеріально-відповідальної особи, зосереджується в одному місці або групується на підставі записів в робочих зошитах. Підрахунок підсумків описів одного примірника здійснює член комісії, другого -матеріально-відповідальна особа. На кожній сторінці опису вказується прописом кількість порядкових номерів та загальна кількість (в натуральних показниках) всього майна, незалежно від того в яких одиницях виміру воно відображено, та ставляться підписи всіх членів інвентаризаційної комісії. На останній сторінці інвентаризаційного опису записуються дані по останній сторінці та загальний підсумок порядкових номерів та облікових одиниць в натуральних вимірниках, які включено до опису, цифрами та прописом.

Оформлені і пронумеровані описи фактичних залишків майна використовуються в такому порядку:

перший примірник опису, заповнений членом комісії, і примірник, що заповнений матеріально-відповідальною особою, передаються до бухгалтерії;

другий примірник опису, заповнений членом комісії, передається матеріально-відповідальній особі. При зміні матеріально-відповідальної особи оформлені описи голова інвентаризаційної комісії передає:

перший примірник, заповнений членом комісії, та два примірники, заповнені матеріально-відповідальними особами (передаючим та приймаючим), в бухгалтерію;

другий примірник, заповнений членом комісії -матеріально-відповідальній особі, яка приймає майно

третій - яка здала майно.

Інвентаризаційні описи зо всіма додатками передаються до бухгалтерії в день закінчення інвентаризації.

По закінченню складання інвентаризаційних описів комісія шляхом співставлення фактичних залишків майна з залишками по звітам матеріально-відповідальних осіб, складених на дату інвентаризації, визначається попередній результат інвентаризації. Кінцевий результат інвентаризації визначається в бухгалтерії шляхом співставлення фактичних залишків майна по описам та залишками за книгами, виведеними на дату інвентаризації.

Для цього бухгалтерія підприємства на підставі перевірених даних про облікові та фактичні залишки (за інвентаризаційними описами) майна складає звірювальну відомість результатів інвентаризації за встановленими формами. Звірювальна відомість слугує для відображення результатів інвентаризації. При цьому до звірювальної відомості заносяться ті цінності, щодо яких встановлено відхилення фактичних даних від даних бухгалтерії в той чи інший бік.

До початку робіт зі складання звірювальної відомості бухгалтерія ретельно перевіряє правильність усіх підрахунків, наведених в інвентаризаційних описах або актах. Виявлені в підрахунках або цінах і таксуванні помилки виправляються і завіряються підписами всіх членів комісії і матеріально-відповідальних осіб. За цінностями, які перебувають на відповідальному зберіганні, складається окрема звірювальна відомість.

Складання звірювальної відомості супроводжується такими розрахунковими процедурами:

здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці;

розрахунок природної нестачі (у особливих випадках з особливого дозволу керівника проводяться уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі).

У результаті в звірювальних відомостях на підставі перевірених даних по обліку та фактичних залишків майна заповнюються слідуючі реквізити: порядковий номер по опису, найменування майна, одиниця виміру, попередні результати інвентаризації (визначається як різниця між фактичними залишками та залишками по обліковим даним), надлишок (кількість, сума), нестача (кількість, вартість), пересортиця:

надлишки, зараховані в покриття нестач (кількість, вартість, порядковий номер зарахованих нестач);

природна нестача (кількість за нормою, належить до списання, вартість).

Далі відображаються кінцеві результати: надлишок або нестача та канали списання нестачі або оприбуткування надлишку.

Методика виявлення результатів така. При нестачі фактичні залишки майна за інвентаризаційними описами менше, ніж за даними бухгалтерського обліку. Розмір нестачі визначається шляхом віднімання із залишків за даними бухгалтерського обліку залишків майна за даними інвентаризації.

Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій відносно прийняття рішень по знайденим порушенням (крадіжкам, халатному відношенню до службових обов'язків). Ця робота не з простих і вимагає неабияких здатностей аналізувати факти та події, максимум зосередженості та залізної витримки, тому що в багатьох випадках мова йде про матеріальну відповідальність фізичних осіб. При прийнятті кінцевого рішення зважувати всі “за” та “проти”, неодноразово повертатись до аналізу подій і фактів, що б не помилитися при виборі того чи іншого варіанту. Практичний досвід свідчить, що з любої, навіть самої критичної ситуації, буває декілька виходів, починаючи з найгіршого. Істина завжди десь по середині, і знайти її - справа не з легких, але це завжди повинно бути головною метою членів інвентаризаційної комісії.

Всі рішення комісія приймає на своєму засіданні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій по врегулюванні інвентаризаційних різниць комісія повинна керуватися Законами України і, зокрема, Інструкцією №69. В регулюванні інвентаризаційних різниць п. 11.12 Інструкції №69 передбачає наступне:

перевищення вартості коштовностей, по яких надлишок, проти вартості коштовностей, по яких нестача при пересортиці, відносяться на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та результатів фінансово-господарської діяльності;

взаємний залік залишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по відношенню до товарно-матеріальних цінностей однакового найменування та в рівнозначній кількості при умові. Що лишки та нестачі виникли за один і той же перевіряємий період і в однієї і тієї ж особи, що перевіряється;

органи державного управління, до ведення яких відносяться підприємства, можуть встановлювати порядок, коли такий залік може бути припущений відносно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, які відносяться до її складу, подібні за зовнішнім видом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковування тари);

у випадку. Якщо при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей за якими нестача, більше вартості цінностей за якими лишок, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб;

якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумарна різниця розглядається як нестача цінностей з верх норм природної втрати з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути надані вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винуватців.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та грошових засобів з бухгалтерськими даними, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в слідуючому порядку:

основні засоби, ТМЦ, цінні папери та інше майно, за яким надлишки, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з послідуючим встановленням причин виникнення надлишку та винних в цьому осіб;

втрати цінностей в межах затверджених норм списуються за рішенням керівника підприємства. Норми природних втрат можуть застосовуватися тільки у випадку виявлення фактичних нестач. При відсутності норм втрат вона розглядається як зверхнормативні витрати.

зверх норм втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватці не встановлені, або в втягуванні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. В документах, якими оформлюються списання втрат та понаднормативні нестачі, повинні бути вказані прийняті заходи по недопущенню таких втрат в майбутнєму.

До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання ТМЦ, лишки, які було виявлено та доведені факти перевитрат, крадіжок майна, грошових коштів; розроблені і проголосовані заходи по порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутку підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи по їх недопущенню в майбутнєму, вказуються прийняті види покарань конкретних фізичних осіб, рішення про направлення матеріалів інвентаризації до судово-слідчих органів.

До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації складена бухгалтером на підставі зданих до бухгалтерії матеріалів по проведеній інвентаризації.

Матеріали інвентаризаційної комісії повинні бути в 5-денний строк розглянуті і затверджені керівником підприємства. Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. Всі прийняті рішення набувають юридичної сили та стають обов'язковими для виконання всіма працівниками після затвердження керівником підприємства протоколу засідання комісії.

 

 

Порядок визначення розмірів матеріального відшкодування за результатами інвентаризації

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей регулюється Постановою КМУ від 22.01.96 р. №116 “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей” з змінами і від 27.08.96 р., 20.01.97р., 15.12.97р. Цей порядок не розповсюджується на дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та валютні коштовності.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість, та розміру акцизного збору за формулою:

 

 

Рз -розмір збитку;

Бв -балансова вартість;

А -амортизаційні відрахування;

Іинф -індекс інфляції;

ПДВ -розмір податку на додану вартість;

Азб -розмір акцизного збору.

Вартість вузлів, деталей, полуфабрикатів та іншої продукції, що виробляється підприємством для внутрігосподарських потреб, а також вартістю продукції, виробництво якої не завершено, визначається виходячи з собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на дану продукцію з застосуванням коефіцієнту 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифіційованого, спирту етилового сирцю, який використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртних, зброжено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з врахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сіркового ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника та ПДВ з застосуванням коефіцієнту 2.

У випадках розкрадання або гибелі тварин сума збитків визначається за закупочними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, з застосуванням коефіцієнту 1,5.

Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібної ціни суми дотації.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, псування бланків цінних паперів та документів суворої звітності (обліку) розраховуються із застосуванням коефіцієнту:

5 - до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких вказана номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

У випадку розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, які підлягають списанню на витрати по мірі відпуску їх у виробництво або експлуатацію, що обліковуються тільки в кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшені пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50% ринкової ціни.

Відшкодування нестачі дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння проводиться згідно Закону України від 06.06.95 р. №217/95-ВР “Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, організаціям та закладам розкраданням, псуванням, нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних коштовностей”, із змінами і доповненнями. Внесеними ЗУ від 14.07.98 №932.

Збитки, нанесені підприємству, установі, організації робітниками, які виконують операції, пов'язані з закупівлею, доставкою, продажем, обміном, перевезенням, пересилкою, зберіганням,, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням в процесі виробництва дорогоцінних металів та дорогоцінних каменів, ювелірних, побутових та промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння; відходів та лому, з вмістом дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, а також валютні операції, і які повинні в розкраданні, псуванні, нестачі або понаднормативних їх витратах (крім втрат, які відбулися в зв'язку з непередбаченими порушеннями спец правил, технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбайливості в роботі, порушень спеціальних правил, інструкцій, визначаються в розмірах: