Інвентаризація активів

Необхідною умовою динамічного соціально-економічного розвитку підприємства є підвищення ефективності виробництва. При цьому в процесі аналізу необхідно розробити конкретні заходи щодо її підвищення, оцінити результати вкладень живої, уречевленої праці і виявити причини низької окупності ресурсів.

 

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва і її економічна ефективність у СТОВ "Дружба"

Показник	1998	1999	2000	2000 у % до
				1998	1999
Показники рівня інтенсивності виробництва
З розрахунку на 100 га с.-г. угідь:
1. Основних засобів, тис. грн.	154,4	158	170,5	110,4	107,9
2. Основних виробничих і оборотних засобів, тис. грн.	182,9	184,3	194	106,1	105,3
3. Поточних виробничих витрат у сільському господарстві, тис. грн.	40,3	54,4	58,5	145,2	107,5
4. В т. ч. оплати праці, тис. грн.	5,6	7,1	8,45	150,9	119,0
5. Поголів'я продуктивної худоби, ум. гол.	342	315	497	145,3	157,8
Вартість валової продукції з розрахунку на:
1. 100 грн. основних виробничих і оборотних фондів, грн.	12,6	16,7	13,3	105,6	79,6
2. 1 люд.-год.	3,2	4,9	4,1	128,1	83,7
3. 1 середньорічного працівника	5	6,7	5,5	110,0	82,1
4. 100 грн. Виробничих витрат	57,2	56,1	44,2	77,3	78,8
5. На 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	23	30,5	25,88	112,5	84,9
Рівень сукупної рентабельності, %	-35,9	16,2	28,6	-79,7	176,5

 

Дані СТОВ “Дружба” свідчать, що праця у даному господарстві використовувалась не ефективно. В господарстві в 2000 р. з розрахунку на 100 га с.-г. угідь вартість основних засобів склала 170,5 тис. грн., що на 10,4% більше ніж в 1998 р.; вартість основних виробничих і оборотних засобів склала 194 тис. грн., що на 6,1% більше ніж в 1998 р. В той же час збільшення цих показників призвело до зменшення виробництва валової продукції в розрахунку на 100 грн. основних виробничих і оборотних засобів до 13,3 в 2000 р. з 16,7 в 1999 році. Збільшення поточних витрат на 100 га с.-г. угідь на 7,5% призвело до зменшення виробництва валової продукції на 100 грн. витрат на 21,2 %.

Зважаючи на зниження продуктивності праці і збільшення поточних витрат в цілому господарство отримало зменшення виробництва валової продукції на 100 га с.-г. угідь з 30,5 тис. грн. в 1999 році до25,88 тис. грн. у 2000 р. Загальні ж результати діяльності можна вважати задовільними, бо в господарстві отримано прибуток, про це свідчить показник рівня сукупної рентабельності - в 2000 р. він становить 28,6 %, що на 76,5% більше ніж в 1999 році, тоді як, ще в 1998 році СТОВ "Дружба" отримало збиток.

Отже господарство повинно підвищувати продуктивність праці за рахунок більш оптимального складу основних, оборотних засобів та чисельності працівників; зменшувати трудомісткість виробничих процесів за рахунок повного використання нововведень.

Все це повинно послужити основою для подальших перспективних розробок господарювання, які направлені на проведення міроприємств по удосконаленню господарської діяльності, яка б забезпечила більш раціональний розвиток підприємства.

Для удосконалення фінансового стану, покращення фінансової стабільності.. необхідно збільшувати величину прибутку за рахунок росту виробництва продукції, покращення структури спеціалізованої продукції, економного витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, використання усіх резервів збільшення прибутку, прискорення обертання оборотних засобів тощо.

Застосовувана форма обліку

В СТОВ "Дружба" застосовується журнально-ордерна форма обліку, що є основною формою бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах.

Журнально-ордерна форма обліку будується в господарстві відповідно до загальних принципів організації обліку за цією формою в народному господарстві з урахуванням специфіки діяльності підприємства. У господарстві при даній формі обліку застосовуються журнали-ордери, допоміжні відомості і реєстри, виробничі звіти, таблиці аналітичних даних до журналів ордерам, аркуші - розшифровки.

Усі застосовувані журнали ордера, у залежності від прийнятого порядку записів у них можна підрозділити на сімох груп:

1. Журналу-ордера по кредиту одного рахунка з відомостями по дебету одного рахунка (Журналу-ордера № 1, 2р. і відомості № 1а, 2а).
2. Журналу-ордера по кредиту декількох рахунків з відомостями по дебету рахунків.
3. Журнали ордера по кредиту декількох рахунків з відомостями аналітичного обліку (Журналу-ордера № 12, 13, 15.)
4. Журналу-ордера по кредиту одного чи декількох рахунків і окремо відомості до них для аналітичного обліку (журналу-ордера № 8, 11, 16.).
5. Журналу-ордера по великому числу рахунків і окремо відомість, чи таблиця виробничі звіту для аналітичного обліку до кожного рахунка (Журнал - ордер №6.)
6. Журнал-ордер по одному балансовому рахунку зі сполученням синтетичного й аналітичного обліку шляхом застосування принципів лінійно-позиційного запису (Журнал-ордер №6, 7.)
7. Журналу-ордера по одному балансовому рахунку зі сполученням синтетичного й аналітичного обліку шляхом об'єднання в одному регістрі допоміжної відомості і Журналу-ордера (Журнал-ордер №9.).

Переважне більшість регістрів журнально-ордерної форми обліку побудовано виходячи з основних принципів:

1. Шахової форми графлення облікових регістрів.
2. Лінійний спосіб запису в них господарських операцій.

Шахова побудова регістрів дає можливість записувати операції по дебету і кредиті рахунків за один робочий прийом.

Лінійно-позиційний спосіб запису дає можливість організувати ведення аналітичного обліку паралельно із синтетичним.

При журнально-ордерній формі обліку узагальнюючим синтетичним регістром, за допомогою якого складається звітний баланс, є Головна книга. У зв'язку з побудовою журналів-ордерів по кредитовій ознаці дебетові обороти в Головній книзі по кожнім синтетичному рахунку розосереджуються по декількох журналах-ордерах. Сукупність регістрів журнально-ордерної форми обліку припускає визначений порядок запису в них. Вони містять усю необхідну інформацію для складання поточної і річної бухгалтерської звітності.

Підставою для записів у регістри журнально-ордерної форми обліку є типові первинні документи. Дані документів попередньо групують у чи відомостях виробничих звітах. Наприкінці місяця в цих регістрах підраховують підсумки, що використовують для записів у журнали-ордери. Після підведення місячних підсумків у журналах-ордерах роблять взаємне звірення даних журналів-ордерів. Остаточні підсумки всіх журналів-ордерів переносять у Головну книгу, на підставі якої складається бухгалтерський баланс.

При журнально-ордерній формі обліку важливо організувати справа так щоб усі первинні документи надходили в бухгалтерію вчасно і не допускалася затримка записів у регістрах.

У цілому переваги журнально-ордерної форми обліку можна звести до наступного:

1. Значне скорочення повторюваності облікових записів.
2. Система обліку передбачає широке сполучення синтетичного й аналітичного обліку.
3. Показники регістрів у журнально-ордерної форми обліку тісно зв'язані з показниками звітності, що дозволяє складати практично усі форми звітності на основі підсумкових даних поточного бухгалтерського обліку.
4. Багато регістрів журнально-ордерної форми обліку будуються таким чином, що в них поряд з фактичними даними приводяться і відповідні планові показники,
5. При журнально-ордерній формі обліку значно полегшуються можливості поточного контролю.
6. Поліпшуються можливості для удосконалювання праці рахункових працівників. Оскільки всі облікові регістри строго регламентовані по аналітичних позиціях і кореспондуючим рахункам створюються можливості для поліпшення документообігу, більш раціонального поділу праці між рахунковими працівниками. Усе це підвищує загальну культуру обліку і вірогідність даних.

 

 

3. Інвентаризація активів і зобов'язань, як метод бухгалтерського обліку і достовірність відображення об'єктів обліку в фінансовій звітності

 

3.1.Види і завдання по проведенню інвентаризації

 

Інвентаризація - це перевірка та документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів і зобов'язань (майно, вкладення підприємств в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами і кредиторами) підприємства.

Інвентаризація є одним із елементів бухгалтерського обліку і виступає в якості обов'язкового доповнення до поточної документації господарських операцій.

Статтею 10 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996-ХІV (з змінами і доповненнями) пункти 1 і2 стверджують, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, при якій перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, окрім випадків, коли їх проведення є обов'язковим згідно чинного законодавства України.

Випадки обов'язкового проведення інвентаризації декларовані п.12 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок подання фінансової звітності” затвердженого 28.02.2000 р. № 419. Перед складанням річної звітності річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства.

Крім того проведення інвентаризації обов'язкове в випадках:

Передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, реорганізації державного підприємства в акціонерне товариство;

За приписом судово-слідчих органів;

У разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

При передачі підприємства та їх структурних підрозділів (на дату передачі);

У разі ліквідації підприємства.

Порядок проведення інвентаризації визначається Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарної-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 (із змінами та доповненнями).

Наряду з цим, у відповідності із Законами України “Про прокуратуру”, “Про службу безпеки в Україні”, “Про міліцію”, “Про державну податкову службу в Україні” та організаційно-правовими основами боротьби з організованою злочинністю судово-слідчі органи, які поводять дізнання, можуть призначати повторні та додаткові ревізії по тим чи іншим питанням з обов'язковим проведенням інвентаризації цінностей на об'єктах. Потреба в таких інвентаризаціях частіше всього виникає в тих випадках, коли попередня ревізія проводилася без інвентаризації цінностей.

В окремих випадках потреба в інвентаризації цінностей виникає при ревізіях по завданню судово-слідчих органів, коли неправильно визначені наявність і розмір нестач, залишків та інших матеріальних витрат, період їх виникнення і відповідальних осіб.

В залежності від періодичності проведення інвентаризації бувають плановими і раптовими. Планові інвентаризації готуються завчасно, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів нестач (залишків), скільки вивчення загального стану справ по відповідності оперативного обліку встановленій обліковій політиці підприємства та документального оформлення господарських операцій по тому чи іншому питанню. Підготовка до планової інвентаризації включає групування по назві, сортування за сортами та розкладання по групам ТМЦ для зручного підрахунку, вимірювання, переважування,, їх розташування в складських приміщеннях для зберігання та подальшої переробки, оформлення реєстру прибутково-видаткових накладних, товарних, касових та інших звітів.

Раптові інвентаризації проводяться без попередньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення порушень та осіб, які допускають такі порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень в майбутньому.

В залежності від повноти обхвату об'єкта інвентаризація поділяється на повні та часткові.

Повна інвентаризація передбачає перевірку активів і зобов'язань, при якій перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, визначається їх стан(придатність чи непридатність для подальшого використання). В разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.

Часткова інвентаризація охоплює якусь частину засобів чи зобов'язання. Часткова інвентаризація проводиться для забезпечення точності облікових або звітних даних з метою посилення боротьби з втратами та зміцнення фінансової дисципліни.

В залежності від способу проведення інвентаризації бувають суцільними, вибірковими та контрольними.

Суцільна інвентаризація може здійснюватися як при повній, так і при частковій її формі, і передбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єктів.

Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей і доцільна в тих випадках, коли в коморі порівняно недавно (не більше 2 місяців) проводилася повна інвентаризація.

Контрольна інвентаризація є різновидом вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення , як правило, повинна охоплювати не менше 10 % від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних) внесених до опису.