Інвентаризація активів

На основні засоби, що знаходяться в оренді на даному підприємстві, складається окремий опис в двох примірниках з обов'язковою перевіркою відповідних документів, які підтверджують факт отримання в оренду (договір, угода, акт приймання-передачі). Один примірник опису пересилається (передається) орендодавцю. На основні засоби, передані в оренду комісія зобов'язана отримати інвентаризаційний опис від орендаря, і тільки на його підставі приймається рішення про включення таких засобів до списків інвентаризації.

Якщо під час інвентаризації виявлені нестачі або лишки, комісія бере у матеріально-відповідальної особи письмове пояснення причин виникнення таких розходжень та в подальшому використовує їх для встановлення характеру лишків та нестач, для регулювання інвентаризаційних різниць та прийняття рішень про відшкодування нестач. Лишки незалежно від причин їх виникнення, оприбутковуються на баланс підприємства.

Результати обробляються робітниками бухгалтерії підприємства. Така робота складається в регулюванні розходжень фактичної наявності основних фондів з даними бухгалтерського обліку, встановленими при інвентаризації. Позиції, за якими маються розходження, при інвентаризації заносяться до звірювальної відомості.

Особливістю інвентаризації нематеріальних активів є те, що комісії слід враховувати наступне:

Перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому виразі на підставі первинних документів. До числа останніх відносяться акти приймання-передачі, платіжні доручення та документи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальних активів;

перевіряється відповідність нематеріальних активів вимогам, викладеним в П(С)БО 8”Нематеріальні активи”;

визначається можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів.

Відповідно П(С)БО 8 нематеріальні активи - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений) від підприємства і використовується більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

На сьогодні не існує офіційно встановленої форми інвентаризаційного опису нематеріальних активів. Тому сьогодні підприємства можуть самостійно розробити її, використовуючи як базову модель форму №ВНА-1 “Відомість обліку нематеріальних активів, нарахованої амортизації (зносу)” затверджену наказом міністерства фінансів України від 11.02.98 року.

У такому описі комісія обов'язково повинна зазначити:

інвентаризаційний номер об'єкта;

його назву і стислу характеристику;

місце знаходження (експлуатації), тобто назву структурної одиниці підприємства;

первинну вартість і суму нарахованого зносу;

строк корисного використання.

Слід враховувати, що при інвентаризації таких нематеріальних як програмне забезпечення комісія обов'язково перевіряє їх робочий стан та визначає перелік заходів, проведення яких і надалі дозволить підтримувати ці нематеріальні активи в робочому стані.

 

3.2.3 Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, балансові рахунки 20,21,22,23,24,25,26,27,28, позабалансовий рахунок 02 найчастіше трапляються в практичній діяльності підприємств. Це один з радикальних методів контролю за збереженням оборотних активів підприємства і водночас є дійовим способом нагляду за роботою матеріально-відповідальних осіб. Інвентаризація ТМЦ використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг, а ще в тих випадках, коли інші способи отримання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Обов'язковими є проведення інвентаризації в разі зміни матеріально-відповідальних осіб. А роздрібна торгівля та громадське харчування без інвентаризації сировини чи товарів просто не зможуть ефективно функціонувати.

Перед тим, як проводити інвентаризацію необхідно з'ясувати, які ТМЦ відносяться відповідно до П(С) БО 9 ”Запаси”, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 №246, до запасів.

Так, згідно п. 4 П(С) БО 9 запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо є ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт і послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнало доходу;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, непередбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормативного операційного циклу, як що він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського господарства, якщо вони оцінюються за П(С)БО.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Порядок визначення первинної вартості запасів наведено в п. 9 П(С)БО9.

Інвентаризація ТМЦ - трудомістка і морочлива справа. Вона потребує від членів комісії постійної уваги, усидливості, стійкості перед спокусою отримати хабаря. У багатьох випадках інвентаризація ТМЦ є чи не єдиним способом вирішення злободенних питань, які виникають в роботі того чи іншого підприємства (наприклад, при передачі складських приміщень, справ, передачі зміни в торгівельному закладі тощо).

Треба зазначити, що Інструкція №69 досить повно регламентує процес проведення такої інвентаризації. Наразі інструкція передбачає таке:

переважування, обмір, підрахунок ТМЦ проводиться у порідку розміщення цінностей в даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. У разі зберігання ТМЦ в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально-відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується, і комісія переходить у наступне приміщення;

інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що перебувають у дорозі, не оплачені в строк, товари і цінності відвантажені покупцям та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначається на підставі документів за обов'язкової перевірки в натурі частини вказаних цінностей;

на прибуткових документах на ТМЦ, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально-відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка “після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;

на видаткових документах про ТМЦ, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, і вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;

допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб(на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в описі.

Дані про наявність тих чи інших ТМЦ із зазначенням назви відмітних ознак, включаючи номенклатурний номер, одиницю виміру і кількість фактично виявлених натуральних одиниць, заносяться до інвентаризаційного опису. Кожна сторінка опису підписується членами комісії і матеріально-відповідальними особами. Наприкінці кожної сторінки цифрами записується загальна сума натуральних одиниць, відображених на цій сторінці.

На останній сторінці опису матеріально-відповідальні особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічені і відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, жодних пропусків і невключених до опису предметів немає. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників, один з яких вручається матеріально-відповідальній особі.

Якщо інвентаризація триває більше одного дня, то в такому разі до її закінчення інвентаризаційні описи перебувають у місці зберігання ТМЦ. На час перерви у роботі інвентаризаційної комісії сховища закриваються на два замки й опечатуються або опломбуються. Ключі від одного з них є в матеріально-відповідальної особи, а від другого -у голови комісії. Печатка чи пломба зберігається у когось із членів комісії.

Члени інвентаризаційної комісії проводять інвентаризацію в присутності матеріально-відповідальних осіб (в разі бригадної матеріальної відповідальності обов'язкова присутність бригадира) і при повному складі комісії. Якщо хтось із членів комісії з поважної причини не може брати участь у проведенні інвентаризації (через хворобу, звільнення, відрядження тощо), його замінюють іншим працівником підприємства, з обов'язковим внесенням змін до наказу про інвентаризацію.

Якщо на складі зберігаються ТМЦ інших підприємств, організацій, фізичних осіб на них складається окремий опис з посиланням на документи, які підтверджують факт прийняття таких цінностей на відповідальне зберігання. Один примірник належним чином заповненого акту з інвентаризації в 10-денний строк передається (пересилається) в власнику таких ТМЦ.

При інвентаризації товарів, що перебувають у дорозі, на них також складається окремий акт. При цьому комісія повинна переконатися, що такі товари справді відвантажені постачальником на адресу свого підприємства. Якщо з'ясується, що товари не були відвантажені, комісія повинна з'ясувати причини, чому відправлення товару не відбулося, і вжити заходів, щоб виправити ситуацію.

Інвентаризація ТМЦ, що перебувають у дорозі, які відправлені, але не оплачені в термін покупцями, оформлюються актом інвентаризації товарів відвантажених. Комісія повинна перевірити чи справді таке відвантаження відбулося. При цьому на відвантажену покупцям, але не оплачену у встановлені строки продукцію (товари), і на ті, строк оплати яких не настав, пропонується складати окремі акти. Перераховані вище ТМЦ можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими первинними документами: рахунками постачальників, копіями платіжних вимог(рахунків-фактур), вибутково-прибутковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, охоронними розписками, договорами на відповідальне зберігання тощо, які пред'явлені покупцям (отримані від постачальників).

ТМЦ, які належать даному підприємству і перебувають на складах інших підприємств або організацій, перевіряються комісією відповідного підприємства. Комісія підприємства-власника ТМЦ повинна затребувати від підприємства, де зберігаються такі ТМЦ, 1 екземпляр інвентаризаційного опису. До отримання такого опису вартість таких товарів, яка обліковується на певних рахунках балансу, не може бути підтверджена інвентаризаційною комісією підприємства - власника ТМЦ.

 

3.2.4 Інвентаризація поголів'я тварин і птиці

Основною задачею інвентаризації є визначення фактичної наявності тварин за їх видами та обліковими групами в цілому по господарству, а також по матеріально-відповідальним особам. До інвентаризації необхідно ознайомитися зі станом первинної документації, інвентаризаційних описів, журналів реєстрації приплоду та іншими документами, які мають відношення до обліку руху та наявності поголів'я; розміщенням та закріпленням тварин за матеріально-відповідальними особами. Після ознайомлення з обліковою і зоотехнічною документацією на фермі, ділянці необхідно оглянути територію, на якій розміщені тварини, це можуть бути сектори, бокси, споруди, декілька будівель, корпуси. Огляд виконується з метою попередження угону худоби або її добавлення через додаткові канали. Крім того, необхідно впевнитися, чи оформлені документи на народжених в останню добу телят, телят поросят, ягнят, та лошат. Якщо виявлено не оприбуткований приплід, слід вимагати від посадових осіб негайного оформлення документів.