Нормативне регулювання бухгалтерського обліку на підприємстві

РОЗДІЛ 1

ОБЛІКОВА  ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ КОРИСТУВАЧІ

 

1. Суть облікової інформації та її вплив на прийняття               управлінських рішень

 

Сучасні умови  господарювання підвищують роль управлінських  рішень та оптимізації відносин з  державою для виконання завдань суб’єктом економіки. Ефективність життєдіяльності підприємства залежить від наявності та умілого використання економічної інформації, основу якої становить облікова. Це зумовлює необхідність чіткого визначення параметрів її формування та відповідності цих параметрів потребам користувачів. 
Вирішення такого завдання потребує, насамперед, наукового обґрунтування загальної характеристики облікової інформації.

Керівництво і працівники повинні володіти достатнім обсягом інформації для забезпечення виконання своїх безпосередніх функцій: перші – управлінських, другі – виробничих. Причому, виконання цих функцій підпорядковується основній меті – забезпеченню сталого розвитку підприємства на тривалу перспективу. При цьому важливе місце належить інформації.

Так, для постановки завдань з управління виробництвом, контролю та оперативного регулювання, для оцінки результатів управлінських рішень необхідний значний обсяг планової, статистичної інформації, даних бухгалтерського та оперативно-технічного обліку [8, с. 55].

Інформація – невід’ємна частина системи управління. Облікова інформація, як складова економічної, є одним із видів інформації, що характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства. Облікова інформація відрізняється великим обсягом і різноманітністю, складністю, логічністю та відносною простотою арифметичної обробки. Їй властивий масовий характер обчислень, які виконуються за типовими алгоритмами з певною періодичністю. Вона займає найбільшу питому вагу за обсягом і значимістю серед усіх інформаційних систем, необхідних для прийняття управлінських рішень.

Основними якісними характеристиками інформації є доступність, доцільність та надійність, які полягають у наступному:

– доступність  – характеристика інформації, яка  дає можливість користувачам зрозуміти її значення;

– доцільність  – здатність інформації впливати на прийняття рішення та його зміну, сприяти знаходженню користувачем правильної форми прогнозування результатів в минулому, теперішньому та майбутньому або ж підтверджувати чи спростовувати попередні очікування;

– надійність –  характеристика інформації, яка забезпечує впевненість у доцільності її припущень відносно помилок та тенденції, а також істинності намірів надати всі дані в достовірному вигляді.

Окрім названих вище характеристик, в групах доцільності та надійності виділяють наступні характеристики:

– передбачуваність – характеристика інформації, яка дозволяє користувачам збільшити імовірність точності передбачення результату подій в минулому або теперішньому;

– цінність зворотного зв’язку – ознака, яка дозволяє користувачам підтверджувати або коригувати попередні припущення;

– своєчасність – отримання необхідної для прийняття рішень інформації до того, як вона втратить свою здатність впливати на них;

– здатність  бути перевіреною – здатність через перевірку узгодженості показників впевнитися, що інформація відображає те, що вона повинна відображати, або, що обраний метод оцінки використаний без помилок та перекручувань;

– достовірність  відображення – відповідність між показником та реальним явищем, яке воно має на меті відобразити;

– нейтральність  – відсутність у відповідній  інформації упередженості, спрямованої на досягнення заздалегідь визначеного результату, або спонукання обрати певний спосіб поведінки.

Серед названих властивостей облікової інформації найсуттєвішими є доцільність та надійність. Якщо ці дві властивості відсутні, то інформація стає ризикованою. Доцільність бухгалтерської інформації забезпечується її своєчасністю, передбачуваністю та кількістю зворотних зв’язків. Надійність інформації забезпечується достовірністю відображення, а також здатністю бути перевіреною. Порівнянність є другорядною характеристикою, яка взаємодіє з доцільністю та надійністю та вносить корективи в підвищення загального рівня корисності бухгалтерської інформації. “Пояснення змісту корисності інформації для її користувачів міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) здійснюється через ідентифікацію якісних характеристик інформації. Зіставність розкривається як можливість порівняння даних фінансових звітів у межах суб’єкта господарювання у часі, між різними підприємствами, які вперше прийняли МСФЗ та між суб’єктами господарювання, що вперше застосували МСФЗ, та суб’єктами господарювання, які вже застосовують МСФЗ” [27, с. 37].

Суттєвість  показує вплив наявних недоліків та похибок в обліковій інформації з позиції користувача та прийняття управлінських рішень на її основі. Поділ властивостей на групи та підгрупи не означає, що існують менш або більш важливі властивості облікової інформації. Для забезпечення надійності бухгалтерської інформації всі наведені властивості повинні бути їй притаманними. В окремих випадках можливий конфлікт між властивостями інформації (в цьому випадку необхідним є компроміс між ними). Наприклад, доцільна інформація буде складною для сприйняття, або інформація, яка легко сприймається може бути недоцільною. Звичайно, для ефективного функціонування бухгалтерського обліку, обліковій інформації повинні бути притаманні всі вищеописані властивості, проте в процесі забезпечення економічної безпеки підприємств особливу роль відіграє надійність облікової інформації разом з її складовими [8, с. 69].

Дані характеристики облікової інформації певною мірою відображають процес та характер ведення бухгалтерського обліку, оскільки:

– ведення бухгалтерського обліку здійснюється з першого дня заснування суб’єкта господарювання і до його ліквідації з метою отримання своєчасних та достовірних даних про його діяльність для забезпечення ефективного функціонування такого суб’єкта та надання достовірної інформації зовнішнім та внутрішнім користувачам про його фінансово-майновий стан;

– циклічні обробки  облікової інформації пов’язані  з існуванням звітних дат, як затверджених на рівні держави (дати складання та подання різного типу форм звітності), так і всередині підприємства (подання управлінської звітності);

– масовість  однорідних арифметичних операцій спонукає управлінський персонал суб’єкта господарювання разом з працівниками бухгалтерської служби прийняти рішення про комп’ютеризацію бухгалтерського обліку для економії часу на здійснення таких операцій, а також економії трудових ресурсів, зайнятих при здійсненні таких операцій та грошових коштів на їх утримання;

– в процесі  здійснення бухгалтерського обліку відображення однієї операції тягне за собою введення декількох проведень. Тому в даному випадку використання комп’ютерних систем бухгалтерського обліку дає змогу бухгалтерам спростити свою роботу шляхом створення шаблонів операцій з метою економії часу та уникнення помилок в бухгалтерському обліку.

З позицій об’єктивного відображення дійсності облікова інформація поділяється на достовірну і недостовірну (неякісну), які є однією з характеристик її надійності. Недостовірною вона може бути як з моменту виникнення, так і з будь-якої стадії передачі, що може значно її дискредитувати. Досвід показує, що обробку інформації із застосуванням комп’ютерних технологій можна ефективно організувати при введенні інформації з первинних та інших документів і зберіганні її на засобах накопичення у вигляді довідників, які надалі використовуватимуться багаторазово. У цих випадках значно зменшуються обсяги робіт з реєстрації інформації та обсяг первинної інформації.

З вищезазначеного  можемо стверджувати, що достовірність та надійність інформації залежить від багатьох факторів, які мають місце на підприємстві. Вивчення даних факторів є важливим для того, щоб визначати ступінь впливу кожного з них на збереження комерційної таємниці та забезпечення економічної безпеки підприємства в цілому.

Для управління суб’єктом господарювання менеджерам потрібна постійна оцінка оперативності, дієвості та ефективності ухвалених рішень і застосовуваних заходів шляхом співвідношення поставлених цілей, досягнутих результатів і витрат на досягнення цих цілей. Таку інформацію може надати організований в масштабах суб’єкта господарювання управлінський облік, який сприяє цільовому просуванню управлінських рішень. При цьому слід відзначити таку особливість у визначенні ефективності управління, як безпосередній зв’язок процесу управління з контрольними, аналітичними і обліковими процесами.

Саме цей  зв’язок зумовлює наявність в  ринковій економіці деякої міри невизначеності економічної поведінки суб’єкта, при якій необхідно приймати обґрунтовані управлінські рішення, оцінюючи можливі ситуації та альтернативні варіанти її вирішення. Для того, щоб керівництво і менеджери суб’єкта господарювання могли отримувати необхідну для них інформацію, пов’язану з управлінськими рішеннями, необхідно чітко визначити коло інформації, яка необхідна кожному рангу керівників, і те, в якому вигляді вона повинна представлятися, щоб підвищити ефективність управління суб’єктом господарювання [19, с. 66].

При прийнятті  управлінських рішень необхідно застосовувати прагматичний рівень аналізу інформації, який визначає її надійність для вирішення стратегічних цілей управління. Він є найбільш широким, але менш формалізованим аспектом аналізу інформації. Без оцінки цінності та корисності інформації неможливим є відбір даних, які необхідні для ефективного прийняття стратегічних рішень. Деякою мірою надійність інформації залежить від здатності керівника зрозуміти повідомлення і порівняти його з попередніми даними, якщо вони йому доступні.

Надійність  інформації з погляду зовнішнього користувача полягає в тому, щоб на підставі сформованої достовірної бухгалтерської та податкової звітності, яка забезпечує суб’єкту господарювання певний рівень комфорту та адаптації на ринку, приймати адекватні його фінансовому стану рішення.

Проте інформація для зовнішніх користувачів не завжди вважається надійною з погляду внутрішнього управління суб’єктом господарювання з метою прийняття ефективних рішень. Тому необхідна додаткова обліково-контрольна та аналітична інформація, яка дозволить управлінцям всіх рівнів успішно управляти діяльністю суб’єкта господарювання.

З точки зору управління, система обліку в цілому виконує  завдання впорядкування вхідної  та вихідної інформації. Складність структури  системи визначається більшою мірою  не її змістом, а підходом, на базі якого  вона формується. Тому бухгалтерський облік як система може бути поданий, побудований і формалізований по-різному, адже завдання обліку щоразу визначається певним аспектом.

Реформа в галузі обліку найбільшою мірою стосується регулювання - способів та механізмів впорядкування; забезпечення функціонування та розвитку явищ і процесів у межах заданих параметрів; цілеспрямованих дій різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей.

Аспекти проблеми формування облікової інформації для управління насамперед визначаються дослідниками в рамках системи законодавчого регулювання бухгалтерського обліку (табл. 1.1) [25, с. 54] і залежать від рівня, на якому їх застосовують:

-  державний рівень, де проявом регулювання є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України;

-  галузевий рівень, на якому регулювання має форми інструкцій, положень, методичних рекомендацій галузевих міністерств;

-  господарський рівень, на якому інструменти регулювання визначаються Положенням про організацію обліку, зокрема обліковою політикою підприємства.

Так, головним, безумовно, буде державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яке здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення обліку та фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Таблиця 1.1

Формування  облікової інформації для цілей управління 

Формування облікової інформації для цілей управління
Рівні	Завдання облікової інформації	Способи реалізації     завдань
1	2	3
Державне регулювання	Створення єдиних правил ведення обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів Методологічне керівництво	Створення єдиної облікової політики держави Закони України, постанови Кабінету Міністрів України Положення (стандарти) бухгалтерського обліку Фінансова звітність План рахунків
Регіональне     регулювання	Забезпечення  потреб виду діяльності  адекватними економічними показниками; Забезпечення   єдиних правил ведення обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.	Нормативно-правові  акти (інструкції, положення, методичні рекомендації) галузевих міністерств Листи та розпорядчі документи щодо регулювання обліку на регіональному рівні
Господарське     регулювання; Галузеві  підрозділи; Центри відповідальності та витрат.	Розробка облікової  стратегії розвитку підприємства	Облікова політика підприємства Організація та ведення обліку в господарстві та його структурних підрозділах