Нерозподілений прибуток

 

     Виконані розрахунки свідчать про високий рівень фінансової стійкості підприємства у 2007 році. За показниками структури джерел формування капіталу. Так фактичне значення коефіцієнта автономії вказує на те, що на кінець 2007 року питома вага власного капіталу у валюті балансу становить 31,5%. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відповідно у 2009 році збільшився на 0,109 , що свідчить про високий рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів. Коефіцієнт фінансової залежності становить – 1,674.

     Значення  коефіцієнта фінансової стабільності в порівнянні з 2007 роком зменшилось на 0,201, коефіцієнт фінансового ризику збільшився на 1,67. Аналізуючи фінансову стабільність підприємства, власники завжди віддають перевагу допустимому зростанню частки позикових коштів, а кредитори навпаки – надають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.

     Коефіцієнт  довгострокового зобов’язання зменшився на 0,451, а коефіцієнт фінансового лівереджу зменшився на 0,732, при чому коефіцієнт поточних зобов’язань збільшився на 0,389.

     В 2009 році коефіцієнт маневреності зменшився, що не відповідає нормативу. На кінець 2009 року власні оборотні кошти становлять -0,577 в структурі власного капіталу.

     В порівнянні з 2007 роком коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами зменшився на 0,242 а коефіцієнт забезпеченості запасів власними коштами на 0,354.

     Коефіцієнт  виробничого потенціалу зменшився на 0,387, а коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні – відповідно на 0,288, що вказує на зниження частки основних засобів і оборотних виробничих фондів у майні. Позитивну динаміку має коефіцієнт нагромадження амортизації, адже рівень зношеності основних засобів підприємства знизився на 0,083. Таким чином спостерігається певне поліпшення функціонального стану необоротних активів. За динамікою коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів підприємство підвищило рівень забезпеченості оборотними коштами на 2,959.

     Аналізуючи  показники 2009 року ми бачимо, що фактичне значення коефіцієнта автономії вказує на те, що на кінець цього року питома вага власного капіталу у валюті балансу становить 20,6%, це набагато менше в порівнянні з 2008 роком. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відповідно збільшився на 0,326, що свідчить про високий рівень фінансової залежності підприємства від кредиторів. Коефіцієнт фінансової залежності, як обернений показник до коефіцієнта автономії, збільшився на 2,966.

     Значення  коефіцієнта фінансової стабільності в порівнянні з 2008 роком зменшилось на 0,878, коефіцієнт фінансового ризику збільшився на 2,965.

     Коефіцієнт  довгострокового зобов’язання зменшився на 0,12, а коефіцієнт фінансового лівереджу збільшився на 0,145. Коефіцієнт поточних зобов’язань збільшився на 0,054.

     В 2009 році коефіцієнт маневреності зменшився. На кінець 2009 року власні оборотні кошти становлять 0,084 в структурі власного капіталу.

     В порівнянні з 2008 роком коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами зменшився на 0,281, а забезпеченості запасів власними коштами зменшився на 0,491.

     Коефіцієнт  виробничого потенціалу зменшився  на 0,265, а коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні зменшився на 0,141. Позитивну динаміку має коефіцієнт нагромадження амортизації, адже рівень зношеності основних засобів підприємства знизився на 0,015, таким чином спостерігається певне поліпшення функціонального стану необоротних активів. За динамікою коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів підприємство підвищило рівень забезпеченості оборотними коштами на 2,355.

     Визначення  і аналіз типу фінансової стійкості ЗАТ  «Райз Максимко» за 2007 – 2009 роки (тис. грн.)

 

     За  результатами розрахунків при зростанні у 2009 році порівняно з 2007 роком запасів збільшились на 274859,4 тис. грн., підприємство забезпечило приріст власних оборотних коштів так як вони збільшились на 14750,5 тис. грн. У підсумку нестача власних оборотних коштів для формування запасів становить 287431тис. грн., яка в порівнянні з 2007 роком збільшилася на 260108,5 тис. грн. отже, підприємство має ознаки нестійкої фінансової стійкості. Разом з тим, коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами зменшився на 0,03, а надлишок власних оборотних коштів зменшився на 0,03.

     За  результати розрахунків при зменшенні  запасів у 2009 році порівняно з 2008 роком  на 236753,3 тис. грн., підприємство не забезпечило приріст власних оборотних коштів так як вони зменшилися на 18983,5 тис. грн. У підсумку нестача власних оборотних коштів для формування запасів становить 287431 тис. грн., яка в порівнянні з 2008 роком збільшилася на 255736,8 тис. грн. отже, підприємство має ознаки нестійкої фінансової стійкості. Разом з тим, коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами збільшився на 0,51, а надлишок власних оборотних коштів зменшився на 0,03. 
 
 

       Розділ 4.Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків) 

     4.1 Облік нерозподіленого  прибутку

     Нерозподілений  прибуток (непокритий збиток) – це сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

     Використовують  різні терміни для визначення реінвестованого прибутку. Американський  інститут присяжних бухгалтерів  рекомендує такі визначення реінвестованого  прибутку у підприємство: «нерозподілений  прибуток», «акумульований прибуток»  або «прибуток залишений для використання в бізнесі».

     Інструкція  про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських  операцій назвала реінвестований прибуток нерозподіленими прибутками (непокритими  збитками) і цим самим підтвердила, що нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу, хоча не зареєстрований в засновницьких документах і не персоніфікований.

     Наявність нерозподіленого прибутку свідчить, що активи підприємства будуть збільшені  за рахунок операцій, за якими одержано прибуток. Кредитове сальдо рахунка «Нерозподілений прибуток» також не означає, що грошові кошти або будь який інший конкретний вид активів реінвестовано в підприємство.

     Прибуток  вважається реінвестованим, якщо активи підприємства в цілому збільшились.

     Сільськогосподарські  підприємства на цьому етапі розвитку в більшості своїй мають на кінець звітного періоду «непокриті збитки», що є свідченням збитковості  їх виробництва.

     Для узагальнення інформації про формування і використання прибутку підприємства використовують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

     На  цьому рахунку ведеться облік  нерозподілених прибутків (непокритих збитків) поточного та минулих років, а також використаного в поточному  році прибутку.

     По  кредиту 44 рахунка відображається збільшення прибутку від всих видів діяльності, а по дебету – збитки та використання прибутку.

     Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» має такі субрахунки:

     441 «Прибуток нерозподілений»

     442 «Непокриті збитки»

     443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

     На  субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений»  відображають наявність та рух нерозподіленого  прибутку.

     В бухгалтерському обліку прибуток формується поступово протягом фінансово господарського року від всих видів діяльності, внаслідок якої вони виникають, а саме:

• фінансові результати від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг, виробництво та продаж яких є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу (основна операційна діяльність);
• фінансові результати від реалізації оборотних активів підприємств (крім фінансових інвестицій), іноземної валюти, доходи від оренди активів (інша операційна діяльність);
• фінансові результати від операцій, які призводять до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства (фінансова діяльність);
• фінансові результати від операцій з необоротними активами, а також з тими фінансовими інвестиціями, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (інвестиційна діяльність);
• фінансові результати від операцій або подій, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства і відбуваються рідко або нерегулярно (надзвичайна діяльність).

     Процес  визначення прибутку чи збитку від  реалізації продукції, товарів, робіт  та послуг складається з двох етапів.

     На  першому етапі визначається дохід  від реалізації, який зменшується  на суму податку на додану вартість (акцизного збору).

     На  другому етапі чистий дохід, тобто  дохід за мінусом податку на додану вартість (акцизного збору) списується на фінансовий результат. Потім на фінансовий результат списується собівартість реалізованої готової продукції,  товарів, робіт і послуг, адміністративні витрати, витрати на збут та нараховані податки. Різниця між чистим доходом і перерахованими вище витратами діяльності буде складати фінансовий результат основної діяльності.

     Аналогічним чином визначається результат фінансових операцій, іншої звичайної діяльності і результат надзвичайних подій.

     Фінансовий  результат визначається на рахунку 79 «Фінансові результати». Облік операцій з отримання прибутку на підприємстві: 

 
 
 
 

     4.2. Облік непокритих збитків.