Нерозподілений прибуток

     Зміст

1. Вступ……………………………………………………………………………      4

2. Розділ 1. Основні напрямки використання прибутку в сільськогосподарських підприємствах……………………………………........      6

2.1. Економічний зміст прибутку…………………………………………………       6

2.2. Напрями використання прибутку……………………………………………     10

2.3. Нормативне та інформаційне забезпечення прибутку……………………..      13

3. Розділ 2. Облікова політика підприємства...................................................      15

4. Розділ 3. Виробничо-фінансова характеристика господарства.................     20

5. Розділ 4. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)……….     30

5.1. Облік нерозподіленого прибутку…………...………………………..............     31

5.2. Облік непокритих збитків……...……………………………………………..     33

5.3. Облік прибутку використаного в звітному періоді…………………............     36

5.4. Автоматизація обліку нерозподілених прибутків

(непокритих  збитків)………………………………………………………………     37

5.5. Шляхи вдосконалення обліку використання прибутку………...…………..     40

6. Розділ 5. Охорона праці…………………...………………………………….      42

6.1. Що таке охорона праці?...................................................................................      42

6.2. Нормативні документи, що регламентують охорону праці………………...    42

6.3. Служба охорони праці на підприємстві…………..…………………....…….    43

6.4.Планування роботи з охорони праці…………………………………………      44

6.5.Інструктажі з охорони праці…………………………………………………..     45

6.6. Фінансування охорони праці..………………………………………..............     46

7. Висновок...……………………………………………………………………….    50

8. Список використаної літератури....………...……………………………….     52 
 
 
 
 

Вступ

     В усіх підприємствах основним узагальнюючим  показником фінансових результатів  господарської діяльності є прибуток. Чорнухинська філія ЗАТ «Райз Максимко» також не є виключенням.

     Порядок використання прибутку визначає власник  підприємства або уповноважений  ним орган згідно зі статутом підприємства.

     Прибуток  підприємством отримується з  метою  покриття затрат понесених  на виробництво та на господарську діяльність підприємства. За допомогою прибутку підприємство розраховується з державою (з бюджетними організаціями), з постачальниками та підрядчиками.

     Чистий  прибуток, одержаний господарством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

       Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

     Характеризуючи  перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької  діяльності і береться за головний показник її результативності (ефективності).

     Прибуток є основним джерелом фінансування підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування.

     Прибуток  є об’єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

     Водночас  прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємства як суб’єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

     На  формування абсолютної суми прибутку впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

     З прийняттям Закону «Про внесення змін і доповнень в Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»» від 22 травня 1997 року податкові адміністрації здійснюють контроль за правильністю визначення оподаткованого прибутку. Установлена методика визначення оподаткованого прибутку безпосередньо не пов’язана з формуванням фактичного прибутку підприємств, як показника фінансового результату їхньої діяльності.

     Однак послаблення контролю за формуванням прибутку з боку податкових органів не зменшує його значення для підприємства. Прибуток залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів підприємств. Тому формування загального прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного підприємства – суб’єкта господарської діяльності. Управлінню цими процесами належить важливе місце у фінансовому менеджменті.

     Облік і визначення фінансових результатів  – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяльність; діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій.  

       
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1 Основні напрямки використання прибутку в сільськогосподарських  підприємствах.

1. Економічний зміст прибутку

     Прибуток  є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

     Поява прибутку безпосередньо пов’язана  з появою категорії «витрати виробництва».

     Прибуток – це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому вираженні є собівартість продукції.

     Додатковий  продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їх успішного розвитку.

     Прибуток – це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства – це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів.

     Підприємства  реалізують свою продукцію споживачам, одержуючи за неї грошову виручку. Однак це ще не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції та її реалізацію, тобто із собівартістю продукції.

     Підприємство  одержує прибуток, якщо виручка перевищує  собівартість; якщо виручка дорівнює собівартості, то підприємство спромоглось лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції, і прибуток відсутній. Якщо витрати перевищують виручку, то підприємство має збиток, тобто негативний фінансовий результат. Він ставить його в скрутне фінансове становище, що не виключає і банкрутство.

     Визначення  фінансових результатів – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, зокрема, операційна та інша звичайна діяльність; діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

     Прибуток (збиток), показаний у звіті про  фінансові результати, не відображає реального притоку (відтоку) грошових коштів підприємства в результаті його господарської діяльності. Для відновлення реальної картини про величину фінансового результату діяльності підприємства як приросту (чи зменшення) вартості капіталу, який утворився в процесі його господарської діяльності за звітний період, необхідні додаткові корегуючи розрахунки.

     Суттєвий  вплив на фінансові результати і  використання прибутку здійснює правильне  групування витрат і доходів підприємства відповідно до діючих принципів оподаткування  прибутку:

• Витрати, які включаються у витрати на виробництво;
• Витрати і втрати, які підлягають віднесенню на рахунок 79;
• Витрати, які здійснюються за рахунок цільових надходжень і за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток;
• Інші витрати підприємства.

     Результатом діяльності підприємства є прибуток. Прибуток – перевищення доходу над витратами. Зворотна величина називається збитком. З економічної точки зору, прибуток – різниця між грошовими надходженнями і грошовими видатками. З господарської точки зору, прибуток – це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

     Аналіз  всіх аспектів, пов’язаних з прибутком, дає можливість зрозуміти те, що прибуток, обчислюваний в бухгалтерському  обліку не відображає реального результату господарської діяльності. Усвідомлення цього спричинило чітке розмежування таких понять, як бухгалтерський і економічний прибуток.

     Перший  – результат реалізації товарів  і послуг.

     Другий  – результат «роботи» капіталу.

     Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції.

     Прибуток  класифікується за декількома ознаками, основними з яких є:

• джерела формування;
• види діяльності;

     -    склад елементів, що формують прибуток. 

     Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

     Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування.

     Загальний прибуток – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

     Прибуток  після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження  підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву – чистий прибуток.

     Також є такі прибутки, як валовий прибуток, операційний прибуток та маржинальний прибуток.

       Валовий прибуток – різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі витрати.

     Операційний прибуток , ще його часто називають  чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.

     Маржинальний  прибуток характеризує обсяг виручки  від продажу продукції за мінусом  змінних витрат. Він включає власне прибуток і постійні витрати. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

     Сума, що залишилась, спрямовується на формування фондів (резервів) підприємства, а саме:

• Резервного фонду у розмірі не менше 25% статутного капіталу товариства. Він використовується для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позабалансових витрат. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5% чистого прибутку товариства до одержання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається зборами учасниками товариства;
• Фонду сплати дивідендів. Розмір планової і нарахованої за рік суми грошових коштів цього фонду затверджується зборами учасників товариства;
• Фонд соціально-культурного розвитку, який формується і використовується відповідно до рішень, затверджених зборами учасників товариства.

     В разі потреби підприємство може формувати й інші фонди.