Методика складання балансу

У другому розділі активу Балансу зосереджені відомості про вартість матеріальних оборотних коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, включаючи виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію і товари. У цьому розділі балансу розміщують дані про суми витрат обігу на залишок товарів, а також дані про наявність коштів у касі і на банківських рахунках; про витрати на придбання короткострокового цінного паперу та інших фінансових вкладень, про заборгованість дебіторів за товари і послуги й інші операції [15, 293].

Векселі одержані вказують суму дебіторської заборгованості (комерційного кредиту) переважно покупців і замовників, забезпеченої одержаними від них  векселями і стратами, строк оплати яких настає протягом року з дня  видачі.

Таблиця 2

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ БАЛАНСУ 

ЗА П(С)БО 2 «БАЛАНС»

У третьому розділі активу Балансу розміщують суми витрат майбутніх періодів – це витрати підприємства у звітному періоді або попередніх періодах, але які фактично відносяться до наступних періодів.

У першому розділі пасиву Балансу відображують інформацію про власний капітал підприємства. Тут розміщують дані про розмір статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу неоплаченого та вилученого капіталу, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу [11, 594].

У другому розділі пасиву Балансу міститься інформація про забезпечення наступних витрат та платежів персоналу, різним організаціям та підприємствам, а також цільове фінансування.

У третьому та четвертому розділах відображують зобов'язання за двома ознаками: короткострокові та довгострокові.

Наприклад. Банківські кредити розподіляють у балансі на дві статті: короткострокові  кредити, одержані на строк до одного року, і довгострокові кредити 

на  строки понад один рік. Якщо термін погашення будь-якого кредиту  минає протягом одного року з дня  складання балансу (у річному  звіті — протягом наступного року), його відображують у статті «Короткострокові кредити» [17, 325].

У четвертому розділі пасиву Балансу відображують дані про кредиторську заборгованість короткострокового характеру, строки погашення якої минають протягом року з дня виникнення. У цьому розділі показують позики під векселі, видані зі строком платежів, що не перевищують одного року з моменту складання балансу. Заборгованість, що оформлена векселями з великими строками платежів, наводять у складі довгострокових позикових коштів (розділ III пасиву балансу).

У п'ятому розділі пасиву Балансу міститься інформація про доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних

періодів: орендні платежі тощо.

Всі розділи складаються зі статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел.

4. Методика складання Балансу
1. Загальні принципи складання Балансу

Як вже згадувалося вище, зміст  і форма Балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 «Баланс» [5].

Баланс складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами.

Для порівняння даних різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок і кінець звітного періоду. Статті Балансу мають бути узгоджені  і дорівнювати залишкам (сальдо) на аналітичних і синтетичних  рахунках бухгалтерського обліку в  Головній книзі на початок і кінець звітного періоду.

При заповнені Балансу (форма № 1) у звітному році необхідно забезпечити  відповідність показників вступного  сальдо (на початок звітного періоду  – графа 3) трансформації, що мала місце  на підприємстві. Зокрема, організаційно підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня звітного року, виправлення таких виявлених у звітному році помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Таким чином, у графі 3 «На початок звітного періоду» Балансу наводиться скоригована на зазначені зміни величина відповідної статті балансу станом на 31 грудня попереднього року, а у графі 4 – показник (сальдо) відповідного рахунку (субрахунку) станом на кінець звітного періоду [10, 307].

Баланс побудований за принципом  «Баланс – нетто»: основні засоби, нематеріальні активи включаються  до підсумку за залишковою вартістю, дебіторська  заборгованість за товари, роботи, послуги  – за вирахуванням резерву сумнівних  боргів, власний капітал – за вирахуванням непокритих збитків, вилученого і неоплаченого капіталу [12, 445].

Розглянемо детально кожний розділ Балансу, зміст статей та їх зв'язок з бухгалтерськими рахунками  і субрахунками.

В першому розділі активу Балансу  «Необоротні активи» відображається вартість необоротних активів: нематеріальних активів, незавершеного будівництва, основних засобів, довгострокових біологічних активів, довгострокових фінансових інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості, відстрочених податкових активів, інших необоротних активів [9, 703].

Необоротні активи – це всі активи, що не є оборотними [5].

У цьому розділі відображаються сальдо рахунків класу 1 «Необоротні  активи» Плану рахунків.

Актив відображається в Балансі  за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена й очікується отримання  в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення  активу, відповідно до вищенаведених  вимог, не можуть бути відображені в  Балансі і включаються до складу витрат звітного періоду у Звіті  про фінансові результати.

У статті «Нематеріальні активи» відображається вартість об’єктів, які належать до складу нематеріальних відповідно до П(С)БО 8. У Балансі відображаються три показники, які характеризують вартість нематеріальних активів: первісна вартість (рядок 011, сальдо рахунку 12); накопичена амортизація (рядок 012, кредитове сальдо рахунку 133); залишкова вартість (рядок 010, визначається як різниця між рядками 011 і 012). До підсумку розділу I (рядок 080) включається тільки залишкова вартість (рядок 010) нематеріальних активів.

У статті «Незавершене виробництво» (рядок 020) відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництві, створення, виготовлення, реконструкція, модернізація, придбання необоротних  активів (включаючи необоротні матеріальні  активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюється підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. Суми, відображені у  цьому рядку, мають відповідати  сальдо рахунка 15 і субрахунку 371 у  частині авансів капітального будівництва.

У статті «Основні засоби» відповідно до П(С)БО 2 наводиться вартість об’єктів, визнаних основними засобами відповідно до П(С)БО 7, а також вартість інших  необоротних матеріальних активів. Структура статті «Основні засоби»  подібна структурі статті «Нематеріальні активи» і складається також  із трьох показників: первісна вартість (рядок 031, сальдо рахунків 10, 11); знос (рядок 032, сальдо субрахунків 131, 132); залишкова  вартість (рядок 030, визначається як різниця між рядками 031 і 032). До підсумку розділу (рядок 080) включається залишкова вартість основних засобів і інших необоротних матеріальних активів.

У статті «Довгострокові біологічні активи» відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться згідно з П(С)БО 30. У Балансі відображаються три показники, які характеризують довгострокові біологічні активи: первісна вартість (рядок 036, сальдо рахунку 16); накопичена амортизація (рядок 037, сальдо субрахунку 134); справедлива (залишкова) вартість (рядок 035, визначається як різниця між рядками 036 і 037).

У статті «Довгострокові фінансові  інвестиції» відображаються фінансові  інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які  не можуть бути вільно реалізовані  в будь-який момент. У Балансі  ця стаття відображена у двох рядках: рядок 040 – довгострокові фінансові  інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших  підприємств (сальдо субрахунку 141) і  рядок 045 – інші фінансові інвестиції (сальдо субрахунків 142 і 143). Методологічні  засади формування інформації про фінансові  інвестиції визначені в П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».

У статті «Довгострокова дебіторська  заборгованість» (рядок 050) показується  заборгованість фізичних та юридичних  осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу. Ця стаття відповідає сальдо рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» і відображає заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду (сальдо субрахунку 181), довгострокові векселі одержані (сальдо субрахунку 182), іншу дебіторську заборгованість (сальдо субрахунку 183). Методологічні засади формування інформації про дебіторську заборгованість визначаються П(С)БО 10.

У статті «Відстрочені податкові активи» (рядок 060) відображається сума податку  на прибуток, що підлягає відшкодуванню  в наступних періодах внаслідок  тимчасової різниці між обліковою  та податковою базами оцінки. Сума цієї статті має збігатись із сальдо рахунку 17 «Відстрочені податкові активи». Сума відстрочених податкових активів визначається відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

У статті «Інші необоротні активи» (рядок 070) наводяться суми необоротних  активів, які не можуть бути включені до вищенаведених статей розділу  «Необоротні активи», крім гудвілу  і негативного гудвілу, що виникають  в разі придбання. У цьому рядку  підприємство показує активи, використання яких, як очікується, неможливе протягом 12 місяців з дати Балансу (субрахунок 184). Наприклад, це сума грошових коштів підприємства на поточному рахунку в банку (субрахунок 311), використання яких протягом наступного року обмежено чинним законодавством. Такі суми будуть обліковуватись на субрахунку 184.

Слід зауважити, що залишкова вартість гудвілу або від’ємного гудвілу (в дужках) відображається у цьому  розділі в Балансі підприємства-покупця  у рядку 065, що вписується. Відповідно цей показник є або величиною, що додається, або такою, що віднімається (сальдо рахунку 19 «Гудвіл»). Методологічні  засади обліку гудвілу визначені  П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств».

У другому розділі активу Балансу  «Оборотні активи» відображається вартість оборотних активів.

Оборотні  активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати Балансу. До останніх належать запаси, товари, векселі отримані, поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні фінансові інвестиції та інші оборотні активи [14, 151].

Дані для цього розділу Балансу  формують на основі сальдо рахунків 2-го і 3-го класів Плану рахунків.

У статті «Виробничі запаси» (рядок 100) показується вартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих  виробів, палива, тари та тарних матеріалів, запасних частин, будівельних матеріалів, матеріалів, переданих у переробку, матеріалів сільськогосподарського призначення  та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу (сальдо рахунку 20), малоцінних та швидкозношуваних предметів (сальдо рахунку 22). Облік запасів ведеться згідно П(С)БО 9 «Запаси».

У статті «Поточні біологічні активи» (рядок 110) відображається вартість поточних біологічних активів тваринництва (дорослих тварин на відгодівлі і нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних з основного стада  для реалізації, молодняка тварин, тварин на вирощуванні та відгодівлі) в оцінці за справедливою або первісною  вартістю, а також рослинництва (зернових, технічних, овочевих та інших культур) в оцінці за справедливою вартістю (сальдо рахунку 21).