Методика складання балансу

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 22:32, курсовая работа

Описание работы

Мета курсової: аналіз складу бухгалтерського балансу, виявлення його сучасної суті, положення в системі бухгалтерського обліку, розгляд особливостей складання балансу в КП «Шкільне харчування».
Методика складання бухгалтерського балансу і закономірності його структури надзвичайно важливі для здобуття на його основі достовірних висновків. Різноманіття економічних ситуацій не дозволяє автоматично застосовувати методи дослідження, орієнтовані на гіпотетичні підприємства з усередненими показниками. Вибір конкретного методу аналізу, його коректування (при необхідності), вирішення протиріч, між логічними і математичними залежностями неможливі без знання природи балансових даних.

Работа содержит 1 файл

Курсова.docx

— 91.92 Кб (Скачать)

 

  1. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями

Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальненому грошовому  вимірнику стан засобів господарства та джерел їх формування на певну дату. Проте в процесі господарської  діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом  господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або  зникнення інших [13].

Для з'ясування характеру цих змін, розуміння їхнього змісту, складемо баланс з невеликою кількістю статей і розглянемо всі можливі типи господарських операцій.

Баланс на 01.06.2012р. (початковий)

Актив

Сума, грн.

Пасив

Сума, грн.

Основні засоби

690000

Статутний капітал

810000

Виробничі запаси

150000

Прибуток

50000

Незавершене виробництво

24000

Кредити банків

30000

Каса

1000

Кредиторська заборгованість

40000

Рахунки в банках

85000

Цільове фінансування

20000 

Разом

950000

Разом

950000


Протягом місяця на підприємстві були здійснені такі господарські операції.

Операція 1. Оприбутковано у касу грошові кошти, одержані в банку з поточного рахунка підприємства, в сумі 15 000 грн.

Внаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшився на 15 000 грн. і сума по статті "Каса" становитиме 16 000 грн. (1000+15000). Водночас на поточному рахунку підприємства кошти на 15 000 грн. зменшилися і по статті активу балансу "Рахунки в банках" залишок становитиме 70 000 грн. (85 000-15 000).

Як бачимо, відбулося тільки переміщення  грошових коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву балансу не порушилася.

Після першої операції баланс матиме такий вигляд:

Баланс (після першої операції)

Актив

Сума, грн.

Пасив

Сума, грн.

Основні засоби

690000

Статутний капітал

810000

Виробничі запаси

150000

Прибуток

50000

Незавершене виробництво

24000

Кредити банків

360000

Каса (+ 15000)

16000

Кредиторська заборгованість

40000

Рахунки в банках (-15000)

70000

Цільове фінансування

20000

Разом

950000

Разом

950000


Це перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в  активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу  не змінюється.

До операцій такого типу належать: відпуск матеріалів у виробництво, надходження заборгованості від  дебіторів у касу або на поточний рахунок підприємства, видача коштів із каси підзвітним особам, оприбуткування готової продукції із виробництва  та ін.

Схематично цей тип змін у  балансі можна зобразити так:

A + Z – Z = П,

де  А – актив балансу,

П – пасив балансу,

Z – загальна сума змін [26, 171].

Операція 2. Зараховано на збільшення статутного капіталу прибуток у сумі 30000 грн.

У результаті цієї операції відбулися  зміни в джерелах засобів: сума прибутку зменшилася на З0000 грн. (було 50000, залишилося 20000), а статутний капітал одночасно  збільшився на цю суму (було 810000, стало 840000). Отже, друга операція внесла зміни  тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила тільки перегрупування у джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків  активу і пасиву балансу також  не порушилася. Баланс після другої операції матиме вигляд:

Баланс (після другої операції)

Актив

Сума, грн.

Пасив

Сума, грн.

Основні засоби

690000

Статутний капітал (+30 000)

840000

Виробничі запаси

150000

Прибуток (-30 000)

20000

Незавершене виробництво

24000

Кредити банків

360000

Каса

16000

Кредиторська заборгованість

40000

Рахунки в банках

70000

Цільове фінансування

20000

Разом

950000

Разом

950000


До операцій такого типу належать: погашення заборгованості постачальникам за рахунок отриманих  кредитів банку; утримання прибуткового податку із заробітної плати робітників і службовців, що підлягає перерахуванню  до бюджету, та ін.

Це другий тип змін у балансі  і схематично його можна зобразити  так:

А = П + Z – Z

Операція 3. Оприбутковано на склади підприємства матеріали, придбані у постачальників, на суму 50 000 грн.

Внаслідок третьої операції відбулося збільшення запасів матеріалів на складах підприємства на 50000 грн. Відповідно залишок по статті балансу "Виробничі запаси" становитиме тепер 200000 грн. (150000 + 50000). Одночасно відбулося збільшення заборгованості постачальникам за одержані матеріали на цю ж суму. Залишок по статті "Кредиторська заборгованість" зросте до 90000 грн. (40000 + 50000).

Ця  операція відрізняється від попередньої: вона водночас вносить зміни в  актив і пасив балансу. Проте, оскільки зміни у статтях активу і пасиву відбулися на одну і ту ж суму (в бік збільшення), то загальний  підсумок балансу також збільшиться, але рівність його не порушиться.

Баланс  після третьої операції матиме вигляд:

Баланс (після третьої операції)

Актив

Сумі грн.

Пасив

Сума, грн.

Основні засоби

690000

Статутний  капітал

840000

Виробничі запаси (+50000)

200000

Прибуток

20000

Незавершене виробництво

24000

Кредити банків

30000

Каса

16000

Кредиторська заборгованість (+50000)

90000

Розрахунки в банках

70000

Цільове фінансування

20000

Разом

1000000

Разом

1000000


До операцій такого типу можна віднести: зарахування кредиту, наданого банком, на рахунок підприємства; зарахування на баланс основних засобів, введених в експлуатацію, з одночасним збільшенням статутного капіталу як джерела їх утворення; нарахування  заробітної плати працівникам з  одночасним збільшенням витрат виробництва  та ін.

Схематично третій тип змін має  такий вигляд:

А + Z = П + Z

Операція 4. Перераховано з поточного рахунка підприємства банку для погашення заборгованості по раніше одержаному кредиту в сумі 30000 грн.

Ця операція викликала зменшення  грошових коштів на поточному рахунку  підприємства в сумі 30000 грн., залишок  на якому тепер становить 40000 грн. (70000 – 30000), і водночас – зменшення  заборгованості банку по раніше одержаному кредиту на цю ж суму; в результаті залишку на пасивному рахунку "Кредити  банків" не буде (30000 – 30000). Отже, ця стаття пасиву балансу зникає.

Четверта  операція, як і третя, вносить зміни  одночасно у статті активу і пасиву балансу. У зв'язку з тим, що актив  і пасив зменшується на одну і  ту ж суму (30 000), рівність підсумків у цьому випадку зберігається, а загальний підсумок балансу зменшиться і становитиме 970 000 грн. (1000000-30000).

Після відображення четвертої операції баланс матиме такий вигляд:

Баланс (після  четвертої операції)

Актив

Сума, грн.

Пасив

Сума, грн.

Основні засоби

690000

Статутний капітал

840000

Виробничі запаси

200000

Прибуток

20000

Незавершене виробництво

24 000

Кредити банків (-30000)

-

Каса

16 000

Кредиторська заборгованість

90000

Розрахунки в банках

(-30 000)

40 000

Цільове фінансування

20 000

Разом

970 000

Разом

970 000


Схематично четвертий  тип операцій виглядає так:

А –  Z = П – Z

До операцій такого типу належать: списання з балансу основних засобів  і, відповідно, зменшення статутного капіталу; погашення заборгованості (з поточного або іншого рахунка) постачальникам за матеріали, підрядчикам  за надані послуги; перерахування до бюджету податків та інших платежів тощо.

Розглянуті чотири операції охоплюють  всі можливі варіанти змін у балансі  і дають змогу зробити такі висновки.

1. Кожна  господарська операція вносить  зміни не менше ніж у дві  статті балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.

2. Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерелах їх формування (тобто в активі і пасиві балансу), поділяються на чотири типи.

В узагальненому вигляді тип  балансових змін подано у Таблиці 1 [17, 381].

 

 

Таблиця 1

Баланс

Тип балансових змін

Актив

Пасив

Підсумок балансу

Господарські засоби

Джерела формування 
засобів

збільшення (+)

зменшення

(-)

збільшення (+)

зменшення

(-)

І

Активна стаття (+)

Активна стаття (-)

-

-

Не змінюється

II

-

-

Пасивна стаття (+)

Пасивна стаття (-)

Не змінюється

ІІІ

Активна стаття (+)

-

Пасивна стаття (+)

-

Збільшується (+)

IV

-

Активна стаття (-)

-

Пасивна стаття (-)

Зменшується (-)


 

3. Підсумки  активу і пасиву балансу змінюються  тільки у тому випадку, коли  господарська операція стосується  одночасно і засобів господарства  і джерел  їх формування, тобто при надходженні засобів або їх вибутті (операції III і IV типів). Операції ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі (І тип) або зміни їх джерел у пасиві балансу (II тип), на підсумок балансу не впливають.

4. Рівність  підсумків активу і пасиву  балансу зберігається після будь-якої  операції. Ця рівність зумовлена тим, що здійснювані операції викликають або перегрупування залишків у статтях активу чи пасиву або одночасне збільшення (або зменшення) на однакову суму статей активу і пасиву.

Розглянуті типи балансових змін мають  важливе значення для розуміння  економічної сутності господарських  операцій, правильного відображення їх в Системі рахунків.

Отже, застосування у бухгалтерському  обліку балансового узагальнення, при  якому кожна господарська операція відображається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використання засобів.

 

 

  1. Форма, структура і зміст балансу

Баланс побудований за принципом  «Баланс – нетто»: основні засоби, нематеріальні активи включаються  до підсумку за залишковою вартістю, дебіторська  заборгованість за товари, роботи, послуги  – за вирахуванням резерву сумнівних  боргів, власний капітал – за вирахуванням непокритих збитків, вилученого і неоплаченого капіталу.

Форма Балансу наведена в Додатку  А.

Баланс складається з двох частин: «Актив» і «Пасив».

В актив Балансу включені три  розділи:

  1. Необоротні активи.
  2. Оборотні активи.
  3. Витрати майбутніх періодів.

У пасив Балансу включено п’ять  розділів:

  1. Власний капітал.
  2. Забезпечення наступних витрат і платежів.
  3. Довгострокові зобов’язання.
  4. Поточні зобов’язання.
  5. Доходи майбутніх періодів [10, 308].

Структура і зміст Балансу згідно П(С)БО 2 «Баланс» подані у Таблиці 2 [18].

У першому розділі активу Балансу відображують вартість основних засобів, нематеріальних активів, капітальних вкладень та авансів підрядчикам, довгострокових фінансових вкладень, довгострокову дебіторську заборгованість та довгострокові фінансові інвестиції тощо, які характеризують необоротні активи.

Информация о работе Методика складання балансу