Методика обліку розрахунків з покупцями і замовниками

 

Д-т	К-т	По кредиту рахунку 36 "Розрахунків з покупцями і замовниками "
162   «Довгострокові векселі  отримані»	36	Заборгованість покупців (замовників), забезпечена довгостроковим векселем, списується з рахунку розрахунків і зараховується на рахунок обліку довгострокових векселів отриманих*
30   «Каса»	36	Отримання готівки від покупців і замовників за відвантажені товари (готову продукцію), за виконані підприємством (в цілому або окремим етапом) роботи і зроблені послуги. Операція оформляється прибутковим касовим ордером
31   «Рахунки в банках»	36	Нарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок від покупців і замовників за відвантажені товари (готову продукцію), за виконані підприємством (в цілому або окремим етапом) роботи і виконані послуги
34   «Короткострокові векселі отримані»	36	Заборгованість покупців (замовників), забезпечена векселем, списується з рахунку розрахунків і зараховується на рахунок обліку короткострокових векселів отриманих
35   «Поточні фінансові інвестиції»	36	Заборгованість покупців (замовників) погашається грошовими еквівалентами, ліквідними цінними паперами
38   «Резерв сумнівних боргів»	36	Сумнівна заборгованість покупців (замовників) покривається (повністю або частково) за рахунок резерву сумнівних боргів
63   «Розрахунки з постачальниками  та підрядчиками»	36	Взаємний залік заборгованостей між підприємством і постачальником після виконання бартерного контракту
64   «Розрахунки за податками  і платежами»	36	Заборгованість перед бюджетом по податках, зборах і інших обов'язкових платежах і дебіторська заборгованість покупців (замовників) взаємно закриваються, згідно з актом звіряння, представленим до податкової інспекції
65   «Розрахунки по страхуванню»	36	Заборгованість перед органами соціального страхування по страхових зборах і дебіторська заборгованість покупців (замовників) взаємно закриваються, згідно з актом звіряння, представленим в органи соціального (пенсійного) страхування
681   «Розрахунки по авансам отриманим»	36	Залік авансів отриманих в оплату рахунків за постачання на адресу покупця, згідно з актами виконаних робіт (зроблених послуг) заповіднику
704   «Вирахування з доходу»	36	Акти, рекламації і інші документи, на підставі яких проводиться повернення товарів від покупців
945   «Втрати від операційної  курсової різниці»	36	Зменшення балансового показника дебіторської заборгованості покупців (замовників) за рахунок виникнення операційних курсових різниць у зв'язку з переоцінкою дебіторської заборгованості внаслідок зміни курсу гривні по відношенню до іноземної валюти на дату здійснення платежу або на дату складання балансу
948   «Визнані штрафи, пеня, неустойки»	36	Визнання штрафів, пені, неустойок, пред'явлених підприємству покупцем (замовником) за неналежне виконання договору
952   «Інші фінансові витрати»   (977)   «Інші витрати звичайної  діяльності»	36	Дисконтування заборгованості покупців (замовників), внаслідок поступки фінансовому агентові (наприклад,організації-чиннику) боргових вимог, спрямованих відносно тих або інших дебіторів. Проводка виконується на суму дисконту *
99     "Надзвичайних витрати"	36	Списання заборгованості покупців  (постачальників), погашення якої внаслідок надзвичайних подій, визнане неможливим

 

* Така проводка в Інструкції відсутня.

Окремо слід сказати про рахунок 363 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи". Очевидно,цей  рахунок введений як симетричний пасивному рахунку 682 "Внутрішні розрахунки", призначеному для відображення розрахунків в межах групи взаємозв'язаних підприємств, про діяльність яких складається консолідований звіт. Але оскільки цей рахунок (682) міг відбивати такі розрахунки односторонньо, а саме тільки як зобов'язання, то цілком зрозуміло, що має бути і протилежний рахунок – для відображення боргових прав по відношенню до підприємств, що входять до цієї групи.

Фінансово-промислова група є сукупністю юридичних осіб, діючих як  основне і дочірні підприємства або що повністю або частково об'єднали (для дотримання загальних інтересів на ринку і досягнення спільних цілей) свої активи на основі договору про створення ФПГ.

2.3. Облік резерву  сумнівних боргів

Резерв сумнівних  боргів — це резерв, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Таким чином, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості.

В зв'язку з тим, що сьогодні спеціалісти комунальних підприємств  не мають достатнього практичного  досвіду застосування методики розрахунку сум безнадійної заборгованості, рекомендуємо опиратися на підходи  до обчислення резерву сумнівних  боргів, визначені в П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 1 «Загальні  вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові  результати», П(С)БО 14 «Оренда», П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» та інших  нормативних документах, які регламентують  бухгалтерський облік дебіторської заборгованості.

Згідно Наказу Мінфіну  № 363 від 23.05.2003 р., яким було внесено  зміни і доповнення до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» величина сумнівних  боргів визначається:

• виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
• виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати;
• на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Для розрахунку резерву сумнівних  боргів використовується облікова бухгалтерська  інформація по рахунку 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками» про  суми поточної та безнадійної дебіторської заборгованості. До аналізу, оцінки поточної дебіторської заборгованості з метою  групування її за строками непогашення  та розрахунку резерву сумнівних  боргів залучаються декілька служб  підприємства: в першу чергу, абонентський, юридичний відділ, бухгалтерія та планово-економічний відділ. Управлінським  рішенням обирається метод розрахунку резерву сумнівних боргів. Відповідно до п.9 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»  цей розрахунок може здійснюватися, виходячи з оцінки платоспроможності  окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Метод визначення резерву, виходячи з оцінки платоспроможності окремих  дебіторів, передбачає, що підприємство буде аналізувати стан дебіторської заборгованості окремо по кожному абоненту. Якщо дебітор протягом тривалого  періоду (наприклад, більше року) не сплачував  за послуги, то підприємство може прийняти рішення про включення частини  його поточної дебіторської заборгованості до резерву сумнівних боргів.

Підходи до визначення величини резерву сумнівних боргів можуть обиратися в межах однієї групи  споживачів. Диференційований метод  оцінки та нарахування резерву може застосовуватися окремо по кожній групі, наприклад:

• по госпрозрахункових підприємствах — оцінюється платоспроможність окремих дебіторів в залежності від терміну відсутності оплат за спожиті послуги;
• по бюджетних організаціях і установах — при відсутності боргу більше року резерв не нараховується. Підприємство контролює рівень поточних бюджетних зобов'язань та визначає їх величину для своєчасного погашення;
• по населенню — переважно застосовують метод класифікації дебіторської заборгованості.

Незалежно від обраного методу на підприємствах ведеться аналітичний  облік дебіторської заборгованості по кожному споживачу, дебіторська  заборгованість якого (або її частина) включена в резерв сумнівних боргів. Не рекомендовано застосовувати  підхід, коли при наявності нарахованого резерву сумнівних боргів на практиці списувалася безнадійна дебіторська  заборгованість в звітному році не за рахунок резерву, а шляхом списання на поточні витрати по даті їх виникнення (тобто резерв створено, але не використовується). Цей підхід порушує методичні  засади бухгалтерського обліку, доцільність  створення резерву і економічну логіку.

Незалежно від вибору методу розрахунку резерву, підприємство самостійно (на власний розсуд) класифікує дебіторську  заборгованість за строками непогашення. Класифікація за термінами непогашення  може бути більше чи менше детальною  в залежності від оцінки конкретної ситуації, що склалася. Ця інформація є  обов'язковою для розкриття у  Примітках до річної фінансової звітності  підприємства (форма № 5).

2.4 Автоматизація  обліку розрахунків з покупцями і замовниками

Широке застосування засобів  обчислювальної техніки привело  до нових способів організації обліку. В даний час відбувається швидке оснащення підприємств і організацій  багатофункціональними ЕОМ - комп'ютерами, що дозволяють накопичувати інформацію на машинних носіях (на жорсткому диску, дискетах).

Підприємства і організації  самостійно вибирають форми і  методи бухгалтерського обліку виходячи з об'єму облікових робіт, наявності  обчислювальної техніки та інших  умов. Разом з тими вони повинні  дотримуватися загальних методологічних принципів, затверджених Міністерством  фінансів України, а також технологію обробки облікових даних.

В зв'язку переходом до більш  прогресивних форм обліку значно міняється  характер і зміст бухгалтерської роботи, скорочується питома вага технічних  процесів, заснованих на ручній праці. Головними для облікового персоналу  стають функції організаторів обліку, контролю і аналізу.

Комп'ютерна форма бухгалтерського  обліку знижує трудомісткість обліку, підвищує достовірність і оперативність  інформації, сприяє інтеграції всіх видів  обліку - оперативного, бухгалтерського  і статистичного і своєчасному  наданню інформації для управління виробництвом і складання фінансової звітності.

Бухгалтер може працювати  на комп'ютері в діалоговому (інтерактивному) режимі, використовувати зворотній  зв'язок у процесі обробки даних  і отримання відповідних вихідних документів.

Основними перевагами комп'ютерної  форми ведення обліку, порівняно  з паперовою, є:

• вбудовані бухгалтерські знання (у програму закладено правила формування тих чи інших бухгалтерських проводок по господарських операціях, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бухгалтерськими знаннями);
• паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок і показників, що розраховуються за різними методиками);
• забезпечення отримання необхідної внутрішньої та зовнішньої звітності за вимогою управлінського персоналу (використання комп'ютерної техніки дозволяє отримати інформацію з бажаним ступенем деталізації у будь-який момент часу).

Основними принципами комп'ютерної  форми введення бухгалтерського  обліку наступні:

• відповідність багатьох регістрів систематичного запису одному журналу хронологічному запису;
• накопичення і багаторазове використання облікових даних; 
• один синтетичний рахунок - багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;
• автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо.
• одержання звітних показників у режимі діалогу «людина-комп'ютер»;
• автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених у системі рахунків.

Компонентами комп'ютерної  форми бухгалтерського обліку є: інформаційне, технічне, програмне, організаційне  та методологічне забезпечення.

Сучасна комп'ютерна форма  ведення бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів  і вибору організаційних форм їх використання.

За рахунок одноразового введення даних забезпечується єдність  інформаційної бази. Інтеграція обробки  облікових даних та адаптація  програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм.

Особливістю комп'ютерної  форми бухгалтерського обліку є  те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних комп'ютерних програм не схожі один на одного. Комп'ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, пов'язані з отриманням різних зведених показників, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. У цій обліковій системі інформація проходить єдиним каналом і використовується для будь-яких потреб управління. Таким чином, комп'ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дозволяють отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.

Недоліком комп'ютерної форми  ведення обліку може бути висока вартість програмного та технічного забезпечення.

Всі операції, що пов'язані з реалізацією, оформляються наступним чином:

5.1 Реєструється договір  з контрагентом документом Договір. На його підставі виписується документ Рахунок - фактура, який є розрахунковим на оплату і містить специфікацію товарів, що продаються.

5.2 На підставі рахунка-фактури  або договору вводиться документ  реалізації Расходна накладна

5.3 На підставі документів  реалізації можна ввести документ Податкова накладна

5.4 Якщо продукцію відпускають  довіреній особі, то складається  Платіжне доручення або Довіреність

 

^{Розділ 3.}

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. ТОВ "Велика торба" реалізує за Договором № 13 МП "Ампір" товар (будівельні матеріали) на суму 24000,00 грн. (у тому числі ПДВ). Собівартість будівельних матеріалів - 14000,00 грн. МП "Ампір" оплату товару здійснює перекладним векселем (неемітованим МП "Ампір") на суму 25200,00 грн. зі строком його погашення 31.03.2010 р. Сума дисконту становить 1200,00 грн. ТОВ "Велика торба", МП "Ампір" і третя сторона (емітент векселя) виконали свої зобов’язання в повному обсязі й у встановлений термін. Порядок здійснення даної операції, відображення її в бухгалтерському обліку ТОВ "Велика торба" й оформлення при цьому відповідних документів показано в таблиці 1.

Таблиця 1

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВВ
1	Укладання договору № 13 між  ТОВ "Велика торба" і МП "Ампір", в якому передбачена оплата товару (будівельних матеріалів) векселем, емітованим (виписаним) третьою особою (не МП "Ампір") з датою його погашення 31.03.2010 р.	В обліку не відображається
2	Представник підприємства МП "Ампір" пред’явив доручення  на одержання будівельних матеріалів. Бухгалтерія ТОВ "Велика торба" виписала видаткову накладну типової  форми М-11 (далі - накладна М-11) в трьох  екземплярах на одержання будівельних матеріалів зі складу
3	Представником підприємства МП "Ампір" передано доручення  на одержання будівельних матеріалів і накладна М-11 комірникові ТОВ "Велика торба". Комірник на підставі зазначених документів видає будівельні матеріали  на суму 24000,00 грн. (в цінах реалізації) представнику підприємства МП "Ампір", що розписується в накладній М-11 в їхньому одержанні. Комірник розписується в їхній видачі й передає один екземпляр представнику МП "Ампір", другий передає в бухгалтерію, а  третій залишає собі. Операція відображається в Журналі № 5 у Розділі 3 "Витрати  діяльності" (по дебету субрахунку 90 і кредиту субрахунку 281) і в  Розділі 4 того ж журналу "Аналітичні дані по рахунку 28 "Товари"	902	281	14000,00
4	На підставі накладної  М-11 й умов договору бухгалтерією підприємства ТОВ "Велика торба": а) відображено доход від  реалізації. Операція відображається в Журналі 3 у Відомості 3.1 (по дебету субрахунку 361) і в Журналі № 6 (по кредиту субрахунку 702)	361	702	24000,00	20000,00
5	б) виписана податкова накладна на будівельні матеріали, отримані представником  МП "Ампір", плюс сума ПДВ по дисконту (200,00 грн.). Податкова накладна видана представнику підприємства МП "Ампір". Операція відображається в Журналі  № 3 у другому його розділі в  дебет рахунку 70 із кредиту рахунку 64 й у Відомості 3.6 (по кредиту  субрахунку 641)	702	641	4200,00
6	Отриманий від представника МП "Ампір" переказний вексель  на суму 25200,00 грн. зі строком погашення 31.03.2010 р. Операція відображається в  Журналі № 4 у Розділі II й у  Відомості 4.2 (дебет рахунку 351) і  в Журналі № 3 у Розділі II й  у Відомості 3.1 (кредит рахунку 36)	351	361	24000,00
7	Відображено доход у сумі дисконту по отриманому від МП "Ампір" векселю. Операція відображається в  Журналі № 4 у Розділі II й у  Відомості 4.2 (дебет рахунку 351) і  в Журналі № 6 (кредит рахунку 733)	351	733	1200,00	1000,00
8	Погашено вексель шляхом перерахування на рахунок ТОВ "Велика торба" коштів у сумі 25200,00 грн. Операція відображається в Журналі № 1 у  Розділ IV й у Відомості 1.2 (дебет  рахунку 31) і в Журналі № 4 у  Розділі II (кредит рахунку 351)	311	351	25200,00