Методика обліку і організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства (ТзОВ „Уніплит”)

Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне  зберігання, ведеться по підприємствах  власниках, за видами, сортами та місцями, зберігання.

Цінності, що залишені на відповідальне  зберігання, зберігаються окремо від власних.

На позабалансовому субрахунку 024 „Товари, прийняті на комісію” обліковуються  одержані товари у межах договорів  комісії, поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від  імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.

На позабалансовому субрахунку 025 „Майно в довірчому управлінні”  обліковується майно, що надійшло в довіру управлінню, а також товарно-матеріальні цінності, які надійшли повіреному при виконанні доручення довірителем на підставі договору доручення від третіх осіб. Аналітичний облік ведеться за об’єктами, ТМЦ, місцезнаходженнями та власниками.[11]

Але за допомогою лише синтетичного обліку неможливо контролювати наявність  та рух кожного виду товарно-виробничих запасів. Для отримання більш  деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.

До окремих субрахунків синтетичного обліку можуть бути відкриті рахунки  аналітичного обліку, які дозволять  визначити її обсяг в цілому та за кожним видом окремо.(табл.2.3.)

Таблиця 2.3

Аналітичний облік виробничих запасів

Субрахунки рахунку 20 „Виробничі запаси”	Розріз аналітики
201 „Сировина й матеріали”	В розрізі видів та груп сировини, місць зберігання та матеріально  відповідальних осіб.
202 „Купівельні напівфабрикати  та комплектуючі вироби”	В розрізі купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.
203 „Паливо”	В розрізі видів палива, місць  зберігання та матеріально відповідальних осіб.
204 „Тара й тарні матеріали”	В розрізі видів тари й тарних матеріалів і матеріально відповідальних осіб.
205 „Будівельні матеріали”	За видами (групами) та окремими об’єктами  будівельних матеріалів.
206 „Матеріали, передані в переробку”	В розрізі, який забезпечує отримання  даних про підприємство-переробника  та контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами.
207 „Запасні частини”	За місцями зберігання й однорідними  групами.
208 „Матеріали сільськогосподарського  призначення”	За групами та видами матеріалів сільськогосподарського призначення  в розрізі їх номенклатури.
209 „Інші матеріали”	За видами та групами інших матеріалів.

Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки в залежності від потреби  в їх кількості, необхідній для управління виробництвом. На ТзОВ „Уніплит” така потреба обумовлена:

по-перше –значною їх кількості;

по-друге – складною організаційною та виробничою структурою підприємства;

по- трете –наявністю складів для  їх зберігання.

Аналітичний облік виробничих запасів  ведеться в розрізі їх найменувань  або однорідних груп. Кожна з груп, виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру-

номенклатури –цінника, де також вказують одиницю виміру і по можливості, облікову ціну запасу. Кодування номенклатури- цінника здійснюється за змішаною порядково- серійною системою. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках записується на машинних носіях і багаторазово використовуються.

На кожному документі з руху виробничих запасів вказується не тільки найменування запасу, а і його номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок  під час заповнення прибуткових  і видаткових документів а також  здійснення записів у складському  бухгалтерському обліку виробничих запасів.[25]

На  складах аналітичний облік виробничих запасів ведеться за допомогою карток складського обліку, на ТзОВ „Уніплит”  картки складського обліку не ведуть.

Згідно  статті 5 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих актів і особливостей діяльності підприємства.

Відповідальність  за організацію бухгалтерського  обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, регістрах і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.[1]

Основною  метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Підприємство  самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством. Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням

Рис.2.3.Схема організації обліку запасів на підприємстві

керівника. Ступінь свободи підприємства у  формуванні облікової політики обмежений  державною регламентацією бухгалтерського  обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур і визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо. Отже. облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображеня фактів господарського життя в обліку.

На  вибір облікової політики підпримства  впливають такі фактори:

1. Форма власності та організаційно-правова  форма (ТзОВ, ВАТ, ЗАТ тощо).

2. Галузь або вид діяльності (промисловість,  будівництво, торгівля, транспорт  тощо).

3. Система оподаткування (звільнення  від різних податків, ставки податків, пільги з оподаткування).

4. Ступінь свободи дій в умовах  переходу до ринку (можливість самостійного прийняття рішень з питань ціноутворення, вибору партнерів).

5. Стратегія фінансово-господарського  розвитку (цілі й задачі економічного розвитку організації на довгострокову перспективу, очікувані напрямки інвестицій, тактичні підходи до вирішення перспективних задач).

6. Наявність матеріальної бази (забезпеченість комп’ютерною технікою  та іншими засобами оргтехніки, програмно-методичне забезпечення тощо).

7. Рівень кваліфікації бухгалтерських  кадрів, економічної сміливості, ініціативності  та підприємливості керівників.

8. Система матеріальної зацікавленості  працівників в ефективності роботи  підприємства та матеріальної відповідальності за виконання своїх обов’язків.

9. Обсяг діяльності, середньоспискова  чисельність працівників тощо.[72]

Облікову політику підприємства повинні  знати:

- керівник підприємства, який несе  відповідальність за її формування;

- бухгалтер підприємства за участю якого можна грамотно і всебічно обгрунтувати зміст облікової політики;

- аудитор, оскільки облікова  політика є одним з обєктів  дослідження, з вивчення яких  розпочинається процес аудиторської  перевірки;

- податковий інспектор, адже  від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об’єкту оподаткування.

При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити:

- незмінність протягом поточного  року прийнятої методології відображення  окремих господарських операцій та оцінки майна;

- повноту відображення в обліку  за звітний період всіх господарських  операцій, що були проведені за  цей час, та результатів інвентаризації  майна і забов’язань;

- правильність віднесення доходів  та витрат до відповідних звітних  періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;

- розмежування в обліку поточних  витрат на виробництво та капітальних  інвестицій;

- тотожність даних аналітичного  обліку оборотам та залишкам  синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість  і безперервіність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової  політики.[56]

Облікова політика ТзОВ “Уніплит”  висвітлена в Наказі про облікову політику і містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики.(Додаток Г)

Наказ про облікову політику ТзОВ “Уніплит” складається з чотирьох розділів:

1. Загальні положення.

2. Організація бухгалтерського  обліку.

3. Організація податкового обліку.

4. Організаційні питання.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових  регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.Перелік документів затверджений в наказі керівника підприємства про облікову політику і включає:

- робочий план рахунків бухгалтерського  обліку, що містить синтетичні  і аналітичні рахунки, необхідні  для ведення бухгалтерського обліку;

- форми первинних облікових  документів, що застосовуються для  формування фактів господарської  діяльності, за якими передбачені  типові форми первинних облікових  документів, а також форми документів  для внутрішньої господарської  звітності;

- порядок проведення інвентаризації  активів і зобовязань;

- методи оцінки активів і  зобовязань;

- графік документообігу;

- порядок контролю за господарськими  операціями.

Відповідно до принципу послідовності  ТзОВ “Уніплит” постійно з року в рік застосовує обрану облікову політику.

2.3. Облік надходжень  та вибуття запасів на виробництво

Є різні шляхи шляхи надходження  запасів на підприємство, зокрема  це: придбання за плату, виготовлення власними силами, безоплатне надходження, внесення до статутного фонду та інші.

На ТзОВ “Уніплит” запаси надходять  від постачальників за плату.

Придбання запасів на ТзОВ “Уніплит”  планується відділом постачання. Цей  відділ веде спеціальну відомість, в  якій записуються дані про виконання  договорів постачання, а також  дані про асортимент запасів, їх кількість, ціну.

Придбання запасів на ТзОВ “Уніплит”  у постачальників здійснюється виключно на договірних засадах, шляхом укладення  договорів.

ТзОВ “Уніплит” співпрацює як з великими так і малими підприємствами, а також останнім часом підприємство співпрацює з приватними підприємцями.

ТзОВ “Уніплит” має широке коло постачальників, які забезпечують підприємство базою для виробництва продукції. При виборі постачальників підприємство враховує : ціну запасів, якість запасів, надійність постачальника, можливість отримання знижок та можливість відстрочення оплати за них.Найбільшими постачальниками є ДП “ДОЗ”, ВАТ “Вигода ЛК”, ВАТ “Вигодський лісокомбінат”, ДП “Будівельник”, ВАТ “ВЛК” , ДП “Вигода”, ЗАТ “Вигодський ДОК”, ТзОВ “Сократ - Свінг”, СП “Богдан” та інші.

Для отримання запасів від постачальника  по факту здійсненої передоплати  або на підставі заключеного договору бухгалтер ТзОВ “Уніплит” виписує  своєму працівникові довіреність на одержання цінностей. Довіреність  на одержання цінностей (Додаток В) від постачальника за договором , рахунком – фактурою, або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Особа, якій видана довіреність, зобов’язана не пізніше наступного дня після доставки на ТзОВ “Уніплит” запасів подати бухгалтеру довіреність разом з документами на відпуск нею запасів та здачу їх на склад або матеріально відповідальній особі.

Для отримання необхідних запасів  у бухгалтерії постачальника, спираючись на дані заключених договорів купівлі-продажу та інформації вказаної у довіреності, здійснюється виписка накладних-вимог на відпуск матеріалів або товарно-транспортних накладних ( за умов транспортування вантажним автомобілем).

Для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням виробничих запасів, що надійшли на ТзОВ “Уніплит” використовується журнал обліку вантажів, що надійшли. Записи в журналі здійснюються відділом постачання в міру надходження виробничих запасів на склад підприємства на основі товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів.

При оприбуткуванні виробничих запасів  комірник ТзОВ “Уніплит” також  використовує прибутковий ордер (Додаток  В), який складається у двох екземплярах  безпосередньо на ті цінності, які були ним прийняті.

Крім того при оприбуткуванні запасів  на ТзОВ “Уніплит” здійснюється їх ретельна перевірка за кількістю  і якістю. Якщо це надходження запасів  відбулось із кількісними чи якісними відхиленнями вказаних у договорі та супровідних документах, складається комісією акт про приймання матеріалів у двох екземплярах, після чого один примірник передається до відділу постачання чи юридичному відділу до направлення листа – притензії постачальнику.