Методика обліку і організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства (ТзОВ „Уніплит”)

Методика обліку і  організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства (ТзОВ „Уніплит”)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ1.Теорико–економічна сутність виробничих запасів та їх характеристика як об’єкту обліку та аудиту

1.1. Економічна сутність запасів  та іх класифікація

1.2. Оцінка виробничих запасів  для цілей обліку

1.3. Нормативно-правова база з  обліку та аудиту виробничих  запасів

1.4. Загально-економічна характеристика  ТзОВ „Уніплит”, як базового  підприємства

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

2.1. Характеристика первинних документів з обліку виробничих запасів та їх руху на підприємстві

2.2. Організація синтетичного і  аналітичного обліку виробничих  запасів

2.3. Облік надходжень та вибуття  запасів на виробництво

2.4. Особливості обліку результатів  інвентаризації та переоцінки виробничих запасів

2.5. Облік виробничих запасів  в умовах використання інформаційних  систем та комп’ютерної технології

РОЗДІЛ 3. АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ  ТА АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3.1.Завдання та інформаційне  забезпечення аудиту виробничих запасів та аналізу ефективності їх використання

3.2. Аудит виробничих запасів

3.3. Аналіз забезпеченості виробничих  запасів на підприємстві

3.4. Аналіз ефективності використання  виробничих запасів

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТЗОВ “УНІПЛИТ”

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Для здійснення виробничо-господарської  діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів  підприємства.

Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку, аналізу і аудиту виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими  запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання  та реалізації виявлених заходів. Для  цього необхідно здійснювати систематичний облік і аудит, якісний аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського та фінансової звітності.

Метою магістерської роботи є вивчення методичних аспектів обліку, аналізу  і аудиту виробничих запасів. Для  досягнення вказаної мети були поставленні  і вирішені наступні задачі:

- досліджено економічну сутність  виробничих запасів як об’єкту  обліку, аналізу та аудиту;

- вивчено методику аналізу забезпеченості  та ефективності використання  виробничих запасів;

- досліджено методичні аспекти  зовнішнього (незалежного) аудиту  виробничих запасів.

Предметом дослідження є методика обліку і організація аналізу і аудиту виробничих запасів підприємства.

В якості об’єкта дослідження виступає ТзОВ „Уніплит”.

Теоретичною і методологічною основою  дослідження є нормативні документи, які регулюють питання обліку і аудиту виробничих запасів ; а також  підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

Магістерська робота складається  з вступу, 4-ох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтована актуальність вибраної теми, визначена мета, задача, об’єкт дослідження.

У першому розділі досліджується економічна сутність виробничих запасів, оцінка виробничих запасів для цілей обліку та аудиту виробничих запасів, дається загально-економічна характеристика базового підприємства.

У другому розділі роботи висвітлюється  облік виробничих запасів. Спочатку дається характеристика первинних документів з обліку виробничих запасів та їх руху на підприємстві, розкривається організація синтетичного обліку виробничих запасів, потім розкривається облік надходження та вибуття запасів на виробництво та вказується особливості обліку результатів інвентаризації та переоцінки виробничих запасів.

У даному розділі також висвітлюється  облік виробничих запасів в умовах використання інформаційних систем та комп’ютерної технології.

У третьому розділі висвітлюється методика аналізу і аудиту виробничих запасів. Насамперед визначаються завдання та інформаційне забезпечення аудиту виробничих запасів та аналізу ефективності їх використання.

Визначаються методичні аспекти  зовнішнього (незалежного ) аудиту: досліджується методика проведення аудиту виробничих запасів, здійснюється узагальнення результатів аудиторської перевірки.

Проводиться аналіз забезпеченості виробничих запасів на підприємстві, визначається ритмічність постачання та оптимальний  розмір партії поставок. Крім того, здійснюється аналіз ефективності використання виробничих запасів та визначається вплив факторів, які вплинули на ефективність використання виробничих запасів.

У даному розділі застосовуються наступні методи аналізу: складання аналітичних  таблиць, обчислення абсолютних та відносних показників, методи факторного аналізу.

У 4-ому розділі розкривається  питання охорони праці на підприємстві.

У завершенні сформовані висновки і  пропозиції за результатами дослідження.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРИКО – ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ЯК ОБ’ЄКТУ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

1.1 Економічна сутність запасів та їх класифікація

Для здійснення виробничо-господарської  діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки  використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності.Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси. Товарно-виробничі запаси у складі економічних ресурсів можна представити у вигляді рис.1.1.

Економічні ресурси

Фінасові

Трудові

Матеріальні

Природні

Засоби у сфері виробництва

Засоби у сфері обігу

Засоби праці

Предмети праці

Продукти праці

-необоротні	-виробничі запаси	-готова продукція
-оборотні	-незавершене виробництво	-товари

Рис. 1.1 Товарно-виробничі запаси у складі економічних ресурсів[25].

В обліковій літературі зустрічаються  багато різних понять, пов’язаних із запасами, проте, слід врахувати, що кожне з  них має власне тлумачення. Так, в  обліковій літературі часто застосовуються поняття “виробничі запаси”, замінене поняттям “матеріали”. Деякі автори при визначенні поняття “матеріальні оборотні активи” застосовують термін “цінності”. Однак, поняття “цінність” є описовою категорією, ознакою, якісним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.

Запаси відносять до складу оборотних  активів, тому що вони можуть бути перетворені  на грошові кошти протягом року або  одного операційного циклу.

Застосування терміну “матеріально-виробничі запаси” пов’язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальними запасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття є ширшим, оскільки охоплює усі активи, що мають матеріальну форму та використовуються у виробничому процесі.

Терміни “товарно-матеріальні активи”  і “товарно-матеріальні запаси”  не досить прийняті для застосування з причини охоплення ними активів, що мають матеріальну форму, які  можуть бути як оборотними, так і  необоротними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.

Певні протиріччя пов’язані із використанням  терміну “предмети праці”. Поняття  “предмети праці” достатньою мірою  відповідає сутності елементів виробництва, що піддаються обробці.

Термін “товарно-виробничі запаси” найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких – обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів (товарів), що перебувають на складах.

Поряд з цим не можна не враховувати  існування терміну “запаси”, який згідно з П(С)БО 9 “Запаси”, об’єднює основні складові оборотних матеріальних активів. Використання цього терміну викликає певні протиріччя , які пов’язані із його тлумаченням в обліковій літературі. Так більшість авторів під терміном “запаси” розуміють резерв метеріальних ресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності. Тобто поняття “запаси” є досить специфічним. Не дивлячись на те, що термін “товарно-виробничі запаси” є найбільш прийнятним у застосуванні термін “запаси” набув широкого вжитку.[с.328] (Бутинець)

Значним внеском до розвитку уявлень  про виробничі запаси є праці  провідних вчених України, Росії  та Білорусії.

Серед них праці д.е.н, проф. В.К. Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхом удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт та послуг.

З питань обліку виробничих запасів  були захищені дисертаційні роботи. Так, зокрема, у 1970 р. М.І. Карауш захистив кандидатську дисертацію на тему: “Вопросы совершенствования организации и проведения ревизии сохранности материальных ценностей в легкой промышленности”, де розглянув питання методики та шляхів удосконалення ревізії зберігання, надходження та руху матеріальних цінностей, організації забезпечення збереженості цінностей у вироничих цехах, використання матеріалів у виробництві, нормування матеріальних ресурсів.

У 1990 р. докторську дисертацію на тему: “Теория и практика бухгалтерского учета производственных ресурсов”  захистив проф. В.Д.Новодворський.

Запаси – це оборотні активи підприємства, які використовуються переважно  в одному операційному циклі діяльності підприємства або в період одного року.

Запаси становлять основу виготовлювальної продукції та сприяють процесу її виготовлення або поліпшують властивості готової продукції.

Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності  визначено у П(С)БО 9 “Запаси”. Згідно П(С)БО 9 запаси – це активи які:

- зберігаються для подальшого  продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);

- перебувають у процесі виробництва  з метою дальшого продажу продукту  виробництва (незавершене виробництво);

- зберігаються для споживання  під час виробництва продукції  та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали).

Норми П(С)БО 9 “Запаси” не поширюються  на такі запаси:

1. Незавершені роботи за будівельними  контрактами, включаючи контракти  з надання послуг, що безпосередньо  пов’язані з ними;

2. Фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо);

3. Молодняк тварин і тварин  на відгодівлі, продукцію сільського  і лісового господарства, корисні  копалини, якщо вони оцінюються  за чистою вартістю реалізації.

З метою обліку запаси групують так:

- сировина, основні та допоміжні  матеріали, комплектуючі вироби  та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва  продукції, виконання робіт і  надання послуг, обслуговування  виробництва і адміністративних  потреб;

- готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначені для продажу. При цьому вона має відповідати технічним і якісним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;