Комп'ютеризація обліку і аналізу витрат на оплату праці

 
 

   Облік праці та розрахунків щодо зарплати є однією з найважливіших ділянок облікової роботи в бюджетних установах. Його завдання такі:

• контроль за дотриманням штатної дисципліни і використанням фонду заробітної плати;
• правильне обчислення витрат робочого часу та контроль за його раціональним використанням;

    —своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати і допомоги за тимчасовою непрацездатністю;

    —здійснення своєчасних і достовірних розрахунків щодо заробітної плати;

    —контроль за використанням виділених на зарплату коштів загального і спеціального фондів;

   —своєчасне  складання необхідної звітності  і забезпечення користувачів інформацією про працю і заробітну плату.

   Виконання цих завдань можливе лише при  раціональній організації всього облікового процесу і постійному контролі за ним з боку керівника, головного бухгалтера установи та органів державного казначейства, які видають дозвіл на отримання коштів на зарплату в межах кошторису. 

   Бухгалтерські операції для обліку депонованих  сум для держпідприємств 

     № з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік

     Д-т К-т 

    1 Кошти, не отримані працівниками 661 662, 671

    2 Невиплачені суми віднесено  на депонент 328 321, 323, 324

    3 Отримано депоновану заробітну  плату в касу 301 328

    4 Виплачено депоновану заробітну плату з каси 671 301

    5 Відображення суми заборгованості  з депонованої заробітної плати,  щодо якої минув строк позовної  давності 671 642

    6 Переказування до бюджету депонованої  заробітної плати, щодо якої  минув строк позовної давності 642 328 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                     Розділ 2.Облік робочого часу

     У  кожній організації незалежно від  режиму роботи має бути організований  табельний облік робочого часу.

     Табель – це первинний документ з обліку відпрацьованого часу (додаток 1). Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій робітників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними по заробітній платі і отримання інформації про відроблений час. Табель складається в одному примірнику людиною, уповноваженою на його ведення. Табель відкривається 1-го числа кожного місяця і передається в бухгалтерію  2 рази на місяць:

• для коригування суми виплат за першу половину місяця (аванса);
• для розрахунку заробітної плати за місяць.

     Табельні  номера встановлюються на підприємстві в цілому по порядково-серійній системі, причому кожному виробничому  підрозділу відводиться своя серія  номерів.

     Оперативний облік присутності робітників та їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству чи по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (форма №Т–12 – призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати, а форма №Т-13 тільки для обліку робочого часу).

     Табельний облік, тобто це є облік присутності  на роботі та використання робочого часу, може проводитись двома методами:

• методом суцільної реєстрації – кожний день по кожному робітнику відмічається відроблений чи не відроблений час з в казанням поважної причини;
• методом відхилень – відмічаються простої, неприбуття, понаднормові та інші відхилення від нормального режиму роботи, а відроблений час визначається тільки в кінці місяця.

     Також табельний облік ведеться з використанням  табельних марок (жетонів), картковим – при використанні контрольних годин; за допомогою контрольно-перепускних пристроїв та інше. На багатьох підприємствах табельний облік передається безпосередньо в виробничі підрозділи, що сприяє укріпленню дисципліни. Вибір метода ведення табельного обліку обумовлюється  тільки зручністю для підприємства.

     Остаточно оформлений табель передається в  бухгалтерію, де використовується для  розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.                                                            

     Всі первинні документи по обліку праці  та заробітній платі в встановлений час передаються до бухгалтерії.

     Не  зараховуються до розрахункової  відомості  виплати, що не входять  до фонду заробітної плати та заробітної плати робітників, при підрахунку їх середніх розмірів; одноразові допомоги та добові, пенсії. Ці суми виплачуються окремо по розрахункових відомостях (т.ф. №Т-53) чи видатковим касовим ордером (ф.№КО-2).

     При визначенні нарахованих сум заробітної плати бухгалтерія проводить  утримання із заробітної плати. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утриманням по кожному робітнику складає суму до видачі.

     Загальна  сума, яка належить до видачі, складає  перехідну суму розрахунків по заробітній платі, яка погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою чи депонування суми, яка не була запитана.

     Кошти для виплати заробітної плати  отримують підприємства по чеку розрахункового рахунку банку.

     Отримання заробітної плати відбувається по платіжних  відомостях (ф.№Т-53). В відомості  вказується табельний номер, прізвище, ім’я, по-батькові робітника та сума до видачі. 
 
 
 

Розділ  3 .Нарахування та утримання на заробітну плату у бюджетних

установах

Згідно з підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового  кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI (далі - Кодекс) заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Оподаткування заробітної плати у 2011 році. Податкова соціальна пільга

чт, 17/02/2011 - 11:32

Із 1 січня 2011 року набрав чинність Податковий кодекс України  від 02.12.2010р. №2755-VІ (далі – Кодекс).

Сплата податку  на доходи фізичних осіб регулюється  розділом ІV Кодексу «Податок на доходи фізичних осіб».

Під час нарахування  доходів у формі заробітної плати  база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 Кодексу).

Згідно з статтею 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування  щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у  формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку  у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього  пункту, перевищує десятикратний  розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Порядок надання  податкових соціальних пільг та перерахунку податку регулюється статтею 169 Кодексу.

Податкова соціальна  пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна  плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. 

Законом України від 23.12.2010р. №2856-VI “Про Державний бюджет на 2011 рік»   затверджено  прожитковий  мінімум  для  працездатної  особи  з  1  січня  -  941 грн.

Таким чином, у 2011 році граничний розмір заробітної плати, при якому фізична особа має  право на податкову соціальну пільгу, становить 1320 грн.

До 1  січня 2015 року розмір податкової соціальної пільги дорівнюватиме 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з  розрахунку на місяць), установленої законом  на 1 січня звітного податкового  року.

Звичайна податкова  соціальна пільга (пп.169.1.1) з 1 січня 2011 року становить 470,50 грн. (941,0 грн. х 50%), яка застосовується до доходу будь-якого платника податку, у якого розмір нарахованої місячної заробітної плати за місяць не перевищує 1320 грн.

Запроваджено  нову податкову соціальну пільгу для платника податків, який утримує  двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину у розмірі  470,50 грн. (п.п.169.1.2).

При цьому, лише для цієї категорії платників  податків граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

На застосування підвищеної податкової соціальної пільги у розмірі 150% від звичайної, що у 2011 році становить 705,75 грн. (941,0 грн. х 50% х 150%),  мають  право платники податку, які:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або  опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (під терміном одинока мати (батько) вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом);

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена  підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього  пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;  

е) є учасником  бойових дій на території інших  країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія  Закону України "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб – інвалідів І і ІІ з числа учасників таких бойових дій.

На податкову  соціальну пільгу у розмірі 200% від  звичайної, що у 2011 році становить 941грн. (941,0 х 50% х 200%),  мають  право платники податку, які є:

 а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником  бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";