Зміст 
 

Вступ

 Розділ 1.Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та    види           оплати праці  бюджетних установах.

Розділ 2. Облік робочого часу.

Розділ 3. Нарахування на заробітну плату у бюджетних установах.

3.1 Утримання із заробітної плати працівників бюджетної установи

Розділ 4. Зв’язок обліку витрат на оплату праці з фінансовою та податковою звітністю.

Розділ  5. Теоретичні основи економічного аналізу витрат на оплату праці.

5.2.Прийоми документального контролю і способи перевірки  

5.3. Контроль за використанням фонду заробітної плати                   

Розділ 6.   Комп'ютеризація обліку і аналізу витрат на оплату праці.

6.1. Автоматизація розрахунків по заробітній платі.

6.2.  Комп'ютеризація обліку витрат на оплату праці.

Висновки  і пропозиції.

Список  використаної літератури.

Додатки.

                                                         ВСТУП

             Питання оплати праці є ключовим  у системі соціально-економічних  відносин, оскільки стосується інтересів  основної частини населення країни та впливає на всі сфери суспільного життя. Рівень оплати праці визначає такі базові макроекономічні параметри, як стандарти соціального захисту та сукупний платоспроможний попит. У той же час вітчизняні стандарти оплати праці надто низькі. Низький рівень життя широких верств населення у поєднанні із надмірним - за європейськими стандартами - майновим розшаруванням є чи не основною соціальною проблемою України.

     Оплата праці – це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виражені, який за трудовими договорами власник чи уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу чи надані послуги.

           Оплата праці, яка складає основу  доходів населення, залишається  надто низькою для виконання  її основних функцій, її міжгалузева диференціація - надто високою, а міжкваліфікаційні розбіжності - надмірними в галузях з високою оплатою праці і такими, що межують із зрівняльною, у галузях з низькою заробітною платою, передусім у бюджетній сфері. Низькі стандарти оплати праці та відсутність безпосереднього зв'язку між заробітками та ефективністю праці впливають на зниження економічної та трудової активності.

Актуальність  даної курсової роботи полягає в  нагальній необхідності термінового  поліпшення системи оплати праці працівників бюджетних установ.

Метою роботи є  узагальнення та аналіз інформації щодо стану системи оплати праці працівників  бюджетних установ. А також зробити  висновки щодо можливих шляхів покращення ситуації з системою оплати праці  бюджетних працівників та внести пропозиції по удосконаленню даної системи оплати праці. 

Предметом роботи є система оплати праці працівників  бюджетних установ.

Розділ 1.Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та    види           оплати праці  бюджетних установах.

   Закон України «Про оплату праці» визначив, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:

• результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);
• праця носить переважно розумовий характер;
• у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці 
  припадає від 60 до 85% усіх витрат;
• у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.

   Держава здійснює регулювання оплати праці  працівників бюджетних установ  шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.

   30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників  на основі Єдиної тарифної  сітки розрядів і коефіцієнтів  з оплати праці працівників  установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та від 25.10.2008 № 939 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» і встановлено, що у 2011 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду з 1 січня - 613 гривень. Для працівників, у яких посадові оклади менші ніж розмір мінімальної заробітної плати, посадові оклади (тарифні ставки) у штатному розписі установлюються на рівні мінімальної заробітної плати.

   У Законі України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» передбачені відповідні видатки на підвищення розміру мінімальної  заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду  ЄТС з урахуванням прогнозного  індексу споживчих цін 2011 року.

   Крім  того, науково-педагогічним та педагогічним працівникам виплачується надбавка за вислугу років щомісячно залежно  від стажу педагогічної роботи та допомога на оздоровлення при наданні  щорічної відпустки, а також педагогічним працівникам - щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків за нормами, передбаченими абзацами дев'ятим, десятим та одинадцятим частини першої статті 57 Закону України «Про освіту».

   Керівникам  місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду  заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них; надавати працівникам матеріальну допомогу, та затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці. Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Почасова  оплата праці в бюджетних установах  має два різновиди; штатно-окладна і погодинна. При штатно-окладній формі оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо. Ця форма оплати має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров'я, вищих закладів освіти та ін.) у централізованому порядку встановлюється суворо фіксований посадовий оклад, при якому перевиконання працівником обов'язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітку. В інших установах (загальноосвітніх школах і т. ін.) оплата праці здійснюється за місячними ставками з встановленням державою обов'язкової норми трудового навантаження (урочних годин), при перевищенні якої розмір зарплати збільшується пропорційно виконаному обсягу роботи.

   Почасова  оплата праці може застосовуватися у вигляді простої почасової або почасово-преміальної. При простій почасовій оплаті сума заробітку визначається лише кількістю відпрацьованого часу та погодинною ставкою або окладом. При почасово-преміальній оплаті, крім заробітку за ставкою чи окладом, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників діяльності. Преміювання здійснюється в межах витрат на оплату праці, передбачених кошторисом установи.

   Розмір  ставок зарплати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією. Результати роботи комісії відображаються у тарифікаційних списках, які є єдиним документом, що визначає розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок працівникам окремих установ.

   Нарахування заробітної плати в бюджетних  установах різних галузей маг. свої особливості і суттєві відмінності. Так, у середніх закладах освіти зарплата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи за ставкою з урахуванням категорії, освіти, доплат за перевірку зошитів, додаткової оплати за класне керівництво, завідування кабінетом, керівництво гуртком, групою подовженого дня і т. ІН., з підвищенням ставки за звання «учитель-методист», «заслужений учитель», за науковий ступінь тощо.

   У медичних закладах посадові оклади лікарів  диференціюють залежно від посади, категорії (вища, перша, друга, без категорії), типу медичної установи (стаціонар, поліклініка), з підвищенням посадових окладів за керівництво відділенням, кабінетом, лабораторією, відділом тощо. Посадові оклади середнього медперсоналу диференціюють залежно від посади та категорії.

   У вищій школі для професорсько-викладацького складу ставки встановлюють залежно від посади, рівня акредитації, вченого звання, наукового ступеня, стажу роботи.

   Заробітна плата державних службовців складається  з посадового окладу, плати за ранг, премій, надбавок за вислугу років тощо.

   Аналогічно  визначаються місячні ставки та суми зарплати працівників установ інших галузей бюджетної сфери.

   Крім  того, у бюджетних установах має  місце суміщення професій (посад), тобто виконання працівником  поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи з іншої професії (посади). Доплати за суміщення професій (посад) максимальними розмірами не обмежуються і визначаються керівником установи, виходячи з одержаної економії за ставками і окладами суміщуваних працівників. Доплата за суміщення включається у середній заробіток у всіх випадках його обчислення. Прикладом суміщення посад у вищих навчальних закладах є виконання професором (доцентом) обов'язків декана факультету або його заступника.

   У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення (медичні заклади, пансіонати, інтернати і т. ін.). Оплата праці за ці дні проводиться:

а)  відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

   б) працівникам на погодинних або денних ставках — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

     В таблиці показано основні бухгалтерські проводки,які використовуються при розрахунку заробітної плати в бюджетних установах                                       
 

Таблиця 1.1 
 
 

Основні бухгалтерські проведення з обліку оплати праці