Фінансовий облік розрахунків з покупцями і замовниками

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Надання знижок. Форма  надання  знижки  може  бути  як  вартісна  (зменшення  ціни 
товару),  так  і  натуральна (відпустка товару  "безкоштовно").  У 
випадку  надання  знижки  в натуральній формі  обсяг  дебіторської 
заборгованості і, відповідно, виторг повинні визначатися в  цілому 
за   договором:  з  урахуванням  вартості  товару,  переданого  за 
встановленою ціною, відмінної від нуля і за ціною рівній нулю. 
     Необхідно  відзначити, що торгові знижки, надані  покупцю  за 
придбання  товару  не  в чи сезон за придбання  товару  в  значних 
кількостях, можна врахувати для оцінки дебіторської заборгованості 
в  момент відвантаження продукції (товару) покупцю. Знижки, надані 
покупцю  за  умови оплати протягом визначеного терміну,  врахувати 
для  оцінки  дебіторської заборгованості  в  момент  відвантаження 
покупцю  продукції  (товарів)  не представляється  можливим.  Тому 
відображення  в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості 
по  договорах,  з умовою надання покупцю знижки в  залежності  від 
терміну  погашення дебіторської заборгованості, може здійснюватися 
в  двох варіантах. Перший варіант припускає традиційний для  Росії 
облік  дебіторської  заборгованості без  обліку  торгових  знижок, 
тобто  дебіторська  заборгованість враховується в  бухгалтерському 
обліку в повному обсязі, начебто покупець не скористався і не буде 
користатися  системою  знижок  по терміну  оплати  за  товар.  При 
дотриманні покупцем умови оплати у встановлений договором термін і 
надання   йому   знижки   необхідно  в  наступному   відкоригувати 
дебіторську заборгованість на суму наданої знижки. 
     Якщо  оплата  дебітором  буде зроблена  після  звітної  дати, 
коректування дебіторської заборгованості на суму наданої знижки по 
цій  оплаті  повинні  бути  зроблені  на  звітну  дату.  Дані  про 
зобов'язання організації відбиваються в бухгалтерській звітності з 
урахуванням   подій   після   звітної   дати,   що   підтверджують 
господарські умови, що існували на звітну дату, у яких організація 
вела  свою діяльність, чи, що свідчать про виниклий послу  звітної 
дати господарських умов, у яких організація веде свою діяльність. 
     Подією  після  звітної  дати  визнається  факт  господарської 
діяльності,  що  впливає  на  показники  діяльності  підприємства: 
фінансовий  стан, рух чи коштів результати діяльності організації. 
До  подій  після  звітної  дати,  що  враховується  при  складанні 
бухгалтерської звітності, відносяться тільки ті, котрі мали  місце 
в  період  між  звітною  датою і датою  підписання  бухгалтерської 
звітності за звітний рік. 
     Наслідку  подій  після  звітної  дати  можуть  відбиватися  в 
asuc`krepq|j3i звітності або шляхом уточнення даних про відповідні 
зобов'язаннях, або шляхом розкриття відповідної інформації. 
     При  продажі  продукції і товарів, виконанні  робіт,  наданні 
послуг  на умовах комерційного кредиту, наданого у виді відстрочки 
і  розстрочки  оплати, дебіторська заборгованість  приймається  до 
бухгалтерського обліку в повній сумі за договором. 
     При   одержанні  претензії  про  сплату  вартості   неякісної 
продукції (товару), виконаних робіт, зроблених чи послуг  зниженні 
ціни  договору  підприємство або погоджується з  вимогами  покупця 
(замовника), або дозволяє суперечка в судовому порядку. У  першому 
випадку  при  згоді  з  вимогами покупця (замовника)  на  рахунках 
бухгалтерського  обліку повинна бути зроблена  запис,  що  зменшує 
суму  дебіторської  заборгованості покупця. Такий  запис  повинний 
бути  здійснений  методом  сторно  раніше  зробленого  запису   по 
збільшенню дебіторської заборгованості покупця (замовника): 
     Дебет "Розрахунки з покупцями і замовниками" 
 Кредит  "Доход від реалізації товару". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3. Аналіз науково-теоретичних проблем обліку розрахунків з

       покупцями  і замовниками. 

При  організації бухгалтерського обліку заборгованості  перед 
покупцями і замовниками по авансах отриманим необхідно враховувати 
два  важливих  моменти:  по-перше, надходження  якого  майна  може 
розглядатися  як  аванси і по-друге, у якій  оцінці  повинні  бути 
відбиті зазначені зобов'язання в балансі. 
     По  першому  питанню необхідно відзначити, що  відповідно  до 
нового  плану  рахунків  по  кредиту  рахунка  36  "Розрахунки   з 
покупцями і замовниками" відбиваються кошти, отримані як попередню 
оплату  за  продукцію, товари, роботи, послуги в кореспонденції  з 
рахунками обліку коштів. 
     Друге  запитання  стосується двох областей,  з  одного  боку, 
взаємозалежних і взаємообумовлених, з іншого боку, самостійних,  - 
методології бухгалтерського обліку й оподатковування. 
     Відповідно до нового плану рахунків на рахунку 36 "Розрахунки 
з  покупцями  і  замовниками"  відбивається  інформація  про  суму 
коштів,  отриманих  від покупця, замовника в  рахунок  попередньої 
(повної   чи  частковий)  оплати  за  продукцію,  товари,  роботи, 
послуги.  Іншими словами на даному рахунку відбиваються розрахунки 
між   підприємством  і  покупцями,  замовниками.  Розрахунки   між 
контрагентами  містять  у  собі не тільки  ціну  безпосередньо  за 
товар,  роботу, послугу, але і суми податку на додаткову вартість, 
акцизи,   податку  з  продажів.  Тому  оцінка  зобов'язань   перед 
покупцем, замовником по попередній оплаті повинна бути зроблена  з 
урахуванням сум податку на додаткову вартість. 
     Дата  одержання  коштів у рахунок оплати  продукції,  товару, 
робіт,   послуг  (у  тому  числі  і  попередньої)  визначає   дату 
виникнення зобов'язань перед бюджетом. 
     Деякі  фахівці  в  області  бухгалтерського  обліку  вважають 
необґрунтованим   заниження   зобов'язань   перед   покупцями   по 
попередній  оплаті  продукції,  товарів,  робіт,  послуг  на  суму 
податку  на  додаткову вартість і пропонують як  джерело  покриття 
витрат по перерахуванню в бюджет сум податку на додаткову вартість 
g  авансів  отриманих  використовувати прибуток,  що  залишився  в 
розпорядженні підприємства. 
     Дане  рішення  вирішує  тільки  одну  задачу  -  приводить  у 
відповідність з дійсним станом оцінку зобов'язань перед  покупцем, 
замовником  по авансах отриманим. Однак проблему джерела  покриття 
витрат  на  оплату  податку не можна визнати вирішеної.  Виникають 
додаткові   питання:  чому  за  рахунок  власних  джерел   повинні 
покривати ці видатки підприємства, що робити, якщо власних  джерел 
немає? 
     Підлягаюча  перерахуванню в бюджет сума податку на  додаткову 
вартість   з   авансів  отриманих,  у  наступних   періодах   буде 
виключатися  з  зобов'язань  перед  бюджетом  по  ПДВ.   З   такої 
організації  розрахунків з бюджетом по податку можна  зробити  два 
висновки.  По-перше, такий порядок аналогічний порядку розрахунків 
з  бюджетом по ПДВ, оплачуваному постачальникам і підрядчикам. По- 
друге, розрахунки з бюджетом по ПДВ з авансів отриманих до моменту 
заліку   авансів   при   реалізації  продукції   (робіт,   послуг) 
залишаються  по  економічному змісті розрахунками  з  бюджетом,  і 
можуть бути закриті тільки при заліку авансів, отриманих у рахунок 
оплати  за  договором за відвантажені продукцію, товари,  виконані 
роботи, зроблені послуги. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА СВК «ЖУРАВНИКИ» 

2.1. Економіко-організаційна характеристика об’єкта дослідження.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Журавники» розташований за 10 км. від міста Горохів,на трасі Львів – Луцьк.

Ринки збуту  сільськогосподарської продукції  знаходяться у Волинській та Львівській областях.

Землі СВК «Журавники»  становлять 600 га. і розміщуються на території села Журавники.

СВК «Журавники»  займається виготовленням сільськогосподарської продукції за напрямами спеціалізації у рослинництві – зерновий, у тваринництві – молочно-мясний. 

 2.2. Методика обліку розрахунків з покупцями і замовниками та її

        розкриття в обліковій політиці  підприємства.

Форми та порядок  розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір — це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг поставки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.

Оформляється  виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження  продукції, актами виконаних робіт  і платіжними документами.

Для обліку розрахунків  із покупцями за відвантажену продукцію і замовниками за виконані роботи (послуги) передбачений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Рахунок має субрахунки:

361 «Розрахунки  з вітчизняними покупцями»

362 «Розрахунки  з іноземними покупцями».

На дебет рахунка 36 відноситься відпускна договірна ціна реалізованої продукції чи виконаних робіт, включаючи податок на додану вартість і акцизний збір:

Д-т 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками»

К-т 70 «Дохід від  реалізації».

Сума податків, що виникають у процесі реалізації, зменшує дохід підприємства і відображається на рахунках:

Д-т 70 «Дохід від  реалізації».

К-т 64 «Розрахунки  за податками і платежами».

За кредитом рахунка 36 обліковується оплата покупцями  і замовниками заборгованості за продукцію чи роботи. Згідно з виписки банку з поточного рахунка в національній чи іноземній валюті:

Д-т 31 «Рахунки в  банках»

К-т 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками».

Дебетове сальдо за рахунком 36 показує дебіторську  заборгованість покупців і підрядчиків  за відвантажену їм продукцію і виконані роботи.

Аналітичний облік  розрахунків за рахунком 36 організується  окремо щодо кожної юридичної чи фізичної особи, якій відвантажено продукцію  чи виконано роботи. 

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" призначений  для 
узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками. 
     Рахунок   36   "Розрахунки   з   покупцями   і   замовниками" 
кредитується   в   кореспонденції  з  рахунками   обліку   коштів, 
розрахунків  на  суми  платежів,  що  надійшли,  (включаючи   суми 
отриманих  авансів)  і  т.п. При цьому суми  отриманих  авансів  і 
попередньої оплати враховуються обособленно. 
     Якщо  за  отриманим  векселем, що  забезпечує  заборгованість 
покупця  (замовника), передбачений відсоток, то в  міру  погашення 
цієї заборгованості робиться запис по дебету рахунка 31 "Рахунка в 
банках"   і   кредиту  рахунка  36  "Розрахунки  з   покупцями   і 
замовниками" (на суму погашення заборгованості) і 74 "Інші доходи" 
(на величину відсотка). 
     Облік  розрахунків з покупцями і замовниками в  рамках  групи 
взаємозалежних   організацій,  про  діяльність  якої   складається 
зведена   бухгалтерська   звітність,  ведеться   на   рахунку   62 
"Розрахунки з покупцями і замовниками" обособленно. 
      
     У цілому можна сказати, що рахунок 62 "Розрахунки з покупцями 
і   замовниками"  як  би  дзеркально  відбиває  в  продавця  факти 
господарського  життя,  регистрируемые  покупцем  по  рахунку   63 
«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». 
     Як   тільки  цей  рахунок  дебетується,  тобто  власність  на 
відвантажені  товари  переходить  до  покупця,  так  відразу  ж  у 
підприємства  виникає  дебіторська  заборгованість  і  саме   тому 
рахунок  листується  з  рахунками 90.1 "Виторг"  і/чи  91.1  "Інші 
доходи".  Якщо  роботи  виконувалися за договором  довгострокового 
характеру,  то  може кредитуватися рахунок 46 "Виконані  етапи  по 
незавершених роботах". 
     По  усталених звичаях покупець міг внести гроші вперед, тобто 
могло мати чи місце одержання чи авансу зарахування передоплати. У 
цьому випадку по рахунку 62 виникає кредиторська заборгованість. 
     Усе сказане вимагає відповіді на кілька питань: 
          ·   для чого потрібний рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і 
     замовниками"; 
          ·   як відбивається оплата векселями; 
          ·   як відбиваються отримані аванси. 
     Для  чого  потрібний  рахунок 36 "Розрахунки  з  покупцями  і 
замовниками" 
     Насамперед, рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 
onrp3amhi  для відображення заборгованості покупців за реалізовані 
цінності (роботи, послуги). 
     Сучасні   П(С)БО   вимагають  відображення   всіх   операцій, 
зв'язаних з реалізацією, у момент їхньої відпустки, що випливає  з 
допущення  тимчасової визначеності факту господарської діяльності, 
тобто  "..незалежно  від  фактичного часу чи  надходження  виплати 
коштів" . 
     Однак ми відзначимо й інші можливості. 
     Основний  варіант припускає відразу ж після відвантаження  чи 
цінностей надання послуг складання наступної запису: 
     Дебет 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 
 Кредит 701  "Доход від реалізації готової продукції". 
     У   тих   випадках,  коли  моментом  реалізації   визнається, 
відповідно   до  умов  договору  закупівлі-продажу  і/чи   обраній 
обліковій політиці, оплата цінностей, таких парадоксів не виникає. 
     Зобов'язання  покупців і замовників у бухгалтерському  обліку 
повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того,  що 
зобов'язання  покупця  виникають  у  момент  виконання   продавцем 
зобов'язань  по передачі товару, можливі два варіанти відображення 
в  бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця,  що 
визначаються  умовами  договору про  перехід  права  власності  на 
матеріальні цінності.

Безготівкові  розрахунки між підприємствами і  фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банк шляхом перерахування грошових коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки у межах коштів, наявних на рахунку клієнта. Кошти з рахунків клієнтів банку списуються тільки за дорученням власників цих рахунків або за розпорядженням стягувачів .

Безготівкові  розрахунки здійснюються з використанням  установлених форм розрахункових документів:

- платіжних доручень;

- платіжних вимог-доручень;

- чеків;

- акредитивів;

- векселів;

- платіжних вимог;

- інкасових доручень (розпоряджень).

Розрахунки платіжними дорученнями є однією з найпоширеніших форм розрахунків. Платіжне доручення - це письмове розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому банку  про перерахування визначеної суми грошей з його рахунку на рахунок отримувача коштів в тій же або іншій установі банку. Платіжне доручення приймається банком до виконання на протязі 10 календарних днів з дня його виписки.

В окремих випадках можуть використовуватися інкасові платіжні доручення на безспірне списання коштів з поточного рахунку підприємства без його згоди (стягнення недоплат в бюджет).

Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін: відносно простий, зручний і  швидкий документообiг; прискорення руху коштів; можливість використання даної форми розрахунків за нетоварних платежів.

Платіжна вимога-доручення  представляє собою комбінований розрахунковий документ, який складається  з двох частин: верхньої і нижньої. Верхня - вимога постачальника безпосередньо  до покупця (платника) оплатити вартість доставлених йому за угодою товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг); нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка належну постачальнику суму.

Верхня частина  вимоги-доручення оформляється одержувачем  коштів і

Передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями застосовуються переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріалі цінності, виконані роботи, надані послуги.