Фінансовий облік розрахунків з покупцями і замовниками

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ                                                                                                                     Кафедра обліку і аудиту                                                                КУРСОВИЙ ПРОЕКТ                                               з дисципліни  «Фінансовий облік  І»                                                                                                               на тему:                           «Фінансовий облік розрахунків  з покупцями і замовниками»                                               (на матеріалах СВК «Журавники»)                                                                                                                                                                     Луцьк 2012

 
 
 
 
 
 

                                                              ЗМІСТ 

ВСТУП ………………………………………………………………………   

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ  ЗАСАДИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ

          1.1. Економічний зміст та визнання обліку розрахунків з покупцями і           

          замовниками.

          1.2. Законодавчо – нормативне забезпечення обліку розрахунків з

          покупцями  і замовниками.

          1.3. Аналіз науково-теоретичних проблем обліку розрахунків з

          покупцями  і замовниками.

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА СВК «ЖУРАВНИКИ»

           2.1. Економіко-організаційна характеристика об’єкта дослідження.

              2.2. Методика обліку розрахунків з покупцями і замовниками та її

           розкриття в обліковій політиці  підприємства.

Висновки  до другого розділу

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ.

          3.1. Удосконалення обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

          3.2. Покращення обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Висновки  до третього розділу

ВИСНОВКИ ...................................................................................

ДОДАТКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                      ВСТУП

Актуальність  теми. Для подальшого підвищення ефективності підвищення сільського господарства потребується розширення зв`язків між підприємствами, зміцнення господарського розрахунку, прискорення оборотності оборотних засобів. Значну роль у цьому відіграє бухгалтерський облік, як одна з важливих функцій управління виробництвом, за допомогою якої здійснюється повсякденний контроль за економічним і раціональним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереження власності, додержанням законності та фінансової дисципліни, забезпечується інформація про прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності господарства в цілому.

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність, сільсько- господарські підприємства вступають  у розрахункові відносини з іншими підприємствами, організаціями. Ці розрахунки пов`язані із формуванням основних та оборотних засобів (нафтопродуктів, запасних частин, мінеральних добрив та ін.)

Після завершення виробничої стадії отримана у господарстві продукція реалізується. При цьому  підприємства вступають у розрахункові відносини з організаціями-покупцями  сільськогосподарської продукції.

Важливість процесу  реалізації полягає в тому, що в  ньому продукція підприємства знаходить  своє суспільне застосування та створюються  передумови для відновлення нового кругообігу. Порушення ритмічності  в процесі реалізації призводить до уповільнення обігу оборотних засобів, накладання штрафних санкцій з боку покупців і замовників за невиконання договірних зобов`язань та в цілому погіршує фінансовий стан суб`єктів господарювання.

 Однією з  важливих особливостей сучасного  розвитку економіки України є глибокі економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринковий механізм базується на силах попиту та пропозиції, які формують ціну на ринку де головними суб’єктами виступають покупці і продавці. За таких умов з’являється потреба в достовірній інформації про обсяги реалізованої продукції. Повну та різнобічну інформацію забезпечує система бухгалтерського обліку підприємства, зокрема розрахунки з покупцями і замовниками, оскільки інформація відображена на цих рахунках безпосередньо пов’язана з реалізацією товарів, послуг підприємства та отриманням прибутку.

Актуальність  даного питання полягає в тому, що уточнення понять створює передумови для правильного визнання та відображення розрахунків з покупцями і  замовниками в бухгалтерському обліку, удосконалення

організації та методики системи внутрішньогосподарського контролю виконання договірних прав і зобов’язань.

Мета  курсової роботи полягає в розкритті теорії та методики організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками, проведенні аналізу ефективності господарювання досліджуваного підприємства, висвітленні та оцінці стану первинного, аналітичного і синтетичного обліку в господарстві, питань щодо оподаткування розрахункових операцій та визначенні пропозицій щодо удосконалення обліку розрахунків в досліджуваному господарстві.

Завдання  курсової роботи вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження;всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду обліку; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження; обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми; експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль; розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій). 

Предметом дослідження в роботі є організація обліку розрахунків з покупцями та замовниками в діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження в роботі є СВК «Журавники» Горохівського району, Волинської області на базі якого виконувалась курсова робота. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ  ЗАСАДИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ 

 1.1. Економічний зміст та визнання обліку розрахунків з покупцями і           

        замовниками.

Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність, підприємства вступають у розрахункові відносини з іншими підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами. Ці розрахунки пов`язані із формуванням основних і оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданням послуг, розподілом прибутку, розрахунками із фінансовими органами, органами соціального страхування. Крім того, господарства можуть вступати у розрахункові взаємовідносини з окремими особами .

Основними завданнями обліку розрахунків з постачальниками  і покупцями є:

- дотримання  встановлених правил розрахункових відносин;

- суворе дотримання  діючого порядку застосування  безготівкових розрахунків;

- своєчасне документальне  оформлення розрахункових операцій;

- своєчасне і  достовірне ведення аналітичного  і синтетичного обліку розрахунків;  своєчасне відображення розрахункових операцій у податковому обліку;

- своєчасне взаємне  звіряння розрахунків з дебіторами  і кредиторами;

- недопущення  нереальної дебіторської кредиторської  заборгованості;

- недопустимість  порушення термінів позикової  давності по вилученню дебіторської заборгованості;

- недопустимість  порушень термінів оплати нерезидентами  експортного товару і термінів  отримання оплаченого імпортного  товару, а також термінів отримання  оплаченого імпортного товару  по товарообмінним операціям;

- своєчасне і якісне проведення річної інвентаризації розрахунків з постачальниками .

Облік розрахунків  з покупцями регламентується  П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”.

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг.

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів  підприємству на певну дату.

Відповідно, дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій  заборгували підприємству певні  суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. 
 
 
 
 
 
 

1.2. Законодавчо  – нормативне забезпечення обліку  розрахунків з 

       покупцями  і замовниками.

Підприємства,  організації та інші юридичні  особи  незалежно 
від форм власності при формуванні і узагальненні у бухгалтерському 
обліку  і  звітності  інформації  про  дебіторську  заборгованість 
повинні використовувати  норми  Положення (стандарта) 
бухгалтерського обліку  10 “дебіторська заборгованість”

затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. 
під  № 237, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.99 
р. під № 725/4018. 
     П(С)БО 10   визначає методологічні основи формування в 
бухгалтерському обліку і розкриття у фінансовій  звітності 
інформації про дебіторську заборгованість з обліком особливостей 
оцінки, встановленої  іншими  Положеннями  (стандартами) 
бухгалтерського обліку. 
     Основою даного стандарту є окремі положення МСФО   1 
«Представлення фінансової  звітності»  і  МСФО   32  «Фінансові 
інструменти: розкриття і представлення інформації». Аналога П(С)БО 
10  у  міжнародних стандартах фінансової звітності у виді окремого 
стандарту немає. 
     Структура П(С)БО 10 така: 
     у  розділі  першому «Загальні положення» містяться визначення 
термінів; 
     у   розділі   другому   «Визнання й оцінка дебіторської 
заборгованості» визначається порядок відображення  в обліку і 
звітності  дебіторської  заборгованості, включаючи  безнадійну і 
резерв сумнівних боргів; 
у   розділі третьому «Розкриття  інформації  про дебіторську 
заборгованість у застосуваннях до фінансової звітності» приведений 
порядок  заповнення  приміток до фінансової  звітності  в  частині 
дебіторської заборгованості і сутність відбиваної в них формації. 
     Норми цього положення застосовуються згідно з особливостями 
оцінки і розкриття інформації відносно дебіторської 
заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) 
бухгалтерського обліку. 
     Треба сказати, що норми  П(С)БО  10 не застосовуються  у 
бюджетних установах. 
                                                                
    Терміни,використовувані  в  П(С)БО  10,   мають   наступне 
значення: 
     дебітори  -  юридичні і фізичні особи, що  унаслідок  минулих 
подій  заборгували підприємству визначені суми  коштів,  їхніх  чи 
еквівалентів інших активів; 
     дебіторська  заборгованість - сума  заборгованості  дебіторів 
підприємству на визначену дату. 
    Дебіторська заборгованість поділяється  на поточну 
(короткострокову) і довгострокову, причому кожна  з  них  може  у 
визначений момент стати безнадійної: 
     поточна  дебіторська заборгованість — така сума  дебіторської 
заборгованості,  що  виникає  в ході нормального  операційного  чи 
циклу буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу; 
     довгострокова   дебіторська  заборгованість   —   така   сума 
дебіторської  заборгованості, що не  виникає  в  ході  нормального 
операційного чи циклу буде погашена після плину 12 місяців з  дати 
балансу; 
     безнадійною дебіторською заборгованістю, згідно П(С)БО 10,  є 
поточна  дебіторська  заборгованість,  у  відношенні  якої   існує 
впевненість  у її неповерненні чи боржником по який  минув  термін 
позову. 
     Практично таке визначення  не дозволяє  відносити  до 
кредиторської заборгованості довгострокову дебіторську 
заборгованість, у неповерненні якої є впевненість, але термін 
позову по який не минув; 
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.