Фінансовий облік реалізації товарів в торгівлі

     Якщо  після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації  їх вартості, включаючи наступний  за поставкою перегляд цін, перерахунок  у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

     Якщо  внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь  платника податку — постачальника, то:

     а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого  був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого  значення податку;

     б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів (послуг).

     Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості. На нашу думку, право на коригування виникне після повернення цієї часткової оплати.

     Таблиця 1.7

     Виникнення  права на коригування податкових зобов’язань у продавця і податкового кредиту у покупця

 

     Таблиця 1.8

Бухгалтерський  та податковий облік  операції з повернення товару між платником (продавцем) та неплатником ПДВ (покупцем)

     Отже, облік операцій пов’язаних з повернення товарів покупцям є невід’ємною частиною облікового процесу [21, с. 135].

     2.5. Облік торгових  знижок на товари

 

     У сучасній роздрібній торгівлі великі супермаркети й інші магазини роздрібної торгівлі зі значним вибором товарів  все частіше звертаються до такого методу залучення покупців, як надання всіляких торгових знижок. Застосування даного методу часто дає можливість отримувати додатковий прибуток за рахунок збільшення товарообігу. У даній публікації розглядаються види торгових знижок і порядок відображення операцій надання знижок у бухгалтерському обліку.

     У роздрібній торгівлі у переважній більшості  випадків застосовуються наступні знижки:

     1) бонусна - надається продавцем своїм постійним агентам за реалізацію визначеної кількості виробів;

     2) сезонні - застосовуються при придбанні товару у певний сезон (наприклад, зимові знижки на літній одяг і т.д.);

     3) святкові і знижки при розпродажу - діють тільки протягом святкових днів і в період здійснення розпродажу, терміни проведення якого затверджуються окремим наказом;

     4) знижки, надані у вихідні дні - діють тільки протягом вихідних (неробочих) днів, якими, як правило, вважаються субота і неділя. Однак підприємство має право визначити тільки один вихідний день, в який будуть надаватися знижки. У цьому випадку такі знижки будуть суботніми чи недільними, залежно від обраного дня;

     5) знижки за покупку товарів  на визначену суму чи за  покупку визначеної кількості  одиниць якого-небудь товару - умови надання знижки можуть передбачати різні варіанти досягнення покупцям суми чи кількості покупок, які дають право на пільгу. Це може бути, наприклад, - досягнення суму в 100,00 грн., одноразової покупки чи придбання деяких товарів протягом місяця в кількості не менше 10 літрів тощо;

     6) знижки з наданням дисконтної  картки (покупець повинен придбати таку картку або закупити товар на визначену суму). [10, с.248].

     Для обґрунтування надання покупцям знижок на підприємстві повинен бути виданий наказ, що регламентує порядок  і умови надання знижок. Інформування покупців про надані знижки може відбуватися як безпосередньо в пунктах продажу через продавців або вивіски всередині приміщення, так і за допомогою спеціальних щитів або засобів масової інформації.

     Оскільки  підприємства роздрібної торгівлі, що враховують запаси за цінами продажу, надають знижки в момент продажу товарів, то всі критерії визнання доходу з згідно п. 8 П(С)БО 15 застосовуються і для цих підприємств, тобто дохід відображається в сумі фактично отриманої компенсації (виторгу в касу).

     Оскільки  в бух. обліку при передачі товарів у роздрібну торгову мережу на них була нарахована торгова націнка, то і при їхній реалізації повинна бути списана така сама торгова націнка, чим забезпечиться обчислення правильної суми собівартості реалізованих товарів і залишку торгової націнки. Ніяких перерахунків і коригувань у зв’язку з наданням знижки робити не потрібно. Таким чином, розрахунки потрібно робити у відповідності згідно з п. 16 П(С)БО 9 без обліку наданих знижок. Надані знижки повинні враховуватися тільки при зменшенні доходу від реалізації і відображенні валових доходів (дивись наведені нижче приклади).

     Оскільки  при застосуванні знижок дохід відображається в сумі фактично отриманої компенсації, то для практичної зручності при  визначенні собівартості реалізованих товарів можна застосовувати не продажну вартість реалізованих товарів, оскільки визначення її суми з урахуванням знижок може вимагати певного часу, а величину доходу, тобто оборот за кредитом рахунка 702 у сумі з наданими знижками. Це ж стосується і порядку визначення суми торгової націнки на реалізовані товари. Методика бухобліку не залежить від величини наданих знижок. [10, с. 250].

     Приклад 1

     Підприємство  роздрібної торгівлі "Фуршет" враховує товари методом ідентифікованої собівартості. На початок лютого 2003 р. у підприємства знаходилося товарів на складі на суму 130000,00 грн. (сальдо рахунка 281- 130000,00 грн.) У магазині залишок товарів був відсутній (сальдо рахунка 282 - 0,00 грн.). У лютому зі складу до магазину були передані товари початковою вартістю 50000,00 грн., які протягом лютого були реалізовані. Продажна ціна реалізованих товарів склала 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 12000,00 грн.). У зв’язку з тим, що протягом лютого підприємством були надані знижки покупцям у розмірі 3600,00 грн. (5%), то сума виторгу в лютому склала 68400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 11400,00 грн.) (див. табл. 1.9).

     Таблиця 1.9

     Журнал  господарських операцій

 

     Як  правило, при реалізації товарів  підприємства роздрібної торгівлі використовують РРО. У випадку реалізації товарів зі знижками, розмір даних знижок окремо фіксується в касових чеках і щоденному звіті. Також у зазначених документах окремо виділяється вартість проданих товарів у роздрібних цінах без обліку наданих знижок, а також фактичний виторг - від реалізації товарів з урахуванням знижок.

     У зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін у Закон  України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.02 р. № 349-І відбулися  істотні зміни в оподаткуванні прибутку підприємств. Однією з таких змін є зміна в порядку обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів [10, с. 252].

6. Облік переоцінки товарних зносів

 

     Переоцінка  товарів на дату складання балансу  передбачена в П(С)БО 9. Її ціль - достовірне відображення вартості запасів у фінансовій звітності (при цьому, у П(С)БО 9 використовується тільки термін "уцінка", а термін "переоцінка" не вживається, хоча, по-суті, механізм переоцінки розглядається в пп.27 і 28 зазначеного Положення). Обмеження, передбачене П(С)БО 9 стосовно дооцінки товарів, повинно здійснюватися тільки в межах попередніх уцінок, не повинна поширюватися на донараховані суми торгової націнки, здійснювані протягом звітного періоду (наприклад, при загальному зростанні цін на аналогічні товари на ринку).

     Така  позиція підтверджується тим, що навіть якщо протягом звітного періоду  підприємство дооцінило свої товари, збільшивши при цьому суму торгової націнки, то в балансі такі товари відобразяться по собівартості. Крім того згідно зі ст. 6 Закону № 507 суб’єкти роздрібної торгівлі самостійно встановлюють ціни на реалізовані ними товари (крім випадків державного регулювання цін). Отже, якщо встановлені П(С)БО 9 вимоги щодо черговості проведення уцінок і націнок і рівня торгової націнки застосовувати до донарахованої суми торгової націнки, то зазначені вимоги будуть обмежувати свободу суб’єктів роздрібної торгівлі у встановленні цін на свої товари, чого не повинно бути. То які ж особливості передбачені П(С)БО 9 для проведення переоцінки товарів на дату складання балансу?

     Отже, у балансі підприємства товари повинні  бути відображені по найменшій вартості:

• собівартості;
• чистої вартості реалізації.