Фінансовий облік реалізації товарів в торгівлі

 

     — купівельна ціна 1000 грн., ПДВ — 200 грн.;

     — торгова націнка 560 грн.,

     — тобто ціна з ПДВ 1560 грн., ПДВ — 260 грн.

     Увага! Розмір торгової націнки повинен  бути таким, щоб не тільки окупити  витрати обігу і забезпечити  прибуток торгівлі, а й включати в себе ще і ПДВ, тобто в роздрібній торгівлі:

     Купівельна  ціна + Торгова націнка = = Ціна реалізації + ПДВ.

     Як  бачимо із проведень 7 і 3, списання реалізованих торгових націнок здійснюється так само проведенням, як і їх встановлення, але методом червоного сторно, або оберненим проведенням [15, с. 92].

     Згідно  з методичними рекомендаціями на практиці проведення 6 і 7 можуть бути іншими —протягом місяця товари списують у дебет субрахунку 902 за цінами продажу (щоб за матеріально відповідальною особою не рахувалися фактично реалізовані товари), а в кінці місяця сторнуючий запис робляться за дебетом субрахунку 902 і кредитом субрахунку 285:

     Д-т 902 К-т 282 1560; Д-т 902 К-т 285 560.

     Розрахунок  реалізованих торгових націнок

     Згідно  з п. 22 П(С)БО 9 "Запаси" сума торгових націнок (ТН) на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній відсоток торгових націнок (сер. % ТН).

     Сер. % ТН =

          Приклад розрахунку реалізованих торгових націнок наведено в таблиці 1.5.

     Таблиця 1.5

 

     Середній  відсоток торгової націнки на реалізовані  товари:

     (230+240) / (450 + 600) * 100% = 44.76% Сума торгової націнки на реалізовані товари:

     Собівартість (купівельна ціна) реалізованих товарів:

     550-246,18 = 303,82. Торгова націнка на залишок  товарів:

     230 + 240 - 246,18 = 223,82. Купівельна вартість  на кінець періоду: 220 + 360 - 303,82 = 276,18 або 500 - 223,82 = 276,18.

     Бухгалтерські проведення за розглянутим прикладом подано в табл. 1.6. 

     Таблиця 1.6

 

     Товари в роздрібну торгівлю надходять на підставі договорів купівлі-продажу (замовлень) від оптових торгових підприємств або безпосередньо від виробників. Основну масу продовольчих товарів роздрібні підприємства одержують від місцевих постачальників [26, с.176 ]. 

     2.4. Облік операцій  пов’язаних з  повернення товарів покупцям

     Операція  з повернення товару стала звичною  як для гуртової, так і для роздрібної торгівлі.

     Роздрібна торгівля іде назустріч покупцям для підтримання свого іміджу та зменшення кількості скарг  в управління захисту прав споживачів, гуртові торговці враховують побажання партнерів або допомагають таким чином оптимізувати податкові платежі колег по бізнесу.

     Чергові зміни, внесені Законом №2505 до Закону про прибуток та Закону про ПДВ, стосуються і порядку оподаткування операції з повернення товару. Для порівняння нагадаємо, як операція здійснювалася до внесення змін. Відповідно до старої редакції п. 4.5 Закону про ПДВ:

     «У  разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна  суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю,... податок, нарахований у зв’язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов’язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов’язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов’язань при збільшенні суми компенсації продавцю».

     Таким чином, до 31.03.2005 р. при поверненні товару від покупця продавець — платник  ПДВ зменшував суму податкових зобов’язань  у тому звітному періоді, в якому  відбулося повернення. У податковому обліку це документально оформлювалося так: продавець виписував розрахунок коригувань до податкової накладної3 та суму ПДВ, на яку зменшувалися податкові зобов’язання, відображав у додатку 2 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість» або «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)» та у рядку 8 (зі знаком «мінус») повної або скороченої декларації з ПДВ [5, с. 41].

     При здійсненні операції з повернення товарів у платників ПДВ виникало дві проблеми.

     1. Як правильно відобразити операцію  з повернення товару, якщо і  реалізація, і повернення відбулися  в одному звітному періоді.  Існувала неправильна, на наш  погляд, думка — не відображати  у податковому обліку з податку на прибуток валові доходи від реалізації та їх коригування при поверненні товару за результатами звітного періоду. Хоча це й не було грубим порушенням податкового обліку (заниження об’єкта оподаткування не відбувалося), вважаємо, що слід було відобразити і валові доходи (при реалізації) та відкоригувати їх шляхом зменшення (при зворотному оприбуткуванні товару) [16, с. 54].

     Повернення  товару по-новому

     Розгляньмо  зміни, які стосуються податкового  обліку повернення товарів. Врахувавши всі можливості для оптимізації податкових платежів, що їх містив п. 4.5 Закону про ПДВ, законодавець встановив дещо інші правила гри.

     1. На законодавчому рівні встановлено  обов’язок продавця надіслати  покупцю «розрахунок відкоригованого  значення податку». Наразі форми такого документа не розроблено.

     2. Покупець коригує податковий  кредит лише за умови, що  на момент його здійснення  він зареєстрований як платник  ПДВ та у момент придбання  збільшив суму податкового кредиту.  Причому, як випливає з норм  п. 4.5, ці дві умови мають бути виконані одночасно. Фактично, якщо покупець на момент придбання товарів не був зареєстрований платником ПДВ, подальшого коригування при поверненні товару він не здійснює, навіть якщо на момент придбання був платником ПДВ.

     3. Продавець коригує податкові зобов’язання теж лише у тому разі, якщо на момент повернення товарів він зареєстрований як платник ПДВ. Зрозуміло, що коригування не може бути здійснене ні продавцем, ні покупцем, якщо на момент продажу продавець не був платником ПДВ.

     4. Цікавою є ситуація, коли:

     — продавець і на момент продажу, і  на момент повернення — платник  ПДВ;

     — покупець у момент придбання був  платником ПДВ, а на момент повернення ним не є. У цьому випадку статус покупця на момент повернення товару значення не має (і вимоги пп. 4.5.3 не діють). Продавець у будь-якому разі має надіслати покупцеві «розрахунок відкоригованого значення податку». Точних строків не встановлено, тому покупцеві, якщо він на момент повернення залишається платником ПДВ, вкрай важливо навіть без наявності розрахунку зменшити самостійно розмір свого податкового кредиту [16, с. 54].

     Крім  того, покупцеві може бути вигідно придбати товар, перебуваючи платником ПДВ, та повернути його, знявшись з реєстрації, і спробувати, наприклад, отримати бюджетне відшкодування. Проте для цього слід виконати кілька умов, що непросто, але практично є можливим.

     Приклад 1. Продавець — платник ПДВ здійснив у червні 2005 р. поставку товару, який підлягає обкладенню ПДВ, підприємству — платнику ПДВ на суму 12000,00 грн, у т. ч. ПДВ — 2000,00 грн. Собівартість товару — 9000,00 грн. І продавець, і покупець є платниками ПДВ зі звітним податковим періодом, що дорівнює місяцю.

     У липні 2005 року покупець повернув товар. До моменту повернення покупець здійснив часткову оплату в розмірі 4000,00 грн.

     У податкових деклараціях покупця  і продавця за липень 2005 р. коригування  ПДВ, що відбулося, слід відобразити  таким чином.

     У продавця

     1. Заповнити та подати разом  з декларацією «розрахунок коригування  сум ПДВ до податкової декларації» (для скороченої форми декларації використовується свій «розрахунок»), в якому заповнити рядок 8 зі знаком «мінус» на суму 2000,00 грн.

     2. Заповнити колонки А 

     («-»10000) та Б («-» 2000,00) рядка 8.3 (який  є однією зі складових, що  формують показник рядка 8) повної або скороченої форми декларації.  

     У покупця 

     1. Заповнити та подати разом  з декларацією «розрахунок коригування  сум ПДВ до податкової декларації»  (для скороченої форми декларації  використовується свій «розрахунок»), у якому заповнити рядок 16 зі знаком «мінус» на суму 2000,00 грн.

     2. Заповнити колонки А 

     (- 10000) та Б (- 2000,00) рядка 16.2 (який  є однією зі складових, що  формують показник рядка 16) повної  або скороченої форми декларації.

     Приклад 2 Продавець — платник ПДВ здійснив у червні 2005 р. поставку товару, який підлягає обкладенню ПДВ, підприємству — неплатнику ПДВ на суму 24000,00 грн, у т. ч. ПДВ — 4000,00 грн. Собівартість товару — 18000,00 грн. Покупець повністю оплатив товар у червні. Продавець — місячний платник ПДВ.

     У липні 2005 року покупець повернув товар, і оплату за товар він повернув того ж місяця.