Фінансова звітність

Зміст

Вступ

Бухгалтерський облік — це мова бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовуються для потреб внут­рішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень. Тому неможливо пере­оцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень навіть на рівні підприємства по­винні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти, наприклад, фінан­сові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно вико­ристовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. № 87. Дане положення встановлює:

— мету фінансових звітів;

— їх склад;

— звітний період;

— якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінан­совий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Під час підготовки до складання та подання фінансової звітності підприєм­ство повинне дотримуватися вимог П(С)БО, а також Порядку подання фінан­сової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419. Він визначає суб'єктів подання звітності, звітний період, який вона охоплює, і відповідно до цього склад та терміни її подання. Відпо­відальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво підприємства.

Розділ 1. Фінансова звітність: призначення, склад та аналітичні можливості

1.1. Місце звітності в системі управління підприємством

Всі підприємства будь-якої  форми власності зобов’язані складати на основі даних синтетичного і аналітичного обліку бухгалтерську звітність, яка є кінцевим етапом облікового процесу. Бухгалтерська (фінансова) звітність у встановлених формах містить систему достовірних відомостей про реалізацію продукції, робіт та послуг, про витрати на їх виробництво, про майновий і фінансовий стан підприємства, про результати його господарської діяльності.

Бухгалтерська звітність є найкращим джерелом інформації для прийняття  управлінських рішень в області планування. За даними звітності керівник  звітує перед трудовим колективом, засновником (власником), відповідними  структурами управління (фінансові органи, банки) та іншими зацікавленими організаціями.

Ведення обліку, звітності і аналізу є об’єктивною необхідністю виробничого процесу.

Система управлінського обліку поділяється на фінансовий та виробничий облік (облік витрат). Інформація накопичена, оброблена і систематизована виробничим обліком, призначена для внутрішнього використання в процесі планування, контролю та аналізу діяльності підприємства. Ця інформація є комерційною таємницею.

Фінансовий облік — частина облікової інформації, в якій включено відомості про фінансовий стан та господарську діяльність підприємства. Ці дані узагальнюються в документах фінансової звітності, основними формами якої є баланс і звіт про фінансові результати. Ця інформація призначена не тільки для внутрішнього, але й для зовнішнього, по відношенню до підприємства, використання.

Звітність підприємства розглядається як метод узагальнення даних фінансового обліку і як інформаційна ланка між підприємством та суспільством.

Фінансовий облік ведеться на основі розроблених спеціальних вимог та стандартів, на основі яких повинна бути складена фінансова звітність, а також форми і показники, які складаються, групуються і розраховуються на основі встановлених параметрів.

В останні роки все більше при складанні фінансової (бухгалтерської)  звітності посилюється відповідність її до міжнародних стандартів.

Бухгалтерська звітність — важливий інструмент управління. Вона використовується для встановлення реальних активів підприємства, ступені їх ліквідності, оцінки платоспроможності та життєздатності підприємства, розробки в необхідних випадках власних заходів фінансового оздоровлення (санації) підприємства.

Складання звітності покладається на використання ряду нормативних документів:

Положенням про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Українi: затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 квiтня 1993 року №250, з врахуванням змiн та доповнень, внесених постановами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 5 липня 1993 року №509, вiд 24 вересня 1993 року №804, вiд 21 березня 1994 року №175 та вiд 26 квiтня 1995 року №307 i вiд 14 серпня 1996 року №951.

Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства: Затв. Наказом Мінфіну України  від 18 серпня 1995 р. №139 (із змінами, внесеними згідно з наказами Мінфіну №13 від 21.01.96, №231 від 28.10.96, №267 від 20.12.96, №30 від 10.02.97) // Галицькі контракти. - 1997 рік. - №13 - с.126-202.

Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства: Затв. Наказом Мінфіну України  від 18 серпня 1995 р. №139 (із змінами, внесеними згідно з наказами Мінфіну №13 від 21.01.96, №231 від 28.10.96, №267 від 20.12.96, №30 від 10.02.97) // Галицькі контракти. - 1996 рік. - №13 - с.47-50.

Вказiвками щодо органiзацiї бухгалтерського облiку в Українi, затвердженими наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 7 травня 1993року №25, з врахуванням змiн та доповнень, внесених наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 9 серпня 1993 року №55 (п.1.5), вiд 14 жовтня 1993 року №78, вiд 25 березня 1994 року №29 та вiд 10 травня 1995 року №68 i вiд 23 сiчня 1996 року №13, та вiд 19 листопада 1996 р. №244.

Складанню річного звіту, передує обов’язкова інвентаризація фактичної наявності майна, грошових коштів, незавершеного виробництва і розрахунків, принципи якої і механізми урегулювання різниць (надлишків і недостач) відображені в Інструкції по інвентаризації, затвердженої наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994 р. № 69.

Бухгалтерський звіт включає три типові форми (форма № 1, № 2, № 3), які складаються всіма господарськими суб’єктами (крім банків) незалежно від виду діяльності, та форми власності. Міністерства та відомства України за згодою з Мінфіном і Мінстатом  можуть затвердити спеціалізовані форми бухгалтерської звітності і вказівки по їх заповненню.

Виправлення помилок за минулий рік, проводяться в тому місяці звітного року, в якому вони були виявлені, і на зміну початкового сальдо не впливає.

При формуванні показників фінансового звіту враховуються вимоги зовнішніх користувачів звітної інформації (інвесторів, кредиторів), податкових і фінансових органів, банків, а також міжнародні  стандарти та система національних рахунків.

1.2. Склад бухгалтерської звітності

Бухгалтерська звiтнiсть підприємства — це система узагальнених показників, що характеризують пiдсумки фінансово-господарської дiяльностi підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування i спеціальної обробки даних синтетичного і аналітичного обліку i є завершальною їх стадією.

Звiтнiсть мiстить вiдомостi про реалiзовану продукцiю, витрати на  виробництво продукцiї, про стан господарських коштiв та джерел їх утворення, про фiнансовi результати роботи пiдприємства. Основна задача звiтностi — вишукування резервiв подальшого росту та удосконалення дiяльностi пiдприємства, стабiльностi на ринку.

Для виконання покладених на бухгалтерську звiтнiсть функцiй вона має вiдповiдати таким основним вимогам:

   гарантувати реальнiсть та достовiрнiсть даних, якi забезпечуються документальним обгрунтуванням всiх записiв, проведенням iнвентаризацiй, додержуванням правил оцiнки статей балансу, розподiлом прибуткiв i витрат за вiдповiднi звiтнi перiоди;

   забезпечувати вчасність надходження даних на пiдставi регламентацiї термiнiв спiвставлення звiтних даних для оперативного управлiння господарською дiяльнiстю органiзацiй i пiдприємств.

Основними умовами правильностi складання бухгалтерських звiтiв i балансiв є:

        повнота вiдображення всiх господарських операцiй за звiтний перiод;

        тотожнiсть даних синтетичного i аналiтичного облiкiв;

        тотожнiсть показникiв бухгалтерських звiтiв, балансiв i даних синтетичного й аналiтичного облiкiв.

За періодичністю складання і подання бухгалтерську звiтнiсть подiляють на:

* перiодичну (мiсячна, квартальна, піврічна, дев’ятимісячна);

* рiчну.

Що до обсягу i складу, то їх визначають тривалiсть звітного перiоду.

Розглянемо склад основних видів фінансової звітності.

Квартальна звітність включає такi типовi форми:

   Форма № 1 “Баланс пiдприємства”;

   Форма № 2 “Звiт про фiнансовi результати та їх використання”.

До складу рiчної звiтностi входять такi типовi форми:

   Форма № 1 “Баланс пiдприємства”;

   Форма № 2 “Звiт про фiнансовi результати та їх використання”;

   Форма № 3 “Звіт про фінансово-майновий стан підприємства”.

До рiчного бухгалтерського звiту додають пояснювальну записку, обсяг якої не повинен перевищувати 15-20 сторiнок, з викладенням основних факторiв, що вплинули у звiтному роцi на кiнцевi результати дiяльностi пiдприємства, i висвiтленням фiнансового стану пiдприємства.

Доцільно передбачити в пояснювальній записці такі розділи:

1.   Коротка характеристика виробничої і фінансової діяльності підприємства.

2.   Основні  фінансово-економічні показники.

3.   Склад і структура персоналу.

4.   Склад і використання матеріальної бази.

5.   Реалізація продукції, робіт та послуг. Фактори які впливають на реалізацію.

6.   Облікова політика в звітному періоді.

7.   Витрати виробництва (витрати обігу).

8.   Збереження оборотних засобів і виробничих запасів.

9.   Капітальні вкладення.

10.             Оцінка і аналіз прибутку, рентабельності.

11.             Підсумки аналізу звіту і розподілу прибутку.

12.             Перспективи розвитку підприємства.

Річна звітність підприємства  про результати його господарської діяльності і фінансовий стан відкрита для публікації для зацікавлених споживачів (бірж, покупців, постачальників та ін.). Достовірність звітності підтверджує незалежна аудиторська організація.

1.2. Загальні вимоги до складання фінансової звітності

1. Фінансова звітність базується на даних бухгалтерського обліку і, оскільки згідно з законом за організацію бухгалтерського обліку відповідає керівник (власник чи уповноважений ним орган), а бухгалтер є особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, то саме ці посадові особи і затверджують своїми підписами фінансову звітність. Вони й несуть відповідальність за повноту, достовірність та неупередженість даних, поданих у фінансовій звітності.

У зв’язку з тим, що фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати інших звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб, то й інформація, яка надається в ній, мусить бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.