Фінансова звітність як джерело економічної інформації

Звіт про власний капітал складається по закінченні року на підставі бухгалтерського обліку. Звіт має вигляд шахової таблиці в розрізі статей розділу 1 Пасиву балансу та причин змін власного капіталу. Умовно Звіт можливо розділити на дві частини. В першій наведені коригування, пов’язані із зміною облікової політики підприємства, виправленням помилок та іншими змінами, які впливають на капітал підприємства. В другій частині наведені чинники які теж приводять до змін капіталу: дооцінка та уцінка необоротних активів; розподіл прибутку – дивіденди, збільшення статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу, безкоштовне отримання активів.

Крім того, в Звіті наведені статі: викуп акцій (частина), перепродаж викуплених акцій, анулювання викуплених акцій, вилучення в капіталі, зменшення номінальної вартості збитків. На підприємствах залізниці які відносяться до державної власності ці статті не заповнюються. Звіт має певний взаємозв’язок із даними інших форм річної звітності – балансом, Звітом про фінансові результати. (розділ ІІ).

В Звіті про власний капітал суми, зменшуючи статті власного капіталу (значення граф), наводять в дужках, до річного звіту «Звіт про власний капітал» додають у вигляді двох таблиць – за звітний період та за попередній період. Це дає можливість проводити аналіз інформації про зміни капіталу.

Звіт про власний капітал складають після заповнення Балансу, Звіту про фінансової результати та рух грошових коштів.

Для складання Звіту необхідно знати – вплив яких чинників приводять до зміни власного капіталу (табл. 7.1).

Таблиця7.1.

Чинники змін за статтями власного капіталу.

Між різними формами звітності є суттєвий зв’язок. Баланс та Звіт про власний капітал має зв’язок, який наведено в таблиці 7.2.

Таблиця7.2.

Співставлення балансу та звіту про власний капітал

Хоча загальна сума власного капіталу розкривається в балансі за його складовими на кінець звітного і попереднього періодів, власники підприємства та інші користувачі фінансової звітності потребуються більш детальної інформації про зміни, що відбулися протягом звітного періоду, та причини цих змін. Призначення Звіту про власний капітал полягає в тому, щоб надати користувачам узагальнену інформацію по всіх доходах і витратах, які спричиняють вплив на власний капітал підприємства протягом звітного періоду, а також по інших змінах у власному капіталі, що надають користувачам можливість оцінити зміни в фінансовому стані підприємства і причини цих змін.

8. Можливі шляхи удосконалення фінансової звітності з метою отримання економічної інформації

Аналіз економічних джерел інформації дозволяє зробити висновок, що основною вимогою фінансової звітності в Україні повинна бути її адекватність сучасним вимогам, тобто відповідність визначеним параметрам суспільно-господарського розвитку. При цьому досить важливу роль в удосконаленні відіграє модифікація складових звітності, оскільки вони віддзеркалюють методологічний аспект самої системи звітності.

За сучасних ринкових умов значення звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати фінансово-господарської діяльності підприємств; за відповідними показниками керівництво суб’єкта господарювання аналізує діяльність, одержує інформацію для подальшого її планування, тощо. Тому найбільш повне розуміння цього поняття є досить важливим та невід’ємним елементом досягнення незалежності та стабільності на зовнішньому ринку.

Нині, серед провідних економістів і практиків простежуються різні погляди на поняття і сутність фінансової звітності. Так, фахівець Б.Ф. Усач пропонує таке визначення фінансової звітності: «фінансова звітність підприємства – це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)”

Економіст С.Ф Голова трактує поняття фінансової звітності як бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період

Доктор економічних наук В.П. Завгородній стверджував, що фінансова звітність являє собою представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Неоднозначність визначення поняття фінансової звітності науковцями дає привід для того, щоб звернутися до законодавчих документів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період

В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наведено таке визначення, - «Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка дає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період».

У процесі удосконалення фінансової звітності повинні враховуватися принципи структуризації звітності в суспільстві, яка означає необхідність розгортання взаємодії фінансової звітності із операційною, статистичною, управлінською та податковою.

Виходячи із вищезазначеного, можна сформулювати основні напрямки удосконалення складання, оцінки та подання фінансової звітності:

1. Визначити поняття «система фінансової звітності», складові якої мають бути взаємопов’язаними і діяти як єдиний механізм на всіх етапах діяльності підприємства.

2. Затвердити законодавчо принципи класифікації звітності на підприємствах України з різними формами власності.

3. Створити відповідну нормативно-правову, методологічну й інформаційну базу щодо подання звітності підприємств до відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином, правильне визначення класифікації звітності надає можливість вчасно і в правильному напрямку зорієнтуватися підприємцям для мобільного пошуку резервів подальшого розвитку і вдосконалення діяльності підприємства. Доцільним також є узгодження існуючої думки щодо поняття звітності в законодавстві та літературі.

Стратегічні напрямки розвитку бухгалтерського обліку в Україні передбачають: удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку і аудиту з метою створення інформаційної інфраструктури ринкової економіки і забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; адаптацію нормативно-правової бази бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності; удосконалення методологічних засад облікової політики суб′єктів державного сектору економіки; реформування бухгалтерського обліку в секторі державного управління; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності інститутів спільного інвестування; удосконалення методології управлінського обліку суб'єктів господарювання; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для малих підприємств.

Загалом, робота щодо реформування бухгалтерського обліку в рамках адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу підвищить рівень професійного співтовариства бухгалтерів, прискорить процес інтеграції економіки нашої держави в світову спільноту та сприятиме формуванню сприятливого інвестиційного клімату.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Фінансова звітність складається на підставі облікових даних. Вона особлива тим, що поєднує у собі дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку. Саме тому цей вид звітності є основним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства. Сьогодні фінансова звітність в Україні є елементом інфраструктури ринкової економіки засобом комунікації. Цьому сприяють наступні причини: створення спільних підприємств; вихід українського підприємства на світовий ринок; розширення зовнішніх зв’язків підприємств; міжнародна інтеграція України в сфері економіки.

Фінансова звітність має відображати наростаючим підсумком майнове та фінансове становище підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період. Особливістю фінансової звітності є відсутність у ній будь – яких планових та нормативних показників.

Як зазначено в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності » користувачами звітності – є фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Фінансова звітність підприємства є основним джерелом інформації про його діяльність. Показники звітності використовують самі підприємства для контролю за використанням виробничих і фінансових планів, для виявлення недоліків і визначення способів їх усунення. Звітні показники використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення його позитивних і негативних сторін, причин відхилень від завдань, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємства.

Основною задачею бухгалтерського обліку на підприємстві, що працює в ринкових умовах, є забезпечення численних користувачів специфічною економічною інформацією. Достовірна економічна інформація допомагає приймати відповідальна та ефективні управлінські рішення, що здатні певним чином впливати на майбутній фінансовий стан підприємства, на матеріальне положення його власників (акціонерів), керівників (менеджерів) та найманих працівників, а також на величину надходження коштів до державного бюджету.

Фінансова звітність укрупнено відбиває стан підприємства, достатньо формалізована й використовується для прийняття управлінських рішень щодо діяльності підприємства загалом.