Фінансова звітність як джерело економічної інформації

Визначені в результаті аналізу тенденції змін показників фінансово-господарської діяльності ТОВ ВТФ «Гріфон і К» ЛТД свідчать про зниження ефективності діяльності підприємства у 2009 році.

Для забезпечення бухгалтерського обліку, підприємство самостійно обирає структуру, форми, методи, технічні засоби, процедури, тощо і відображає їх у наказі керівника про облікову політику підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ «Гріфон і К» ЛТД свою облікову політику визначив відповідно до Закону України  “Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні ” від 16 липня 1999 року  № 996-Х1У.

Бухгалтерією ВТФ «Гріфон і К» ЛТД розроблено графік документообороту, а також робочий план рахунків. Крім того, ряд первинних документів виготовлено Товариством самостійно.

Таким чином, підприємство ВТФ «Гріфон і К» ЛТД веде облік господарської діяльності відповідно до чинного законодавства та має всі можливості для підвищення ефективності своєї діяльності при умові, що підприємство буде зменшувати свої витрати і собівартість продукції.

4. Складання бухгалтерського балансу

Для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні у господарстві ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом – джерела утворення засобів і цільове призначення їх.

Облік активів, зобов’язань і власного капіталу та змін їхнього стану необхідний, в першу чергу, власникам та керівництву підприємства для здійснення контролю за ефективним веденням господарської діяльності. Крім того, відповідно до законодавства майже всіх країн світу, в тому числі й України, підприємства зобов’язані надавати відповідним державним органам інформацію про склад та вартість своїх активів, зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного періоду. Звітним періодом, як правило, є рік.

При складанні балансу підприємство керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

Форму балансу підприємства побудовано таким чином, щоб використовуючи інформацію з балансових рахунків синтетичного обліку, можна було без особливих труднощів його заповнити. Національний План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій включає 9 класів рахунків, які використовуються для складання фінансової звітності і нульовий клас. Для складання балансу використовуються рахунки класів з 1 по 6, які ще називають балансовими або реальними. Схема взаємозв’язку Плану рахунків і Балансу наведена на рис 4.1. (додаток   )

Бухгалтерський баланс складається на основі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках – звіряються початкове та кінцеве сальдо та обороти за звітний період.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

-      назва підприємства, його організаційно-правова форма власності та місцезнаходження;

-      назва звіту;

-      дата, на яку складено звіт;

-      валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Згідно П(С)БО 2 «Баланс» баланс складається з двох частин: активу, де представлені господарські засоби, і пасиву, де згруповані їх джерела. Основним елементом бухгалтерського балансу є стаття. Структура балансу зображена на рис. 4.2.

Як видно з рис. 4.2 основними елементами балансу є активи, зобов’язання та капітал власників (власний капітал). Складання та інтерпретація балансу потребує чіткого визначення і належного відображення цих елементів.

Особливістю балансу є рівність підсумків сум активу та пасиву, тобто підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Активи – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Рис. 4.2. Склад і структура Балансу згідно П(С)БО 2 «Баланс»

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

У першому розділі активу балансу відображається вартість необоротних активів, нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій та довгострокової дебіторської заборгованості.

У другому розділі активу відображається вартість оборотних активів. Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До них належать запаси, векселі одержані, поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи та інші операції, поточні фінансові інвестиції та грошові кошти.

У третьому розділі активу відображається вартість витрат майбутніх періодів – витрати, які мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до подальших звітних періодів.

Пасив балансу складається з власного капіталу та зобов’язань.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Загальна сума власного капіталу розкривається в балансі за його складовими на кінець звітного і попереднього періодів.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Зобов’язання означає обов’язок чи відповідальність підприємства діяти певним чином. Воно призводить в майбутньому до вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийнятих у минулих періодах обов’язків. Погашення зобов’язань може здійснюватися як грошовими коштами (монетарні зобов’язання), так і товарами або послугами, визначеної кількості і якості (немонетарні зобов’язання).

Зобов’язання відображаються (визначають) у балансі, якщо є ймовірність зменшення економічних вигод підприємства у майбутньому внаслідок його виконання, і сума, за якою вона підлягає погашенню, може бути достовірно визначена.

Погашення зобов’язань може бути здійснено в такий спосіб:

-       сплатою грошових коштів;

-       передаванням інших активів;

-       наданням послуг;

-       заміною цього зобов’язання іншим;

-       перетворенням цього зобов’язання на капітал;

-       відмовою кредитора від своїх прав або позбавлення їх.

У першому розділі пасиву розміщується інформація про власний капітал підприємства: статутний фонд, додатковий капітал, неоплачений капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) тощо.

В бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року шляхом визначення фінансового результату від усіх видів діяльності. Різниця між доходом і всіма витратами буде складати нерозподілений прибуток або непокриті збитки.

У другому розділі пасиву відображається вартість сформованих резервів на забезпечення наступних витрат та платежів, а саме: на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань тощо, а також отримані цільові фінансування та надходження.

У третьому розділі пасиву наводяться дані про довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які не будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До них належать: довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями та випущеними облігаціями тощо.

У четвертому розділі пасиву відображається інформація про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До поточних зобов’язань належать короткострокові кредити банків, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість з постачальниками та за іншими розрахунками тощо.

У п’ятому розділі пасиву відображаються доходи майбутніх періодів – доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних та будуть визнані в майбутніх звітних періодах.

Необхідно пам’ятати, що згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

Баланс є важливим інформаційним джерелом для проведення аналізу фінансового стану підприємства. Активи, зобов’язання та власний капітал підприємства – це елементи, які безпосередньо пов’язані з оцінкою його фінансового стану.

У загальному вигляді аналітичні можливості бухгалтерського балансу подані у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Аналітичні можливості бухгалтерського балансу

Підсумовуючи, слід відмітити, що у балансі досягається така структуризація інформації за якою можна оперативно оцінити стан платоспроможності господарюючого суб’єкта, а розмежування поточних і не поточних активів та зобов’язань допомагає легко контролювати суму оборотного капіталу.

5. Порядок складання «Звіту про фінансові результати»

Звітом про фінансові результати називається звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Метою його складання є надання користувачам повної інформації про доходи, прибутки і збитки від господарської діяльності підприємства за звітний період. Цей елемент фінансової звітності є одним з основних, і його складання та подання обов’язкове для всіх підприємств України.

Зміст і форма Звіту про фінансові результати, загальні вимоги до розкриття його статей визначено в Положення (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Звіт про фінансові результати входить у складі річної та квартальної звітності підприємства. Звіт складається з трьох розділів, кожний з яких розкриває певний аспект доходів, витрат та фінансових результатів підприємства (табл.5.1 )

Таблиця 5.1

Структура Звіту про фінансові результати