Етична поведінка бухгалтера-аналітика

Ухвалення етичних вимог  організаціями – членами МФБ  не обов’язково забезпечуватиме дотримання викладеного стандарту поведінки; цього не можна ефективно зробити без постанов відповідних органів у кожній країні щодо їх упровадження.

Обов’язок кожної організації  – члена МФБ полягає в тому, щоб усіляко сприяти просуванню високих стандартів професійної поведінки і забезпечувати дотримання етичних вимог, а в разі їх невиконання – проводити розслідування і вживати необхідні заходи. Як зазначено в параграфі 2.6 Кодексу етики професійних бухгалтерів, організації – члени МФБ заохочуються до забезпечення можливості отримання консультацій та порад щодо розв’язання етичних конфліктів. Ця функція є важливою частиною впровадження, а засобами її реалізації можуть бути надання послуг у відповідь на запитання, порушені окремими членами щодо тлумачення етичних вимог, або створення відповідних комітетів у рамках організації – члена МФБ, які здійснюватимуть моніторинг дотримання етичних вимог цих організацій.

Надання послуг із тлумачення / порад / консультацій повинно мати такі характеристики:

• його мета й операційні процедури повинні бути прозорими, їх слід широко розповсюджувати між членами організації;

• операційні процедури повинні включати такі застережні заходи, які передбачають розгляд лише доречних запитань від членів організації, а також відповідальність автора запитання за чіткий виклад фактів та обставин;

• особи, на яких покладено відповідальність за надання консультацій, повинні мати рівень, що відповідає таким повноваженням, та достатній технічний досвід для надання таких консультацій;

• запити мають здійснюватись, як правило, на повністю конфіденційній основі;

• результати тлумачень / порад / консультацій щодо будь-яких питань можуть бути предметом публікацій (без зазначення конкретних прізвищ та назв) для широкого загалу членів організації – як метод навчання.

Упровадженню етичних  вимог сприятиме реалізація програми, розробленої дл забезпечення обізнаності окремих членів організації про всі етичні вимоги та наслідки невиконання цих вимог. Цю інформацію можна передавати окремим членам шляхом розповсюдження довідників для членів організації, технічних інформаційних випусків, професійних журналів, звітів про розгляд випадків порушення дисципліни та про вжиті заходи, програм безперервної професійної освіти, інформаційних бюлетенів, фінансової та ділової преси, а також у формі відповідей уповноваженого на це комітету на запити про надання консультації.

Більшість бухгалтерів виконують етичні вимоги, які на них поширюються, без будь-якого примусу або санкцій. Утім, можуть траплятися випадки, коли такі вимоги грубо ігноруються або коли бухгалтери не дотримуються їх через помилки, недогляд або нерозуміння. В інтересах професії та всіх її представників у будь-якій країні забезпечити те, щоб широкі кола громадськості були переконані, що недотримання етичних вимог професії в цій країні буде розслідувано і до винних у цьому, при потребі, буде вжито дисциплінарні заходи.

Отже, члени організацій  – членів МФБ мають бути готові обґрунтувати будь-які відхилення від етичних вимог. Недотримання етичних вимог або нездатність обґрунтувати відхилення від них може означати непрофесійну поведінку, наслідком чого може бути вжиття дисциплінарних заходів.

Повноваження щодо вжиття дисциплінарних заходів можуть передбачатися  в законодавстві або в статуті професійної організації. У багатьох країнах дисциплінарні заходи можуть здійснювати законодавчі органи, інші, ніж професійна організація. Такі регулювальні органи можуть бути частково або повністю відповідальними за вжиття дисциплінарних заходів або за здійснення розгляду вже вжитих дисциплінарних заходів.

Дисциплінарні заходи, як правило, виникають унаслідок таких причин:

• недотримання встановленого стандарту професійної ретельності, відсутність навичок або компетентності;

• невиконання правил етики;

• поведінка, яка дискредитує професію бухгалтера, або непорядна поведінка.

Дисциплінарні розслідування, як правило, починаються після подання скарги. Організації – члени МФБ повинні розглядати всі скарги. Проте розслідування можуть бути ініційовані організацією-членом або регулювальним органом і без подання скарги та здійснюватися на основі усної заяви або листа. За будь-яких умов насамперед необхідно звернутися до члена організації, проти якого подано скаргу, а також до подавача скарги. У разі виникнення суперечки можна спробувати провести процедуру примирення. Установлення часових обмежень для процесу розслідування може ускладнюватись, особливо якщо обставини включають інші судові процеси.

За результатами процесу  розслідування організація –  член МФБ або регулювальний орган приймають рішення про те, чи слід починати судовий розгляд дисциплінарного порушення, причому член організації, проти якого подано скаргу, може скористатися правом на подання оскарження (у встановлений період) цього рішення.

Судовий розгляд дисциплінарного  порушення зазвичай здійснює дисциплінарний комітет або аналогічний суд. Судові розгляди повинні здійснюватися в такий спосіб, який відповідає правовим вимогам певної країни. Вони, як правило, включають юридичне представництво, отримання свідчень та ведення записів судового розгляду. Справу проти відповідача може подавати юрист, представник комітету з питань розслідувань або секретаріат організації – члена МФБ. Санкціями, що їх накладають дисциплінарні органи, є:

• догана; штраф

• відшкодування витрат;

• позбавлення прав на практику;

• призупинення прав на практику;

• виключення з членів організації.

Іншими санкціями можуть бути попередження, повернення отриманого гонорару клієнтові, додаткове навчання та виконання роботи іншим членом за рахунок члена організації, який учинив дисциплінарне порушення.

Зазвичай існує право  подання оскарження обома сторонами  у встановлений період. Це може бути право оскарження до органу, не пов’язаного з організацією- членом. Слід розглянути можливість включення не-членів до органу оскарження та призначення головою такого органу не-члена організації. Орган оскарження повинен розглянути всі свідчення, взяті до уваги в ході судових розглядів дисциплінарних порушень. Можуть також подаватися і прийматися (усно чи письмово) прохання про надання додаткових свідчень.

За певних обставин може бути доречним оприлюднювати інформацію про розгляди дисциплінарних порушень та розгляди оскаржень. У такому випадку будуть поінформовані і члени організації, і широка громадськість. Однак щоб визначити спосіб оприлюднення, слід розглянути аспекти конфіденційності та вид порушення. Можливі також обставини, коли необхідно повідомляти про певне рішення відповідний регулювальний орган або, навпаки, коли регулювальний орган проводить дисциплінарні слухання.

 

2.2. Основні принципи

Для врегулювання питань професійної етики аудиторів МФБ (Радою з міжнародних стандартів етики) розроблений і ухвалений в липні 1996р Кодекс етики професійних бухгалтерів. Кодекс етики встановлює стандарти поведінки професійних бухгалтерів і містить основні принципи, дотримання яких є обовязковим для досягнення загальний цілей бухгалтерської професії.

Текст кодексу складається  із передмови і 3-х частин. Частина А стосується етики всіх професійних бухгалтерів (осіб, які є членами організацій – членів МФБ) і включає пояснення основних етичних принципів. Частина В стосується лише професійних бухгалтерів-практиків (професійних бухгалтерів, що працюють у фірмі, що надає професійні послуги). Частина С стосується всіх штатних професійних бухгалтерів. У вступній частині наведено визначення термінів, які є в Кодексі, коротко обгрунтовані прийняття і додержання фундаментальних принципів професійної поведінки.

Принципи:

 Чесність. Професійний бухгалтер повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках.

Об’єктивність. Професійний бухгалтер не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку інших осіб на його професійні або ділові судження.

Професійна компетентність та належна ретельність. Професійний бухгалтер зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технологій. Надаючи професійні послуги, професійний бухгалтер повинен діяти сумлінно і дотримуватись застосовних технічних та професійних стандартів.

Конфіденційність. Професійний бухгалтер повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належних та визначених повноважень, якщо немає юридичного чи професійного права для розголошення цієї інформації. Професійний бухгалтер не повинен використовувати конфіденційну інформацію, отриману в результаті професійних та ділових стосунків, в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін.

Професійна поведінка. Професійний бухгалтер повинен дотримуватися відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від будь-яких дій, які можуть дискредитувати професію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Загрози для незалежності і запобіжні заходи.

На незалежність потенційно впливають загрози власного інтересу, власної оцінки, захисту, особистих та сімейних стосунків і тиску.

Загроза власного інтересу буває тоді, коли фірма чи член групи  з надання впевненості може отримувати вигоди внаслідок фінансового інтересу до клієнта з надання впевненості чи конфлікту власних інтересів із ним.

Приклади обставин, які  можуть створювати таку загрозу, включають  таке (але не обмежуються ним):

а) прямий фінансовий інтерес  або суттєвий непрямий фінансовий інтерес  до клієнта з надання впевненості;

б) позики або гарантії, що їх надає або отримує клієнт з  надання впевненості чи будь-хто з його директорів або посадових осіб;

в) неналежна залежність загальної суми гонорару від клієнта  з надання впевненості;

г) занепокоєння щодо можливості втратити завдання;

ґ) наявність тісних ділових  стосунків із клієнтом з надання  впевненості;

д) майбутнє працевлаштування в компанії клієнта з надання  впевненості;

е) умовні гонорари, що стосуються завдань з надання впевненості.

Загроза власної оцінки буває тоді. Коли:

1) продукт чи судження  у попередньому завданні з надання впевненості або завданні, не пов’язаному з наданням упевненості, треба оцінити повторно, щоб отримати висновки про завдання з надання впевненості;

2) якщо член групи з  надання впевненості раніше був директором, посадовою особою чи працівником, який міг здійснювати прямий і значний вплив на предмет завдання з надання впевненості.

Приклади обставин, які  можуть створювати таку загрозу, включають  таке (але не обмежуються ним):

а) член групи з надання  впевненості є або нещодавно  був директором чи посадовою особою клієнта з надання впевненості;

б) член групи з надання  впевненості є або нещодавно  був працівником клієнта з надання впевненості і міг здійснювати прямий і значний вплив на предмет завдання з надання впевненості;

в) надання послуг для  клієнта з надання впевненості, які безпосередньо впливають на предмет завдання з надання впевненості;

г) підготовка вихідних даних, які використовувалися для складання фінансових звітів чи підготовки інших записів, що є предметом завдання з надання впевненості.

Загроза захисту буває  тоді, коли фірма або член групи  з надання впевненості просуває – чи може сприйматись як така (такий), що просуває – позицію чи думку клієнта таким чином, що це може (чи сприймається, ніби може) створити загрозу для об’єктивності. Наприклад, це може бути випадок, коли фірма або член групи з надання впевненості підпорядковували своє судження судженню клієнта.

Приклади обставин, які  можуть створювати таку загрозу, включають  таке (але не обмежуються ним):

а) здійснення операцій або  рекламування акцій чи інших цінних паперів клієнта з надання впевненості;

б) виконання ролі адвоката за дорученням клієнта з надання впевненості в судовій справі або при вирішенні спірних питань із третіми сторонами.

Загроза особистих та сімейних стосунків буває тоді, коли завдяки  тісним стосункам з клієнтом, посадовими особами чи працівниками фірма або член групи з надання впевненості занадто співчуває інтересам клієнта.

Приклади обставин, які  можуть створювати таку загрозу, включають  таке (але не обмежуються ним):

а) член групи з надання  впевненості має найближчого родича або близького родича, який є директором або посадовою особою клієнта з надання впевненості;

б) член групи з надання  впевненості має найближчого родича або близького родича, який, як працівник клієнта з надання впевненості, може справляти прямий та значний вплив на предмет завдання з надання впевненості;

в) колишній партнер фірми  є директором або посадовою особою клієнта з надання впевненості чи працівником, який може справляти прямий та значний вплив на предмет завдання з надання впевненості;