Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку

Для визначення понадлімітних  залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в  касу за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в період, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначається, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна суми понадлімітних залишків

Під час перевірок  мають також враховуватися особливості  визначення понадлімітних залишків і порядку здавання до кас банків підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з пунктом 4.16 Інструкції. При здійснені цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також звертається увага на необхідність забезпечення постійної наявності в касах підприємства, що перевіряється, розмінної монети для видачі здачі. Виявлені порушення встановленого ліміту каси відображається в акті перевірки (зазначаються дані про діючий ліміт каси, фактичні залишки готівки каси в ті дні, коли було перевищено її ліміт, а також розрахунок загальної суми перевищення встановлених лімітів за кожний день).

Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних  первинних, аналітичних і синтетичних  облікових документів з даними, відображеними  у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності. В разі виявлення аудитором порушень законодавства і інших документів, регламентуючим господарсько-фінансову діяльність і стан бухгалтерського обліку аудитор складає відомість.

3.2 Методика  аудиту грошових коштів на  рахунках у банку.

Аудит наявності і  руху грошових коштів на рахунках у  банку починається з перевірки  дотримання підприємством порядку  відкриття рахунків в банку, передбаченого  Інструкцією про порядок відкриття  га використання рахунків в національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18.12.1998 р, № 527, При цьому аудитор використовує зустрічну перевірку, надсилаючи лист-запит банку, що обслуговує підприємство, з проханням підтвердити наявність відкритих для підприємства рахунків.

Грошові кошти та залишки  на банківських рахунках є ліквідними активами. Через свою ліквідність  грошові кошти є найбільш вразливими з усіх активів підприємства, тому розтрати та крадіжки грошових коштів більш вірогідні, ніж інших активів. Аудитор проводить дослідження виписок банку та одночасно вивчає документи підприємств-клієнтів, додані до виписок. При цьому необхідно перевірити порядкову нумерацію виписок банку, правильність перенесення підсумків і залишків в облікові реєстри, визначити чинність та обґрунтованість операцій і правильність віднесення витрат на відповідні бухгалтерські рахунки. Якщо у підприємства відсутні окремі виписки банку, то необхідно отримати з банку засвідчені копії.

При перевірці залишку  грошових коштів на банківському рахунку аудитор повинен врахувати можливість зловживань. Тому він повинен збільшити обсяг процедур перевірок грошових коштів в кінці звітного періоду, особливо, якщо система внутрішнього контролю неефективна. Суттєвим моментом перевірки залишку на рахунку грошових коштів є отримання письмового банківського підтвердження. Дані із банківського підтвердження повинні бути звірені з сумами у відповідній банківській виписці. Аналогічно і вся інша інформація із банківських виписок повинна бути перевірена. Якщо при перевірці аудитор виявить зловживання, вони повинні бути досліджені стосовно причин їх виникнення та сум. Серед процедур, завдяки яким можна викрити зловживання в сегменті грошових надходжень і витрат, ефективними є оглядова перевірка записів в Головній книзі по рахунках 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти” на нестандартні бухгалтерські проводки, звірка замовлень на реалізацію з наступними грошовими надходженнями, перевірка фактів і супровідної документації по безнадійних боргах, доходів від реалізації.

При проведенні аудиту досліджується  використання раціональних форм розрахунків  і чи забезпечують вони наближення моментів отримання покупцями матеріальних цінностей і здійснення платежу. Важливо також здійснити перевірку  товарності розрахункових документів, що передаються до оплати в банк.

Вивчення банківських  операцій розпочинається із з'ясування аудитором питання, які рахунки  відкриті підприємством в обслуговуючих  установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають  поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.

Незалежно від того, якими  рахунками в банку користується підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них  документів, доцільно здійснювати в  такій послідовності.

Перевірка наявності  виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Щоб впевнитись в наявності  всіх виписок, необхідно звернути увагу  не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.

Вхідні й вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи.

Перевірка якості і достовірності  виписок банку, а також наявність  додатків до них. Виписка банку повинна  бути без помарок, підчисток і  необгрунтованих виправлень.

При вивченні операцій за рахунками в установі банку перевіряється  наявність та достовірність виписок банку за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.

Аудитор перевіряє також  наявність усіх додатків та виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках є помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.

Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку  з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни.

Викрити такі невідповідності можна, одержавши в банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів.

Аудитор повинен також  звірити номери корінців грошових чеків  з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за кассовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже - про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.

Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в  бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням  з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є  лише цифрові дані, тому аудитору важливо  знати побудову та код умовних  цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту – збільшення (надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

1. відповідність дат  платіжних доручень датам у  банківських виписках;

2. правильність заповнення платіжних доручень;

3. таксування оборотів  у виписка банку.

Документальна перевірка  записів за рахунками в банку  слід проводити в трьох напрямах:

а) перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку;

б) перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо;

в) провести систематизовану  перевірку документів, згрупованих  за однорідністю операцій.

Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку  і взаємний контроль операцій.

Після порівняння виписок  банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних  документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.

Інколи підприємства перераховують кошти іншим підприємствам  начебто за придбані товари, які  насправді не надійшли на склад або  надійшли, але не того асортименту, який зазначено у документах, або  ж перераховані за придбання матеріальних цінностей кошти були віднесені по бухгалтерських контировках у дебет рахунків обліку витрат на виробництво, а фактично одержані цінності оприбутковані контировкою в дебет рахунків обліку матеріальних цінностей і в кредит рахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Створена таким чином нереальна заборгованість незаконно виплачується з каси.

Під час проведення аудиту звертається увага на можливі  випадки відкриття рахунку в  банку тільки за наявності документа, що засвідчує їх реєстрацію як платежів соціальних внесків, та інших рахунків, включаючи валютні, позикові, депозитні, – у разі пред’явлення документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків про намір відкрити відповідні рахунки, а також довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, Причому копії цих документів мають бути засвідчені нотаріально або органом, що їх видав, фізичній особі – довідку про ідентифікаційний номер

Дослідження розрахункових операцій є важливою складовою аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства і здійснюється в нерозривному зв’язку з іншими операціями (касовими, виробничими, кредитними операціями, операціями з інвестиційної діяльності підприємства). Це пояснюється тим, що більшість із вказаних операцій прямо або непрямо впливають на розрахункові взаємовідносини між підприємствами, що виникають в процесі діяльності, та внаслідок розрахунків на кінець періоду вони утворюють дебіторську або кредиторську заборгованість.

Звертається увага на правильність оприбуткування в касу грошей, отриманих з банку за чеком. Необхідно звіряти обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків, оскільки залишок може не змінитися, якщо зменшити обороти на однакову суму. Необхідно також установити, чи відповідають номери і суми використаних чеків корінцям книжок, а в разі виявлення анульованих чеків з’ясувати, чи є відмітка про це в корінцях.

Перераховану покупцями  виручку звіряють з записами в  облікових регістрах за рахунками  обліку розрахунків з покупцями і замовниками: «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки за авансами одержаними» і за рахунками обліку доходів. Надходження грошових коштів від інших дебіторів (за договорами оренди, штрафних санкцій тощо) перевіряють за даними виписок і доданих до них документів, а в разі необхідності – й облікових записів в організаціях контрагентів (зустрічна перевірка). З’ясовується також правильність кореспонденції рахунків із зарахування грошових коштів на рахунки в банках, своєчасність виділення ПДВ за оприбуткованими сумами виручки, авансів та ін. Суми, що не підтверджені документально, повинні враховуватись на рахунку «Розрахунки за претензіями»

Аналогічно здійснюється контроль операцій щодо списання грошових коштів з поточного рахунку та інших банківських рахунків. Особлива увага приділяється своєчасності й повноті оприбуткування в касу отриманих з банку готівкових грошей, законність перерахування коштів на рахунки постачальників та інших кредиторів. Такі операції мають бути підтверджені документально (договорами, актами здавання-приймання виконаних робіт, накладними на матеріальні цінності та ін.). Якщо підприємство переказує суми заробітної плати, утримання за виконавчими листами тощо, то їх обґрунтованість забезпечується як наявністю первинних облікових документів, так і реальністю вказаних у них адрес отримувачів коштів.

Необхідно детально перевірити, чи не відображались в обліку витрати  як платежі за послуги (паливо, освітлення, транспортні витрати), а насправді  гроші перераховувалися за матеріальні цінності, що не надходили і не оприбутковувалися. З цією метою проводять зустрічні перевірки в банках і відповідних організаціях. Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всі сплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов’язані з порушенням умов контракту. Це дасть змогу надалі виявити повноту відображення їх на відповідних рахунках і проаналізувати заходи, які здійснили підприємства щодо стягнення з винних осіб сум завданого збитку.