Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку
2. Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку і аудиту грошових коштів

 

РОЗДІЛ 2.СУЧАСНИЙ СТАН ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ВАТ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ»

2.1 Коротка природноекономічна характеристика ВАТ «Зелений Гай»

2.2 Порядок документального оформлення операцій з грошовими коштами

2.3 Cинтетичний та аналітичний облік грошових коштів

 

РОЗДІЛ 3. АУДИТ ГРОШОВИХ КОШТІВІ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ЇХ ОБЛІКУ

3.1 Методика аудиту грошових коштів в касі підприємства

3.2 Методика аудиту  грошових коштів на рахунках  у банку.

3.3 Удосконалення обліку грошових коштів

 

РОЗДІД 4

 

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

 

ВСТУП

Будь якому підприємству в процесі свого існування для нормальної виробничо-господарської діяльності необхідні грошові кошти. Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні, вони створюються за рахунок власних та залучених коштів. Керівництву підприємства важливо знати не тільки, скільки коштів зараз є в касі чи на розрахунковому рахунку, а й причини того, чому саме така їхня сума там міститься. Для цього необхідно відповісти на два питання. З яких джерел і за якими каналами відбувалося відповідні надходження та витрата грошових коштів? Які зміни відповідних активів і пасивів призвели до кінцевого результату?

Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства. Так, за допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності може закупляти сировину, основні засоби, тим самим нарощувати обсяги виробництва продукції (виконання робіт і надання послуг), що в наш час ринкової економіки дуже важливо, розраховуватись з працівниками по оплаті праці і т.д. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням.

Метою дипломної роботи є обґрунтування організації обліку і аудиту грошових коштів на досліджуемому підприємстві. Багатогранність поставленої мети визначила необхідність вирішення таки завдань:

• дати характеристику грошових коштів;
• описати організацію обліку грошових коштів в ВАТ «Зелений Гай»;
• надати природно економічну характеристику базисному підприємству
• показати, як здійснюється документальне оформлення руху грошових коштів;
• визначити процедури проведення аудиторської перевірки;
• дати пропозиції щодо удосконалення організації обліку та контролю грошових коштів.
• визначити рівень організації охорони праці на досліджуємому підприємстві

Предметом дослідження  є операції руху грошових коштів в касі та на рахунку в банку в національній валюті у базисному підприємстві.

Об’єктам дослідження є організація обліку і аудиту грошових коштів в ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району Миколаївської обліасті.

При виконанні дипломної  роботи опрацьовано Закони України, Постанови Національного банку  України, накази Міністерства фінансів України та інші нормативні документи з питань організації обліку і аудиту грошових коштів, періодичні видання, що стосуються даної теми дипломної роботи, фінансові звіти ВАТ «Зелений Гай». Достовірність висновків та результатів досліджень забезпечена використанням наступних методів дослідження: загально-наукових (аналіз), методичних прийомів (підрахунок, узагальнення), методів економічного аналізу (групування, аналіз інформації).

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку

 

В процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - за одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо, і все це відбувається за допомогою грошових коштів. Господарські зв’язки – необхідна умова діяльності підприємства, оскільки вони забезпечують безперебійну поставку мінеральних добрив, пального, запасних частин та інших матеріальних цінностей. Оформляються і закріплюються господарські зв’язки контрактами, відповідно до яких одне підприємство виступає постачальником  (виконавцем робіт), а інше – покупцем, а значить і платником.Чітка організація розрахунків між постачальниками і покупцями безпосередньо впливає на прискорення обертання  оборотних активів і своєчасне надходження  грошових коштів від реалізації. [37].

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість  теоретичних концепцій грошей, людство  сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Наразі існують різні тлумачення і ствердження, тому завжди це питання привертало до себе пильну увагу науковців.

Гроші – це багатофункціональна  економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці [27, с. 120].

Гроші – це категорія  товарного виробництва і товарного  обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі  відносини між товаровиробниками  з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати [ 72 ].

Гроші – це специфічний  товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Для здійснення виробничої діяльності кожне підприємство повинне мати в необхідних розмірах грошові кошти, відмічає Завгородний В.П.., які є найліквіднішою частиною  оборотних активів. Гроші дають змогу придбати засоби матеріально- технічного призначення (корми, насіння, добрива, запасні частини, основні засоби тощо), які споживаються у виробничому процесі. У грошовій формі  здійснюються  деякі платежі  у виробничій сфері. У результаті виробництва створюється  готова продукція , яка реалізується покупцями , що дає підприємству змогу одержати грошові кошти . Ці кошти  витрачають знову на придбання ТМЦ, на виплату  заробітної плати, сплату податків, зборів ,інших обов’язкових платежів тощо. Отже, у процесі діяльності підприємства гроші постійно здійснюють кругообіх і поступово проходять усі його стадії. [24]

Скрипан О.П. [64], звертає увагу, що до грошових коштів у бухгалтерському обліку належать готівка, яка зберігається  у бухгалтерському обліку належать готівка, яка зберігається  на підприємстві в касі, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Під рухом грошових коштів розуміють надходження і вибуття грошових коштів у розрізі видів діяльності. Надходження коштів від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг); надходження коштів за наданням права користування активами (оренда); платежі постачальникам та підрядникам ; виплати працівникам та ін. – це приклади руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності. Платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів; надходження коштів від продажу необоротних активів; адання позик іншим підприємствам; надходження дивідентів, відсотків та ін. Характеризують рух коштів  внаслідок інвестиційної діяльності. До складу грошових коштів не включають гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну , що перевищує один рік. Такі кошти відображуються у складі необоротних активів, як і інші фінансові інвестиції.

На думку Осовської Г.В. [37] до грошових коштів підприємства відносяться не обмежені для використання гроші та грошові документи, на поточних та інших рахунках, у касі підприємства , а також еквіваленти грошових коштів. Не відносяться до грошових коштів та їх еквівалентів такі, що є обмежені у використанні : «заморожені» кошти на рахунках на невизначений термін, грошові документи та поточні інвестиції, які проблемно обміняти без втрат на грошові кошти.

На думку Огійчука М.Ф. під терміном «грошові кошти» розуміють  готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання; «грошові потоки» - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів [36].

Ряд вчених на чолі з професором Бутинецьом Ф.Ф. [8] стверджують, вільні грошові кошти підприємства повинні обов’язково зберігатися в банку, причому підприємство самоостійно обирає установу банку в якому  зберігає кошти. Готівку необхідну для забезпечення господарської діяльності , підприємства зберігають у своїх касах. Частина грошових коштів видається підзвіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв’язку з виконанням доручень  адміністрації підприємства для витрат, що виникають у зв’язку  з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки  між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з рахунку в банку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств.

Коблянська О.І. [26] до грошових коштів підприємства відносить не обмежені для використання гроші та грошові документи на поточних та інших та інших рахунках, у касі підприємства, а також еквіваленти грошових коштів. Вільні грошові кошти підприємства зберігаються на  рахунках в банках : поточних в національній та іноземній валютах та інших рахунках у банку та  в касі підприємства. В Україні існує обмеження  на зберігання грошових коштів в касі та використання готівки. Суми в касі можуть  зберігатися ними лише в розмірах, встановлених банком. Граничний розмір суми  грошових коштів, які можуть зберігатися в касі  підприємства , називається лімітом каси. Більшість розрахунків між підприємствами  здійснюються через установи банків  безготівковим шляхом.

Наразі платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками. Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам на договірній основі.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" [40] під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання. Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти та монети.

За економічним змістом безготівкові розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. До товарних відносяться розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, до нетоварних - розрахунки з бюджетом з платежів і податків, погашення банківських позик, відсотків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями.

Порядок безготівкових  розрахунків суворо регламентований  законодавством. Здійснення розрахункових  операцій через банк знижує потребу  в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Готівковий і безготівковий  грошовий обороти органічно пов'язані  між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

Валентинова T. [13] відмічає що як готівкова форма розрахунків, так і безготівкова мають свої певні переваги та недоліки. Серед переваг готівкової форми розрахунків  можна виділити, передусім, оперативність їх здійснення. До недоліків слід віднести встановленні обмеження щодо суми  розрахунків між підприємствами (підприємцями) протягом одного дня  (10 тис. Грн. ). Крім того, нормами чинного законодавства при здійсненні готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг передбачена необхідність використання  реєстраторів розрахункових операцій. До перваг безготівкової форми рахунуів слід віднести  відсутність обмеженнь щодо мінімального та максимального розмірів платежу. Головним недоліком  безготівкової форми розрахунків є тривалий час їх здійсненняє.

За дослідженнями Костюк Д. [29 ] розрахунки з підприємствами, оплата забов’язань  перед державою, погашення позик  банків  здійснюються у більшості випадків у безготівковій формі. Обіг готівки пов’язаний, в основному, з виплатоюзаробітної плати, розрахунки з фізичними особами, оплатою господарських витрат підприємства. Готівку виручки підприємство також може використовувати для забезпечення  інших господарських  потреб, що виникають у процесі функціонування, в т.ч. для розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами. Проте за наявності податкового боргу підприємству не дозволяється використовувати готівкову виручку на виплати , пов’язані з оплатою праці, крім виплат через екстренні обставини (невідкладні потреби). Тобто підприємство, що має податковий борг може безперешкодно проводити розрахунки готівкою з іншими підприємствами, підприємцями  (у межах 10 тис. грн) і з фізичними особами для забезпечення власних потреб (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці).