Економічна суть та класифікація допомоги з тимчасової втрати працездатності

2)       Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо): Дт 65— Кт 661;

3)       Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 1 % - 2% до Пенсійного фонду: Дт 661 — Кт 651 ;

4)            Провели нарахування до Пенсійного фонду 32% : Дт 91 — Кт 651;

5)            Нарахування збору на пенсійне страхування Дт 821 — Кт 651;

6)            Нарахування збору на соціальне страхування Дт 822 — Кт 652;

7)            Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття

         Дт 823 — Кт 653;

8)     Нарахування збору на пенсійне страхування :

робітникам  Дт 23 — Кт 651;

службі збуту  Дт 93 — Кт 651;

адміністрації  Дт 92 — Кт 651;

9)     Нарахування збору на соціальне страхування :

робітникам  Дт 23 — Кт 652;

службі збуту  Дт 93 — Кт 652;

адміністрації  Дт 92 — Кт 652;

10)    Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття :

робітникам  Дт 23 — Кт 653;

службі збуту  Дт 93 — Кт 653;

адміністрації  Дт 92 — Кт 653.

2.3 Аналітичний облік об’єкта дослідження та узагальнення

облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку

Відповідно до Наказу № 356, операції з нарахування соціальних внесків і соціальних допомог (крім допомоги на поховання) ведуть у журналах 5 або 5А.

Нараховані соціальні внески і допомоги з тимчасової непрацездатності відображають у розділі ІІІ в колонці 13 "65 "Розрахунки за страхуванням" за рядками № 1 "Виробництво", № 3 "Загальновиробничі витрати", № 4 "Адміністративні витрати", № 5 "Витрати на збут" - залежно від того, для працівника якої сфери проводяться нарахування, пов’язані із соціальним страхуванням (табл. 34 додатку 4). Якщо, наприклад, соціальні внески нараховуються на заробітну плату загальновиробничому персоналу, то загальну суму нарахувань треба відобразити в графі 13 в рядку 4.1 "Витрати на управління виробництвом".

Нараховані соціальні допомоги, що обліковуються на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" і виплачуються за кошти ФСС, відображають у колонці 14 "66 Розрахунки з оплати праці" за рядком 8.5 (табл. 34 додатку 4).

Після того як буде заповнено всі необхідні рядки і колонки розділу

ІІІ "Витрати діяльності", треба підсумувати результати по вертикалі й горизонталі журналу. Суми нарахованих соціальних внесків і допомог, облік яких ведеться на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", повинні бути враховані при підрахунку підсумкових даних у колонках 16 "Усього за Журналом 5 (сума граф 3 -15)", 23 "Разом витрат за місяць", 24 "Разом витрат з початку року" за рядками 1.7, 3.7, 4.6, 5.6, 6.8 і 9 (табл. 34 додатку 4). Після підрахунку підсумкових сум дані з журналу 5 переносять до Головної книги (табл. 36 додатку 4).

Однак, не всі соціальні допомоги обліковують на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". Відповідно до Наказу № 356, облік розрахунків за іншими операціями треба вести в Журналі 3 (розділ 1) і Відомості 3.5. Сума нарахованої допомоги на поховання відображається в колонці 11 за рядком 17 розділу 1 Журналу 3 (табл. 37 додатку 4).

Якщо на початок місяця є заборгованість перед працівником з виплати допомоги, то цю суму треба відобразити в колонці "Сальдо на початок місяця" (колонка 6 "Кредит"). Наприкінці місяця також визначають сальдо на кінець місяця і проставляють у колонках 22 або 23.

Ті підприємства, які в своїй діяльності для обліку витрат використовують одночасно рахунки і 8-го, і 9-го класів, у журналі 5А ведуть розділи ІІІ А "Витрати діяльності" і ІІІ Б "Витрати за елементами".

У розділі ІІІ Б "Витрати за елементами" нараховані соціальні внески відображають за рядком 3 "Відрахування на соціальні заходи" в колонці 11 "Розрахунки за страхуванням", а допомога з тимчасової непрацездатності за перші 5 днів хвороби працівників - за рядком 2 "Витрати на оплату праці", але в колонці 12 "Розрахунки з оплати праці".

У розділі ІІІ А "Витрати діяльності" суми нарахованих соціальних внесків розподіляються з рахунка 82 (колонка 19 "82 "Відрахування на соціальні заходи") за рядками 1 "Виробництво", 3.1 "Витрати на управління виробництвом", 4.1 "Витрати на утримання адміністративного персоналу", 5.3 "Витрати на оплату праці й комісійні продавцям". Суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності, що виплачується за рахунок підприємства, показують у колонці 18 "81 "Витрати на оплату праці" за тими самими рядками, що й нараховані соціальні внески. Усі ці суми обов’язково повинні враховуватися при підсумуванні результатів за рядками 1.7 "Усього за рахунком 23 "Виробництво", 3.7, 4.6, 5.6, 9, 10 і колонками 22 і 23.

Підсумкові дані колонок 3 - 12 рядка 6 "Усього за розділом ІІІ Б" (куди включаються і нараховані соціальні внески і допомоги) разом з підсумками за відповідними рахунками в колонках 3 - 15 розділу ІІІ А записують у рядок 10 "Разом за розділами ІІ А і ІІІ Б" розділу ІІІ А журналу 5 А. Відтак ці дані переносять до Головної книги.

Допомогу на поховання, що обліковується на рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями", підприємства, які використовують класи 8 і 9 рахунків, відображають також у Журналі 3 і Відомості 3.5 до цього журналу.

Відображення в регістрах операцій з перерахування соціальних внесків і виплати соціальних допомог.

Перелік соціальних внесків до ФСС відображається в Журналі 1 розділ 3, а виплата соціальних допомог –  у Журналі 1 розділ 1 (табл. 33 додатку 4).

Крім того, виплату допомоги на поховання, облік якої ведуть на рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями", відображають у Відомості 3.5 Журналу 3. У цій відомості заповнюють колонку "В дебет рахунка 68 з кредиту рахунків...". У ній треба зазначити в колонці 7 "Дата" дату, коли виплачувалася допомога, в "шапці" таблиці колонок 8 – 12 проставити кореспондуючий рахунок з рахунком 68 (для нашого випадку це субрахунок 301 "Каса в національній валюті"). Потім у колонці, де зазначено субрахунок 301, за рядком із П.І.Б. працівника, якому виплачується допомога на поховання, проставляють суму виплаченої допомоги (табл. 35 додатку 4).

Цю суму слід врахувати і в колонці 13 при підрахунку дебетового обороту за рахунком 68.

РОЗДІЛ 3.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОПОМОГИ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Питання шляхів вдосконалення бухгалтерського обліку допомоги з тимчасової втрати працездатності висвітлено у статтях М. Тарасової, Д. Кучерака, О. Леснікової та інших.

Марина Тарасова у статті «Оплата лікарняного листа працівникові» зазначає, що для одержання допомоги без обмеження сплату встановленого розміру єдиного податку потрібно враховувати за період останніх 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку — відкриттям листа непрацездатності (п. 4 листа Фонду соціального страхування з тимчасовій втрати працездатності від 15.01.08 р. № 01-16-67). Береться до уваги сплата страхових внесків (єдиного податку) за період у дванадцять календарних місяців перед настанням страхового випадку (до дня відкриття листка непрацездатності, отримання органом Фонду заяви про надання соціальної послуги тощо).Страхові внески (єдиний податок) мають бути сплачені за повні шість календарних місяців.

Оскільки підприємець-єдиноподатник сплачує страхові внески, включені до ставки єдиного податку, і є застрахованою особою, то одержати допомогу він може і за основним місцем роботи, і як підприємець. Допомогу підприємцеві-єдиноподатнику виплачує Фонд (лист виконавчої дирекції Фонду від 14.03.08 р. № 04-06/П-37з-39) починаючи з шостого дня непрацездатності за рахунок коштів Фонду, а перші п’ять днів - за рахунок доходу підприємця.

Щоб оформити всі документи, потрібно затратити багато часу, тому підприємці часто відмовляються від отримання допомоги.

Дмитро Кучерак у статті «Виплачуємо лікарняні сумісникові» розглянув порядок оплати лікарняного сумісникам. Закон № 2240, надаючи застрахованим особам право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності, у ч. 1 ст. 51 говорить, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Це означає, що листок непрацездатності оплачується окремо за основним місцем роботи, і окремо — за сумісництвом. До 24.11.2004 р. лікарняні виплачувалися тільки за основним місцем роботи, але заробітна плата за сумісництвом до розрахунку бралася. На думку автора, ці зміни призвели до можливості неоднозначного застосування деяких норм Порядку № 1260. Для розрахунку середньої заробітної плати для виплати лікарняного береться період роботи за попередні шість місяців роботи перед настанням страхового випадку (непрацездатності). Якщо працівник працює менше шести місяців, то до розрахунку беруться повні календарні місяці. Якщо ще жодного повного календарного місяця не відпрацьовано, то до розрахунку береться фактично відпрацьований період. Наприклад, якщо працівник захворів в липні, то розрахунковий період відраховується з червня і назад.

Оскільки тепер листок оплачується окремо за кожним місцем роботи, то можлива ситуація, коли розрахунковий період не збігатиметься. Наприклад, за основним місцем роботи це буде шість місяців, а за сумісництвом — три або навпаки. Відповідно, кожне підприємство має брати до розрахунку заробітну плату за свій період. Однак слід враховувати, що щомісячна сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати за розрахунковий період за основним місцем роботи та за сумісництвом, не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Це 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Олена Лєснікова у статті «Лікарняний лист» зазначає, що при прийнятті до обліку листка непрацездатності варто взяти до уваги:

1. Листок непрацездатності не може видаватися:

- лікарями станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, грязелікувальних, косметологічних і фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік, будинків відпочинку, туристичних баз, зубопротезних поліклінік (відділень), санітарно-профілактичних закладів;

- лікарями приватних закладів охорони здоров’я, приватними лікарями (фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності);

- лікарями лікувально-профілактичних закладів всіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

2. Листок непрацездатності видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, а за наявності показань може бути продовжений в іншому.

3. Особам, у яких тимчасова непрацездатність наступила поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності видається за місцем їхнього тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на кількість днів непрацездатності.

Для догляду за хворим членом родини листок непрацездатності видається лікарем одному з працюючих членів родини або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд.

Матеріали оглянутих статей сприяють покращенню ефективності бухгалтерського обліку документів на одержання допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Висновки

На сучасному етапі законодавство про соціальне страхування страждає всіма класичними хворобами, характерними для більшості нововведень. Зміст нових законів  часто непрозорий, незрозуміло навіть, з якого часу вони застосовуються і як врегульовані з іншими актами законодавства. Підзаконні акти приймаються з запізненням; бухгалтери не в змозі їх засвоїти.

Закони про соцстрах на випадок тимчасової непрацездатності і про ставки ухвалювалися парламентом ще у січні 2001 року, а опубліковані лише у лютому, причому неодночасно. Тут доречно відкрити статтю 94 Конституції України, відповідно до якої закон набирає чинності через десять днів із дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. До того ж закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції). Тому, слід вважати, що прийняті соціальні Закони почали діяти з моменту їх опублікування в газеті “Урядовий кур’єр”.

Протягом останніх років ми не раз були свідками того, як зневажалися інтереси підприємств і громадян заради тимчасових інтересів держави. Скільки разів законам або іншим нормативно-правовим актам надається неправомірні норми їх впровадження і виконання.

Підводячи підсумки можна сказати, що займатись бізнесом, проводити діяльність та творити в нашій країні справа не для слабких. Адже системою розвитку ринкових економічних і соціальних завдань. Та чого варте лише законодавство, яке змінює правила гри занадто часто і завжди несподівано.