Бухгалтерський Баланс : його суть і значення

Кінцеві результати виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства значною мірою залежать від того, наскільки господарські засоби та джерела їх утворення використовуються за цільовим призначенням. А тому на кожному підприємстві має бути створено дієвий контроль, чітко визначено об'єкти й суб'єкти контролю за цільовим використанням господарських засобів та їх джерел. У цих випадках об'єкти контролю здебільшого збігаються з назвами статей Балансу, за винятком комплексних статей, які розподіляються на складові частини. Наприклад, організувати ефективний контроль за використанням оборотних засобів, що їх згруповано в статті Балансу «Запаси», - неможливо. Тоді цю статтю розподіляють на такі підстатті (елементи): матеріали - сировина та інші матеріали, покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, конструкції та деталі, тара й тарні матеріали, мінеральні добрива та отрутохімікати, біопрепарати й медикаменти, матеріали, передані в переробку на сторону, інші матеріали; паливо - нафтопродукти, тверде паливо, інші види палива; будівельні матеріали й обладнання до встановлення - матеріали, конструкції та деталі, обладнання до встановлення вітчизняне, імпортне; запасні частини - запасні частини, обмінний фонд; насіння та корми - насіння, садовий матеріал, корми.

Об'єднання статей Балансу в економічно однорідні групи не є завершальним процесом їх групування. Усі статті балансу ще згруповують у розділи, яких в активі є три, а в пасиві - чотири.

Правові основи порядку  складання, подання та оприлюднення балансу закладені в статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Підприємства подають фінансову звітність таким адресатам:

а) органам, до сфери управління яких належать підприємства;

б) трудовим колективам на їх вимогу;

в) власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

г) іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, органам Державної казначейської служби України, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — відповідно фінансовим відділам держадміністрацій [2].

Баланс підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності  на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

Баланс складається  у тисячах гривень без десяткових знаків. У рядках, де не зазначені показники, ставиться прочерк [1].

 

 

РОЗДІЛ 3

ГОСПОДАРСЬКІ  ОПЕРАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА БАЛАНС

 

3.1. Зміст і класифікація господарських операцій

 

Процес господарювання - це динамічний процес. Засоби підприємства та їх власники знаходяться у постійному русі, вони змінюються. Відбуваються різні господарські факти. З одного боку, це - процеси продуктивного характеру: виробниче постачання, виготовлення продукції, надання послуг, реалізація; а з іншого, правового - придбання, залучення робочої сили, продаж, тобто обмін між суб'єктами господарювання, при якому відбувається перехід права власності від одного суб'єкта господарювання до іншого. Всі ці зміни відбуваються під впливом господарських операцій.

Господарська операція — дія або подія, що зумовлює зміну в структурі активів (господарських засобів) і зобов'язань, у власному капіталі підприємства (джерелах господарських засобів) [5, с. 74].

Кожна господарська операція відрізняється від іншої змістом, кількісними показниками, часом і місцем здійснення, складом виконавців та іншими ознаками.

Факт підприємницької  та іншої діяльності, що здійснює вплив  на стан майна, капіталу, зобов'язань  і фінансових результатів, називається  господарською операцією. Кожна господарська операція характеризується відповідними ознаками і показниками. До ознак господарських операцій відносять:

а) час та місце здійснення господарських операцій;

б) речові елементи, які складають господарську операцію – матеріальні ресурси, грошові кошти;

г) витрати, ціни, норми, розцінки, використані при їх оформленні.

Отже, ознаки господарської  операції якісно відрізняють її від  інших і, разом з тим, дають можливість об'єднувати однакові господарські операції в певні групи.

Наприклад, операція з видачі грошей з каси якісно відрізняється від операції по видачі матеріалів з цеху. Касові операції відрізняються одна від одної в залежності від того, кому видають кошти, хто їх видає, коли, і кому (в одному випадку видається заробітна плата, в іншому - гроші на купівлю канцелярських товарів тощо).

Проте, не всі господарські операції та економічні явища можуть бути описані за допомогою відомих нам показників, багато з них не підлягають подальшій обробці в системі бухгалтерського обліку. Тому не слід фіксувати на матеріальних носіях ту інформацію, яка не буде оброблятись в подальшому [10, с. 325].

Арифметична інтерпретація  господарських операцій без зв'язку з економікою не виражає їх дійсного змісту. Крім того, необхідно розрізняти операції, які пов'язані зі статутною  діяльністю підприємства, і операції, які викликані відхиленням від нормальних умов роботи, але також впливають на суму Балансу. Деякі операції, які зовні не впливають на суму Балансу, з часом відображаються на результатах роботи і змінюють валюту Балансу.

Будь-яка дія або явище, що викликає зміну в основних частинах активного або пасивного майна, називається в бухгалтерському обліку операцією. Операції відображають оборот або рух цінностей. Будь-який оборот або рух цінностей обмежується: по-перше, місцем, де цінність знаходилась до операції і, по-друге, місцем, куди цінність перейшла за цією операцією. Усі господарські операції на підприємстві зумовлюють зміни в Балансі.

Існує чотири типи таких  змін.

Перший тип — зміни, що відбуваються всередині активу Балансу (наприклад, передача матеріалів у виробництво). При цьому підсумок активу Балансу не змінюється.

Другий тип — зміни, що відбуваються всередині пасиву Балансу (наприклад, утримання податків із зарплати). При цьому підсумок пасиву Балансу не змінюється.

Третій тип — відбувається збільшення господарських засобів, яке завжди зумовлює збільшення джерела. Наприклад, одержані, але не оплачені матеріали від постачальників. Збільшилися засоби — збільшився й борг перед постачальниками. Отже, ця операція впливає на збільшення підсумків активу та пасиву на однакову величину.

Четвертий тип — відбувається зменшення господарських засобів і на ту саму суму зменшується джерело. Наприклад, з рахунків у банку сплачують частину заборгованості за банківський кредит. Суму списують з рахунків у банку (стаття активу), і на таку ж суму зменшується заборгованість за кредит (стаття пасиву). Отже, підсумки активу і пасиву балансу зменшуються на однакову величину.

Особливістю бухгалтерського  обліку є суцільне і безперервне  спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Для забезпечення такого спостереження кожну господарську операцію оформляють відповідним документом [10, с. 334].

      Документ  є письмовим доказом фактичного  здійснення господарської операції  або письмовим розпорядженням на право її здійснення.

     Спосіб  оформлення господарських операцій  документами називається документацією.  Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку, вона служить для первинного спостереження за господарськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку.

     Порядок  документального оформлення господарських  операцій та вимоги щодо складання  документів регламентуються Положенням  про документальне забезпечення  записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88.

 

3.2. Типи господарських операцій і вплив кожної з них на Баланс підприємства

 

В процесі господарської  діяльності наявність засобів та їх джерел постійно змінюються в результаті здійснених господарських операцій.

Господарська операція — це дія або подія, що викликає зміни в складі активів та джерел підприємства.

Відповідно до теорії Балансу, згідно з якою, Баланс — це подвійне групування засобів підприємства: в активі за їх складом та розміщенням, а в пасиві — за джерелами їх утворення, всі господарські операції повинні відображатись подвійно, тобто змінювати дві статті Балансу. В результаті цього досягається рівність Балансу на будь-яку дату чи момент часу.

Так, наприклад, підприємство отримує від постачальників виробничі запаси, в результаті чого збільшується наявність виробничих запасів (відповідна стаття Балансу в активі) та виникає кредиторська заборгованість перед постачальником (відповідна стаття Балансу в пасиві) [15, с. 150].

Грошові кошти сплачуються  постачальникам за отримані виробничі  запаси, в результаті чого на підприємстві зменшується сума грошових коштів (стаття активу) і погашається кредиторська заборгованість (стаття пасиву).

Проте господарські операції мають різний вплив на структуру статей та підсумок Балансу, у зв'язку з чим їх поділяють на 4 групи.

До першого типу операцій відносять операції з двома активними статтями. Перший тип господарських операцій стосується тільки активу Балансу, вносячи зміни у склад та розміщення необоротних і оборотних активів, витрати майбутніх періодів. При цьому валюта Балансу не змінюється, охоплюючи нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, запаси, дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторську заборгованість за розрахунками, поточні фінансові інвестиції, кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів. Господарські операції набирають характеру вихідної інформації, що вносить не просто зміни в активи підприємства, а й стає передумовою відповідних змін у складі й розміщенні власного капіталу та зобов'язань. Зокрема це такі операції:

а) внесення готівки з каси на рахунки в банк чи навпаки;

б) списання матеріалів у виробництво;

в) оприбуткування готової продукції;

г) перерахування постачальникам попередньої оплати;

д) видача коштів у підзвіт працівникам підприємства та інші.

Схематично ці зміни будуть відображені так, як показано у табл. 3.1 [17, c. 137].

Таблиця 3.1

Вплив першого типу господарських операцій на Баланс

Актив	Пасив
1	2
активна стаття +
активна стаття -
Баланс (не змінюється)	Баланс (не змінюється)

 

До другого типу операцій відносять операції з двома пасивними статтями. Вони призводять до перегрупування статей пасиву, але підсумок Балансу при цьому не змінюється. Більшість господарських операцій другого типу веде до зміни статей Балансу в межах одного розділу. До таких операцій належать: відображення суми ПДВ у рахунках підрядчиків і проектних організацій; відображення внеску за вартістю, що наведена в засновницьких документах (у цьому разі стаття Балансу "Статутний капітал" збільшується, а стаття "Неоплачений капітал" зменшується на таку саму суму); відображення суми зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів у разі переведення їх до складу основних засобів (зменшується "Знос інших необоротних матеріальних активів" і збільшується "Знос основних засобів" ). Зокрема до них відносять:

а) оплату заборгованості постачальникам за рахунок кредитів банку;

б) використання прибутку на поповнення резервного, пайового чи статутного капіталу;

в) реструктуризацію боргів;

г) інше.

Схематично ці зміни будуть відображені так, як показано у табл. 3.2 [17, c. 138]

Таблиця 3.2

Вплив господарських операцій другого типу на Баланс

Актив	Пасив
1	2
	пасивна стаття +
	пасивна стаття -
Баланс (не змінюється)	Баланс (не змінюється)

 

 

До третього типу операцій відносять операції, під дією яких одна стаття активу і одна стаття пасиву збільшуються на одну і ту ж суму, при цьому вартість активів та вартість джерел, а значить підсумок Балансу, теж збільшуються на суму операції. Зокрема: