Автоматизація обліку виробничих запасів

На вкладці  «Дополнительно» указується також  стаття валових витрат і рахунок  обліку взаєморозрахунків із постачальником.

Для заповнення табличної частини документа в залежності від значення реквізиту "Что приходуем" використовуються довідники "Инвестиции”, "Бланки строгой отчетности", "ТМЦ", "Необоротные активы".

У табличній  частині "Прибуткової накладної" указується:

• найменування ТМЦ, що прибуткується, (послуга, бланка суворої звітності, інших необоротних активів) із довідників "ТМЦ", "Бланки суворої звітності", "Необоротные активи" відповідно, або об'єкта капітальних інвестицій, тобто об'єкта аналітики відповідного субрахунка рахунку 15 "Капітальні инвестиції", на який будуть списаны витрати по придбанню об'єктів основних фондів, НМА, інших необоротних матеріальних активів).

• кількість  що прибуткуються об'єктів;

• одиниця виміру;

• коефіцієнт перерахунку  для обраної одиниці виміру;

• ціна в обраній  валюті без ПДВ:

• сума в обраній  валюті без ПДВ:

• сума в гривнях  без ПДВ;

• сума податку  з доданої вартості;

• сума в гривнях  із ПДВ.

У випадку валютного  прибуткування ТМЦ у табличній  частині з'являються графы "Мито", "Там.усл.", "Акциз", "Перев.вал", "Пе-рев.грн".

При оформленні прибуткування ТМЦ, що вже надходили  в організацію раніше, можна скористатися кнопкою «Подбор», розташованої в  нижній частині електронної форми  документа.

Після заповнення всіх реквізитів "Приходную накладную" можна роздрукувати. Для цього варто натиснути кнопку "Печать".

Для зберігання і проведення документа служить  кнопка "ОК".

Документ "Счет-фактура" (інакше, просто "Счет") призначений  для оформлення попередніх домовленостей  на продаж товарів (продукції) клієнтам.

При дійсному продажі  товару (продукції) по попередньо виписаному «Счета» варто виписувати документ «Расходная накладная» на підставі даного «Счета» (у режимі введення документа  на підставі). Специфікація "Расходной  накладной" у цьому випадку  заповнюється автоматично. При цьому, якщо «Счет» був уведений на підставі документа "Договор", то в реквізиті «Заказ» "Расходной накладной" будуть також відображені реквізити цього договору.

 

Рисунок 1.2.8 – Документ “Счет-фактура”

 

При заповненні кожного рахунку необхідно зазначити  покупця з довідника «Контрагенты», валюту, у якій буде виписаний рахунок  і курс цієї валюти. Після вибору покупця реквізит "Вид торговли" установиться в те значення, що зазначено  по умовчанню для даного клієнта в довіднику "Контрагенты". Водночас, у кожному конкретному рахунку значення цього реквізиту можна змінити.

Документ «Расходная накладная» призначена для відображення в програмі операцій, пов'язаних із видачею товарно-матеріальних цінностей, продукції з оптового складу, реалізації різноманітних робіт, послуг.

Уведення нового документа здійснюється вибором пункту «Расходная накладная» меню "Документы" головного меню програми.

Заповнення екранної форми документа  варто почати з вибору покупця  з довідника "Контрагенты".

Якщо клієнту вже був виписаний "Счет", то "Расходную накладную", що відповідає відвантаженню по даному рахунку, потрібно виписувати тільки в  режимі "Ввод на основании" по цьому  рахунку. При цьому, у залежності від того, який документ був замовленням у такому ланцюжку - договір або рахунок, його найменування і реквізити будуть відображатися в поле "Заказ".

Рисунок 1.2.9 – Документ “Расходная накладная”

 

У реквізиті "Валюта" варто зазначити  валюту, у якій буде виписана накладна (по умовчанню використовується валюта документа-замовлення, якщо накладна була введена на його підставі) і курс цієї валюти. Реквізит "Вид торговли" установиться в те значення, що зазначено по умовчанню для даного клієнта в довіднику "Контрагенты". При цьому, якщо обраний вид торгівлі "за наличные", то додатково в реквізиті "Касса" варто зазначити відповідний рахунок обліку готівкових коштів організації. Звернемо увагу на те, що документ припускає продаж за валюту тільки на умовах передоплати.

У поле «Место хранения» потрібно вибрати склад, із якого відвантажується продукція, товари з довідника «Места хранения». Відзначимо, що склад, повинний мати вид "Оптовый". Для оформлення продажу з роздрібних складів (магазинів) у програмі «1С:Бухгалтерія»передбачений документ "Розничная накладная".

У графі "Остаток" відобразиться  залишок товару на складі.

Для редагування суми попередньої  оплати служить прапорець "Указать  суму предварительной оплаты вручную".

За допомогою кнопки "Печать" можна вибрати варіант  друкарської форми документа - чи буде це видаткова накладна (опція «Расходная накладная») або акт про виконані роботи (у випадку реалізації послуг).

 

Рисунок 1.2.10 – Документ “Расходная накладная”

 

Заповнену форму накладною необхідно  зберегти і провести (кнопка "ОК").

При проведенні документа автоматично формуються бухгалтерські проведення, склад яких залежить від типу номенклатури, виду торгівлі і позиціонування видаткової накладної в ланцюжку взаєморозрахунків із контрагентом. Крім того, якщо при операції, що оформлюється такою накладною, в організації виникнуло податкове зобов'язання і константа "Автоматическое создание налоговый накладных" встановлена в значення "Да", то при її проведенні буде сформований документ "Налоговая накладная".

 

 

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗА ТЕМОЮ: «АВТОМАТИЗОВАНА РОЗРОБКА КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ»

2.1 Сутність комп’ютерної системи обліку, особливості побудови локальної обчислювальної мережі

 

Комп'ютерні системи бухгалтерського  обліку (КСБО) пройшли великий історичний шлях становлення і розвитку. Вони змінювалися паралельно зі змінами інформаційних технологій, програмних і технічних засобів обробки інформації, методів і засобів розроблення, концепції побудови 1С.

Ринок КСБО почав формуватися  з кінця 80-х років. Сьогодні існує велика кількість різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повно функціональної КСБО у складі 1С підприємства.

Комп’ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію. Комп’ютерна система бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку одразу після їх введення в інформаційну базу даних. Систематизація і узагальнення облікових і аналітичних даних, що існують в інформаційній базі, здійснюється автоматично і відображається у результатних даних для обліку, контролю і аналізу.

Основні етапи розробки інформаційних систем:

• вивчення особливостей господарської діяльності підприємства;
• проектування системи й узгодження проекту;
• впровадження й удосконалення системи.

На етапі вивчення особливостей господарської діяльності силами самого підприємства проводиться експрес-обстеження стану підприємства і визначення попереднього бюджету створення комп'ютерної інформаційної системи, а також укладається договір з генеральним підрядником. Мета цього етапу створення КСБО – отримати об'єктивну інформацію про діяльність підприємства й обґрунтувати необхідність створення КСБО.

На стадії проектування формулюють вимоги до створюваної КСБО. Для  цього необхідно забезпечити  співпрацю широкого кола фахівців - юристів, програмістів, інженерів, керівників підрозділів, а також майбутніх користувачів системи, які безпосередньо будуть працювати з КСБО. Під час проектування уточнюють процедури взаємодії облікового персоналу і напрями руху документів у системі, узгоджують і затверджують форми необхідних звітів, складають проектну документацію.

На етапі впровадження й удосконалення  системи відбуваються укладання  угод та поставка технічних інструментальних програмних засобів для служби підтримки  нової системи, а також організація  навчання спеціалістів. У межах цього  етапу відбуваються:

• укладання угоди та розробка прикладного програмного забезпечення;
• організація робіт із створення телекомунікаційної системи підприємства;
• проведення навчання та семінарів спеціалістів, керівників середньої ланки, а також вищого керівництва;
• укладання угод і придбання устаткування інформаційної системи підприємства, встановлення та монтаж, пусконалагоджувальні роботи;
• пробно-промислова експлуатація додаткового програмного забезпечення, що реалізує функції підсистем.

Програмні продукти КСБО, як правило, мають модульну архітектуру, що дає можливість автономно використовувати окремі функціональні модулі. Організаційно КСБО охоплює одне чи комплекс АРМ бухгалтерів, які можуть працювати як ізольовано, так і в мережному режимі.

Програмні продукти для КСБО відрізняються ступенями свободи. Так, в одних програмних продуктах допускається вибір компонентів інформаційних технологій – типу СУБД, архітектури мережі, інструментальних засобів проектування, в інших – технічні й програмні рішення замкнуті, не підлягають модифікації. Тенденції розвитку інформаційних технологій взагалі свідчать про те, що живучими виявляються ІС, орієнтовані на багатоплатформеність, які допускають заміну компонентів базового й загального програмного забезпечення.

Ринок програмних продуктів КСБО пов'язаний з такими провідними фірмами-розробниками, як «1С:Підприємство», «ІНТЕЛЛЕКТ-СЕРВІС», «ПАРУС», «ГАЛАКТИКА», «ДІАСОФТ», «ІНФІН»,  «ОМЕГА», що забезпечують такий набір послуг:

• розроблення, розповсюдження (продаж) готових програмних продуктів для створення КСБО;
• консалтингові послуги з проектування КСБО, вибору програмних засобів;
• створення інформаційно-правових систем для КСБО;
• видання та розповсюдження літератури для КСБО;
• організація навчальних центрів для підготовки користувачів КСБО.

Локальна комп'ютерна мережа – це комп'ютерна мережа для обмеженого кола користувачів, що об'єднує комп'ютери в одному приміщенні або в рамках одного підприємства.

АРМ бухгалтера може функцюювати в різних типах локальних мереж: зіркоподібна, кільцева, комбінована, мережа з загальною шиною.

Локальні обчислювальні мережі прийнято розділяти за декількома різними класифікаційними ознаками:

1. Залежно від способу управління  вузлами розрізняють:

• мережі з централізованим управлінням. Управління всіма вузлами мережі здійснюється виділеними серверами, складовими центральний вузол мережі;
• однорангові мережі. Кожен вузол мережі одночасно може виконувати функції сервера та клієнтського вузла;
• термінальні мережі. Кожен вузол мережі виконує функції т.зв. «Тонкого клієнта», що здійснює тільки взаємодія з користувачем. Зберігання та обробка інформації є функцією основного вузла – сервера терміналів.

2. За архітектурою:

• шина (кожен вузол мережі передає дані в загальну магістраль. Доступ до інформації в магістралі має будь-який вузол);
• зірка (кожному вузлу  виділяється окремий канал для зв'язку з центральним вузлом. Інформація передається від вузла до сервера, який, при необхідності, публікує її для інших вузлів);
• кільце (здійснюється послідовне з'єднання вузлів мережі. Безпосередній обмін даними можливий тільки між сусідніми вузлами. Для інших вузлів мережі дані можуть бути віддані транзитом);
• деревоподібна – дозволяє структурувати систему відповідно до функціонального призначення елементів.

3. За видом каналів передачі даних:

• дротяні кабельні ЛОМ;
• оптоволоконні кабельні ЛОМ;
• бездротові ЛОМ.

До основних видів забезпечення АРМ належать: організаційне, технічне, програмне, лінгвістичне й інформаційне.

Організаційне забезпечення включає вирішення питань перебудови організаційної структури управління підприємством у зв'язку з автоматизацією, перерозподіл посадових обов'язків між виконавцями.

Основою інформаційного забезпечення АРМ є бази даних, що містять нормативно-довідкову й оперативну інформацію, необхідну для виконання роботи на даному робочому місці.

 

2.2 Вартість технічного та програмного забезпечення КСБО

 

Під технічним забезпеченням  комп’ютерної системи розуміють сукупність всіх технічних засобів, які використовуються для її безперебійного і ефективного  функціонування. Тому технічне забезпечення КСБО можна визначити як сукупність різноманітного обладнання і засобів обладнання облікової інформації, пов’язаних між собою єдністю обладнаних даних і інформаційно-часових обмежень, яке дає змогу здійснювати своєчасну та якісну фіксацію, збирання, передавання, оброблення, нагромадження, агрегування і видачу необхідної для реалізації функції обліку інформацію.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для  розрахунку вартості та аналізу якості (ефективності) розробки та впровадження КСБО

Завдання №19
До впровадження КСБО
	Чисельність працівників:
1	- бухгалтерів	8 осіб
2	- робітників кадрової служби	3 особи
3	Середньомісячна заробітна плата 1 робітника  - облікового апарату	950 грн.
4	- робітника кадрової служби	950 грн.
Після впровадження КСБО
	Чисельність працівників:
5	- бухгалтерів	5 осіб
6	- робітників кадрової служби	1 особа
7	- системний адміністратор	1 особа
8	Середня заробітна плата 1 робітника  - облікового апарату	950 грн.
9	- робітника кадрової служби	1000 грн.
10	- системного адміністратора	2300 грн.
Витрати на створення КСБО:
11	Проектування КСБО	2360 грн.
	Вартість придбаних програмно-апаратних  засобів:
10	- вартість 1 комп’ютера-термінала	?
11	- вартість комп’ютера-сервера	?
12	- обслуговуюче обладнання (принтери,факси, сканери штрихкодів.)	?
13	Вартість створення локальної  мережі	?
14	Вартість комп’ютерної програми «Парус Україна»	?
15	Допоміжні  програмні засоби (електронна звітність, Банк-Клієнт тощо)	?
16	Навчання та підвищення кваліфікації бухгалтерів – 1 особи	470 грн.
17	Щомісячне сервісне обслуговування програми	90 грн.
18	Середньорічний прибуток підприємства	28000 грн.