Аудит реалізації готової продукції

Комп'ютеризація аудиторської діяльності також дозволяє надати інформацію, яку досить важко отримати вручну. Складання планів, програм аудиту, ведення обліку об'єктів аудиту, обліку і контролю виконаних робіт  значно спрощується за умови використання комп'ютерної техніки. В ході планування використовується інформація тривалого  використання, яку легко отримати, обробити і використати за допомогою  комп'ютерів, що дозволяють зберігати  великі масиви даних, здійснювати пошук  інформації за заданими критеріями, систематизувати  показники, легко змінювати вхідні дані тощо.

Найпоширенішими програмами серед  провідних зарубіжних аудиторських фірм є: «Vektor 6», «Му Сlient», «Audit Sistem/2». У сучасних умовах в Україні застосовують деякі російські комп'ютерні програми: «ІТ - audit: Аудитор», «Abakus Рrofessional», «Экспрес-Аудит: ПРОФ». Основними модулями цих програм є: «Облік клієнтів», «Зайнятість працівників», «Аудиторські процедури», «Потенційні порушення», «Розрахунок рівня суттєвості», «Робочі документи аудитора», «План аудиту», «Програма аудиту» і ін.

Отже, використання автоматизованих  систем в процесі аудиту, значно полегшують роботу аудитора, дають  йому змогу оперативно працювати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ФОРМУВАННЯ

ДОСЬЄ АУДИТОРА

3.1. Аудиторський звіт та висновок аудитора

 

Основою для формування думки  аудитора про організацію обліку реалізації продукції та визначення фінансового результату на підприємстві ПАТ «Південний ГЗК» слугують аудиторські  свідчення, які аудитор зібрав у  ході перевірки. Заключному етапу аудитор  приділяє особливу увагу, оскільки, згідно з чинним законодавством, він несе відповідальність за висловлену думку  щодо здійсненої перевірки. Тому аудитор повинен при формуванні думки врахувати всі чинники та оцінити їхній вплив. Це і є основним змістом робіт заключного етапу аудиту.

Метою заключних процедур є обґрунтування думки аудитора щодо перевіреної звітності. До заключних  процедур можна віднести:

- групування відхилень,  які були знайдені аудитором  у процесі перевірки, але не  усунені на момент завершення  аудиту;

- визначення можливих  виправлень у звітності, яка  перевірялася;

- оцінку суттєвості невиправлених  відхилень;

- огляд фінансової звітності  після внесення всіх виправлень;

- огляд подій, які відбулися  після дати складання Балансу;

- огляд невизначених зобов'язань;

- загальний аналіз звітності;

- підготовку листа про  виявлені в процесі аудиту  недоліки [23, c. 79].

У ході перевірки аудитор  виявляє відхилення, які мають  місце в звітності підприємства, а після завершення аудиту групує всі виявлені, але не усунені відхилення за розділами обліку, виділяє ті відхилення, які можуть вплинути на стан фінансової звітності і на прийняття  рішень користувачами цієї звітності. Вся ця інформація оформляється у  вигляді листа до керівництва  підприємства-замовника. В цьому  листі також зазначається характер відхилення, дається його обґрунтування  і визначається результат впливу на стан звітності. Цей лист аудитор дає керівництву підприємства для внесення змін до звітності, яка перевірялася. Під час вирішення питання з керівництвом замовника щодо внесення змін до звітності слід пам'ятати про правила їх виконання, передбачені у відповідних стандартах бухгалтерського обліку.

Якщо замовник не внесе  необхідних виправлень до звітності, аудитор  повинен дати оцінку суттєвості невиправлених  відхилень та оцінити їх вплив  на стан фінансової звітності.

Суттєвими вважаються відхилення, якщо економічний або правовий результат  таких відхилень на момент їх виявлення  аудитором підпадає під дію положень кримінального кодексу України.

Несуттєвими вважаються відхилення, якщо їх економічний та правовий результат  підпадає винятково під дію статей Адміністративно-процесуального кодексу  України.

Крім того, аудитор повинен  безпомилково розтлумачити виявлені відхилення, які можуть бути як результатом помилки, так і результатом обману. Якщо аудитор помилково розтлумачить обман як помилку в своєму висновку, він може бути притягнений до кримінальної відповідальності як співучасник злочину  згідно з кримінальним кодексом України. [24,с.73]

При проведенні аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результату на підприємстві ПАТ «Південний ГЗК» не було виявлено помилок і порушеннь.

Після проведення аудиту аудитор  складає звіт (додаток С) та аудиторський висновок (додаток Т), де висловлює власну думку про достовірність, повноту та правдивість інформації, відображеної в фінансовій звітності, щодо обліку реалізованої продукції та визначення фінансового результату.

Звіт аудитора обов’язково  повинен бути датований. Підписавши звіт, аудитор завершує перевірку  доказів, заснованих на подіях аж до дати аудиторського звіту. Аудитор не може датувати свій звіт раніше затвердження і датування фінансової звітності  клієнта.

Аудитор не несе відповідальності за ідентифікацію подій, які мали місце після дати складання аудиторського  звіту. Якщо аудитору стане відомо про  такі події, він повинен оцінити  необхідність зміни фінансової звітності  та обговорити цю ситуацію з клієнтом.

Залежно від оцінки одержаних  свідчень аудитор обирає вид аудиторського  висновку.

Загальні вимоги до аудиторського  висновку в Україні викладені  в Законі України «Про аудиторську  діяльність», в якому висновок розглядається  як «офіційний документ, засвідчений  підписом і печаткою аудитора (фірми), який складається у встановленому  порядку за результатами проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному  законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської  діяльності» [1].

Конкретизація вимог до форми, змісту і стилю аудиторського  висновку дається в міжнародному нормативі аудиту № 700 «Аудиторський  висновок про фінансову звітність» [12].

Аудиторський висновок обов'язково повинен мати заголовок, який може містити  інформацію про те, що аудит проводиться  незалежним аудитором. Необхідно вказати  назву фірми або прізвище та ініціали аудитора, який проводив аудит. В аудиторському  висновку необхідно чітко вказати, кому він адресований, а також  перерахувати можливих користувачів. У вступній частині слід надати перелік  перевірених форм фінансової звітності  і вказати дату їх складання. Крім того, необхідно відзначити, що відповідальність за правильність складання фінансової звітності несе керівництво підприємства, яке перевіряється, а аудитор  лише висловлює думку стосовно фінансових звітів на підставі проведеної аудиторської перевірки [26, c. 57].

В аудиторському висновку слід відзначити, що аудит проведений згідно з вимогами міжнародних нормативів і загальноприйнятої практики аудиту. Обов'язково слід вказати, що перевірка  запланована і виконана з достатньою впевненістю в тому, що звітність  не має суттєвих помилок.

У висновку важливо відзначити, що аудиторська перевірка дає  обґрунтовану впевненість для висловлення  думки аудитора.

Аудиторський висновок повинен  містити інформацію стосовно:

- використання аудитором  конкретних тестів під час  перевірки інформації, яка підтверджує  цифровий матеріал, на якому базується  фінансова звітність;

- принципів бухгалтерського  обліку, які використовуються при  підготовці фінансових звітів [30].

Датою аудиторського висновку є дата закінчення аудиторської перевірки. В цей день аудитор повинен  доповісти про результати перевірки  керівництву підприємства.

В аудиторському висновку необхідно вказати конкретне  місце перебування аудитора, яке, як правило, є місцем перебування  фірми, відповідальної за аудит.

Аудиторський висновок повинен  бути підписаний від імені аудиторської фірми або особисто від імені  аудитора, або, якщо це доцільно, повинні  стояти обидва підписи. Звичайно аудиторський висновок підписується від імені  фірми, тому що вона бере на себе відповідальність за аудит.

Аудиторський висновок складається  у трьох примірниках. Перший і  третій віддають керівництву підприємства, а другий – аудитору, який вів  перевірку.

Залежно від ступеня задоволення  аудитора станом обліку та звітності  на підприємстві аудиторський висновок може бути: безумовно-позитивним, умовно-позитивним, негативним. Аудитор також може відмовитися  від видачі аудиторського висновку [16, c.489].

У перших трьох випадках висновок повинен містити короткий зміст аргументів, які обґрунтовують  думку аудитора. В разі потреби  аудитор наводить уточнення цих  аргументів в інших документах, які  містять докладнішу інформацію, що надається клієнту.

Аудитор видає безумовно-позитивний висновок тоді, коли він дійшов висновку, що фінансова звітність справедливо  і достовірно відображає інформацію згідно з певною концептуальною основою  фінансової звітності.

Якщо в ході перевірки  у аудитора виникають заперечення  або сумніви щодо правильності тих  чи інших рішень, але аудиторові було представлено обґрунтування цих  рішень, така ситуація не змінить безумовно-позитивного  висновку.

Аудитор не може видати безумовно-позитивний аудиторський висновок, якщо мають  місце такі обставини:

- невпевненість, тобто  аудитор не може сформулювати  свою думку;

- незгода, коли думка  аудитора суперечить даним перевіреної  фінансової звітності [13, c. 232].

Наявність будь-якого ступеня  невпевненості та незгоди є підставою  для відмови від безумовно-позитивного  висновку.

Подальший вибір аудиторського  висновку залежить від ступеня невпевненості  чи незгоди. Вони можуть бути суттєвими  або несуттєвими.

Невпевненість чи незгода  є суттєвими в тому випадку, коли вплив на фінансову звітність  чинників, які їх викликали, веде до викривлення фактів у цілому або  в основному.

Необхідно враховувати також  сукупний ефект невпевненості та незгоди аудитора.

Наявність несуттєвої невпевненості  та незгоди дає аудитору привід видати умовно-позитивний аудиторський висновок.

Наявність суттєвої невпевненості  є підставою для відмови від  видачі аудиторського висновку, а  суттєвої незгоди – для видачі негативного аудиторського висновку.

Висновок, який відрізняється  від безумовно-позитивного, повинен  мати опис усіх суттєвих причин невпевненості  та незгоди в звіті аудитора, який він дає клієнту.

Згідно з Законом України  «Про аудиторську діяльність» прийом-здача  аудиторського висновку оформляється «Актом прийому-здачі аудиторського  висновку» (додаток У). [1]

 

3.2. Рекомендації та розробки аудитора згідно умов договору

 

На ПАТ «Південний ГЗК» бухгалтерський облік ведеться відповідно до засад  організації, ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності, які передбачені чинним Законом  України «Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні».

Після  проведення аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результатуна даному підприємстві, не було виявлено жодних  недоліків  в організації облікового процесу  але аудитором мають бути розроблені  рекомендації з удосконалення стану  обліку реалізації продукції та визначення фінансового результату.

В ході аудиту реалізації продукції  та визначення фінансового результату на підприємстві ПАТ «Південний ГЗК» було встановлено, що обліково-аналітичний  процес на підприємстві організовано на достатньо високому рівні. Для обліку реалізації продукції та визначення фінансового результату на підприємстві поєднано журнальну форму обліку з автоматизованою. Ведення регістрів первинного та аналітичного обліку вручну поєднано з автоматичним рознесенням даних по регістрах синтетичного обліку. Первинний, синтетичний та аналітичний облік реалізації продукції та визначення фінансового результату в основному відповідає вимогам, але система бухгалтерського обліку потребує деякого вдосконалення. Розроблені підходи із вдосконалення облікового процесу мають носити практичний характер і бути придатними до використання.

Для вдосконалення обліку готової  продукції та її реалізації необхідно  розмежувати витрати на збут, які  пов'язані з доведенням існуючої продукції до споживача (тара, упаковка, вантажні роботи, транспортування, складування, витрати на утримання складів, магазинів, торгового персоналу тощо) та маркетингові витрати, що виникають у зв'язку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника.

Інша пропозиція стосується використання у розрахунках із покупцями таких  форм безготівкових розрахунків, які  би гарантували своєчасне надходження  грошей за відпущену покупцям продукцію. Найзручнішими є використання попередньої  оплати за продукцію, а також акредитивної форми розрахунків. Обидві форми безготівкових розрахунків найбільш безпечні й унеможливлюють виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.