Аудит реалізації готової продукції

Також, аудиторська діяльність регулюється й іншими підзаконними нормативними актами: постанови Національного  банку України, розпорядження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, рішення Аудиторської палати України, тощо.

Законодавчо-нормативне регулювання  аудиторської діяльності в Україні  поступово вдосконалюється, що сприятиме  побудові в нашій державі відповідного сучасним вимогам інституту незалежного  аудиту як невід ємної складової  ринкової економічної системи. [24,с.29]

 

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНИЙ ЕТАП ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ  ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ

 

 

2.1. Перевірка додержання облікової політики та нормативно-правової бази підприємством

 

Починаючи перевірку обліку реалізації продукції та фінансових результатів ПАТ «ПівдГзк» аудитор  в першу чергу повинен:

- ознайомитися з обліковою  політикою підприємства в частині  організації обліку готової продукції,  її реалізації та визначення  фінансового результату у звітному  періоді, що перевіряється, її  змінами в порівнянні з попереднім;

- установити, якою мірою  бухгалтерія суб'єкта господарювання  забезпечена чинними нормативними  документами, які визначають правила  обліку готової продукції, її  реалізації та визначення фінансового  результату засобів, зразками  форм уніфікованої первинної  документації з обліку .

Найперше, що підлягає перевірці  при реалізації продукції та визначення фінансового результату – це облікова політика підприємства, під якою розуміють  сукупність принципів, методів і  процедур, що використовуються для  складання та  подання фінансової звітності. Необхідно зробити аналіз наступних елементів облікової  політики: методи визначення дати реалізації продукції для цілей оподаткування; методи списання загальновиробничих витрат і загальногосподарських витрат; методи обліку витрат на виробництво  і калькулювання фактичної собівартості продукції; способи обліку випуску готової; методи оцінки готової продукції і товарів відвантажених для цілей аналітичного обліку; метод розподілу за видами продукції, що випускається витрат на продаж  . Елементи облікової політики можуть контролюватися і групуватися в робочому документі аудитора. Це зумовлюється тим, що перед перевіркою здійснення обліку треба проконтролювати, як цей облік на підприємстві організований. [22,с.43]

Підприємство ПАТ «ПівдГзк» самостійно визначило облікову політику згідно з вимогами Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Облікова політика в частині організації обліку продукції наведена в додатку Л.

Облікова політика підприємства затверджена керівництвом в наказі та застосовується таким чином, щоб  фінансові звіти повністю відповідали  всім вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» та кожного  конкретного положення (стандарту). Використовують насамперед ті підходи  та методи обліку, які передбачені  положеннями (стандартами) та найбільш адаптовані до діяльності підприємства.

Основою для аудиторського  дослідження додержання облікової  політики на підприємстві ПАТ «ПівдГзк» є внутрішня документація підприємства, у тому числі організаційно-розпорядницька документація, внутрішні правила і регламенти, проекти організації бухгалтерського обліку, проектна документація на організацію автоматизованого ведення обліку, облікова документація, бухгалтерська звітність та ін. Аналіз усіх названих документів, дасть аудиторові можливість скласти досить повне уявлення про облікову політику та її реалізацію на практиці.

Відповідно до П(С)БО 9, готова продукція належить до запасів. З  метою бухгалтерського обліку запаси включають готову продукцію, що виготовлена  на підприємстві, призначена для продажу  і відповідає технічним та якісним  характеристикам, передбаченим договором  або іншим нормативно-правовим актом. [7]

Аудитор перевіряє відповідність  облікової політики чинному законодавству  та бухгалтерським вимогам у відношенні реалізованої продукції та визначення фінансового результату. Аудитор  перевіряє, наскільки доцільно застосовувати  ту чи іншу форму організації бухгалтерського  обліку, чи відповідає вона конкретним умовам роботи підприємства. Перевірці  підлягає також стан синтетичного обліку і його зв’язки з даними аналітичного обліку.

Аудитору також слід упевнитися  у правильності відображення в обліку виручки від реалізації продукції  по відвантаженню відповідно до вимог  нормативних документів, а також визначення виручки для цілей оподаткування відповідно до прийнятої облікової політики.

Згідно із обліковою політикою  підприємства при відпуску запасів  у виробництво, з виробництва, продажу  продукції  та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним із таких  методів:

- ідентифікованої собівартості  відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом  надходження запасів (ФІФО);

- нормативних витрат;

- ціни продажу (вибрати).

Дохід визнається і оцінюється згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку 15 «Дохід».

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»  витрати відображаються у балансі  одночасно із зменшенням активів  або збільшенням зобов’язань, а  у Звіті про фінансові результати – одночасно з доходами, для  отримання яких вони понесені.

До виробничої собівартості продукції  включати:

- прямі витрати;

- загальновиробничі витрати. [9]

Крім того аудитор має  здійснити перевірку додержання підприємством ПАТ «ПівдГзк» нормативно-правової бази. В ході аудиту було встановлено, що бухгалтерія суб'єкта забезпечена чинними нормативними документами, які визначають правила ведення обліку реалізованої продукції та визначення фінансового результату, зразками форм уніфікованої первинної документації з обліку основних засобів, постійно слідкує за їх змінами.

Результати перевірки  оформляються у вигляді робочих  документів аудиту.

Отже перевірка додержання підприємством облікової політики є дуже важливою для аудиту, адже саме в обліковій політиці визначено  головні положення, що стосуються готової продукції та бухгалтерського обліку вцілому.

 

 

2.2.Оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю

 

Важливим завданням  при аудиті реалізації продукції  та визначення фінансового результату на підприємстві ПАТ «ПівдГзк» є оцінка надійності системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Система бухгалтерського обліку - упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому  вираженні про майно і зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального  обліку господарських операцій.

Система внутрішнього контролю - сукупність контрольного середовища та організаційних заходів, методик і процедур, використовуваних аудитором в якості засобів для впорядкованого і ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, забезпечення збереження активів, виявлення та запобігання помилок і спотворень інформації.

Стосовно системи бухгалтерського  обліку внутрішній контроль повинен  забезпечити перевірку дотримання основоположних принципів ведення  обліку реалізації продукції та визначення фінансових результатів. Система бухгалтерського обліку клієнта має бути надійною для забезпечення достатнього рівня упевненості. [14,с.123]

Оцінка системи бухгалтерського  обліку проводиться за допомогою  «Тесту системи обліку реалізації продукції», який наведено у додатку М. За його допомогою визначаємо ризик системи бухгалтерського обліку, який дорівнює:

РО = 6 / 16 = 0,375 = 37,5 %.

На підприємстві ПАТ «ПівдГЗК» створена система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань. Контрольні функції виконує контрольно-ревізійна служба, яка підпорядкована головному бухгалтеру.

Згідно з аудиторськими  стандартами необхідно, щоб аудитор  досягнув належного розуміння системи  внутрішнього контролю для відповідного планування і збору аудиторських свідчень. Достатня уява про структуру контролю дозволяє аудитору визначити типи можливих відхилень, ступені ризику і розробити методику проведення перевірки для їх виявлення.

Аудитор отримує уяву про  клієнта, визначаючи особливості заходів  і процедур стосовно до кожного елементу структури контролю. Уява про структуру  контролю формується на основі раніше накопиченого на підприємстві досвіду  використання результатів аудиторської перевірки за минулий рік, на основі анкетування персоналу фірми-клієнта, спостерігання за виконанням персоналом своїх обов’язків і аналізу підготовленого напередодні клієнтом опису заходів  і процедур, а також іншої документації.

Аудитор повинен сформулювати власну думку щодо системи внутрішнього контролю на підприємстві. Від того, наскільки грамотно та достовірно він  це зробить, багато в чому будуть залежати характер і якість перевірки. [23,с.119]

У додатку Н наведено «Тест внутрішнього контролю». За даними цього тесту ризик внутрішнього контролю дорівнює:

РК = 7 / 18 = 0,38 = 38 %.

Після проведення оцінки системи бухгалтерського  обліку та внутрішнього контролю на підприємстві ПАТ «ПівдГЗК» відбувається уточнення компонентів аудиторського ризику.

Аудиторський  ризик визначають за формулою:

АР = РК * РО * РН,                                                                                                  (2.1.)

де РК – ризик внутрішнього контролю; РО – ризик системи бухгалтерського обліку; РН – ризик невиявлення, який залежить безпосередньо від самого аудитора [18, c. 333].

Згідно цієї формули ризик невиявлення буде дорівнювати:

РН = АР / (РК * РО)                                                                                                  (2.2.)

Таким чином, уточнене значення ризику невиявлення помилок  буде:

РН = 2% / (38% * 37,5%) = 2% / 14,25% = 14 %.

При цьому рівень аудиторського  ризику не змінюється протягом всього періоду аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результату і дорівнює 2 %.

Проведення оцінки системи  внутрішнього контролю та системи бухгалтерського  обліку дає змогу аудитору отримати загальне уявлення про стан ведення  бухгалтерського обліку реалізації продукції та визначення фінансового  результату, та визначення ступеню  контролю за його веденням.

 

 

2.3. Методика проведення аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результату

 

Аудит реалізації продукції та визначення фінансового результату на ПАТ «ПівдГЗК» проводиться з метою встановлення законності, правильності та своєчасності оформлення їх у процесі господарської діяльності.

У ході перевірки встановлюють наявність на підприємстві готової  продукції, точності визначення фінансового  результату від реалізації.

Методи  перевірки прийнято поділяти на дві  групи: методи фактичної перевірки; методи документальної перевірки. До основних методів фактичної перевірки, якими  можуть користатися аудитори, виходячи з права самостійно визначати  форми і методи перевірки, керуючись  вимогами нормативних актів і  умов договору з  суб'єктом чи змісту доручення державних органів, відносяться:

- огляд;

- обстеження;

- інвентаризація;

- контрольний  запуск сировини і матеріалів  у виробництво;

- лабораторний  аналіз якості матеріалів, товарів,  сировини і готової продукції;

- експертна  оцінка;

- опитування;

- перевірка  обсягів виконаних робіт.

Метод документальної перевірки  включає:

— перевірку документів і записів за формою, що полягає  у встановленні правильності реквізитів документа. При встанов-ленні підчисток  та необумовлених виправлень експерт  бухгалтер передає ці документи  слідчому чи суду для призначення  кримі-налістичної експертизи;

 — арифметичну перевірку  документів, що полягає у встановленні  правильності арифметичних підрахунків,  виведених підсумків і таксування;

— нормативну перевірку  документів, що дозволяє встановити відповідність  здійснених операцій діючим законодавчим і нормативним актам з бухгалтерського  обліку та звітності, робити висновок про правильність відображення операцій методом подвійного запису на рахунках і в реєстрах бухгалтерського  обліку;

Проведення документальної перевірки дає можливість зробити  висновок про доброякісність чи недоброякісність облікових даних. Виявлені перевіркою порушення характеризуються наступними ознаками:

 — неправильність  форми документа: складання документа  з порушенням встановленої форми;  відсутність одного або декількох  реквізитів у документі; наявність  виконавчого і відсутність розпорядчого  документа; наявність розпорядчого  і відсутність виконавчого документу;  відсутність необхідних додатків  до документа; невідповідність  додатків змісту документу; відсутність  необхідних записів в картках  аналітичного обліку, в оборотних  відомостях, журналах-ордерах; необґрунтовані  та необумовлені виправлення;