Аудит реалізації готової продукції

 

РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВЧИЙ  ЕТАП АУДИТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ І ПРОЦЕДУРА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ З ФІРМОЮ-ЗАМОВНИКОМ

 

1.1Завдання, джерела проведення аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результату, методичні прийоми, складання плану та програми

 

Готовою продукцією є виріб (або напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові  – покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції. Усі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють  незавершене виробництво та формують вид виробничого запасу. Готова продукція  може мати, а може не мати кількісні  та якісні характеристики, але завжди продукція має вартісну характеристику. [17,с.104]

До готової продукції  належить продукція, обробка якої закінчена  і яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами  договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам. У  зв'язку з цим першим етапом аудиту готової продукції є перевірка  достовірності даних первинних  документів, які підтверджують здання готових виробів на склад. Тут  слід установити, чи не були зараховані до складу готової продукції вироби, обробка яких не була закінчена в  звітному періоді. Це можна виявити, переглядаючи документи з обліку виробничих витрат, і встановити, чи не списувалися матеріали і чи не нараховувалася заробітна плата  на доводку виробів, які були відображені  у минулому періоді як готова продукція.

 Готова  продукція в синтетичному обліку  оцінюється за фактичною виробничою  її собівартістю. Однак ця фактична  собівартість визначається тільки в кінці місяця, а надходить готова продукція на склад щоденно. Тому на підприємствах зі значною номенклатурою поточний облік її руху ведеться за твердими обліковими цінами - оптовими, роздрібними, договірними, плановими. При цьому окремо визначаються відхилення фактичної виробничої собівартості від її вартості за обліковими цінами. Ці відхилення відображаються в облікових регістрах не за кожною позицією, а за окремими групами готової продукції. Залежно від цього аудитору слід перевірити точність оцінки окремих видів готової продукції. [12,с.154]

Аудит реалізації готової продукції означає перевірку дотримання в бухгалтерському обліку методологічних засад формування інформації про реалізовану продукцію, а також розкриття інформації про неї у звітності.

Основними завданнями аудиту реалізації продукції є:

• перевірка відображення в обліку фактичної виручки від реалізації робіт (послуг);
• перевірка відображення в обліку фактичних витрат на виробництво та реалізацію продукції ;
• перевірка визначення валового доходу від реалізації продукції;
• перевірка документальне оформлення реалізації готової продукції;
• перевірка правильності та своєчасності оформлення документів про рух готової продукції і товарів у матеріально відповідальних осіб;
• контроль за відвантаженням продукції та розрахунками з покупцями відповідно до укладених контрактів;

перевірка правильності оформлення операцій у  бухгалтерському і податковому  обліку та точності визначення результату з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). [21,с.124]

Джерелами інформації для  проведення аудиту є:

• Форма № 1-баланс підприємства, форма № 2 звіт про фінансові результати. Декларація про прибуток підприємств.
• Журнали 5, 6, 7.
• Первинні документи на відпуск готової продукції зі складу.
• Банківські виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку.
• Касові звіти з доданими прибутково-видатковими документами на оплату рахунків.
• Платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції.
• Податкові накладні.
• Книги обліку продажу товарів.

Аудит реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) проводиться  при підтвердженні достовірності  фінансової звітності підприємства, а також у формі самостійної  перевірки.

 Мета  аудиту реалізації продукції є — перевірка достовірності та правильності відображення в обліку виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), доходів і витрат діяльності та фінансових результатів. [24,с.56]

Основною метою аудиту фінансових результатів є збір, обробка  та перевірка достовірності облікової  інформації щодо визначення фінансових результатів діяльності, а також  підрахунок позитивного чи негативного  впливу на кінцевий фінансовий результат  усіх факторів, які визначаються підчас аудиторської перевірки.

При здійсненні аудиторської перевірки фінансових результатів  необхідно виходити насамперед з  того, що діяльність будь-якого об'єкта підприємництва включає дві взаємозалежні  сторони – господарську і фінансову. Перша визначає залучені до виробничої діяльності виробничі активи (основний капітал), друга – вибір та величину використаних фінансових пасивів (ресурсів). Від їхньої збалансованої взаємодії в господарському процесі і залежить фінансовий результат. При цьому слід враховувати, що визначення й органічне з'єднання капіталу і ресурсів – процес динамічний. У зв'язку з цим зростання, наприклад, активу завжди необхідно переконатися у збільшенні відповідного пасиву або зменшенні іншого активу

Розпочинаючи перевірку  фінансових результатів підприємства аудитор повинний у першу чергу  ознайомитися з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізації продукції  та фінансових результатів. [15,с.48]

Аудитор насамперед повинний оцінити стан бухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки від ступеня  довіри до облікової інформації залежать як обсяг аудиторської роботи, так  і якість аудиторського висновку, а також ступінь аудиторського  ризику

Основними джерелами інформації, які необхідні аудитору для зазначеного  аналізу виступають: баланс; звіт про  фінансові результати і їхнє використання; декларація про дохід підприємства та податкові декларації; бухгалтерські  регістри по обліку виробничих витрат, реалізації, фінансових результатів (журнали  № 3, № 5, № 5А, № 6, №7, відомості № 7.1, № 7.2, № 7.3 та інші, якщо суб'єкт господарської  діяльності використовує журнальну  форму обліку, або регістри аналогічного призначення при використанні підприємством  інших форм бухгалтерського обліку).

Аудитор насамперед повиннен оцінити стан бухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки від ступеня  довіри до облікової інформації залежать як обсяг аудиторської роботи, так  і якість аудиторського висновку, а також ступінь аудиторського  ризику.

Розпочинаючи перевірку  фінансових результатів підприємства аудитор повинний у першу чергу  ознайомитися з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізації продукції  та фінансових результатів.

Проведення аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результату  неможливе без використання обраних аудитором методів.

 Під методом аудиту  розуміють сукупність прийомів  і способів, які використовуються  для дослідження об'єктів, що  вивчаються [23, с.21].

При здійсненні аудиту реалізації продукції можуть використовуватися як загальнонаукові, так і спеціальні методичні прийоми.

До загальнонаукових методів  належать:

- аналіз – це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається) окремо в рамках одного цілого;

- синтез – метод дослідження об'єкта в його цілісності, в єдності його частин;

- індукція – метод дослідження, за яким загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від окремого до загального;

- дедукція – метод дослідження, за якого спочатку вивчається стан об'єкта в цілому, а потім стан його складових елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого [21, с.24].

Серед власних (спеціальних) методичних прийомів аудиту при реалізації продукції рекомендується використовувати наступні:

1. Фактичний контроль (інвентаризація): власні основні засоби, основні засоби на відповідальному зберіганні, основні засоби в ремонті, основні засоби передані або прийняті в оренду (лізинг).
2. Прийоми документального контролю, а саме:

- перевірка первинних  документів за формою: встановлюється  додержання нормативно-правових  актів, встановлення юридичної  сили первинного документа, реквізити,  наявність додатків до первинних  документів, правильність виправлень;

- перевірка первинних  документів за змістом – критична  оцінка змісту документа та  відповідність операції;

- документальне розслідування  – уточнення достовірності документа,  пояснення відповідальних осіб;

- зустрічна перевірка  – перевіряється достовірність  операції, зафіксованої у документі,  коли приймала участь інша  організація (постачальники);

- аналітична перевірка  – поєднується з використанням  обліково-обчислювальних і логічних  процедур (перевірка застосування  цін, арифметичні операції);

- логічний метод –  перевірка поєднується нормативно-правовою  базою, відображення операцій  на рахунках бухгалтерського  обліку.

3. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми – економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи тощо;
4. Вибіркові і суцільні спостереження – застосовуються як один із видів несуцільного дослідження господарських операцій, що ґрунтується на застосуванні вибіркового методу. [18,с.71]

Для проведення аудиту реалізації продукції та визначення фінансового результату  слід чітко визначитись, які методи будуть обрані.

Процес аудиту розпочинається з вибору стратегії перевірки, а  саме: проводиться дослідження стану  системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю на підприємстві, а також розрахунок ризику та суттєвості.

Для того, щоб розпочати  аудиторську перевірку аудитору потрібно скласти загальний план (Додаток А ) та програму аудиту (Додаток Б ) .

План, як правило, складається з  переліку робіт на основних етапах аудиту, а програма містить конкретні  завдання і процедури перевірки  кожного циклу господарських  операцій, рахунки бухгалтерського  обліку.

В програмі аудиту види, зміст та час  проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану  аудиту. Аудиторська програма допомагає  аудитору контролювати свою роботу. В аудиторську програму включається також перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Програма повинна бути достатньо детальною, щоб можна було використати її як інструкцію для аудитора та контролю правильності виконаних робіт.

Записи і висновки аудитора по кожному  розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є  тим фактичним матеріалом, який використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтування аудиторського  звіту керівництву клієнта.

Для підвищення якості планування, скорочення витрат часу, як правило, використовують заздалегідь розроблений «Бюджет витрат часу» (Додаток В ), який аудитор повинен уважно відкоригувати з врахуванням особливостей його застосування в умовах конкретного підприємства, оцінки системи внутрішнього контролю. Зміни у план і програму можуть вноситись навіть під час здійснення процедур підтвердження. [24,с.36]

Протягом усієї тривалості аудиту загальний план аудиту і програма переглядаються та уточнюються аудитором, тому що існує ймовірність зміни  умов і напрямків аудиту, а також  можливість отримання інших результатів  після проведення аудиторських процедур, ніж ті, на які раніше очікував аудитор.

 

1.2. Процедура укладання договору з фірмою-клієнтом в процесі надання аудиторських послуг

 

Згідно з міжнародною  практикою на підготовчому етапі  аудитор виконує такі процедури:

- вибір клієнта;

- укладання договору.

Процедура вибору клієнта  є визначальною у забезпеченні зниження ризику перевірки.