Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2013 в 18:44, курсовая работа
Актуальність теми. Для досягнення своєї мети – максимізації прибутку, підприємству не рідко доводиться залучати додатковий позиковий капітал. Проте в умовах економічної кризи одним з найбільш складних і суперечливих питань українського обліку є облік поточних зобов’язань, що пов’язано з існуванням проблеми неплатежів. Тому аудиторові слід приділити значну увагу дослідженню наявності поточних зобов’язань на підприємстві. Підприємствам необхідно вести облік даних та узагальнення інформації про заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, постачальникам та підрядникам за одержані товари та послуги, заборгованість за податками та платежами перед бюджетом, розрахунки за страхуванням, з оплати праці та за іншими операціями.
Вступ……………………………………………………………………………...3
1. Організація проведення аудиту……………………………………………...5
2. Огляд нормативно-правових документів та спеціальної літератури з аудиту поточних зобов’язань……………………………………………………...16
3. Методика аудиту поточних зобов'язань……………………………………20
4. Узагальнення результатів аудиторської перевірки………………………..31
Висновки………………………………………………………………………...37
Список використаних джерел………………………………………………….40
Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства [15].
Отже, безумовно-позитивна думка беззастережно вказує на те, що всі зміни у принципах бухгалтерського обліку й методах їх застосування, а також їх вплив належно визначені та розкриті у фінансових звітах.
У випадку, коли в аудитора існує фундаментальна невпевненість, складається також позитивний аудиторський висновок, але з окремими поясненнями — умовно-позитивний висновок.
Існують основні причини фундаментальної невпевненості: значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі перевірки, які диктуються клієнтом); ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновків у конкретній ситуації (наприклад, подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства, що може призвести до значних негативних наслідків і загрожуватиме існуванню в майбутньому).
Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна невпевненість з окремих питань, і наводить свої зауваження, пов’язані з наявністю фундаментальної невпевненості, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства.
Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво викривити дійсний стан справ у цілому або в основному. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод на фінансову звітність.
Аудитор може не погодитися з управлінським персоналом стосовно таких питань, як відповідність обраної облікової політики, метод її застосування або відповідність розкриття інформації у фінансових звітах. Якщо такі незгоди є суттєвими для фінансових звітів, аудитор повинен висловити негативну думку. Тобто наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Наявність фундаментальної невпевненості також може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку [21].
У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку.
МСА 710 “Порівняльні дані” Встановлює положення і надає рекомендації щодо обов'язків аудитора відносно принципів та методів подання порівняльних даних про суб'єкт господарювання за кілька періодів подано, дає визначення основи та методику подання порівнювальної інформації, відповідальності аудитора, надає умови модифікації аудиторського висновку та пропонує приклади аудиторських висновків.
Акт приймання-передачі аудиторських робіт – документ, який складається по закінченні аудиторської перевірки. Документ має назву та номер. В текстовій частині документа вказується що акт був складений Замовником з одного боку та Виконавцем з іншого Потрібно також вказати що сторони не мають претензій одна до одної. Обов’язковими реквізитами документа є підписи представників Замовника та Виконавця, дата складання документа, назва, адреса та банківські реквізити сторін.
ВИСНОВКИ
Отже, в даній роботі було розкрито методику аудиту поточних зобов’язань та розрахунків підприємства.
Зобов’язання підприємства займають дуже важливе місце в системі управління діяльністю підприємства. Це аргументується тим, що приймаючи управлінські рішення щодо тактичних чи стратегічних планів підприємства, керівник в першу чергу робить аналіз чи перевірку фінансової звітності, а особливо зобов’язань підприємства, що дає змогу визначити його фінансову стійкість, незалежність та в кінцевому результаті прибутковість
Кожне підприємство у процесі своєї діяльності вступає у господарські відносини з постачальниками, покупцями та іншими юридичними особами, а також проводить розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами, працівниками, звісно, адже такі відносини забезпечують нормальне функціонування підприємства і при їх встановленні виникають між сторонами певні зобов’язання. І оскільки такі відносини регламентуються договором, то виникнення зобов’язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією зі сторін дій, саме передбачених договором.
В даній курсовій роботі розглянуто методику проведення аудиту поточних зобов’язань і розрахунків на прикладі ПП «СВЛ», метою якого було встановлення правильності розрахунків з кредиторами, виявлення реальної заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці та за іншими операціями.
Для аудиту зобов’язань підприємства важливим етапом є планування перевірки. Особливу увагу при цьому приділяють вивченню бізнесу клієнта. При здійсненні перевірки враховують як загальні моменти діяльності, що є характерними для всіх підприємств, так і специфічні дані, що стосуються зобов’язань. До них, зокрема, відносяться:
Дії аудитора із встановлення рівня суттєвості перевірки фінансової звітності, що несе інформацію про зобов’язання підприємства, включають наступні етапи:
1. Визначення порядку проведення аудиту зобов’язань – від первинного документу до звітності чи навпаки.
2. Визначення масштабів
перевірки. Таке визначення
3. Визначення ступеню вибірковості перевірки. Щодо ступеня вибірковості перевірки, то можна сказати, що цей процес прямо впливає на суттєвість результатів аудиту – чим менше присутній елемент вибірковості при перевірці, тим вищим є рівень суттєвості перевірки.
Основними твердженнями фінансової звітності, що мають бути перевірені при здійсненні аудиту зобов’язань, є питання відповідності статей фінансової звітності підприємства реєстрам обліку і залишкам по рахункам.
Важливим моментом аудиторської перевірки зобов’язань є оцінка ризику аудиторської перевірки. Оцінка ризику — це процес прийняття рішення виходячи з можливостей викривлень у фінансових документах. Такий ризик має дві сторони — властивий ризик і ризик при здійсненні контролю.
Під час проведеного аудиту на ПП «СВЛ», що поточні зобов’язання на підприємстві існують. Погашення кредиторської заборгованості за товарами і наданими послугами не завжди проводиться своєчасно. При здійсненні аудиту на підприємстві аудитором було досліджено чи вірно відбувається нарахування ПДВ до сплати. При перевірці податкового зобов’язання аудитор перевірив наявність податкових накладних та їх дату оприбуткування. При визначенні вірності нарахування податку на прибуток було перевірено достовірність всіх документів, що підтверджують витрати підприємства. Перевірка показала, що сума податку на прибуток визначена вірно та відповідає нормативним вимогам. Аудит зобов'язань за заробітною платою показав що бухгалтер, що відповідає за нарахування заробітної плати, нараховує заробітну плату відповідно до чинного законодавства. Аудитором було перевірено правильність нарахування утримань із заробітної плати кожного працівника із врахуванням пільг, кожного працівника зокрема. За результатами дослідження було складено позитивний висновок.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ПЕРЕЛІК ДОДАТКІВ