Аудит поточних зобовязань

План

 

 

Вступ……………………………………………………………………………...3

1. Організація проведення аудиту……………………………………………...5
2. Огляд нормативно-правових документів та спеціальної літератури з                          аудиту поточних зобов’язань……………………………………………………...16
3. Методика аудиту поточних зобов'язань……………………………………20
4. Узагальнення результатів аудиторської перевірки………………………..31

Висновки………………………………………………………………………...37

Список використаних джерел………………………………………………….40

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

: 

ВСТУП

 

Для нормальної життєдіяльності будь-якого підприємства присутність позикового капіталу не лише нагальна потреба, але й чудова можливість оптимізації своїх фінансових показників.

Актуальність  теми. Для досягнення своєї мети – максимізації прибутку, підприємству не рідко доводиться залучати додатковий позиковий капітал. Проте в умовах економічної кризи одним з найбільш складних і суперечливих питань українського обліку є облік поточних зобов’язань, що пов’язано з існуванням проблеми неплатежів. Тому аудиторові слід приділити значну увагу дослідженню наявності поточних зобов’язань на підприємстві.

Підприємствам необхідно  вести облік даних та узагальнення інформації про заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами,  постачальникам та підрядникам за одержані товари та послуги, заборгованість за податками та платежами перед бюджетом, розрахунки за страхуванням, з оплати праці та за іншими операціями.

В даний час велика увага приділяється розрахункам  за податками, з оплати праці та страхових  платежів, і особливо з постачальниками і підрядчиками. Це обумовлено тим, що постійно відбувається кругообіг господарських засобів, що викликано безупинним поновленням різноманітних розрахунків. Одним з найбільш розповсюджених видів розрахунків є розрахунки з постачальниками і підрядчиками за сировину, матеріали, товари та інші матеріальні цінності. Обрана тема являється досить актуальною на сьогоднішній день. Необхідно постійно аналізувати поточні зобов'язання, приймати всі міри для зменшення росту кредиторської заборгованості, не допускати порушень в її погашенні. Це особливо стосується виплат по заробітній платі, платежів до бюджету та страхових внесків. Таким чином, зобов'язання, а особливо кредиторська заборгованість, є важливим об'єктом обліку на підприємстві та елементом виміру фінансового стану підприємства.

Об'єктом дослідження для написання курсової роботи було обрано ПП «СВЛ». Дане підприємство функціонує в галузі торгівлі.

Метою даної роботи є теоретичне та практичне дослідження поточних зобов'язань на прикладі ПП «СВЛ»: проведення аналізу за даними фінансової звітності а також практичне застосування прийнятих рішень, постанов, інструкцій на досліджуваному підприємстві.

  Завданням даної роботи є дослідження теоретичних основ поточних зобов'язань, їх обліку, аудиту операцій з поточними зобов'язаннями, а також розробка рекомендацій для удосконалення обліку поточних зобов'язань для досліджуваного підприємства. Завданням роботи є проведення наукового дослідження, систематизація і узагальнення знань з «Організації і методики аудиту» в обраній темі «Методика аудиту поточних зобов'язань». Слід наголосити, що завданням цього дослідження є не лише опис, але й практичний показ застосування способів і прийомів заудиту на прикладі ПП «СВЛ».

Інформаційна  база. При виконанні роботи використані матеріали, що містяться в працях вчених у галузі теорії і практики бухгалтерського обліку та аудиту, міжнародні стандарти аудиту, галузеві інструкції та нормативні документи та деякі Інтернет-посилання з бухгалтерського обліку та аудиту які показані у списку використаної літератури.

 

РОЗДІЛ 1. Організація проведення аудиту.

Аудит має досить складний і довгий шлях розвитку. Як стверджують наукові  джерела, його історія налічує понад  дві тисячі років [15].

Згідно Закону України «Про аудиторську  діяльність» аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Основне завдання аудиту – перевірка і підтвердження  достовірності бухгалтерських документів і звітів з метою активізації  економічної діяльності шляхом підвищення ефективності управління підприємством і насамперед поліпшення його внутрішнього контролю [23].

Нові умови господарювання (роздержавлення власності, створення  самостійних підприємств, діяльність яких заснована на недержавних формах власності) зумовили необхідність виникнення та розвитку аудиту.

Потреба в послугах аудиту є безумовною. Обставини, які підтверджують  його необхідність:

• операції фірми (компанії) можуть бути численними і складними. Інформацію про них користувачі не можуть одержати самостійно і потребують послуг аудиторів;
• користувачі фінансової інформації, як правило, не мають доступу до облікових записів підприємств, крім того, їм не вистачає досвіду роботи з обліковими документами. Тому вони вимушені запрошувати професійних аудиторів для виконання ними роботи, які самостійно виконати не можуть;
• наслідки рішень, які приймаються користувачами, можуть бути настільки значними для них, що достовірність і повнота інформації їм абсолютно необхідні.

Аудит охоплює такими основними питаннями: перевірка  комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподатковуваного прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Основними завданнями аудиту є:

* перевірка фінансової  звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

* виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській  діяльності підприємств;

* реальність визначення  фінансових результатів;

* оцінка ефективності  внутрішнього контролю;

* надання консультаційних  послуг з питань обліку, аналізу,  права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Мета аудиту – сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку, тобто можна сказати, що аудит – це дослідження, а будь-яке дослідження визначається поставленою метою. Визначення мети необхідно, щоб створити деяку структуру, яка допомогла б аудитору зібрати необхідну кількість актуальних свідчень при виконанні аудиту. Мета аудиту визначається предметом аудиторської перевірки.

Метод аудиту - це сукупність способів прийомів, за допомогою яких оцінюється стан вивчаючих об’єктів. Велику кількість різних прийомів можна об’єднати в три групи: визначення стану об’єктів в натуральному виразі співставлення, оцінка.[6]

До методів  аудиту відносять:

1.фактична  перевірка – це перевірка кількісного і якісного стану об'єктів, які встановлюються шляхом обстеження, огляду, обчислення, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів;

2.документальна  перевірка – це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті;

3.підтвердження полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта з метою підтвердження точності інформації;

4.спостереження дає можливість одержати загальну характеристику можливості клієнта на підставі візуального огляду;

5.обстеження – це особисте ознайомлення з предметом дослідження;

6.опитування – це одержання письмової або усної інформації про клієнта;

7.перевірка  механічної точності передбачає перевірку підрахунків і передачу інформації;

8.аналітичні  тести методи порівняння як в абсолютних одиницях так і у відносних;

9.сканування – це безперервний, по елементний перегляд інформації.

10.зустрічна  перевірка відображення господарських операцій, що здійснюються між клієнтами і третіми особами перевіряється в останнє та порівнюються з даними клієнта;

11.спеціальна  перевірка здійснюється із залученням спеціалістів вузької спеціалізації.[15]

Аудит здійснюється незалежними  особами (аудиторами), аудиторськими  фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

 Відповідно до Закону  України «Про аудиторську діяльність»  аудитором може бути громадянин  України, який має кваліфікаційний  сертифікат про право на заняття  аудиторською діяльністю на території  України. 

Аудитор має право  займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку [8]

Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор  повинен на підставі чинного сертифікату  отримати ліцензію. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.[8]

Отже, аудитори – це неупереджені професіонали, яких дійсно можна назвати «совістю бізнесу» які відображають інтереси не тільки власників а й суспільства [2].

За формою здійснення розрізняють внутрішній та зовнішній аудит. Внутрішній аудит здійснюється спеціальними структурними підрозділами підприємства або його працівниками. Його основне завдання - вирішення окремих функціональних проблем в управлінні, розробка і перевірка інформаційних систем підприємства. Внутрішній аудит є невід'ємною частиною управлінського контролю на підприємстві. Він може бути і незалежним, тобто безпосередньо підпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам.

Зовнішній аудит проводять незалежні аудитори, і він не має ніяких своїх інтересів, щодо підприємства, яке перевіряється. Незалежність аудитора від замовника є головною ознакою зовнішнього аудиту.

За своїм характером зовнішній і внутрішній аудит  мають багато спільного. Але існують  принципові відмінності між ними, які відображені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Основні відмінності  між внутрішнім і зовнішнім аудитом

Ознаки	Внутрішній	Зовнішній
Суб'єкт здійснення	Здійснюється спеціалістами з  обліку, контролю і аналізу,які працюють в даній господарській системі.	Здійснюється сертифікованими (незалежними) професіоналами, які виконують функцію підтвердження на договірній основі
Основне завдання	Задоволення потреб адміністрації  в межах даної господарської  системи.	Висловлюють свою думку щодо перевірки  інформації для потреб клієнта і  «третіх осіб» - акціонерів, інвесторів, банків, партнерів, органів влади та ін..
Взаємозв'язок між двома  видами аудиту	Дійсність і ефективність прямо  впливають на обсяг, зміст і характер зовнішнього аудиту.	Обсяг. Зміст і характер, а також  аудиторський ризик визначається в  залежності від якості внутрішнього аудиту.
Об'єкт	Господарські операції, використання ресурсів, стан обліку внутрішнього контролю перевіряються на відповідність  встановленої облікової політики і  загально методичним положенням.	Стан обліку і звітності, ефективність використання ресурсів і рівень внутрішнього контролю перевіряються щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівень початкової довіри до даних обліку і звітності клієнтів.
Орієнтація в роботі	Робота орієнтується в залежності від потреб функціонального і  лінійного управління в даній господарській системі	Аудит орієнтований на найважливіші потреби звітності та джерела  доходів із застосуванням необхідних групувань за видами ресурсів і однотипних операцій.
Відношення до збереження активів	Аудит прямо пов'язаний з поточним забезпеченням збереження активів, контролем постановки і організації матеріальної відповідальності, виявленням і ліквідацією заборгованості по нестачах, витратах і розкраданнях.	Аудит пов'язаний  з виявленням фактів шахрайства і розкрадання, контроль за постановкою матеріальної відповідальності не прямо, а опосередковано, тобто виникає в тому разі, коли їх результатом є приписки та інші викривлення звітності.
Залежність	Внутрішній аудит повинен бути незалежним від суб'єкта господарювання, що ревізується лише організаційно, а в цілому він задовольняє потреби господарської системи і одержує від нього заробітну плату.	Зовнішній аудит повинен бути незалежним від клієнта не тільки організаційно, але й в матеріальному відношенні.
Періодичність здійснення	Внутрішній аудит – частина внутрішнього контролю, який повинен бути безперервним.	Зовнішній аудит є періодичним  і здійснюється: при обов'язковому аудиті – з річним або трьохрічним  інтервалом; при добровільному –  в залежності від бажання і  потреб клієнта.