Аудит поточних зобовязань

РОЗДІЛ 3. Методика аудиту поточних зобов'язань

Аудит – це дослідження, а будь – яке дослідження визначається поставленою метою. В загальному значенні мета аудиту полягає в досить глибокому і докладному ознайомлені  з предметом аудиторської перевірки, щоб скласти про нього компетентну думку[8].

Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди[9]. Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Проведення аудиту операцій пов’язаних із зобов’язаннями полягає  у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб’єкта.

Аудитор перевіряє, чи дотримано  порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник - використати, сплатити борг і повернути його.

Аудитор з'ясовує, чи дотримано  умов кредитної угоди:

• чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;
• чи своєчасно погашаються отримані позики.

Кредитний договір укладають  установа банку і підприємство. У  ньому передбачається об'єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати у кредит, строки, на які видаються позики. Завдання аудитора - перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх [27].

Перевіряючи записи у  Головній книзі й балансі, аудитор  з'ясовує, якими видами позик користувалось  підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашення аудитор керується Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків» затверджену постановою Правління НБУ від 27.05.96 №121

Аудитор перевіряє правильність відомостей про забезпечення виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби. Особливій перевірці підлягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підвищеною ставкою.

Відносно короткострокових позик підприємства аудитор перевіряє  такі первинні документи як: виписки банку (дод.Є), видаткові касові ордера (дод.Ж), платіжні доручення (дод.З), накладні, претензії, розрахунки та довідки бухгалтерії, фінансова звітність (дод.И), договори застави, договори страхування неповернення кредитів та ін.

При перевірці розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками аудитор, в першу чергу, одержує список постачальників із зазначенням сум заборгованості перед ними на кінець року, проводить вибіркову перевірку найбільш вагомих сум, вивчає наявні відповідні договори та первинні документи.

Наступним кроком є перевірка  попередньо проведених інвентаризацій кредиторської заборгованості. Аудитор повинен ознайомитись та проаналізувати матеріали проведених інвентаризацій розрахунків. Якщо такі дані відсутні, то аудитор має право вимагати проведення інвентаризації, що дозволить виявити реальний стан кредиторської заборгованості [26].

Для вивчення оцінки правильності відображення в обліку зобов’язань аудитор звертає увагу на правильність відображення в обліку позикових коштів, перевіряє наявність відповідних договорів, встановлює правильність формування статей балансу, які відображають дані по розрахунках з постачальниками і підрядниками.

В процесі вивчення облікових  регістрів уточнюється відповідність  залишку по рахунку №63, відображеного  у Головній книзі, залишкам аналітичного обліку в журналі №3, розділ І.

При великій кількості  операцій можна застосувати вибірковий спосіб дослідження, при цьому перевірити:

• доброякісність рахунків-фактур постачальників (дод.І) і повноту оприбуткування матеріальних записів. Перевірку можна проводити, звіряючи рахунки з доданими до них прибутковими документами (дод.Ї), даними складського і бухгалтерського обліку;
• кореспонденцію рахунків, зазначену  в рахунках-фактурах, і перенесення суми рахунку в графи відповідних дебетових рахунків у журналі №3;
• правильність списання недостач, втрат від псування записів з вини постачальників;
• розрахунки по невідфактурованих або неоплачених поставках.

При перевірці діючих форм розрахунків з постачальниками  та підрядниками аудитору слід звернути увагу на утримання законодавчо встановлених форм порядку та обмежень розрахунків [17].

Перевірка правильності відображення по статтях балансу  відповідних залишків заборгованості здійснюється шляхом порівняння залишків по кожному виду розрахунків на початок  періоду що вивчається, із залишками по відповідних статтях балансу.

Повнота обґрунтування  запасів встановлюється шляхом порівняння даних платіжних документів, які  надійшли від матеріально відповідальних осіб, книг складського обліку, регістрів  аналітичного обліку по розрахунках з постачальниками. Окрема увага повинна приділятися вивченню документальної обґрунтованості проведених операцій, також необхідно впевнитися в достовірності документів і правильності їх оформлення.

Первинними документами  з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками є договори купівлі-продажу, накладні, рахунки – фактури, рахунки, акти приймання-передачі робіт (послуг) (дод.Й), податкові накладні (дод.К), товарно-транспортні накладні (дод.Л), вантажні, митні декларації, акти експертизи, довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.

Розрахунки  за податками і платежами. На початку перевірки аудитор, шляхом усного опитування встановлює, за якими платежами, і податками підприємство веде розрахунки з бюджетом. Після чого по кожному виду розрахунків з бюджетом по податках, зборах та платежах перевіряється стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом, правильність визначення бази оподаткування з використанням прийомів прослідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Аудитор встановлює правильность застосування ставок, визначення бази оподаткування, законності і обґрунтованості  пільг по нарахуванню податків і  платежів до бюджету. Правильність застосування ставок податків, зборів та платежів, правильність розрахунків сум, порівняння з нормативними матеріалами, вивчення характеру виробництва, категорії підприємства, визначаються правильність застосування ставок при розрахунку податків.

Перевіряє правильність ведення обліку по рахунку 64, відповідність записів аналітичного обліку по рахунку записам в Головній книзі і формах бухгалтерської звітності. Під час перевірки заборгованості за розрахунками з бюджетом дані, отримані на підприємстві, зіставляються з даними, які були подані до податкової інспекції, та інших органів звітності. За журналом № 1 доцільно перевірити дотримання черговості перерахування та обов’язкових платежів, своєчасність подання платіжних документів до банку.

Перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування податків, зборів, платежів до бюджету встановлюється шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій, тощо; а правильність використання обов’язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, нарахуванню та перерахуванню до бюджету податків, зборів та платежів визначається шляхом прослідковування, звірки даних облікових регістрів, які кореспондують із рахунком 64.

       Аудит  ПДВ необхідно здійснювати в  розрізі двох видів ПДВ: податковий кредит та податкове зобов’язання.

• аудитор перевіряє податкові накладні на правильність заповнення адресної частини, дати відвантаження, на відповідність печатки, якою засвідчена податкова накладна .
• перевіряється реєстрація податкових накладних в Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, у випадках відсутності податкової накладної, що зазначена в Реєстрі аудитору необхідно зазначити в робочих документах про вирахування суми ПДВ по відсутній податковій накладній з суми податкового кредиту.
• перевіряється відповідність даних в Реєстрі з Декларацією про ПДВ.
• перевіряється сума податкового зобов’язання в Декларації про ПДВ з Декларацією про прибуток.

Розрахунки  за страхуванням. Соціальне страхування – форма соціального забезпечення виражена у наданні соціально-економічних гарантій населення і сприяє можливості підтримки життєвого рівня [26]. З метою встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування аудитором проводиться перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування на випадок безробіття .

Необхідно встановити чи зареєстровано підприємство як платник  страхових внесків за місцем свого  знаходження.

Здійснюючи перевірку  розрахунків за страхуванням важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки тощо).

При проведенні аудиту окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати  для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стажу роботи. Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних  фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.

Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”  передбачає встановлення відповідності  записів аналітичного обліку  по даному рахунку записам в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Перевіряючи дані за рахунком 65, аудитор повинен звернути увагу  на:

• правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення страхового резерву;
• правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;
• своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;
• правильність документального оформлення  та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65;
• відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в журналі №3 розділ ІІ, відомість №3.6, Головній книзі, балансі.

 При вивченні загальних  питань організації обліку і  контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві необхідно перевірити дотримання трудової дисципліни і трудового законодавства; встановити відповідність фактичної  структури і штату підприємства; організацію і стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; правильність встановлення тарифних ставок, місячних окладів, відрядних розцінок і норм виробітку; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.

При перевірці розрахунків  з персоналом з оплати праці, аудитор  повинен встановити, які форми  та системи оплати праці використовується на підприємстві; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевірити списковий та середньосписковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня зарахування[15].

Наступним етапом повинна  бути перевірка положень законодавства  про працю, стан внутрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами. Перевіряючи дотримання на підприємстві трудового законодавства, аудитор може встановити, як здійснюється оформлення співробітників при їх прийманні та звільненні, стану обліку робочого часу співробітників, особливість побудови системи оплати праці.

Фактичне використання фонду оплати праці аналізується за даними Відомості обліку фонду  оплати праці осіб і розрахунково-платіжних відомостей. При цьому необхідно порівняти фактично нараховані суми оплати праці з сумами, передбаченими по фонду оплати праці за період перевірки (рік, квартал), що дає можливість виявити абсолютну перевитрату чи економію по фонду оплати праці.