Аудит основних засобів СТОВ ,, Промінь,, Арбузинського району Миколаївської області

    Основним  документом, що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

    Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами та іншими юридичними особами всіх форм власності, крім бюджетних установ.

    Основні засоби - це матеріальні активи, які  підприємство утримує з метою  використання в процесі виробництва  або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік[10].

    Об'єкт  основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування , приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

    Об'єкт  основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена[17,с.198].

    Для чіткого обліку основних засобів  необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

    В Україні основні засоби можна  згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом і з функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі - основні   засоби,   що   безпосередньо   беруть   участь   у виробничому процесі або сприяють його здійсненню, що діють у сфері 
  матеріального виробництва;
• невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі   у   процесі    виробництва   й   призначені   в   основному   для 
  обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих, 
  які використовуються у невиробничій сфері[13,с.301].

    За  галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо. Більша частина основних засобів належить до галузі „Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі „Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі „Сільське господарство" тощо.

    У зв'язку з цим у бухгалтерському  обліку основні засоби промислових  підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших  галузей народного господарства та невиробничі[3].

    До  промислово-виробничих основних засобів  належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й  регулюючі прилади, лабораторне  устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

      До  невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

    За  використанням основні засоби поділяються на:

• діючі - всі основні засоби, що використовуються у господарстві;
• недіючі - ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з 
  тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів;

    - запасні - різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються[12,с.520].

    За  ознакою належності основні засоби поділяють на:

• власні - ті, що можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень;
• орендовані - основні засоби, що показуються у балансі орендодавця, тим самим включається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

    Ще  основні засоби, згідно Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби" групуються за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського  обліку класифікуються за дев'ятьма  групами (рахунками) [10]:

     

    Основним  завданням і метою аудиту основних засобів є:

1. необхідно впевнитись в тому що необхідні активи підприємства включені до складу основних засобів і вони дійсно наявні;
2. впевнитись у правильності розподілу основних засобів за відповідними групами;
3. перевірити правильність визначення та відображення в обліку і фінансовій звітності оцінки основних засобів;
4. встановлення правильності документального оформлення і  своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття;
5. перевірка правильності  розрахунку, своєчасного відображення зносу основних засобів;
6. перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;
7. перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;
8. контроль за збереженням основних засобів;
9. перевірка правильності проведення індексації основних засобів;
10. підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;
11. встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати[15,с.84].

    При проведенні аудиту бухгалтерського  обліку основних засобів у суб'єкта господарювання аудитор повинен  використовувати такі доказові джерела  інформації:

    1. Первинні документи з обліку основних засобів:

    -  "Акт приймання-передачі (внутрішнього  переміщення) основних засобів". Ця форма застосовується підприємствами  для оформлення зарахування до  складу основних засобів окремих  об'єктів, введення їх в експлуатацію, внутрішнього переміщення, а також передачі основних засобів за плату, без оплати і за договорами оренди іншим юридичним або фізичним особам;

    - "Акт приймання-здавання відремонтованих,  реконструйованих і модернізованих об'єктів", який застосовують при виконанні ремонтних робіт як власними силами підприємства, так і сторонніми організаціями;

    -  "Акт на  списання  основних  засобів". Цей документ  складають підприємства у разі повної або часткової ліквідації основних засобів (крім автотранспортних), внаслідок їх зносу, аварійного стану, розкрадання і в інших випадках;

    -  "Акт на списання автотранспортних засобів". Застосовується бухгалтерією підприємства для списання окремого об'єкта або групи    об'єктів основних засобів. Підставою для відображення операцій в інвентарній картці слугують записи у всіх вищезгаданих формах актів[4].

    2. Облікові регістри синтетичного  обліку необоротних активів (відомості,  журнали, книги).

    3. Інвентаризаційні відомості, які  свідчать про фактичний стан  і наявність необоротних активів.

    4. Рахунки Головної книги, призначені для обліку необоротних активів і їх зносу.

    5. Бухгалтерський баланс звітного  періоду

    6. Звіт про фінансові результати (в частині фінансових результатів  від ліквідації, продажу основних  засобів, амортизація як елемент  операційних 
витрат).

    7. Звіт про рух грошових коштів (розділ 2).

    8. Примітки до фінансової звітності.

    9. Фінансова звітність за попередній  період.

    10. Результати опитування і анкетування  керівництва підприємства з питань  збереження, використання, обліку основних  засобів.

    11. Документація внутрішнього аудитора з контролю за необоротними 
активами.

    12. Відповіді на запит від постачальників  основних засобів або підрядників.

    13. Робочі документи і звіт попереднього  аудитора.

    14. Контракти, угоди про оренду, страхові  поліси.

    15. Кошториси і плани ремонтів основних засобів.

    16. Розрахунки амортизаційних відрахувань  по основних засобах.

    17. Наказ про облікову політику  в частині обліку основних  засобів[16,с.654]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2

Фінансово – економічна  характеристика СТОВ  ,, Промінь,,  Арбузинського району та визначення основних зон ризику

2.1. Фінансово-економічна  характеристика  СТОВ ,, Промінь,, 

         СТОВ ,,Промінь,, з обмеженою відповідальністю, засноване як сільськогосподарський виробник. Метою його діяльності являється забезпечення району та області продукцією сільськогосподарського виробництва. Основною галуззю являється рослинництво. Також господарство займається тваринництвом, але воно цілком залежить від результатів діяльності основної галузі. Господарство добре забезпечене різноманітною сільськогосподарською технікою, це дає можливість надавати іншим господарствам механізовані послуги по обробітку ґрунту, збиранню урожаю сільськогосподарських культур. Товариство очолює Остапенко Олександр миколайович. Великий багаж вміння господарювати запозичив працюючи на Хлібній базі № 76  .

       СТОВ ,,Промінь,, розташоване в селі Любоіванівка Миколаївської області, Арбузинського району, за особливістю природних умов належить до степової зони. Клімат помірно континентальний. Ґрунтовий покрив в основному складається з південних чорноземів звичайних середньо і мало гумусних , місцями зустрічаються засолені ґрунти. Товщина профілю не змитих чорноземів складає 80-85 см, вміст гумусу в орному шарі - від 4,1 до 5,3%. Змиті ґрунти потребують протиерозійного захисту. Родючість орних земель господарства характеризується в основному 58 балами.

     Згідно  агро кліматичному районуванню території  Миколаївської області Арбузинський район відноситься до південних  регіонів Миколаївської області, які  характеризуються континентальним, теплим, помірно засушливим кліматом, середньорічна температура повітря яких  + 10 ºС. Для цих районів характерно: тривале, жарке, мало дощове літо, пізня, коротка, тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання, тепла, коротка весна. Пересічна температура повітря січня - 4,5 º морозу, липня - 21,2º тепла. Абсолютний максимум +38-39º С, абсолютний мінімум -29 - 33º С. Тривалість без морозного періоду - 160-185 днів. Природні та кліматичні умови області сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. Переважають чорноземні ґрунти.