Аналіз та аудит показників рентабельності та прибутку підприємства

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинський державний  університет імені Лесі Українки

 

 

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

   Курсова робота

       з  дисципліни «Економічний аналіз  та аудит»

на тему:

«Аналіз та аудит показників рентабельності та прибутку підприємства».

 

 

 

Виконала студентка  ОА-51 групи

Заочної форми навчання

 

Перевірив:

 

 кандидат економічних наук, доцент

 

 

 

                    

                                                    Луцьк – 2012

 

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні аспекти аналізу та аудиту показників рентабельності та прибутку підприємства

1.1Сутність і значення  рентабельності і прибутку підприємства……………5

1.2Класифікація прибутку  і види рентабельності…………………………….10

3. Методика аналізу показників рентабельності та прибутку підприємства………………………………………………………………….17

   

Розділ II. Аналіз  показників рентабельності та прибутку підприємства на прикладі ДП «Маневицький лісгосп»

1. Економіко-організаційна характеристика ДП «Маневицький лісгосп»……………………………………………………………………….26 
2. Аналіз показників рентабельності та прибутку підприємства……………30

 

Розділ III. Проведення аудиту рентабельності та прибутку підприємства

3.1 Методика проведення  аудиту рентабельності та прибутку  підприємства……………………………………………………………………..37

3.2 Аудиторський висновок……………………………………………………..41

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Основу економічного розвитку підприємства в сучасних ринкових умовах господарювання становить прибуток, який являє собою грошовий вираз  основної частини грошових надходжень, які створюються підприємствами різних форм власності. Як економічна категорія він характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності. Прибуток є показником, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, об’єм і кількість виготовленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Багатоаспектне значення прибутку починається з переходом економіки України на принципи ринкового господарства. Адже акціонерні, орендні, приватні підприємства, а також підприємства інших форм власності, отримавши фінансову самостійність і незалежність, стали самі вирішувати, на які цілі і в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати податків до бюджету і інших обов’язкових платежів і відрахувань. Прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності, матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку, інвестиційної та інноваційної діяльності. Він стає фактором удосконалення відносин власності.

Прибуток є однією з основних категорій товарного  виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу.

Мета роботи полягає  у висвітленні методики аналізу рентабельності  та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливу негативних чинників, контролю та аналізу і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.

Головним завданням  роботи є:

- розглянути діючу  систему аналізу рентабельності і прибутку;

-  провести фінансово-економічний  аналіз;

-  сформувати конкретні  висновки за предметом дослідження.

Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є  бухгалтерська звітність, яка в  ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка пов’язує підприємство з товариством та державою.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої, комерційної і фінансової діяльності.

Об’єктом дослідження  вибрано  ДП «Маневицький лісгосп» територіально розміщене в смт. Маневичі вул. Карла Маркса 31  Маневицького району, Волинської області, в якому наявні можливості усестороннього висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування фінансових результатів і прибутку з використанням практичних матеріалів.

Предметом дослідження  є  порядок формування  показників рентабельності та прибутку для проведення аналізу діяльності підприємства для прийняття відповідних управлінських рішень.

Основними джерелами  інформації фінансових результатів є:

• Баланс (форма № 1);

• Звіт про фінансові  результати (форма № 2),

і інші первинні документи  товариства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Теоретичні аспекти аналізу та аудиту показників рентабельності та прибутку підприємства

 

1.1. Сутність і значення рентабельності і прибутку підприємства

            Ціль підприємницької діяльності – не тільки одержання прибутку, але і забезпечення високої рентабельності господарської діяльності. На відміну від абсолютного показника прибутку рентабельність – відносний показник і відображає ступінь прибутковості підприємства. Рентабельність виступає як економічна категорія, оцінний результативний показник, цільовий орієнтир, інструмент розрахунку чистого доходу суспільства, джерело формування різних фондів [4, 213].

      Основними функціями рентабельності є: облікова, оцінна, стимулююча.

        Як результативний показник вона характеризує ефективність використання наявних ресурсів, успіх (неуспіх) у бізнесі, ріст (зниження) обсягів діяльності.

        Як кількісний показник рентабельність являє собою різницю між ціною і вартістю товарів, між обсягом продажу і собівартістю (у сфері звертання між валовими доходами і витратами звертання). Рентабельність, будучи кінцевим результатом діяльності підприємства, створює умови для його розширення, розвитку, самофінансування і підвищення конкурентоздатності.

        Поняття «рентабельність» має різні значення з позиції підприємства, споживача, держави. Але у всіх випадках воно означає вигоду. Якщо підприємство (промислове підприємство) працює рентабельно (у нормальних умовах господарювання), то це свідчить про те, що покупець, здобуваючи товар саме в цьому магазині, одержує задоволення від покупки (коли в нього є вибір), а держава (суспільство) може за рахунок податків на рентабельність підтримувати збиткові об’єкти, вирішувати пріоритетні соціальні задачі [6,456].

      Наявність рентабельності дозволяє задовольняти економічні інтереси держави, підприємства, працівників і власників. Об’єктом економічних інтересів держави є та частина «рентабельності», що сплачує підприємство у виді податку на рентабельність і яку суспільство використовує для рішення соціальних задач. Економічні інтереси підприємства укладаються в збільшенні частки рентабельності, що залишається в його розпорядженні. За рахунок цієї рентабельності підприємство вирішує виробничі і соціальні задачі свого розвитку. Інтереси працівників у збільшенні рентабельності зв’язані зі створенням можливостей для поліпшення матеріального стимулювання і підвищення рівня їхнього соціального розвитку. Власники також зацікавлені в росту рентабельності підприємства, тому що тим самим збільшаться дивіденди, забезпечиться збільшення їхнього капіталу [12, 98].

У гармонійному суспільстві  жоден з перерахованих вище інтересів  не має переваги перед іншими. Якщо ж такий взаємозв’язок порушиться на користь або інтереси, то тим самим це приведе до обмеження інтересів інших сторін. Так, зниження зацікавленості підприємства в нарощуванні рентабельності (наприклад,через необґрунтованість податків і відрахувань) приведе до зменшення платежів у бюджет, до заморожування заробітної плати, до нераціонального використання капіталу.

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі  прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак  вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Прибуток – це частина  отриманого на вкладений капітал  чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької  діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт,послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках. По-друге, витрати можна розглядати як авансову вартість (авансовий капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансової вартості і визначення прибутку, що береться для розрахунків [13, 236].

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними  витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому  розумінні рентабельність означає  прибутковість або дохідність виробництва  і реалізації всієї продукції (робіт,послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб’єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо  пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

              Поява прибутку безпосередньо  пов'язана з появою категорії  "витрати виробництва". Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції. Додатковий продукт - це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвиваються.

            Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма прояву вартості додаткового продукту. Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту. Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин. На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності. Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів [17,342].

  Прибуток - це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів. Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг). Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках. По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства [20,223].

             Прибуток виконує такі функції:

1.Характеризує кінцеві  фінансові результати діяльності  підприємства, розмір його грошових  нагромаджень;

2. Є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства ( податок на прибуток – найважливіший елемент доходів державного бюджету.

            Прибуток є основним фінансовим  джерелом розвитку підприємства, науково – технічного удосконалення  його матеріальної бази і продукції,  всіх форм інвестування. Він служить  джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва [25,230].

        Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України «Про підприємства» та «Про підприємницьку діяльність» отримання прибутку визначено головною метою діяльності господарюючих суб'єктів[5, 567].