Інвестиційна діяльність у ринковій економіці

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 23:51, курсовая работа

Описание работы

В країнах з розвиненою економікою в практиці фінансування інвестиційних проектів поширеною формою фінансування є проектне фінансування. При цьому сам проект, а вірніше ті доходи, які отримає підприємство в результаті його реалізації, є способом обслуговування зобов’язань за наданий банківський кредит.
В умовах ринкової економіки неабиякого значення набуває такий напрям економічної діяльності, як інвестиційний аналіз.

Содержание

Вступ ………………………………………………………………………3
1. Становище української економіки на фоні економік розвинених країн……………………………………………………………………………… 5
2. Інвестиційна діяльність у ринковій економіці………………….10
3. Основні положення інвестиційного проектування ……………15
4. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) одного реального проекту. ТЕО інвестиційного обґрунтування енергозбереження у реформуванні житлово-комунального господарства м. Києва…........................................20
5. Відмінність проектного фінансування від традиційного банківського кредитування реальних інвестиційних проектів …………………………...……………………………………………………….37
6. Інвестиційне оцінювання на практиці в Україні і за кордоном, в тому числі складання кошторисів інвестиційних проектів………………………42
7. Ваш варіант структурної трансформації економіки України в напрямку ринкової……………………………………………………………..47
8. Ризики та оцінювання ризиків інвестиційної діяльності та власне бачення виникнення останньої кризи в Україні на фоні світової кризи і пропозиції цодо виходу з неї………………………………………………….51
9. Газо-транспортна система України: стан, проблеми, перспективи і потреби в інвестиційних ресурсах…………………………………………….54
Висновки………………………………………………………………….63
Список використаної літератури………………………………………..64

Работа содержит 1 файл

Bardish_Karasovsky.doc

— 322.00 Кб (Скачать)

Довжина газопроводів, всього 37,0 тис.км., в тому числі: магістральних газопроводів 22,2 тис.км., в т.ч. діаметром 1020—1420 мм 14,0 тис.км.; газопроводів-відводів 14,8 тис.км.

Пропускна здатність  газотранспортної системи: на вході 288 млрд куб. м на рік, на виході 178 млрд куб. м. на рік, в тому числі у країни Європи 142 млрд куб. м. на рік.

Кількість компресорних станціїй 72 шт.

Кількість компресорних цехів 110 шт.

Кількість газоперекачувальних  агрегатів 702 шт.

Потужність компресорних станціїй 5442,9 МВт

Кількість підземних сховищ газу (ПСГ) 13 шт.

Загальна активна місткість  ПСГ 31 млрд куб. м.

Кількість газорозподільчих станцій 1437

Газотранспортна система  включає також під'їзні шляхи, захисні  споруди, тощо.

Газотранспортна система (ГТС) України – одна з найбільших у світі – виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів, а також транзит природного газу через територію України в країни Західної та Центральної Європи.

ГТС України складається  з 39,8 тис.км газопроводів з компресорними станціями, 13 підземних сховищ газу (ПСГ), мережі газорозподільних (ГРС) і газовимірювальних станцій (ГВС). Дочірня компанія Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” – ДК “Укртрансгаз” – є основним оператором газотранспортної системи (38,6 тис.км газопроводів і 12 підземних сховищ газу).

Пропускна здатність  газотранспортної системи на вході  становить близько 288 млрд.куб.м, на виході – 178 млрд.куб.м газу в рік, у тому числі 142 млрд.куб.м у європейські  країни. Слід зазначити, що проектні показники не є чисто теоретичними, а фактично підтверджуються. В осінньо-зимові періоди газотранспортна система України забезпечувала транзит газу в Європу на рівні 140 млрд.куб.м у рік.

Українська ГТС тісно  пов’язана із системами сусідніх європейських країн – Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдови і через них інтегрована в загальноєвропейську газову мережу і таким чином є мостом між найбільшими газовидобувними регіонами – Росією й Середньою Азією – і споживачами Європи.

Основний обсяг експортних поставок природного газу з Росії та Середньої Азії (приблизно 75%) здійснюється через територію України й сьогодні наша ГТС може забезпечити надійний транзит газу до країн Європи. За 2009 рік ДК “Укртрансгаз” протранспортувала до країн Європи 95,8 млрд.куб.м природного газу.

Усвідомлюючи важливість забезпечення Європейського континенту енергоносіями, ми приділяємо значну увагу  підтримці газотранспортної системи  на високому технічному рівні. В умовах інтенсивного розвитку ринків газу винятково  актуальною є проблема забезпечення надійності й ефективності роботи газотранспортної системи, що досягається постійною підтримкою об’єктів у належному функціональному стані. Відповідно до висновків Спільної робочої групи експертів України та Європейського Союзу, що працювала в рамках програми INOGATE, технічний стан транзитної газової системи визнано задовільним.

Проблема надійності займає провідне місце в основних міжнародних документах – Європейській Енергетичній Хартії та Європейській Директиві по газу ЄС.

Для газотранспортної компанії основним завданням є забезпечення надійного функціонування всіх елементів  системи й виконання контрактних  зобов’язань, як щодо внутрішніх поставок, так і транзиту.

З метою збереження конкурентноздатності та привабливості ГТС України для експортерів газу розроблені й впроваджуються програми реконструкції компресорних станцій, лінійної частини системи, газорозподільних і газовимірювальних станцій, метою яких є підтримка параметрів газотранспортної системи України на сучасному світовому рівні.

Багаторічний досвід експлуатації ГТС України довів  її надійність, проте ми розуміємо, що наш пріоритет – це зміцнення  транзитного потенціалу. Ми плануємо й надалі здійснювати модернізацію й реконструкцію ГТС України  для підвищення безпеки й надійності транспортування газу.

Пріоритетними завданнями модернізації та реконструкції пріоритетних об’єктів ГТС України є:

    • підтримання проектних параметрів основних транзитних газопроводів;
    • підвищення надійності транспортування природного газу країнам – імпортерам;
    • впровадження сучасних технологій для підвищення ефективності роботи ГТС;
    • зменшення впливу на навколишнє середовище.

Основними транзитними  напрямками газотранспортної системи  України є і залишатимуться магістральні газопроводи “Союз”, Уренгой– Помари – Ужгород, “Прогрес” та система газопроводів Єлець-Кременчук – Ананьїв – Ізмаїл.

Проблемам ефективності та якості функціонування трубопровідного  транспорту, перспективного розвитку приділяється велика увага і значення вищим керівництвом держави. Конкретним проявом такої уваги було доручення Президента України Кабінету Міністрів України та Національній Академії наук розробити “Програму діагностики і моніторингу технічного стану трубопроводів”.

Починаючи з 1996 року в  Україні проводиться внутрішньотрубна діагностика магістральних газопроводів “інтелектуальними” поршнями. На сьогодні вже діагностовано понад 13000 кілометрів газопроводів. Це досить дорога робота, але ми і надалі будемо приділяти увагу цьому питанню. Переймаючи прогресивний світовий досвід в системі забезпечення надійної роботи магістральних трубопроводів, сьогодні в ДК «Укртрансгаз» впроваджується в експлуатацію система управління цілісністю, що базується на існуючій геоінформаційній системі паспортизації і технічному моніторингу.

На 72 компресорних станціях Компанії експлуатується понад 700 газоперекачувальних агрегатів потужністю від 4 до 25 МВт, номенклатура яких включає 28 типів. У ДК “Укртрансгаз” планово проводиться реконструкція компресорних станцій (КС), їх компресорних цехів (КЦ) і газоперекачувальних агрегатів (ГПА), а також введення в дію нових КС і КЦ. Реконструкція в першу чергу торкнулася ГПА з газотурбінним приводом, де поступово здійснюється заміна застарілих двигунів і систем автоматичного управління ГПА (САУ ГПА) на сучасні мікропроцесорні САУ ГПА з повним набором функцій керування. Особлива увага при впровадженні систем управління приділяється питанням самодіагностики програмними засобами при їх експлуатації. За період з 1995 по 2010 роки було введено в експлуатацію 69 одиниць сучасних високоефективних вітчизняних ГПА, будівництво та реконструкція яких були виконані виключно за рахунок власних коштів. Внаслідок цієї реконструкції економія паливного газу склала близько 1,5 млрд.м3 та суттєво скоротилися викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Надійна робота газотранспортної системи можлива тільки при відповідному науково-технічному забезпеченні. Науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи для ДК “Укртрансгаз” виконують  власний Інститут транспорту газу та понад 10 наукових організацій України.

Особлива увага в  нашій Компанії приділяється надійності, безперебійності і безпеці поставок газу кінцевим споживачам України. Для  існуючих газорозподільних станцій  Компанії притаманне велике різноманіття обладнання та технічних рішень. З метою зниження затрат на обслуговування та ремонт ГРС, а також уніфікації вимог до проектування і створення автоматичних ГРС, які могли б працювати без обслуговуючого персоналу, нами розроблена і затверджена “Концепція створення автоматичних газорозподільних станцій (АГРС) в ДК “Укртрансгаз”. І вже починаючи з 4 кварталу поточного року за програмою НДДКР почнуться роботи із створення дослідно-промислових зразків блочних АГРС продуктивністю 5, 10 і 30 тис.куб.м/год., а також розробка і створення мобільної (пересувної) АГРС для реконструкції і модернізації ГРС без обмеження поставок газу.

Підвищенню надійності ГТС та покращенню екологічних показників сприяє також впроваджена в ДК “Укртрансгаз” інтегрована система  управління якістю та довкіллям, відповідно до міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001 та створення сучасної нормативно-технічної бази. Потрібно відмітити, що ДК “Укртрансгаз” першою серед підприємств паливно-енергетичного комплексу впровадила систему екологічного управління на відповідність нової версії стандарту ISO 14001:2006.

Надійність транзитних поставок газу й безпека газопостачання внутрішніх споживачів значною мірою  забезпечується комплексом підземних  сховищ газу. Підземні газосховища  розміщені в основному в західному  регіоні України. Мережа газосховищ, активний об’єм яких становить понад 30 млрд.куб.м, може ефективно використовуватися не тільки для власних потреб, але й для споживачів газу в Центральній і Західній Європі.

Протягом останніх років  всі прикордонні газовимірювальні станції були обладнані високоточними засобами виміру, як кількості, так і якості газу. Отже, зараз здійснюється 100-відсотковий вимір газу на вході і на виході з України під постійним контролем Держстандарту і Державної митної служби, експлуатаційних підприємств. Планується реконструкція і модернізація діючих ГВС на магістральних газопроводах.

ГТС України постійно розвивається. За останні 19 років побудовано і введено в експлуатацію 6,5 тис.км магістральних газопроводів і відгалужень, 13 компресорних цехів потужністю 650 МВт. Використання газотранспортної системи України з її величезним технічним потенціалом, розвиненою інфраструктурою, кваліфікованим персоналом не вимагає значних капіталовкладень і є економічно дуже вигідним для всієї газової системи Європи. Багаторічний досвід ефективної роботи підтверджує високу надійність газотранспортної системи України.

Зараз Україна веде переговори про закупівлю газу з Туреччиною, Румунію та Німеччиною.

Україна може закуповувати в країнах Європи до 10 млрд кубометрів газ, що складає майже третину всього необхідного обсягу. Про це заявив глава «Нафтогазу» Євген Бакулін. За його словами, Україна розглядає можливість імпорту близько 10 млрд кубометрів газу з Європи. Це близько третини всіх поставок газу в Україну і значно більше заявлених раніше обсягів, повідомляє «Коммерсант-Украина».

За інформацією джерела  видання в Міненерго зараз  Україна веде переговори з постачальниками  газу з Туреччини, Румунії та Німеччини  щодо продажу кожним з них від 2 до 3,5 млрд кубометрів палива щорічно.

Переговори з європейськими  постачальниками були відновлені після  того, як стало очевидно, що Росія  не готова йти на поступки Україні  щодо зниження ціни на газ і створення  газотранспортного консорціуму.

Зокрема, Росія не хоче бачити ЄС в консорціум з управління українською газотранспортною системою і наполягає на відмові України від зниження закупівель до 27 млрд кубометрів газу 2012 року (замість узгоджених 33 млрд). Натомість «Газпром» пропонує Україні стандартні для ринку Європи 10% знижки на газ.

Міненерго намагається отримати підтримку в переговорах з постачальниками і у Єврокомісії.

Питання закупівель газу в ЄС 16 березня 2012 року міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко обговорював з єврокомісаром з питань енергетики Гюнтером Еттінгером, який, за інформацією джерела пообіцяв, що Єврокомісія надасть сприяння в закупівлі та транспортуванні газу в Україну.

Прес-секретар представництва Євросоюзу в Україні Давид  Стулік підтвердив факт переговорів, відмовившись від більш докладних коментарів.

Як повідомлялось, «Нафтогаз  України» підготував рамкову угоду  з німецькою компанією RWE про постачання в Україну через трубопроводи Словаччини спотового газу, купленого  в Європі.

Угода стане «пробною кулею» і розрахована на невеликі обсяги поставок, але може вплинути на подальші позиції України в переговорному процесі з Газпромом. Реверс українськоїГТС для імпорту газу з півдня і заходу розглядається українською стороною як цілком реальна перспектива на майбутнє.

Варто зазначити, що в лютому 2012 року Україна заплатила Російській Федерації за спожитий газ $1 млрд. 200 млн.

Російська газова монополія, у свою чергу, намагається мінімізувати для себе ризики, пов’язані з  диверсифікованістю європейського  ринку газу. Тому не тільки бере участь у спотовій торгівлі своїм газом, а й розширює інфраструктуру, зокрема потужності підземного зберігання газу (ПСГ), без чого складно забезпечити маневреність, у тому числі спотового ринку, й поставки за короткостроковими контрактами.

Для реалізації своєї  стратегії збуту «Газпром» має намір істотно розширити потужності для зберігання газу в Європі — удвічі до 2015 року, вклавши в це чверть мільярда євро. А до 2030 року «Газпром» планує збільшити активні потужності підземного зберігання газу до 5% від поставок газу на експорт, повідомляє журнал «Энергополитика. Нефть и газ». Нині цей показник становить трохи більше 1%, виходячи з попередньої оцінки експорту в країни Європи та СНД за підсумками 2011 року (221 млрд. кубометрів).

На 2015 рік російська  монополія має намір володіти потужностями для зберігання газу обсягом до 5 млрд. кубометрів, що, практично, вдвічі більше за теперішні. Щоб досягти планованого показника до 2030 року, потужності ПСГ мають становити близько 11 млрд. кубометрів.

Поки що ж російський газ, окрім ПСГ в Австрії, зберігається в газосховищах у Німеччині та Литві. «Газпром» також використовує потужності для зберігання газу компанії Vitol у Франції і Великобританії.

Слід зазначити, що ще за часів СРСР газотранспортна система  тоді ще єдиного Союзу будувалася з урахуванням того, аби на західних кордонах розміщувався максимум резервних обсягів запасів газу в підземних сховищах. Тепер це західні кордони України, і розташовані тут ПСГ цілком здатні забезпечувати дедалі більший попит на газ у період пікових навантажень (наприклад, у зимовий період та у разі аварій на якомусь магістральному газопроводі).

Информация о работе Інвестиційна діяльність у ринковій економіці