Фізико-хімічні властивості крові

n:justify">    При одержанні крові із вуха кролика користуються шприцами на 3-5 мл і тонкими голками. Кролика фіксують у спеціальних ящиках-фікса­торах або за допомогою помічника, який утримує кролика за шкіру спини, злегка притискуючи його    до стола. Перед взяттям крові, з метою покращення    кровообігу, вухо кролика піддають легкому масажу      або протирають ксилолом. Для попередження зсідання крові шприц промивають лимоннокислим натрієм. З вени вуха кролика можна одержати до 10 мл крові.

    У висновках до роботи вказують на послідовність робіт при одержанні крові, підкреслюють важливість дотримання правил асептики.

      

Робота  2

Тема:  Визначення в'язкості крові

    Завдання. Навчитися визначати в'язкість крові за допомогою віскозиметра. Дослідити особливос­ті змін в'язкості крові  у зв'язку з вико­нанням напруженої фізичної роботи.

    Методика.  Суть методу визначення в'язкості крові полягає у порівнянні швидкості руху крові і дистильованої води по капілярних трубках віско­зиметра. Віскозиметр складається з двох скляних капілярів, які градуйовані від 0 до 10. З допомо­гою скляного трійника капіляри з'єднані з резиновою  трубкою. В правий капіляр насмоктують дистильованої води до мірки «О», закривають кран; в лівий капіляр набирають кров. Обережно від­криваючи  кран, приводять в рух обидві рідини: коли кров досягне мітки «І», закривають кран і спостерігають, на якій мітці зупинився стовпчик води. Це і буде показник в'язкості крові, вираже­ний в умовних одиницях. Фізіологічна норма да­ного показника для крові людини — 4,0-5,0 ум.од.     В'язкість крові кролика досліджуваного сту­дента визначають два рази — спочатку в стані спо­кою, потім — після інтенсивного фізичного наван­таження тривалістю  2-3 хв (біг, степ-тест або велоергометрія).     Результати досліджень заносять в протокол, аналізують і роблять висновки про вплив фізич­них  навантажень на показник  в'язкості крові. Пояснюють  фізіологічну природу змін в'язкості крові, спричинених виконанням фізичної роботи.

 

Робота   З

Тема: Визначення осмотичної резистентності                 еритроцитів

Завдання. Визначити осмотичну резистент­ність еритроцитів (ОРЕ) у людини. Дослідити спрямованість і виразність змін ОРЕ у зв'язку з виконанням фізичної роботи.    Методика:  У 8 пробірок, розміщених в шта­тиві, з допомогою піпетки вносять відповідну кіль­кість (згідно робочої таблиці) крапель 1% розчину хлориду натрію і дистильованої води.

 

Робоча таблиця визначення ОРЕ

Номер пробірки	1	2	3	4	5	6	7	8
Кількість крапель 1% роз Чину хлориду натрію	24	22	20	18	16	14	12	10
Кількість крапель дисти- Льованої води	16	18	20	22	24	26	28	30
Одержана концентрація Хлориду натрію	0,6	0.55	0.5	0.45	0.4	0.35	0.3	0.25
Забарвленя розчину
Наявність осаду
Межа ОРЕ

 

    Одержаний розчин хлориду натрію переміщу­ють і додають у кожну пробірку по одній краплі крові досліджуваного. Знову переміщують вміст пробірок. Через 1 годину читають результат (для прискорення  досліду через 20-30 хв пробірки     центрифугують). В пробірках, з гемолізованими еритроцитами розчин матиме червоне забарвлення. При відсутності гемолізу розчин залишиться прозорим, а еритроцити осядуть на дно пробірки.     Спочатку визначають ОРЕ в стані спокою, тоді після фізичного навантаження — трьоххвилинної роботи на велоергометрі або степергометрі.

     У висновках до роботи вказують на відпо­відність одержаних результатів нормативним, пояс­нюють фізіологічну природу змін ОРЕ у зв'язку з виконанням напруженої фізичної роботи.

 

Робота   4

Тема:  Визначення швидкості осідання еритроцитів,   загального білку і фібриногену в крові людини.

    Завдання. Оволодіти методикою визначення  швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), загального фібриногену в крові людини. Дослідити нап­равленість змін даних показників у зв'язку з ви­конанням фізичного навантаження.

    Методика.  ШОЕ  визначається методом Панченкова. Прилад Панченкова складається з штати­ва, в якому встановлено у вертикальному положен­ні спеціальні капіляри діаметром 1 мм. Капіляри мають поділки від 0 до 100, а також мітки «К» (кров) на рівні нуля і «Р» (реактив) на рівні 50 мм.

    В  капіляр набирають розчин лимонокислого  натрію до мітки «Р» і випускають на годинникове  скло. Сюди ж дворазове видувають кров, набрану  з проколу пальця досліджуваного до рівня мітки  «К». Акуратно перемішують кров з цитратом нат­рію, знову набирають її (вже цитратну кров) в капіляр до мітки «О». З цього ж проколу набирають  0,3 мл крові в спеціальні малі пробірки для одержання сироватки.     Через 1 годину після того, як капіляр поставили в штатив, відмічають показник ШОЕ і фіксують штатив в нахиленому на 60-70° положенні.  Такий нахил капіляра значно прискорює осідання  формених елементів. Через 1-2 години за допомогою пастеровських піпеток відсмоктують 20-30 мм  плазми і, користуючись рефрактометром, за пока­зником рефракції визначають рівень загального білка. Аналогічно визначають. концентрацію загаль­ного білка в сироватці. Для більш повного відділення сироватки від тромбу пробірки з кров'ю, що  звернулась, центрифугують при 3000 об/хв протягом 3-5 хв. Різниця концентрації загального білка  плазми і сироватки крові відповідає концентрації  фібриногену плазми крові.     Вдруге досліджувані показники крові визначають після виконання досліджуваним інтенсивного фізичного навантаження. Одержані в досліді дані протоколюють, аналізують і роблять виснов­ки про особливості змін загального білка, фібри­ногену і показника ШОЕ у зв'язку з виконанням фізичного навантаження. Пояснюють  фізіологіч­ну природу одержаних змін, вказують на значен­ня досліджених показників в діагностиці функці­онального стану спортсменів.

 

Робота 5

Тема: Спостереження за зміною форми еритроцитів  в гіпо- та гіпертонічному розчинах хлориду                  натрію

    Завдання. Дослідити вплив гіпо- та гіперто­нічних розчинів на форму еритроцитів людини.

    Методика.  На предметне скло нанести крап­лю гіпотонічного і гіпертонічного розчинів хлори­ду натрію. До обох крапель додати незначну кі­лькість відмитих у фізіологічному розчині ерит­роцитів крові людини. Тоді краплі накрити пок­ривним склом і під великим збільшенням мікрос-копа спостерігати за зміною форм еритроцитів. Ре­зультати занести до -протоколу. Зробити висновки про вплив гіпо- та гіпертонічних розчинів на фор­му еритроцитів та їх функціональний стан.

 

 

5.7. ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ,

ЗАДАЧІ І ТЕСТИ

1.                   Загальна кількість крові в організмі 17-річного юнака 7% від маси тіла - 4,9 л (70х7/100=4.9). В стані спокою в судинах юнака циркулює приблизно 45% крові від її загальної кількості, тобто 2.46 л (4,9х45% = 2.46). При напруженій роботі майже вся кров виходить у кровоносне русло, тобто можна вважати 100%.

2.                   Гематокріт  - відношення формених елементів до загального обєму крові, виражене в процентах. Отже співвідношення     формених елементів і плазми крові у юнака 45% і 55%, у дівчини 40% і 60%. Величина гематокріту під час напруженої роботи зростає за рахунок виходу в кровообіг депонованої крові з більшою концентрацією формених елементів, а також за рахунок переходу води з крові в міжклітинні простори (явище робочої гемоконцентрації.

3.                   До складу сухого залищку плазми крові входить 8г% білків (4,5 г% альбуміни, 2,5г% глобуліни, 0,04 г% фібріноген) 1% мінеральних речовин (переважно солі натрію, калію, кальцію) і небілкових азотних сполук (аміак, креатинін, сечовина тощо). Плазма крові відрізняється від сироватки тим що в ній є розчинений фібриноген, а в сироватці його немає.

4.                   4. Кров для гематологічних досліджень необхідно здавати натщесерце (через 12 годин після останнього прийому їжі), за умов відсутності попереднього емоційного навантаження, фізичного перенапруження, прийняття збуджуючих напоїв, після сніданку концентрація лейкоцитів в крові рефлекторно зростає    (аліментарний лейкоцитоз). Після напруженої фізичної роботи відновлення формених елементів крові трива 4-6 діб.

5.                   Кислотність артеріальної крові -7.40-   7,35. Після фізичного навантаження, в наслідок зростання вмісту в крові кислотних продуктів обміну (вуглекислоти, молочної кислоти) рН крові змінюється —  вона стає більш кислою. У фізично підготовлених осіб  рН крові нерідко знижується до 6,9-7,0. Отже фізична  робота для даного досліджуваного була досить напруженою  (рН - 6,9).     

6.                   Зменшення  (відсутність) надходження білку в організм з          якого синтезуються білки плазми крові, призводить до   пониження онкотичного тиску крові. Білки плазми  крові (8 г%), переважно альбуміни, зумовлюють утворення онкотичного тиску (25-30 мм рт.ст). Відомо, що білки сприяють утриманню води в кровоноснім русліі сприяють надходженню  води з тканин в кров. При зменшенні онкотичного тиску крові значна частина рі­дини переходить в тканини, що і спричиняє утворення  набряків. Осматичний тиск крові на 60% зумовлений наявністю в ній натрієвих і кальцієвих солей.    

7.                   Відмінності величин активної реакції крові зу­мовлені постійним перебігом в клітинах організму окисно-відновних реакцій та виділенням v внутрішнє середовище та у довкілля кислих продуктів обміну, зокрема   вуглекислототи, молочної, піровиноградної та інших кислот. В міжклітинній рідині кислих продуктів обміну найбільше, а тому і кислотність тут найвища (7,2),  кислотність артеріальної крові, звільненої в легенях від вуглекислоти, дещо менша. (7,4).

8. Якщо еритроцити, помістити в 0,1% розчин хло­риду натрію (гіпотонічний розчин), то вода переходитиме з розчину в еритроцити, вони набухатимуть і ло­патимуться (осматичний гемоліз). При внесенні еритроцитів в 10% розчин хлориду натрію (гіпертонічний      розчин) вода переходитиме з еритроцитів в розчин і     вони зморщуватимуться (плазмоліз). У спортсменів стійкість еритроцитів щодо гіпотонічних розчинів вища, ніж    у тих, хто не займається фізичними вправами.

9. Морська вода гіпертонічна для клітин організму,   оскільки в ній велика кількість розчинених неорганічних солей. Надходячи в організм, вона підвищують осмотичний тиск плазми крові. Подразнення осморецепторів за таких умов лише посилює відчуття спраги. При   виведенні солей з організму зростає і виведення води.        

10. Споживання переважно кислої їжі сприяє зни­женню ємкості буферних систем крові, особливо гемоглобінової. Вичерпання лужного резерву за таких умов    може спричинити  підвищення концентрації водневих    іонів з наступним підвищенням кислотності крові.

 

Тема 2: ФУНКЦІОНАЛЬНА   ХАРАКТЕРИСТИКА   ФОРМЕНИХ               ЕЛЕМЕНТІВ КРОВІ

2.1. МЕТА ЗАНЯТТЯ:

- закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самостійної підготовки);

- оволодіти методиками визначення кількості формених елементів та вмісту гемоглобіну в крові; навчитися розраховувати величини кольорового    показника і кисневої ємкості крові;

- дослідити направленість і вираженість змін еритроцитів і гемоглобіну    крові людини при виконанні фізичної роботи. Вміти використовувати    показник кисневої ємкості крові при оцінці резервів аеробного енергозабезпечення м'язової діяльності;