Фізико-хімічні властивості крові

в) утворення нерозчинного фібрину,        г) звуження судин,           

21. Розчинення тромбу забезпечується:       

а) аглютинінами плазми,

б) гемолізінами,       

в) фібринолізином плазми,

г) серотоніном.   

22. До антикоагулянтів, що попереджують зсідання крові, належать:                

а) гепарин печінки, легенів, базофілів крові          гірудин слинних залоз п'явок,       

б) щавлево- і лимоннокислі солі,        в) а+б, 

г) калій.   

23. Зсідання крові не відбувається в присутності, ли­монно- і щавлевокислих солей, що обумовлено:       

а) зв'язуванням фібриногену,       

б) зв'язуванням іонів кальцію,       

в) руйнуванням протромбіну.   

24. В крові людей знайдено природні антитіла, що       визначають поділ крові на 4 групи. Ці антитіла називаються:      

а) аглютинінами, б) аглютиногенами,       в) антигенами, г) опсонінами.   

25. Серед українців першу групу крові мають приблизно (% людей):     

а)8, б)23, в)33, г) 36.   

26. Четверту групу крові має приблизно така кіль­      кість українців (%):

      а)36, б)33, в)23, г)8.   

27. В першій групі крові людини знаходяться:    

а) аглютиногени А   і В,      

б) аглютиніни α і β,     

в) аглютиноген В і аглютинін  α,      

г) аглютиноген А і аглютинін β.   

28. Четверта група крові характеризується наяв­      ністю антигенів: -     

а) А, б) В, в) А і В.

29. Резус-фактор— специфічний білок, присутній       в еритроцитах, знайдено приблизно у такої кількості людей (%):      

а) 55, б) 65, в) 85, г) 95.   

30. Для визначення груп крові досить мати стандартні сироватки груп крові:       а) 1 і IV; б) П і III, в) 1 і II, г) ПІ і IV.    ЗІ. Антиген резус-фактора знаходиться в:      

а) еритроцитах, б) лейкоцитах,      

в) плазмі крові, г) лімфі.   

32. Маса крові, щодо маси тіла у грудних дітей       складає (%):      

а) 5, б) 10, в) 15, г) 20.  

33. Процес переродження кісткового мозку в жирову тканину завершується в віці (років):      

а) 3-5, б) 6-9, в) 10-13, г) 14-15.  

34. Кількість білків в плазмі крові у дітей менша       ніж у дорослих. Вона досягає величини норми       для дорослих у віці (років):      

а) 1-2, б) 3-4, в) 5-6, г) 7-8.  

35. Плазма крові дітей характеризується не таким,       як у дорослих, співвідношенням окремих білків. У дітей (особливо новонароджених) спостерігається більш високий рівень:

а) преальбумінів, б) фібриногену,

в) гама-глобулінів, г) альбумінів.

3.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ  І ЗАДАЧІ

1. Відомі такі показники функціонального стану   системи крові у фізично підготовленого юнака   в стані спокою (чисельник) і після виконання   максимально напруженої фізичної роботи (знаменник): киснева ємкість крові (об%) — 19/25,   концентрація молочної кислоти в крові (мг%)   — 10/300. Розрахуйте об'єм функціональних резервів (коефіцієнт резерву) у даного юнака за   вказаними показниками.    

2. В звичайній пробірці кров зсідається значно   швидше, ніж в пробірці, стінки якої облиті роз­плавленим парафіном або воском. Чому? Вкажіть на основні засоби і прийоми попередження зсідання крові. Консервована на пунктах штучного переливання донорська кров (з ампул) не зсідається. Чо­му? Які фактори прискорюють зсідання крові?

3. Зсідання крові після пробного уколювання пальця учня -  3,5 хв, час зсідання крові цього ж   учня у спеціальній трубочці — 6 хв. Дайте оцінку стану зсідальної протизсідальної систем кро­ві досліджуваного.

5. Наслідком одержаної спортсменом травми була  значна втрата крові (більше 2 л). Потрібно негайно забезпечити поновлення втраченої крові.  Потерпілий  має другу резус-негативну групу  крові. Люди з якою групою крові можуть бути  використані в якості донорів-? 

6. При визначенні групи крові аглютинація еритроцитів спостерігалась з сироватками 1,11, ПІ   груп крові. Яка. група досліджуваної крові? До   якої групи крові слід віднести кров досліджува­ної людини, якщо аглютинація відбулася з сироватками 1 і II груп?

7. При визначенні групи крові аглютинація не виявлена ні в одній із крапель стандартних сироваток. Яка група крові досліджуваної людини?  До якої групи крові слід віднести кров, якщо   аглютинація відбулася з сироватками 1 і III груп?

8. Перед переливанням крові, як правило, не обмежуються  визначенням групи крові системи   АВС) і резус-фактор». Обов'язковим вважається визначення індивідуальної сумісності крові   реципієнта і донора. Чому?

9. Для виявлення крові та її видової приналежності   в судово-медичній практиці, користуються рядом специфічних методів. Що це за методи?

10. Мати з 1(0) резус-негативною групою крові    народила дитину, хвору гемолітичною жовтухою. Група крові дитини Ш(В), резус-пози­тивна. Що потрібно робити в даній ситуації    для збереження життя дитини?

11. При хронічних кровотечах в організм людини    час від часу вводять невеликі кількості донорської крові. У хворого ІУ(АВ) резус-позитивна    група крові. Яку групу донорської крові мож­на вводити хворому?      

12. Кров матері, що народила хвору на гемолітич­ну жовтуху дитину, II групи резус-негативна.    При родах мати втратила значну кількість крові. Навіть одноразове переливання матері резус-позитивної крові 11 групи в цій ситуації    протипоказане. Чому?

13. Раніше, до 1980 року, в нашій країні ще роби­ли щеплення  проти віспи. Чому вони відмінені сьогодні? 14.Усі мікроорганізми епідеміологи поділяють на    три групи — сапрофіти, умовно-патогенні мік­роби і патогенні. Дайте загальну характерис­тику вказаним  групам, мікроорганізмів. Вкажіть на особливість циклічного перебігу інфек­ційних захворювань.

3.4. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

    Матеріальне  забезпечення заняття: предметне скло з лункою або годинникове скло, парафін, водяний термостат, скляна паличка з витягнутим кінцем, годинник, вазелінове масло, капіляр від гемометра Салі, фарфорова чашка, лимоннокислий натрій, кісточки для одержання фібрину, лід, стан­дартні сироватки 0(1), А(11), В(ІІІ) груп крові, пластинка для визначення груп крові, фізіологічний розчин хлористого натрію, скляні палички, антирезусна стандартна сироватка, кров людини і будь-якої лабораторної тварини, стерильні скарифікатори одноразового використання, йод, спирт, ефір, вата; схеми, таблиці, слайди (кодопозитиви) з теми «Захисна функція крові, Та її антигенні властивості», діапроектор (кодоскоп).

Робота  1 Визначення тривалості зсідання крові

    Завдання. Навчитись визначати тривалість зсі­дання крові за методом Бюркера. Дослідити мож­ливість зсідання дефібринованої і декальцинованоі крові.    

Методика. Тривалість зсідання крові за мето­дом Бюркера визначається реєстрацією швидкості утворення фібринових ниток.  Для цього  краплю крові з пальця наносять на годинникове скло або предметне скло з лункою, яке кладуть на долоню (для підтримання температури тіла). Через кожні 30 с скляною паличною з витягнутим кінцем підні­мають краплю крові. Поява першої ниточки фібри­ну на кінці палички свідчитиме про початок зсідання крові. Час від моменту взяття крові з пальця до появи ниток фібрину і становитиме шукану три­валість зсідання крові. Норма зсідання крові виз­начена з допомогою даного методу 2-5 хв.

Робота  2 Визначення груп крові

    Завдання. Оволодіти методикою  визначення  груп крові. Ознайомитись з умовами, яких нале­жать дотримуватись для одержання достовірного результату.     Методика.  Пластинку  для визначення груп крові кладуть, на білий аркуш паперу і наносять на нього, не змішуючи, по краплі стандартних сироваток І, II, III груп крові, які містять в собі відповідно αβ, β і α-аглютиніни. З проколу пальця стерильною скляною паличкою  переносять невелику кількість крові в краплю сироватки 1 групи, другою чистою паличкою  таку ж кількість крові переносять в сироватку II групи, і, нарешті, третьою паличкою  переносять кров в сироватку III групию Кожен раз кров старанно змішують з краплею сироватки. Періодично похитуючи пластин­ку, спостерігають за реакцією аглютинації. Через 5 хвилин читають результат. При відсутності аг­лютинації крапля  залишається  рівномірно за­барвленою, при наявності аглютинації в краплі з'яв­ляються дрібні крупинки червоного кольору, що поступово збільшуються на світліючому фоні.

     Для попередження «холодової аглютинації» до краплі сироватки з кров'ю вносять краплю фізіо­логічного розчину кімнатної температури. При виз­наченні груп крові слід уникати помилок, які мо­жуть виникати у випадку проведення досліджен­ня при високій температурі навколишнього повітря, а також при надлишку  крові (коли взято велику кількість крові і малу — сироватки).     Група, крові встановлюється в залежності від відсутності чи наявності аглютинації, еритроцитів.

Для цього використовують схему аглютинації аг­лютиногенів еритроцитів аглютинінами сироват­ки (табл. 20).                                    Таблиця 20

Схема аглютинації аглютиногенів еритроцитів          аглютинінами сироватки

    Примітка: знак "+" —наявність аглютинації, знак "-" — відсутність аглютинації.

    В протокольних зошитах записують резуль­тати досліджень, вказують, які аглютиногени і аг­лютиніни визначають дану групу крові.

Робота   З Визначення резус-фактора

    Завдання. Оволодіти експрес-методом визна­чення резус-фактора крові за допомогою антирезусної сироватки.   

    Методика. На фарфорову пластину наносять одну краплю антирезусної стандартної сироватки, друга крапля контрольна (без резусних антитіл). Поряд з сироватками поміщають в два рази менші краплі досліджуваної крові. Скляною паличкою перемішують сироватки з кров'ю. Для попередження неспецифічної аглютинації через 3-4 хв в обидві досліджувані краплі додають по одній краплі  фізіологічного розчину. Результат реакції оціню­ють через 5 хв. Відсутність аглютинації в обох до­ сліджуваних краплях свідчить про те що кров ре­зус-негативна, У випадку, коли аглютинація відбулася з стандартною антирезусною сироваткою,  кров вважається резус-позитивною.     

В протоколі замальовують пластинку з одержаними на ній результатами досліджень. Роблять висновок про належність досліджуваної крові до системи  резус. Пояснюють природу одержаних результатів.

3.7. ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

      І. Об'єм функціональних резервів (коефіцієнт резерву або рівень здоров'я ) — це відношення величини   досліджуваного показника в стані спокою до його рівня   при виконанні максимально напруженої фізичної роботи. Отже, коефіцієнт резерву за кисневою ємкістю кро­ві становитиме 1,3 (25 : 19), а за концентрацією молоч­ної кислоти в крові — 30(300 : 10) умовних одиниць.     

2. Обов'язковою умовою  для включення механізмів зсідання крові є контакт тромбоцитів з неадекватною (відмінною від стінок кровоносних судин) поверх­нею. Стінки звичайної пробірки в порівнянні з стінками кровоносних судин значно жорсткіші (неадекватна   поверхня), стінки пробірки, облиті парафіном такі ж   гладенькі, як і стінки кровоносних судин. Щоб кров не   зсідалась, її декальцинують, дефібринують, додають ге­парин та інші антикоагулянти.     

3. В консервованій крові іони кальцію, як обов'язкового компоненту для зсідання крові, осаджені цитратом  натрію. Щоб така кров зсідалась (для прискорення ферментативних процесів) до неї додають розчин хлористого  кальцію і підігрівають до температури тіла людини.     

4. На взаємодію зсідальної і протизсідальної систем людини  вказують такі дані. У нормі час зсідання  крові після пробного уколювання пальця становить 2- 5 хв, час зсідання проби крові у спеціальній трубочці  біля 6 хв. Отже, ефективність дії вище згаданих систем  крові досліджуваного учня виповідає величинам фізіо­логічної норми.