Біологія та технологія вирощування гречки

   4.3. Система удобрення

   При формуванні врожаю зерна близько 20 ц/га гречка виносить з ґрунту до 90 кг азоту, 60 кг фосфору і понад 150 кг калію. Причому до 60 % поживних речовин вона засвоює у перші півтора місяці життя (до цвітіння). Тому гречка досить вибаглива до внесення добрив. Зважаючи на те, що гречка добре реагує на післядію органічних добрив, внесених під попередник, її удобрюють лише мінеральними добривами. Більше того, при безпосередньому внесенні гною гречка часто „ жирує ” й у посушливе літо терпить від нестачі вологи. Мінеральні добрива найефективніші при вирощуванні гречки на дерново-середньопідзолистих ґрунтах Полісся, де за їх рахунок приріст урожаю досягає 5 – 7 ц/га і більше. Встановлено також, що мінеральні добрива ефективніші при нейтральній реакції ґрунтового розчину та широкорядному вирощуванні гречки: рослини краще гілкуються, формують більшу листкову поверхню і забезпечують вищу врожайність.

   Потрібно  враховувати, що гречка негативно реагує на добрива, у складі яких є хлор (хлорид калію, калійна сіль). Хлор викликає плямистість листків і зменшує вміст у них хлорофілу, а отже, послаблює процеси фотосинтезу рослин, тому їх продуктивність помітно зменшується. Кращими калійними добривами для гречки є калімагнезія, сульфат калію, поташ, калімагнезієвий концентрат; із комплексних добрив – нітрофоски, нітроамофоски; з фосфорних – суперфосфат. Ефективним місцевим добривом є попіл.

     Враховуючи  високу засвоювальну здатність кореневої  системи гречки, при її удобренні доцільно використовувати важкорозчинні добрива, наприклад фосфоритне борошно. Середні норми мінеральних добрив під гречку в умовах України залежно від родючості ґрунту і попередника становлять N_30–60, Р_45–60 і К_30–60 кг/га. З них фосфорні і калійні добрива вносять зазвичай під основний обробіток ґрунту, азотні — переважно під першу весняну культивацію. Новим ефективним прийомом удобрення гречки є внесення під культивацію рідких комплексних добрив (РДК) у дозі 3 ц/га. Ефективним є також рядкове удобрення з внесенням на Поліссі і в Лісостепу по 10 кг/га азоту, фосфору і калію у вигляді нітрофоски або нітроамофоски, у Степу – 10 кг/га фосфору. Певний приріст урожаю забезпечують внесені в рядки мікроелементи — бор, марганець та інші у вигляді боратового та марганізованого суперфосфату.

     Якщо  добрива до сівби гречки не внесені, її підживлюють на початку бутонізації (VIII етап органогенезу) азотно-фосфорними добривами у дозі від 20 до 30 кг/га азоту і фосфору; на бідних ґрунтах — повним мінеральним добривом з внесенням по 30 кг/га азоту, фосфору і калію.

     Важливою  умовою одержання високого врожаю гречки є висівання ретельно відсортованим кондиційним насінням, маса 1000 шт. якого понад 20 г і схожість понад 92 %. Перед сівбою (за 2 – 3 дні) його протруюють вітаваксом 200, фундазолом, витрачаючи на 1 т насіння по 2 – 3 кг одного з препаратів, розчиненого в 5 – 10 л води. Багато авторів (О. С. Алексєєва та ін.) рекомендують одночасно з протруєнням обробляти насіння препаратом ТУР (1,5 кг/т за діючою речовиною), який підвищує стійкість рослин проти вилягання, та мікроелементами: сульфатом марганцю (50 – 100 г/ц насіння), сульфатом цинку (50 г/ц), мідним купоросом (50 – 100 г/ц), борною кислотою (100 – 200 г/ц) та ін. Використовують також полі мікродобрива (ПМД), які містять цинк, марганець, мідь, молібден (400 – 500 г/т).

      Виходячи  з розрахунку під культуру на запланований врожай у розмірі 30 ц, враховуючи її вимоги до живлення, ми вносимо таку кількість добрив.

З осені сульфат амонію: 42 кг д.р. : 21 = 2 ц/га

Порошковидний суперфосфат: 68 кг д.р. : 20 = 3,4 ц/га

Весною під  культивацію аміачної селітри: 50 кг д.р. : 34 = 1,5 ц/га

При сівбі вносимо  гранульований суперфосфат: 10 кг д.р. : 20 = 0,5 ц/га

Підживлення сечовиною: 22 кг д.р. : 46 = 0,5 ц/га

   4.4. Підготовка насіння  до сівби, розрахунок  норми посіву та  сівби

   В вирощуванні високих врожаїв  грачихи велику роль відіграє насіння. Для посіву необхідно використовувати крупне насіння з високими посівними якостями, котрі дають вирівняні сходи. Рослини отримані з такого насіння відрізняються дружним ростом, розвивають потужна надземну масу і кореневу систему, що позитивно впливає на продуктивність і величину врожаю гречки.

   Насіння гречки, призначені для посіву, особливо на насіннєвих ділянках, повинні бути високої репродукції і обов’язково відповідати першому класу ГОСТа.

Основні масиви гречки треба засівати насінням не нижче другого класу.

   Підвищенню  фізичних і біологічних якостей  насіння гречки сприяє своєчасна очистка і сортування посівного матеріалу.

   При обробці насіння на зерноочисних машинах часто не вдається довести  їх до високого класу за великої  засміченості. В цьому випадку необхідно використовувати пневматичні сортувальні столи, на яких відокремлюють великовагове повноцінне насіння від легкої фракції і насіння бур’янів. При відсутності таких механізмів гречку сортують за питомою вагою в сольових розчинах або воді. Водяне сортування підвищує питому вагу насіння на 15 – 20 %, схожість на 10 % і врожай –  на 0,7 – 2,2 ц/га.

   При підготовці насіння до посіву потрібно широко застосовувати повітряно–тепловий обігрів. Насіння, піддані обігріву протягом 5 – 6 днів на сонці, в складах або під навісом, чи за допомогою зерносушилок, підвищують енергію приростання і польову схожість, а в результаті цього підвищується і врожайність гречки.

   Для обеззараження насіння гречки від  збудників хвороб при передчасним  або перед посівним протруюванням застосовують Гранозан, ТМТД і Тегерану в дозі 2 кг на 1 т насіння. Протруювання проводять в машинах протруювач, при строгому дотриманню норми  розходу препарату, так як підвищення дози може негативно вплинути на схожість, а при зменшенні її не буде знищення хвороботворних мікроорганізмів.

   Врожай  гречки збільшує також передпосівна обробка насіння мікроелементами (бром, молібден, цинк, марганець та інші ). Вони сприяють кращому засвоєнню рослинами поживних речовин ґрунту і добрив, підвищують стійкість рослин до несприятливих умов і покращують якість зерна.

   Обробку гречки мікроелементами проводять  шляхом намочування чи обпудрювання насіння.

   Розрахунок  норми висіву

   Посівна гідність насіння визначається за формулою:

   

ПП – посівна придатність, %;

Ч –  чистота, %;

С –  схожість, %.

   

   Вагова  норма висіву розраховується за формулою:

   

Н –  норма посіву, кг/га;

Г –  оптимальна густота посіву, тис. або  млн. штук схожих зернин на гектар;

М₁₀₀₀ – вага 1000 насінин, г;

В –  загальне виживання рослин, %;

ПП –  посівна придатність, %.

     Сівба

   Сіють гречку, коли ґрунт на глибині 8 – 10 см прогріється до стійкої температури 10 – 12 °С, переважно звичайним рядковим або широкорядним способом з шириною міжрядь відповідно 15 та 45 см. Рядковій сівбі надають перевагу в районах достатнього зволоження, на бідних та чистих від бур’янів ґрунтах з використанням скоростиглих сортів гречки, які мало гілкуються; широкорядній, стрічковій (45 × 15 × 2) – на забур’янених ґрунтах, особливо в районах нестійкого і недостатнього зволоження. При рядковій сівбі висівають в районах Степу 3 – 3,5 млн. схожих зерен на 1 га (60 – 75 кг/га), в Лісостепу і на Поліссі 4 – 5 млн. зерен (80 – 110 кг/га); при широкорядній сівбі, яку проводять буряковими сівалками ССТ – 12Б з пристосуванням для точного висіву СТЯ – 27000, у Степу висівають 45 – 50 кг/га, у Лісостепу і на Поліссі 50 – 80 кг/га. Загортають насіння на глибину 4 – 5 см, а на легких ґрунтах 6 – 7 см.

   4.5. Догляд за посівами

   При обробітку ґрунту після сівби  гречки складаються сприятливі умови  для отримання дружних рівномірних, також подальшого росту і розвитку рослин. До цих прийомів обробітку  відносяться післяпосівне прикочування, боронування до появи сходів, рихлення верхнього шару ґрунту.

   Післяпосівне  прикочування підвищує контакт насіння  з ґрунтом, уповільнює просихання верхнього  шару, вирівнює поверхню ділянки після  посівного агрегату прикочування кільчатими катками для запобігання утворення ґрунтової кірки і скорочення втрат вологи супроводжується в більшості випадків боронуванням в агрегаті.

     Досходове боронування посівів  гречки середніми боронами БЗСС  – 1,0 в агрегаті з тракторами МТЗ – 80, ДТ – 75, Т – 150 різко скорочує засміченість.

   Насіння гречки при сприятливих умовах проростає на 4 – 6 – й день після посіву, тому всі післяпосівні обробки ґрунту повинні бути проведені в короткі строки.

   Досходове боронування потрібно виконувати поки ростки по довжині не перевищують половину насіння.

   Боротьба з бур’янами в посівах гречки ускладнюється тим, що насіння багатьох бур’янів активно проростають при температурі 12 – 15°С. Тому, зважаючи на ґрунтовий до посівний період, не завжди удається передпосівними обробками повністю ліквідувати запаси насіння бур’янів в поверхневому шарі ґрунту.

   Після збирання попередника можна внести гербіцид суцільної дії Раундап, тому що такі бур'яни як осот рожевий, в'юнок польовий є багаторічними бур'янами. Раундап потрібно вносити при високих температурах, так як підвищується його дія на бур'яни, а також підвищується ефект. Якщо весною з'явились ці бур'яни можна застосовувати ґрунтовий гербіцид Трефлан.   

   Для боротьби з бур’янами (осот рожевий, в'юнок польовий) в посівах гречки необхідно застосовувати гербіцид Трефлан. Гербіцид вносять після посіву за два – три дні до появи сходів, а в посушливі роки – під передпосівну культивацію. Застосування Трефлану в дозі 1,5 кг/га не знижує висоту рослини, в декілька разів підвищує число озернених суцвіть і плодів на одній рослині, а також не зменшує вмісту в насінні сирого протеїну. Найбільш ефективний спосіб внесення гербіцидів – ґрунтовий за допомогою універсальних підкормщіків–оприскувачів ПОУ і ПОУ – 01 з штангами.

   Робочий розчин готують рухомих агрегатах  АПР „Темп” чи АЖП – 12, працюючих з тракторами МТЗ – 80, МТЗ – 82.

   Міжряддя  гречки обробляють не тільки на сильно засмічених ділянках, а на всіх широкорядних посівах. Перше рихлення міжрядь проводять на глибину 5 – 6 см в фазу першого справжнього листка, коли добре буде видно рядки. Щоб бур’яни не укорінялися, не можна запізнюватись з першою міжрядною обробкою. Другий раз міжряддя культивують на глибину 8 – 12 см, і проводять до змикання рослин, в результаті чого виходить декотре окучування рослин, що, в свою чергу, при вологому ґрунті сприяє утворенню додаткових коренів, покращення режиму живлення і підвищує озерненість рослин. Третій обробіток міжрядь залежіть від ступеня ущільнення ґрунту на глибину 10 – 12 см.   

   Широкорядні посіви, виконують буряковою сівалкою ССТ – 12А. Міжряддя обробляють культиватором УСМК – 5,4А, а стрічкові посіви виконують сівалкою СЗ – 3,6 оброблюють навісним культиватором рослино підживлювачем КРН – 4,2.

   На  насінницьких посівах проти шкідників (попелиці, листкової блішки) здійснюють крайове обприскування посівів у фазі бутонізації препаратом Актелік у дозі нормою 1 – 1,2 кг/га.

   Значному  приросту врожаю гречки (3 – 5 ц/га) сприяє запилення бджолами. Бджолосім’ї ( 2 – 3 сім’ї на 1 га) вивозять до початку масового цвітіння рослин, розмішують вулики безпосередньо біля посіву гречки.

   Значною мірою на якість зерна гречки впливає  азотне підживлення в фазу бутонізації. На широкорядних посівах підживлення можливо проводити одночасно з міжрядною культивацією, у розрахунку N 20 – 30 кг/га д.р. На вузькорядних посівах це можна здійснити разом з поливною водою розчином сечовини.

   4.6 Агробіологічний  контроль за посівами

   Проводиться на протязі вегетації з метою  одержання оперативної інформації про стан росту, розвитку посівів, характер формування врожаю, дію сприятливих і несприятливих умов зовнішнього середовища.

   На основі аналізу даних агробіологічного контролю приймаються об’єктивні рішення по реалізації технології вирощування культури в конкретних умовах.

                                                                                                            

          Таблиця 4.6.1.