Біологія та технологія вирощування гречки

живлення. 

   При формуванні 1 ц зерна і відповідної  кількості соломи гречка виносить з ґрунту: N – 4,3 кг, Р₂О₅ – 3 кг, К₂О – 7,5 кг, що, наприклад, у 1,5 – 3 рази перевищує винос поживних речовин озимою пшеницею. Причому вимоги до поживних речовин, особливо до азоту, дуже зростають у гречки на початку другої половини вегетації (на VIII – IX етапах органогенезу), коли вона швидко розвивається і нагромаджує сухі речовини та формує органи плодоношення.

   Кращими для гречки є чорноземи та опідзолені ґрунти, які відзначаються підвищеною аерацією, добре утримують вологу і не заболочуються, мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рН 6,5 – 7,5). Добре родить гречка в умовах високої культури землеробства також на легких глинистих та піщаних, на окультурених торфових ґрунтах. Не придатні для неї важкі глинисті, запливаючі, дуже кислі підзолисті (рН < 5) і важкі солонцюваті ґрунти. Не слід вирощувати гречку на ґрунтах, надміру удобрених гноєм, на яких спостерігається „жирування” рослин — надмірний розвиток зеленої маси за рахунок формування зерна.

   Гречка  належить до так званих ремонтантних рослин, на яких одночасно можна виявити зрілі й незрілі плоди, квітки та бутони. Вона також розвивається в умовах як короткого, так і довгого світлового дня. За даними А. Е. Столєтової, пізньостиглі сорти її при скороченні світлового дня до 12 – 14 год плодоносять на 3 – 4 тижні раніше, ніж при довгому дні (15–16 год). Ранньо- й середньостиглі сорти мало реагують на скорочений день, прискорюючи свій розвиток всього на 3 – 5 днів.

   Гречка  має тривалий період цвітіння і плодоутворення. Першими достигають плоди у суцвіттях нижньої частини рослин, за ними – верхньої. Перші плоди найбільш виповнені і найкраще сформовані, тому їх при сортуванні відбирають насамперед на насіння.

   Вегетаційний  період гречки триває 60 – 90 днів. В онтогенезі розрізняють такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізацію, цвітіння, плодоутворення, достигання зерна. Сходи з'являються через 7 – 10 днів після сівби. Через 8 – 10 днів після цього починається гілкування і майже одночасно з ним – бутонізація. Цвітіння починається через 18 – 28 днів після появи сходів і триває до достигання плодів.

   На  рослині одночасно трапляються  бутони, квітки, плоди, які формуються, і стиглі плоди. Плоди достигають через 25 – 30 днів після розкриття і запліднення квітки.

   Ф.М. Куперман виділяє у гречки 12 етапів органогенезу. Кожний з них проходить в тісній взаємодії з ростом рослин, котрий є зовнішнім проявом внутрішніх кліткових перетворень.

   І – період до розгортання першого справжнього листка;

   ІІ  – диференціація зачаткового  стебла на вузли і міжвузля, закладання перших справжніх листків;

   ІІІ – формування осі суцвіть і  приквітників;

   IV – закладання лопаті суцвіття;

   V –  закладання зачаткових органів  квіток;

   VI – формування тичинок і маточок; 

   VII –  витягування квітконіжки  й генеративних органів;

   VIII – винос бутона з приквітника; 

   ІХ  – цвітіння і плодоутворення;

   Х – формування плода;

   ХІ  –  воскова стиглість і достигання насіння;

   ХІІ – повна стиглість.

         Агрокліматичні умови  на півдні України в Херсонській  області підходять до вимог гречки і її біологічних особливостей. Сума позитивних температур і кількість днів дозволяє довше розвиватись культурі, у наслідку чого вона формує вище урожай.

         Головним недоліком  півдня України є недостатня випадання  опадів, а так як цей фактор знаходиться  в мінімумі, значить гречка не може сформувати урожай більше, ніж урожай по вологозабезпеченню. Так як ми не можемо регулювати природне випадання опадів, застосовуємо зрошення, яке підвищить урожай гречки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Рівні врожайності  та їх визначення

      Принципи  одержання запрограмованого урожаю передбачає кілька рівнів урожайності, на які слід орієнтуватися:

      1. Потенційний урожай (ПУ), або максимально  можливий урожай.

      2. Дійсно можливий урожай (ДМУ).

    3. Урожай  у виробництві (УВ).

3.1. Характеристика сорту  чи гібриду

Глорія

      Сорт  виведений НДІ землеробства и тваринництва західних районів України. Отриманий в результаті переопилення місцевих сортів Львівської області.

      Підвид  „вульгаре”, різновидність „алята”. Відноситься до середньостиглої  південної екологічної групи.

  Рослини середньої висоти 80 – 90 см, добре облистнені, слабо гіллясті. Стебло – червоно-зеленого кольору, середньої товщини, стійке до вилягання, складається з 10 вузлів. Листя широкі, середнього розміру, серцевидно–стріловидне. Квітки та бутони блідо-рожеві, середнього розміру.

      Плоди середньо-крупні із слаборозвинутими крилами, коричневі. Маса 1000 насінин 22 – 24 гр. Плівчастість 20 – 23%. Стійкість проти обсипання — вище середньої.

      Сорт  середньопізній: строк вегетації 80-105 днів. Середньо стійкий проти посухи. Слабо ушкоджується хворобами і шкідниками.

      Технологічні  та круп’яні якості середні. Зерно  мілке, недостатньо вирівняне (50 – 54%). Вихід крупи 73 – 75 %. Кулінарна оцінка добра.

      Урожайність на сортодільницях в зоні районування 11,4 – 13,0 ц/га зерна. Районований в Житомирській, Одеській, Київській областях.

3.2. Потенційний урожай

   Потенційний урожай (ПУ) — це урожай, який можливо отримати в ідеальних метеорологічних умовах (вологи і тепла достатньо). Він залежить від надходження фотосинтетично-активної радіації(ФАР), агрофону, біологічних властивостей культури або сорту.

Таблиця 3.2.1

Потенційно  можливий урожай сільськогосподарських  культур 

у господарстві

 

Потенційний урожай розраховують за формулою А.А. Ничипоровича:  

                                         

 

К_фар – коефіцієнт використання ФАР, % ;

Q_фар – надходження ФАР за період вегетації, млрд. кДж/га;

Q_фар – 33,92 + 35,19 + (39,45 : 3 ∙ 2) = 95,41млрд. кДж/га;

q – калорійність 1 ц урожаю, кДж/кг

     Перерахунок від біомаси (ПУ) до господарсько-цінної частини врожаю (ПУ_о) проводиться за формулою:

     

К_м – коефіцієнт господарської ефективності урожаю, або частка основної продукції в загальній біомасі;

     К_м  розраховується по формулі:

     

Ч_m – частина товарної продукції у загальній біомасі (приймають рівної одиниці);

а – сума частин основної продукції;

w – стандартна  вологість основної продукції, %.

      

   

Урожай  основної продукції гречки складає 58,5 ц/га

3.3. Дійсно можливий  урожай

   Дійсно  можливий урожай (ДМУ) — це урожай, який може бути отриманий за існуючих метеорологічних умов на високому рівні технології.

   Розрахунок  ДМУ за вологозабезпеченістю, лімітуючим фактором зони посіву, проводиться із співвідношенням:

ДМУ –  урожай сухої біомаси, ц/га;

w –  кількість фактично доступної  для рослин продуктивної вологи, мм;

К_в – коефіцієнт водовикористання (мм · га/ц).

   Доступну  вологу (w) визначають як суму запасів  доступної вологи в кореневмісному шарі ґрунту (w_пр) у період сівби, або відновлення вегетації культур, плюс волога опадів (Р_оп), які випадають за вегетаційний період культури, мінус волога, що не використана рослинами (w_з).

   Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою:

     

Р_оп – беруть або на метеостанціях або користуються багаторічними даними, які приведені в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

 

Р_оп – 37 + 46 + 36 = 119

К_з – за узагальненими даними, використання річних опадів на різних за механічним складом ґрунтах різна. Тому треба користуватися коефіцієнтом зволоження – який дорівнює в Херсонській області – 0,4; 

W_пр – доступна волога в 0 – 100 см шарі ґрунту на період сівби, мм;

W_з – волога, що залишається при збиранні врожаю в умовах Степу в метровому шарі ґрунту, залишається на рівні 20 – 30 см;

К_в – коефіцієнт водовикористання польових культур в середні за зволоженням роки складає для гречки 450 мм/ц.

      Остаточною  формулою ДМУ буде:

 

      Дійсно  можливий урожай за вологозабезпеченістю складає 30,6 ц/га.

3.4. Рівні продуктивності  культури

      Рівні продуктивності культури залежать від  різних умов: забезпеченість теплом, вологою, поживними речовинами посівів, рівня агротехніки, біологічних здатностей сорту.

      Запланований  урожай визначається з урахуванням  екологічних умов урожайності грачихи на сортодільницях в виробництві.

      Розрахункові  рівні продуктивності, потенційна урожайність сорту „Глорія” приводимо в таблиці 3.4.1.