Оплата праці в України

До основних виробничих фондів належать фонди, які беруть участь безпосередньо у виробничому процесі (обладнання, робочі машини, транспортні засоби, трактори тощо).

До показників, що характеризують технічне оснащення підприємства відносяться:

• фондооснащеність, яка визначається відношенням вартості основних фондів до наявності головного устаткування. (для аграрних підприємств це вартість основних фондів, що припадає на 100 га с/г угідь);
• фондоозброєність праці - це відношення вартості основних фондів підприємства до середньорічної кількості працівників підприємства.

Значення даних показників по досліджуваному господарству ПСП «Аскольд-Агро» наведені в таблиці 4.

	Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Вартість  основних виробничих фондів, тис. грн.	3428,73	3649,32	3442,77
	Площа с/г угідь, га	687	700	700
	Кількість середньорічних працівників, чол.	29	32	31
	Припадає основних виробничих фондів, грн.
	- на 100 га с/г угідь	499,09	521,33	491,82
	- на 1 середньорічного працівника	118,23	114,04	111,06

Табл.4 Рівень фондозабезпеченості та фондоозброєності праці

  ПСП «Аскольд-Агро»

Визначивши показники технічного оснащення підприємства, можна зробити висновок, що рівень фондооснащеності в підприємстві нормальний, у 2011 році збільшився від 499,09 до 521,33 грн. Це сталося в результаті збільшення вартості основних виробничих фондів, хоча площа с/г угідь теж збільшилася. Та вже у 2012 році цей показник зменшився і склав 491,82 грн. на 100 га с/г угідь, оскільки знову зменшилась вартість основних виробничих фондів.

Рівень фондоозброєності праці протягом трьох років не зазнавав досить значних змін і становив відповідно по роках – 118,23; 114,04; 111,06 грн. на 1 середньорічного працівника. Ці зміни зумовлені в основному зміною вартості основних виробничих фондів та незначною зміною кількості працівників.

До показників, що характеризують ефективність використання основних фондів відносяться:

• фондовіддача -  це  вартість  валової  продукції,  що   припадає  на   1   грн.   вартості  основних виробничих фондів;
• фондомісткість - це відношення основних фондів, що припадають на одиницю вартості валової продукції;
• норма рентабельності відношення прибутку до суми вартості основних і оборотних фондів у %.

Значення даних показників по досліджуваному господарству ПСП «Аскольд-Агро» наведені в таблиці 5.

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Вартість  валової продукції, тис. грн.	635,6	579,8	641,9
Вартість  основних фондів, тис. грн.	3428,73	3649,32	3442,77
Валовий доход, тис. грн.	125,71	97,42	88,4
Прибуток (+;-), тис. грн.	+90,56	-28,92	+53,9
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	1350	1398	1142
Фондовіддача	0,16	0,17	0,18
Фондомісткість	5,91	5,74	6,15
Норма рентабельності, %	+0,39	-1,66	+0,62

 

Табл.5 Показники ефективності використання основних фондів

ПСП «Аскольд-Агро»

 

Отже, проаналізувавши  показники ефективності використання основних фондів, можна зробити висновок, що фондовіддача продукції досить низька: у 2010 році вона склала 0,16 грн. і в наступні роки підвищувалась лише на 0,01. Це пояснюється низькою вартістю валової продукції порівняно з вартістю основних виробничих фондів.

Оскільки рівень фондомісткості визначає розмір основних виробничих фондів, необхідний підприємству для  виробництва валової продукції  вартістю 1 грн. за даних умов, то можна сказати, що цей показник у 2010 році був досить високий і становив 5,91грн. Але у 2011 році він знизився і становив уже 5,74грн. Це пояснюється значним зниженням вартості валової продукції. У 2012 році цей показник знизився на 18% за рахунок зменшення вартості основних виробничих фондів та збільшення вартості валової продукції.

Норма рентабельності в  господарстві становить відповідно по роках: +0,39; -1,66; +0,62%, що свідчить про нестабільну ефективність використання основних фондів.

Поряд із засобами виробництва і землею необхідним виробничим ресурсом є праця. Існує безпосередня залежність конкурентоспроможності, економічного рівня добробуту населення від якості трудових ресурсів підприємства.

Трудовий колектив підприємства формується та змінюється під впливом  характеру продукції, технології виробництва та моральних норм суспільства.

Трудові ресурси – це люди в працездатному віці – чоловіки від 16 до 60 років, жінки від 16 до 55 років, а також особи пенсійного віку та підлітки до 16 років, які беруть участь у суспільному виробництві.

Будь-яке матеріальне  виробництво здійснюється при обов’язковому застосуванні праці. Праця – це доцільна діяльність людини, в процесі якої вона видозмінює й пристосовує предмети природи для задоволення своїх потреб.

Однією з найважливіших  властивостей праці є її продуктивність – здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обсяг робіт за одиницю робочого часу.

Для визначення рівня  продуктивності праці використовують певну методику, і вона визначається через систему прямих і обернених показників у натуральному і вартісному виразі. До прямих належить виробіток продукції на одиницю затраченого часу. До обернених належить трудомісткість, яка визначається затратами праці на одиницю продукції.

Натуральні показники – це затрати праці в люд-год. на 1 ц продукції або виконаної роботи, причому в аграрному виробництві вони є повні і неповні. Повні – затрати на 1 ц продукції. Неповні – затрати праці в люд-год. на 1 га посіву або на 1 голову худоби.

Для того, щоб порівняти продуктивність праці при виробництві різних видів продукції і різних галузей, використовують вартісні показники, а саме - вартість валової продукції в розрахунку на 1 люд-год. або на 1 середньорічного працівника.

Проведемо вивчення рівня  продуктивності праці в ПСП «Аскольд-Агро» за даними таблиці 6.

 

 

Види  продукції	2010 рік			2011 рік			2012рік
	Затрати праці всього, л-год.	Вихід проду кції, ц	Затрати праці на 1 ц, л-год.	Затрати праці всього л-год.	Вихід продукції, ц	Затра ти праці на 1 ц, л-год.	Затрати праці всього л-год.	Вихід проду кції, ц	Затрати праці на 1 ц, л-год.
Зерно                без кукурудзи	1200	555	2,16	2500	1228	2,04	1800	754	2,39
Кормові буряки	1900	359,3	5,29	4500	475,6	9,44	2300	200,7	11,46
Кукурудза	500	5036	0,10	900	4936	0,18	200	5000	0,18

          Табл.6 Трудомісткість продукції в ПП «Аскольд-Агро»

 

Проаналізувавши трудомісткість основних видів продукції в ПСП «Аскольд-Агро» можна зробити висновок, що у 2010 році рівень її був досить невисокий. Це зумовлено високим рівнем фондомісткості, тому що рівень фондомісткості і трудомісткість перебувають у прямій залежності: чим вищий рівень фондомісткості, тим менша трудомісткість. Далі ми спостерігаємо підвищення трудомісткості в результаті значного зниження рівня фондомісткості. Найменш трудомістким є вирощування кукурудзи, тому підприємству слід і надалі інтенсивно вирощувати дані культури.

Фактором інтенсифікації сільськогосподарського виробництва  є його розміщення і спеціалізація, які дозволяють повніше використовувати  природні умови.

Розміщення сільськогосподарського виробництва - територіальний розподіл виробництва по країні.

Розміщення обсягів  виробництва с/г продукції по країні супроводжується розвитком  спеціалізації підприємств або  регіонів.

Спеціалізація - переважний розвиток виробництва одного або кількох видів товарної продукції в окремих регіонах чи підприємствах.

За даними таблиці 7 визначимо спеціалізацію ПСП «Аскольд-Агро»

 

Галузі, види продукції	2010  рік		2011 рік		2012 рік
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно	57,2	67,8	59,29	65,3	66,07	72,05
Буряк	8,02	9,5	4,77	5,25	2,03	2,22
Кукурудза	11,12	13,18	22,34	24,6	23,22	25,32
Інша продукція рослинництва	5,1	6,04	4,4	4,85	0,38	0,41
Разом по рослинництву	81,44	96,52	90,8	100	91,7	100
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	2,96	3,48	-	-	-	-
Всього по господарству	84,4	100	90,8	100	91,7	100

Табл.7 Визначення спеціалізації ПСП «Аскольд-Агро»

 

Проаналізувавши структуру  грошових надходжень в досліджуваному господарстві, можна зробити висновок, що ПСП «Аскольд-Агро» має зернову спеціалізацію. Питома вага зерна в загальній сумі становить відповідно по роках 67,8; 65,3; 72,05%; кукурудзи – 13,18; 24,6; 25,32%; буряків – 9,5; 5,25; 2,22%. Прослідковується зростання питомої ваги в загальній сумі зерна та кукурудзи, буряків же навпаки – зменшення.

 

 

 

 

ІІ. Економічна сутність оплати праці

У процесі  виробництва споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена  в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, добрива, пальне, запасні  частини тощо), які переносять свою вартість на вироблений продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці.

Конституція України гарантує кожному право  на працю, на заробітну плату, не нижчу  від визначеної законом.

Питання оплати праці регулюються Законом України  „Про оплату праці ”, діючими постановами та інструкціями. Законом визначено, що заробітна плата – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу або надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

За видами заробітна плата поділяється  на:

• основну заробітну плату;
• додаткову заробітну плату;
• інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна  плата  –  це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна  плата  –  це винагорода за працю  понад установлені норми, за трудові успіхи винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших  заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені законодавчими актами норми.