Заповедник «Батурин-гетманская столица"

6. "Портфель екскурсовода  – папка з фотографіями, схемами,  картами, кресленнями, малюнками,  репродукціями, копіями документів, зразки продукції підприємств,  інші наочні посібники.

7. Методична розробка  на тему – це рекомендації  щодо проведення екскурсії. Вказуються методичні прийоми показу і розповіді, визначається послідовність демонстрації об'єктів, наочних посібників, розкривається техніка проведення екскурсії з урахуванням диференційованого підходу до екскурсантів.

8. Матеріали екскурсії – матеріали на вказану тему: реферати, довідки, таблиці, цифровий матеріал, витяги з документів, копії, цитати з літературних творів тощо.

9. Список екскурсоводів,  які допущені до проведення  цієї екскурси, – цей список  поповнюється в міру допуску  до проведення екскурсії нових екскурсоводів.

Згідно з Ліцензійними умовами, суб'єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи: технологічну карту екскурсії; контрольний текст екскурсії; матеріали "портфеля екскурсовода"; схеми маршрутів транспортних екскурсій; договори з транспортними підприємствами (у разі здійснення екскурсій на транспорті); договори з музеями, заповідниками, культурними закладами тощо; прейскурант цін на екскурсійні послуги, наряд-путівку.

1.2 Технологічні основи проведення екскурсії

1.2.1 Методичні прийоми, які використовуються  в екскурсійній діяльності

Методика проведення екскурсій спрямована на те, щоб  допомогти екскурсантам легше засвоїти зміст екскурсій.

Робиться це за допомогою методичних прийомів, які діляться на дві групи - прийоми показу й прийоми розповіді, але практика вимагає застосування ще більш складної класифікації методичних прийомів: по їхньому призначенню, часу й місцю використання й т.д..

Завдання методичних прийомів - забезпечити найкращу дієвість екскурсійного методу повідомлення знань аудиторії. Методичні прийоми можуть бути розглянуті в декількох аспектах: як оптимальний спосіб виконання певних дій; як засіб перетворення пасивного огляду в активне спостереження об'єкта екскурсантами; як основа процесу трансформації усної інформації в зорову; як основа аналізу й синтезу на екскурсії й т.д [10,стор.121] .

Всі методичні прийоми, правильне використання яких становить  одну з основ професійної майстерності екскурсовода, можуть бути по своєму призначенню підрозділені в такий спосіб:

- прийоми безпосереднього  ведення екскурсії (показ і  розповідь);

- прийоми, спрямовані  на створення умов для ефективного  проведення екскурсії.

- методичні прийоми показу

Прийоми показу, куди входять: прийоми, що організують спостереження (вивчення, дослідження) об'єктів і  що дозволяють виділити об'єкт із навколишнього  середовища, із цілого;

прийоми, завдання яких, опираючись на уяву екскурсантів, зробити  зримими зміни в зовнішньому вигляді об'єкта; прийоми, які дають можливість побачити об'єкти в потрібному виді, побудовані на русі - наближенні екскурсійної групи до об'єкта, видаленні від нього, русі уздовж його.

Прийом попереднього огляду. Цей прийом використовується в той момент, коли екскурсанти перебувають на місці розташування пам'ятника. Він являє собою перший щабель спостереження об'єкта. Існують два варіанти використання прийому.

Другий варіант використання прийому попереднього огляду полягає  в тому, що початком служить коротке вступне слово екскурсовода, у якому він орієнтує групу на те, що саме варто побачити в ході спостереження об'єкта, які його якості й конкретні особливості рекомендується виявити в ході спостереження.

Прийом панорамного  показу дає можливість екскурсантам спостерігати (наприклад, з панорамної площадки Воробйових гір у Москві) вид місцевості. Для панорамного показу можуть бути використані вежі, дзвіниці, кріпосні стіни, мости й інші високі крапки, звідки відкривається панорама міста, поля бою, долини, ріки.

Прийом зорової реконструкції (відтворення). Як уже говорилося раніше, термін "реконструкція" означає  відновлення первісного виду (вигляду) чого-небудь по залишкам або письмовим  джерелам. Сутність цього прийому  полягає в тім, що словесним шляхом відновлюється первісний вигляд історичного будинку. Робить це екскурсовод, опираючись на зорові враження екскурсантів. Цей прийом широко використовують при показі пам'ятних місць, де проходили військові бої, народні повстання, страйки, революційні маївки, мітинги й інші події

Успіх використання прийому  зорової реконструкції залежить від ступеня підготовленості  екскурсовода. Компетентність його дозволяє не тільки переконливо розповісти екскурсантам про подію, але й дати зорове подання  про нього.

Прийом зорового монтажу є одним з варіантів методичного прийому реконструкції. Екскурсовод, використовуючи прийом зорового монтажу, становить потрібний образ, підсумовуючи зовнішній вигляд декількох пам'ятників, а також їхніх окремих частин. Складові частини можуть бути "запозичені" з тих об'єктів, які в цей момент служать предметом спостереження екскурсантів. У зоровому монтажі можуть бути використані фотографії, креслення, малюнки.

Прийом локалізації  подій. Важливу роль у конкретизації  подій грає методичний прийом локалізації, тобто зв'язок подій з конкретним місцем. Цей прийом дає можливість обмежити увага учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їхні погляди в даній конкретній території саме до того місця, де відбулася подія.

Прийом абстрагування  являє собою уявний процес виділення із цілого яких-небудь частин з метою наступного глибокого спостереження. Цей методичний прийом дозволяє екскурсантам розглянути ті ознаки предмета (пам'ятника історії й культури, монументальної скульптури), які є основою для розкриття теми (підтеми).

Прийом зорового порівняння. В екскурсійній методиці використовуються різні види порівняння: зорове, словесне, порівняння зорове сприйманого об'єкта з об'єктом, подумки реконструїруємим або показаним екскурсантам раніше. Даний прийом побудований на зоровому зіставленні різних предметів або частин одного об'єкта з іншим, що перебуває перед очима екскурсантів.

Одне із завдань даного методичного прийому - виявити характерні риси, особливості об'єкта, показати його оригінальність, неповторність. Підвівши підсумки "спостереження" екскурсовод називає подібні елементи двох об'єктів або їхня відмінність друг від друга.

Прийом інтеграції (відновлення, заповнення) побудований на об'єднанні  окремих частин спостережуваного об'єкта в єдине ціле. Використання прийому інтеграції не викликає труднощів, адже для кожної людини пізнання навколишнього світу починається з вивчення одиничних предметів і фактів. Показуючи будинок, спорудження, пам'ятне місце, екскурсовод іде шляхом інтеграції, тобто об'єднання різних сторін, деталей, властивостей, у єдине ціле.

Прийом зорової аналогії заснований на дії одного із загальних  методів наукового пізнання - методу аналогії. Прийом аналогії побудований  на порівнянні: а) даного об'єкта з фотографією  або малюнком іншого аналогічного об'єкта; б) спостережуваного об'єкта з тими об'єктами, які екскурсанти спостерігали раніше. Механізм дії цього прийому полягає в тому, що екскурсовод "ставить" перед екскурсантами два об'єкти, причому тільки один з них фізично перебуває перед їхніми очима. Наприклад, в екскурсії "Архітектурні пам'ятники Вологди" він пропонує зрівняти дзвіницю, що перебуває перед екскурсантами, Софійського собору із дзвіницею Івана Великого в Москві; стіни Кирило-Бєлозерського монастиря зі стінами Московського Кремля. Вони товще стін Московського Кремля й створені з урахуванням досягнень фортифікаційної техніки свого часу.

Прийом перемикання  уваги. Після спостереження об'єкта екскурсанти за пропозицією екскурсовода переносять свій погляд на інший об'єкт (наприклад, перенос погляду з будинку, побудованого на початку минулого століття, на нинішній багатоповерховий будинок або перехід від спостереження панорами міста до спостереження об'єктів природи). Наявність контрасту збагачує новими враженнями. Порівняння об'єктів дозволяє краще зрозуміти спочатку спостережуваний об'єкт.

Методичний прийом руху. Варто розрізняти два поняття: "рух" як ознака екскурсії й "рух" як методичний прийом. Це різні речі.

Рух в екскурсії як методичний прийом являє собою рух  екскурсантів поблизу об'єкта з метою кращого його спостереження (наприклад, огляд кріпосних стін, рух екскурсантів уздовж конвеєра на заводі й ін.). У ряді випадків рух групи використовується для того, щоб екскурсанти одержали подання про крутість схилу гори, висоті вежі (дзвіниці, мінарету), глибині рову, відстані об'єкта й т.п. Крім цього, рух в екскурсіях використовується як методичний прийом показу екскурсійних об'єктів окремих будинків, споруджень, вулиць, архітектурних ансамблів, площ. У ряді випадків використовують уповільнений рух на автобусі навколо комплексу об'єктів. Під час такого руху комплекс спостережуваних об'єктів на очах екскурсантів як би обертається, виявляючи всі нові об'єкти.

Найбільшу ефективність дає використання прийому руху в  тих випадках, коли за задумом авторів екскурсії її учасники повинні відчути динаміку конкретної події.

Показ меморіальної дошки. При наявності на екскурсійному  об'єкті меморіальної дошки екскурсоводові варто починати з аналізу об'єкта й розповіді про події, з ним  зв'язаних. Тільки після цього увага екскурсантів звертається на меморіальну дошку, що на даному об'єкті встановлена. Якщо меморіальна дошка добре видна екскурсантам і вони вже прочитали напис на ній, екскурсоводові не слід зараховувати її вголос.

1.2.2 Показ і розповідь як головні елементи проведення екскурсії

    Зазвичай усе, про що йде мова під час екскурсії, має бути представлене в зоровому ряді і спостерігатися екскурсантами. Якщо немає об'єктів, що розкривають тему, не може бути і самої екскурсії. Тому теоретики екскурсійної справи показ вважають первинним елементом екскурсії, а розповідь – вторинним (супровідно-доповнюючим).

Співвідношення вказаних елементів може і повинно змінюватися. Показ об'єктів під час екскурсії  на певну тему відрізняється від  показу під час іншої екскурсії на одну і ту ж тему як за часом показу, так і за методикою проведення. Це ж саме стосується і розповіді. Основні причини розходжень – у зміні змісту екскурсій залежно від особливостей аудиторії; забезпеченості даної теми об'єктами; у характері самих об'єктів; в обсязі фактичного матеріалу, яким володіє екскурсовод; у складнощах огляду і розуміння об'єктів екскурсантами.

У практиці екскурсійної справи поняття "огляд" і "показ" мають відмінне смислове навантаження. Огляд – це поверхове, найчастіше безпланове знайомство з пам'ятними місцями. При огляді екскурсант може без будь-якої допомоги оглядати зовнішній вигляд будинку чи храму, пам'ятник на міській площі, знайомитися з експозицією музею чи творами живопису на виставці

Показ – це глибоке ознайомлення з особливостями об'єкта (технікою виконання, архітектурними чи іншими деталями тощо). Показ на екскурсії – це спостереження об'єкта під керівництвом кваліфікованого фахівця-екскурсовода. При огляді людина сприймає тільки зовнішній вигляд пам'ятки. Під час цього вона не лише бачить пам'ятку, а й за допомогою екскурсовода розрізняє у ній усілякі елементи, бере участь у їхньому аналізі, складає з допомогою акцентування уваги та супровідних пояснень екскурсовода комплексне візуальне й уявно-емоційне враження про цю пам'ятку.

Показ в екскурсії  є сумою трьох елементів:

• самостійного спостереження екскурсантами об'єкта;
• ознайомлення екскурсантів з експонатами "портфеля екскурсовода";
• показ під керівництвом екскурсовода (із застосуванням певних методичних прийомів показу).

Умови для показу:

• правильно обрані місця спостереження;
• час, сезон, більш вигідні для показу;
• можливість відвернути увагу екскурсантів від об'єктів, що не мають стосунку до теми екскурсії;
• можливість пересування екскурсантів з метою використання методичного прийому при показі об'єкта з різних точок огляду;
• уміння і навички екскурсовода;
• підготовка екскурсантів до огляду об'єкта.

Показ на екскурсії має  свої особливості, ось основні з них:

1. Активність показу. Це пізнання чи вивчення об'єктів за допомогою візуального аналізу, уяви та почуттів.

2. Логічна послідовність  показу. Під час екскурсії кожен  наступний об'єкт неначе доповнює  попередній, розкриваючи тему.

3. Випереджувальна роль  показу. Показ на екскурсії здебільшого  передує розповіді. Основою екскурсії є зорові сприйняття та уявлення, отримані з участю інших органів чуття. Таким чином, показ виступає у ролі спонуки до початку підготовленої екскурсоводом розповіді.