Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2010 в 00:01, курсовая работа
Основною метою курсової роботи є всебічне дослідження природно-рекреаційних ресурсів АРК, а конкретніше рельєфу.
Завдання роботи:
* дослідити сутність поняття «туризм» та «природні ресурси»;
* дослідити законодавчу базу функціонування туризму;
* охарактеризувати фізико-географічне положення та природно-кліматичні особливості Криму;
* дослідити рельєф АРК;
* проаналізувати використання та зробити висновки.
За статистичними даними на першому місці по відвідуванню знаходиться печера Мармурова (2009 р. – 670 тис. чол., для порівняння, у 1991 р. відвідуваність складала 230 тис. чол.), потім печера Еміне-Баїр-Хосар (450 тис. чол.) та печера Червона (380 тис. чол.), і з кожним роком кількість відвідувачів зростає.
Якщо конкретно розглядати спелеологічні перспективи, то спелеологи мають намір розкопувати нові печери та шукати печери в традиційних, найбільш відвідуваних спелеорайонах (Карабі, Долгоруківська яйла та Чатир-Даг), збільшувати глибину і довжину відомих печер (тут потрібно відмітити Ай-Петринський масив, який в даний момент є найбільш перспективним по всім параметрам у всьому Криму).
Але не зважаючи на те, що туристичний бізнес відновлюється, природний стан території не покращується.
При розгляді будь-яких планів, проектів слід на передній план висувати природоохоронні і екологічні, а не економічні критерії. Людство давно прийшло до усвідомлення цієї необхідності. Не можна перетворювати природу в будівельний майданчик. Потрібно залишити нащадкам природу в кращому стані, ніж ми отримали її від своїх попередників.
Дуже багато сміття на території гір, і утилізація її надзвичайно дорога, але влада повинна прийняти рішення про усунення цієї проблеми.
Проаналізувавши
ситуацію використання печер, автор прийшов
до висновку, що для подальшого успішного
розвитку спелеотуризму в Криму й усунення
наявних недоліків (неблагополуччя з культурою
спелеотуризму й охороною печер, посилення
й останні роки захопленості спелеологів
сугубо спортивними інтересами й ослаблення
уваги їх до науково-дослідницькому підходу
при пошуках і вивченні печер, та ін.) треба
здійснити ряд заходів організаційного,
наукового й прикладного характеру. Як
організаційні заходи, варто вказати на
необхідність підвищення рівня і якості
роботи самих спелеосекцій і обласної
комісії по спелеотуризму, а також налагодження
роботи координаційно-методичної ради
по спелеологічним дослідженнях і охороні
печер у Криму за участю в ньому вчених
і спелеологів.
ВИСНОВКИ:
АРК – півострів з розвиненою туристичною інфраструктурою, що включає в себе велику кількість готелів з якісним обслуговуванням, густу мережу доріг тощо. Багато туристів обирають Крим для тривалого відпочинку: сюди приїздять у справах, у відрядження, не кажучи вже про довготривалий відпочинок на узбережжі моря.
Крім багатих природних ресурсів на території Криму знаходяться міста, які мають унікальну історію та безліч культурних пам'яток.
Кримський
півострів відрізняється
Рельєф Криму надзвичайно різноманітний і задовольнить як туристів, що обожнюють подорожувати пішки гірськими пасмами, так і спелеологів, які надають перевагу печерам.
Крим - класична карстова область, надзвичайно сприятлива для утворення печер. Зазвичай прийнято класифікувати карстові печери на три основні групи: спортивні, загальнодоступні та обладнані. Спортивні печери рясніють природними перешкодами і вимагають для дослідження не лише спеціального спорядження, але і глибоких знань, особливих навиків і умінь. Загальнодоступними печерами є неглибокі колодязі або похило-горизонтальні печери, для відвідин яких не потрібна тривала спортивна підготовка і спеціальне спорядження. Обладнані печери спеціально пристосовані до масових екскурсій, захищаючи людей від підступності печер і охороняючи печери від людського варвара.
На Кримському півострові знайдено і зафіксовано близько 900 печер. Виділяють 4 спелеологічних райони: Ялтинське і Центральне карстове плато, Плато Чатирдага, Довгоруківська яйла, Карабі-яйла.
Найбільш масові потоки відвідувачів припадають на три найвеличніші вапнякові печери України, розташовані в горах Криму: Мармурову, Еміне-Баїр-Хосар й Червону.
Але не зважаючи на велику кількість відвідувачів і розвиток спелеотуризму в Криму, виникає потреба у кваліфікованих спелеотуристах, які мали б високу фізичну, технічну й тактичну підготовленість, а також існує гостра необхідність у кваліфікованих тренерах, які б займалися підготовкою спелеотуристів.
Для
подальшого розвитку спелеотуризму
та гірського туризму у Автономній
Республіці Крим необхідна підтримка
держави, яка на даний момент відсутня
та проста увага людей до того, що знаходиться
навкруги них і не намагатися зруйнувати
те, що залишилось, а навпаки, допомогти
зберегти і донести цю красу до наступних
поколінь.
Список літератури:
Додаток 1
Печера
Каскадна
Додаток 2
Печера
Мармурова
Додаток 3
Червона печера
А – верхні поверхи печери
Б – нижні поверхи печери
Информация о работе Використання рельєфу та печер АРК в туристичній діяльності