Туроперейтинг культурно-пізнавального туру до Зімбабве

      Підприємства  обробної промисловості сконцентровані  в районі Хараре і Булавайо. Збиткові державні металургійні  підприємства знаходяться в Квекве і поблизу Редкліффа.

      Більше  ніж половина необхідної енергії  виробляється з місцевої сировини. Наприкінці 1990-х років близько  45% споживаної енергії отримували  на ТЕС, які працювали на  вугіллі з родовища Хванге, і  18% - на ГЕС Каріба на р. Замбезі.

      Близько  18% електроенергії надходиь у  готовому вигляді через кордон.

      Близько  20% в структурі енергоспоживання  становить нафта, що надходить  по нафтопроводу з порту Бейра  (Мозамбік).

      У сільській  місцевості для приготування їжі та обігрівання житла широко використовується деревина.

      Близько  90% вантажних перевезень здійснюється  залізницею. Довжина залізниці Зімбабве - понад 2,7 тис. км, вона з'єднує  головні міста і центри видобувної  промисловості. 

      Залізнична мережа Зімбабве сполучена із залізницями сусідніх країн - Мозамбіку (з портами Бейра і Мапуту), Ботсвани і ПАР (з портами Дурбан, Іст-Лондон і Порт-Елізабет), Замбії, Танзанії (порт Дар-ес-Салам) і ДРК. Управління залізницями Зімбабве здійснюється державною корпорацією. У 1998 році розпочалося будівництво нової залізничної лінії, від Байтбріджа до Булавайо.

      В Зімбабве  добре розвинута мережа автомобільних  магістралей, це близько 14 тис.  км асфальтованих доріг, які  з'єднують головні міста країни, райони товарного сільськогосподарського виробництва і туристичні центри, а також близько 46 тис. км доріг з гравійним покриттям у сільській місцевості.

      Міжнародні  аеропорти знаходяться в околицях  Хараре, Булавайо і Вікторія-Фолс, в інших містах є аеропорти місцевого значення. Державна авіакомпанія "Ейр Зімбабве" обслуговує внутрішні авіалінії, а також здійснює авіарейси в сусідні країни і Європу.

      У 1996 році вартість експорту Зімбабве  становила 24 млрд. зімбабвійських  доларів. Основні статті експорту: тютюн і тютюнові вироби (7 млрд. дол.), продовольство (3 млрд.), золото (3 млрд.), феросплави (1,6 млрд.), а також нікель, залізо і сталь, азбест, волокно бавовни, текстиль, швейні вироби і взуття (менше 1 млрд. зімбабвійських дол. кожного найменування). Цього ж року вартість імпорту становила 28 млрд. дол.: продукція обробної промисловості - 4,5 млрд., хімічної промисловості - 3,7 млрд., машин і транспортного обладнання - 10 млрд., палива та електроенергії - 2,9 млрд., автомобілів і запасних частин до них - 2,4 млрд.

      Головні  торговельні партнери - ПАР, Великобританія, ФРН, Італія, США і Японія.

      Упродовж 1980-1990-х років державні витрати,  як правило, перевищували прибуткову  частину бюджету, і бюджетний  дефіцит покривався переважно  за рахунок внутрішніх позик. У 1997-1998 рр. сума надходжень від податків і мита становила 50 млн., а витратна частина бюджету - 63 млн. зімбабвійських доларів.

      Головні  статті витратної частини бюджету  - освіта (20%), оборона (8%), охорона  здоров'я (5%) і сільське господарство (2%). Виплата з державних боргів становила 34% обсягу національного бюджету. У 1996 році сума загальної заборгованості Зімбабве перевищила 5 млрд. доларів.

 

  
3.5. Оформлення страхових полісів  
 
                 Страхування туристів - це страхування, що забезпечує страховий захист громадян на час їх відпочинку. У статті 17 Закону України "Про туризм" передбачено, що страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на проведення такої діяльності.  
                 Основний зміст цього виду страхування - це компенсація медичних витрат, які можуть виникнути в закордонній поїздці внаслідок раптового захворювання або нещасного випадку.

Страхування туристів класифікується на такі види:  
• страхування туристичного майна;  
• страхування життя і здоров'я туристів;  
• страхування на випадок поганої погоди під час перебування застрахованих осіб на відпочинку [5].  
                 Страхування туристичного майна - це страхування майна туристів, при якому застрахованими вважаються майно і предмети особистого користування, які страхувальник і члени його сім'ї (застраховані особи) мають при собі або перевозять на засобах транспорту, перебуваючи на відпочинку. Крім того, страхуванню підлягають речі, що знаходяться на одязі і тілі туриста, а також придбані під час зарубіжної поїздки. Дія такого договору починається з моменту виїзду застрахованого з постійного місця проживання і закінчується в момент його повернення.  
                 Страхування життя і здоров'я туристів - це страхування, яке передбачає виплату певних грошових сум при порушенні здоров'я або смерті застрахованих осіб під час подорожі внаслідок нещасних випадків та інших обумовлених у договорі подій.  
Страхування життя і здоров'я туристів у туристських поїздках, як правило, включає:  
   1. Надання туристу екстреної медичної допомоги під час зарубіжної поїздки при раптовому захворюванні або нещасному випадку;  
   2. Транспортування в найближчу лікарню, здатну провести якісне лікування під відповідним медичним контролем;  
   3. Евакуацію в країну постійного проживання під належним медичним контролем;  
   4. Внутрішньолікарняний контроль та інформування сім'ї та хворого;  
   5. Надання медичних препаратів, якщо їх не можна дістати на місці;  
   6. Консультаційні послуги лікаря-спеціаліста (за необхідності);  
   7. Оплата транспортних витрат з доставки хворого туриста або його тіла в країну постійного проживання;  
   8. Репатріація останків туриста;  
   9. Надання юридичної допомоги туристові при розслідуванні цивільних і кримінальних справ за кордоном.  
                Страхування на випадок поганої погоди - це страхування, при якому страховик несе відповідальність, якщо під час перебування застрахованих осіб на відпочинку мали місце обумовлені несприятливі погодні умови [20].  
                В основному туроператори пропонують туристам комбіноване страхування - це комплексне страхове покриття з кількох видів страхування, яке гарантує єдиний страховий поліс. Туристам в якості підтвердження придбання страхового поліса видається документ, що являє малоформатну книжку, в якій підшиті бланки страхового поліса, правила страхування громадян, рекомендації до правил і контактні телефони, адреси представництв страхової компанії в різних країнах. Бланки страхового поліса містять в собі наступну інформацію: прізвища та імена застрахованих (від 1 до 5 осіб), дату народження кожного туриста, адресу фактичного проживання особи, який оплатив поліс, календарна і фактична кількість днів, на яку поширюється страховка, країна і регіон перебування, страхова сума і внесок. Кожен бланк скріплюється підписами страхувальника і представника страховика, і завіряються мокрою печаткою Страхової компанії.  
За додаткову плату в поліс можуть бути також включені наступні послуги:  
• Візит третьої особи у надзвичайній ситуації;  
• Дострокове повернення в країну постійного проживання;  
• Евакуація дітей, якщо внаслідок нещасного випадку або хвороби застрахованої особи неповнолітні діти, які подорожують з ним, залишилися без нагляду;  
• Сприяння під час поїздок;  
• Юридична допомога (включаючи внесення застави, надання адвоката і т.д.);  
• Допомога при втраті документів.  
                Іноді, коли турист вже придбав квитки або путівки, відбувається подія, яка порушує всі плани, і поїздка відміняється. Щоб клієнт міг повернути сплачені гроші при невиїзді з поважних причин, пропонується ще одна страхова послуга - відшкодування витрат, понесених застрахованою особою, у разі неможливості здійснити оплачену зарубіжну поїздку. До причин невиїзду, при яких виплачується відшкодування, належать такі події, що відбулися після оплати поїздки:  
• Смерть застрахованої особи;  
• Отримання травми чи раптове захворювання, що вимагає госпіталізації або, на думку лікаря, що перешкоджає поїздці;  
• Смерть близького родича застрахованої особи;  
• Судовий розгляд, в якому застрахована особа повинна взяти участь за рішенням суду;  
• Неотримання виїзної візи при своєчасній подачі на оформлення всіх необхідних консульським відділом посольств країни тимчасового перебування документів.  
                 При укладанні договору страхування страхова сума вибирається відповідно до країни призначення і класифікується в залежності від необхідності мінімального покриття [14, 46-55].  

 

3.6. Підготовка ваучера  
         

                   Туристичний ваучер - документ, що встановлює право туриста на послуги, що входять до складу туру і підтверджуючий факт їх передачі. Ваучер повинен відповідати наступним вимогам:  
• Бути оформленим на одній з мов міжнародного спілкування (найчастіше англійською);  
• Виписуватися лише від імені туроператора, який безпосередньо вступає в контакт з постачальниками туристських послуг;  
• Включати інформацію про туристів (їх особисті дані), інформацію про сплачені ними туристські послуги, терміни поїздки, вказівки ​​на туроператора, який видав ваучер, і на турагентство, що продало тур, а також номер ваучера;  
• Не відображати реальної вартості туру, сплаченої туроператору агентством, тому що оплачувана туроператору вартість послуг менше суми, сплаченої туристами.  
                  Ваучер є основним документом, який гарантує отримання туристом оплачених ним послуг. Ваучер призначений для надання його постачальникам туристських послуг та для внутрішнього обліку в звітності туроператора. Зазвичай ваучер виконується у формі стандартного бланка, завіреного печаткою та підписом керівництва туристського підприємства, і видається туристу або керівнику туристської групи перед початком поїздки. До групових ваучерів повинні додаватися списки туристів, в яких зазначаються їх паспортні дані [8, 81].  
                Ваучер є «обмінним» документом, тобто по прибуттю на місце призначення він передається приймаючій стороні і туристу більше не повертається. Ваучер не має суворих правил оформлення і звичайно розробляється приймаючою стороною. У «шапці» вказується назва фірми, вихідні дані, його номер і коли він був підтверджений. Потім заповнюються рядки, що стосуються безпосередньо інформації про сплачені турпослуг, а саме:  
• Назва готелю;  
• Дата прибуття;  
• Дата вибуття;  
• Тип номера;  
• Ім'я (у російській версії - прізвище) туриста чи туристів, якщо їх їде декілька по одній путівці;  
• Номер рейсу прибуття;  
• Час прибуття.  
Далі йдуть контактні телефони, розпис і посада відповідальної особи приймаючої фірми, у разі необхідності на бланках ваучера проставляється печатка приймаючої фірми. Також вказуються поштові реквізити фірми, номера її факсу, телефону та електронну адресу.  
 

 

                                                     

                                                ВИСНОВОК  
 
                Розробка туристичного продукту - складний і багатоступінчатий процес, який включає маркетингові дослідження та аналіз сегментів ринку і конкурентів у ньому, напрямки виїзду, кон'юнктуру туристичного ринку, оцінку реальних витрат на розробку, рекламу і просування турпродукту. Аналізуючи отримані дані про можливі переваги та доходи покупця, пропонованих витратах туроператора на розробку турпродукту, можна оцінити доцільність та ефективність його розробки, що і було зроблено в даній курсовій роботі. Створений туристський продукт являє собою культурно-пізнавальний тур до Зімбабве за маршрутом Київ - Хараре - Київ.

Ця держава розташована в Південній Африці, входить в Британську Співдружність. Країна займає територію площею 390,6 тис. кв. км. Населення Зімбабве – 11,3 млн. чоловік, з них близько 90% народи машона і матабеле. Державна мова – англійський. Столиця держави – Хараре. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент (національні збори). Грошова одиниця — зимбабвийский долар. Більшість віруючих – християни і що дотримуються місцевих традиційних вірувань. З карти країни можна зрозуміти, що найважливіші річки Зімбабве – Замбезі, Лімпопо. Широко відомими природними визначними пам'ятками країни являються національний парк Вікторія-Фолс і інші численні резервати, заповідники.

Зімбабве – найяскравіший приклад країни контрастів. Тури в Зімбабве традиційно вважаються екзотичним відпочинком. Зімбабве – справжня Африка у всій своїй красі: тут і слони, і бегемоти, і джунглі – загалом все, з чим у вас асоціюється чорний континент. Якщо вас привертає багата природа Африки, то Зімбабве якнайкраще місце для активного відпочинку. Ця країна славиться багатством національних парків, де можна зустріти рідкісні види тварин і рослин. Саме дика африканська природа – чинник, який притягає магнітом велику кількість туристів. Тут можна відобразити на фото первозданну африканську флору і фауну. На курортах Зімбабве можна прийняти грязьові ванни, поплавати в басейнах, спробувати національну кухню. Це єдина країна Африки, яка зберегла близько 5 млн. га землі під національні парки і заповідники, що дозволило уберегти велику кількість диких звірів від вимирання.

Крім всього вище перерахованого, Зімбабве славиться багатою стародавньою культурою, адже на території країни збереглася велика кількість пам'ятників стародавньої цивілізації. Країна має велику кількість визначних пам'яток стародавньої архітектури.

Тур в Зімбабве – це можливість не тільки чудово відпочити на морських курортах, познайомитися з історією країни, торкнутися унікальної стародавньої культури, але і спробувати місцеві розпусти. Зімбабвійська кухня славиться своїм  садзе - каша з білого маїсу і ниаме – м'ясом свині, курки і крокодила. Особливістю кухні є те, що блюда в основному є дуже гострими, багатими на спеції. Славиться Зімбабве своїми маїсовими коржиками, гарбузовим пюре і підступним напоєм – чибуку (пиво, яке буквально валить з ніг).

В той же час у виборі готелів в Зімбабве слід бути дуже уважним, подивитися фото, знайти їх місце розташування на карті. Часто готелі, які декларують високий рівень сервісу насправді не відповідають європейським вимогам.

Любителі екстремального відпочинку можуть замовити собі поїздку саванами або джунглями, побачити недоторканну красу африканській природі, зустріти рідкісних тварин. За окрему платню вам навіть влаштують справжнє полювання в дикій Африці. Море емоцій і божевільний екстрим вам гарантовані.

З цього незабутнього відпочинку ви зможете привести просто унікальні фото в самому серці Африки. Слід зазначити, що такі екстремальні тури все більше користуються популярністю серед туристів, яким набрид традиційний відпочинок з високим рівнем сервісу і надмірною вишуканістю. Туристи все частіше полюють за новими враженнями, відмовляючись від пасивного відпочинку, тому Зімбабве стає все більш відвідуваною країною.

Що стосується віз, то в 2007 оці був змінений порядок видачі віз громадянам Росії. Так, тепер візу можна одержати безпосередньо при в'їзді в країну, для цього необхідно лише мати дійсний загранпаспорт і імміграційну картку.

Це груповий тур, розрахований на 12 чоловік і тривалістю 8 днів. Вартість туру складає 8010 грн. або 664 євро в розрахунку на одного туриста, що досить недорого в порівнянні з пропозиціями конкуруючих туристських компаній. Тур «Історична Зімбабве» включає розміщення в 3 *** готелі «FARENGEYT SUPPORT» з проживанням у 2-місних номерах з усіма зручностями (душ, телефон, міні-бар і т.д.), харчування в готелі «тільки сніданок», а також багату екскурсійну програму по найвизначніших місцям Хараре, Мбагароне і Водоспаду Вікторія. У вартість туру також включені авіапереліт, трансфер аеропорт - готель - аеропорт, медична страховка, комісія турагенту, карта та путівник по Чехії. Гарантом надання перерахованих послуг є туристський ваучер, який видається керівнику групи туроператором - продавцем даного турпродукту. Тур пройшов експериментальну перевірку і отримав високі бали за відповідність тематиці і насиченість програми, а також за якість пропонованих турпослуг. Він проявив себе як конкурентоспроможний туристичний продукт на ринку міжнародного туризму, тому що є унікальним і лідируючим по проведеній ціновій політиці, а також по гнучкості комісійних заохочень для ініціативних туроператорів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

                   СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Е. Гостиничный и ресторанный бизнес: Ценообразование, конкуренция, государственное регулирование/ Научное пособие. – К.: Знания Украины, 2002 – 358 с.

2.  Биржаков Н.Б. Введение в туризм: Учебник. – Издание 2-е, перераб. И дополн., 2004. – 448 с.

3.  Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес/ Серия «Учебники Учебные пособия». – Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 352 с.

4. Воронин И.Н., Бурова О.В., Лукьяненко Е.А, и др. Турбизнес для начинающих. – Симферополь, 2005. – 208 с.

5. Голова О.Б. Менеджмент туризма: Практический курс/ Учебно-методическое пособие. – М., 2007. 224 с.

6. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. – М.: Нолидж, 1996.