Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

- створення Національного природного парку „Подесіння” в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів. 

39

2. Створення  нових територій та об’єктів  ПЗФ місцевого значення. В перспективі планується створити більше 40 природно-заповідних об’єктів (Перелік та схема додаються).

Схвалено  Мінприродою України клопотання щодо створення гідрологічного заказника  загальнодержавного значення „Болото  Перевід” загальною площею 1100 га у  заплаві річки Перевід Згурівського району. Проводяться  відповідні роботи щодо створення природно-заповідної території. Підготовлені листи-клопотання до відповідних сільських рад щодо погодження створення заповідної території в запропонованих межах.   

Першочерговими  заходами щодо перспективного розвитку ПЗФ Київської області, покращення роботи із забезпеченням охорони, захисту, використання та відтворення природно-заповідних території, формування екологічної мережі в 2008 році Держуправління вважає такими:

- подальше  надання статусу заповідним територіям багатим на біорізноманіття, особливо водно-болотним заплавним ландшафтам;

- винесення в натуру меж заказників місцевого значення, що передані під охорону сільським, селищним та міським радам;

-   організація робіт щодо надання статусу природно-заповідних радіоактивно забрудненим землям зони відчуження та безумовного відселення, які не використовуються та підлягають окремій охороні;

- видання реєстру природно-заповідних об’єктів та територій Київської області;

- підготовка та затвердження сесією обласної ради Порядку щодо надання дозволів на використання природних ресурсів на територіях та об’єктах ПЗФ місцевого значення. 
 
 

40

ВИСНОВОК

Специфічною особливістю розвитку територій  Київської області є те, що вони до кінця XX ст. були складовою єдиного Київського регіону, що з

часів Київської Русі був центром економічного, політичного та

культурного життя українських земель. Безпосередня наближеність до

столиці, включеність у єдину з м. Києвом соціально-економічну та

політико-адміністративну систему позначалися на кількісних і якісних

параметрах  соціально-економічного та культурного  розвитку регіону.

Відтак  нині Київська область є одним  із лідерів серед регіонів України

за темпами  економічного розвитку, активністю політичних процесів,

насиченістю культурного життя, рівнем вирішення  соціальних проблем. 

Перспективи розвитку регіону значною мірою  пов’язані з перспективами

включення області до єдиного з містом Києвом мегаполісу. Причому ці

перспективи сьогодні є досить реальними - адже вони існують не лише у

вигляді побажань окремих можновладців. Майбутнє об’єднання м. Києва та

територій (принаймні частково) Київської області  у цілісний

адміністративний, господарський та соціально-економічний  організм є

об’єктивною потребою подальшого розвитку як міста, так і області - адже

нині  столиця розвивається надзвичайно  швидкими темпами, і нові території

є важливою передумовою її подальшого розвитку. З іншого боку, Київська

область дуже щільно включена в економічні, соціально-політичні та

культурні процеси регіону. Наприклад, більша частина населення таких

міст  області, як Вишневе, Бровари, Бориспіль, Вишгород, працює в

столиці, зміцнюючи економічний потенціал  Києва і наповнюючи податками

його  бюджет, а соціальний захист, розвиток споживчої інфраструктури має

нижчий, аніж у столиці. Отже, надання області  формального статусу

столичного  регіону дозволило б вирішити багато соціальних проблем,

зробити взаємини міста і області більш "симетричними".

41

Для позитивного  вирішення питання злиття м. Києва і Київської області в

єдиний  мегаполіс потрібна не лише згода  київської міської та київської

обласної  влад, але й спеціальне рішення  Верховної Ради України. На жаль,

це питання  є дуже заполітизованим, що може значно загальмувати

перспективу його вирішення. Але перші кроки робляться - необхідність

адміністративного об’єднання Києва та області поступово  актуалізується в

свідомості  населення, розширення міста за рахунок  територій області вже

передбачено Генеральним планом розвитку столиці  на період з 2002 по 2020

рік, розробляються  й проекти відповідних законів для ухвалення їх

Верховною Радою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

42

СПИСОК  ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1) Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб., 2002.

2)  Генсірук І. Історія лісництва в Україні // Львів. Світ. 1990

3) Гринюк   Т.А.   Рекреаційні  системи  Київщини  (географічний

аналіз)//туристичні ресурси України: Збірник  наукових  статей.  –

К.: ФПУ, 1996.

4) Грисюк М. М., Дерій I. Г., Антонов М. М., Олійник М. П. Дендрологічний заповідник «Олександрія». — К., вид-во АН УРСР, 1961.

5) Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" / Інф. // Музеї

України. –2005. – № 3. – С. 25.

6) Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. Методика ландшафтного аналізу урбанізова-них територій. - К., 1998.

7) Заставний Ф. Д. Географія України: У двох книгах. - Львів: Світ, 1994.

8) Злобін Ю. А. Основи екології. – Київ, 1998

9)  Іванух Р., Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку

рекреаційно-туристичного комплексу України. “Економіка України” № 1,

1997.

10) Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.

11) Калъницкий М.Б, Григорук А.А. Прогулка по Киеву: Путеводитель. - К., 2002.

12)  Київська  область//Географічна  енциклопедія України.  Т.2.  –  К.:  УРЕ,  1980.

13)  Київська область//Україна: Путівник. – К.: Смолоскип, 1995.;

14) Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. – К.: ФПУ,

1996.

15) Київська область//Географічна енциклопедія України. Т.2. – К.:

УРЕ, 1980. 

43

16) Колотило Д. М. Екологія і економіка: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 1999.

17) Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.

18)  Коротун ЇМ. Природні ресурси України: Навч. пос. -Рівне, 2000.

19)  Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.: - К.: Видавництво Раєвського, 1998.

20) Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. -- К.: Знання, 1998.

21)  Попович  С.І.  Туристично-екскурсійні ресурси України:  Вступ  до

проблеми// Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей.  – К.:   ФПУ,   1996.

22)  Природные национальные парки Украины. - Львов, 1987.

23)  Природні заповідники України. - К., 1994.

24) Природоохоронні території України/. Є. В. Качаловський, К. М. Ситник; за редакцією Д. Й. Проценка. - К.: Урожай, 1997р.

25) Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - Львів, 1998.

26) Рыбаков М. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. - К, 1997.

27)  Сади і парки в Україні. – К: Будівельник, - 1985.

28) Сікорський М.І., Шимченко Д.К. "Переялавські музеї просто неба", "Переялавська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури".

29)  Справочник по курортологии / Под. ред. Ю. Е. Данилова, О. Г.

Царфиса. - М.: Медицина, 1973.

30) Старостенко Г.Г. Соціально-географічна та демографічна база

рекреаційної  діяльності (на прикладі Київської

області)//Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. –

44

К.: ФПУ, 1996.

31) Шаблій О. "Економічна географія" // Львів. Світ. 1994.

32) Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. - К.,1999.

33) http://uk.wikipedia.org/wiki/Київська_область

34) http://www.ko-tourism.gov.ua.

35) kyiv-obl.gov.ua