Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

 
 
 
 

Кафедра менеджменту 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Рекреалогія»

На  тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області» 
 

                                                                                

                                                                           

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 

ВСТУП ……………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНА СУТЬ І ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РЕКРЕАЦІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО

   1.1. Основні теоретичні відомості ……………………………………….  5

   1.2. Характеристика рекреаційних ресурсів …………………………….  8

   1.3. Показники оцінки рекреаційних ресурсів …………………………..  10

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   2.1. Характеристика природних ресурсів ………………………………..  12

         2.1.1. Клімат ……………………………………………………………. 13       

         2.1.2. Ландшафтні ресурси ……………………………………………. 14

         2.1.3. Водні ресурси …………………………………………………… 15

         2.1.4. Бальнеологічні ресурси …………………………………………. 18

   2.2. Природоохоронні об’єкти …………………………………………….. 21

         2.2.1. Заповідники та заповідні урочища ……………………………... 25

         2.2.2. Пам’ятки природи та садово-паркового  мистецтва …………… 27

   2.3. Історико-культурні ресурси …………………………………………… 30

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   3.1. Основні види туризму в Київської області ………………………..….  35

   3.2. Проблеми і перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області ……………………………………………………………… 36

ВИСНОВОК …………………………………………………………………… 40

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ  ЛІТЕРАТУРИ ………………………………. 42 
 
 
 
 
 

3

ВСТУП

Стратегічною  метою розвитку туризму в Україні  є створення конкурентноспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту , здатного максимально задовольнити потреби населення України , розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму , забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення , збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини.

З огляду на зазначене  тема історико-культурні ресурси  Київської області та їх використання в туристичній діяльності дуже актуальна , тому що Україна має дуже великий історико-культурний потенціал і необхідно ефективно його використовувати у туристичній діяльності. З минулого до нашого часу дійшли безцінні пам’ятки історії та культури. У них матеріалізована історія українського народу , його творчість, боротьба за краще майбутнє. Вони є свідками економічного , суспільно-політичного , науково-технічного й культурного розвитку народу, становлять водночас невід’ємну частку загальнолюдських цінностей. Цю спадщину треба берегти , розумно використовувати , вивчати , примножувати і як естафету передавати наступним поколінням.

Україна безмежно багата цінними пам’ятками , які насправді перевищують своєю різноманітністю природно-рекреаційні ресурси інших розвинених держав. Але вона залишається невідомою не тільки для іноземців , а й для багатьох українців.  

В північній частині України , вздовж середньої течії Дніпра простягається горбиста рівнина. Саме тут розташована Київська область. Крім того, що

місто Київ є  її обласним центром , це також і столиця України. Географічне положення Києва дає великі можливості для розвитку зовнішньоекономічних

4

зв'язків. Через  Київ проходять важливі автомагістралі транс-європейського значення. Розташування міста на одній з найбільших в Європі судноплавних водних артерій - р. Дніпро - дає можливість розвиткові річкового транспорту.

Київ - один з  найбільших у Східній Європі механізованих  річкових портів із сучасними перевантажувальними  машинами , портальними кранами та іншою технікою. Прискореними темпами відбувається перетворення Києва у великий вузол повітряного транспорту.

Це все створює  умови для розвитку туристичної  галузі. 

Об’єктом дослідження  курсової роботи є історико-культурні  пам’ятки Київської області , та їх залучення до системи туристсько-екскурсійного обслуговування. 

Географічні рамки  курсової роботи обмежуються територією Київської області за сучасним адміністративно-територіальним поділом України. 

Метою курсової роботи є всебічне дослідження історико-культурного  потенціалу Київської області.

Для реалізації зазначеної мети автор ставить перед собою наступні завдання:

• дати загальну характеристику Київської області ;
• охарактеризувати розвиток туризму на сучасному етапі ;
• дослідити історико-культурну спадщину краю з метою її використання в туристсько-екскурсійній діяльності ;
• розглянути можливості залучення пам’яток історії та культури до системи туристсько-екскурсійного обслуговування ;

 

Структурно  курсова робота складається з  вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків. 

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНА СУТЬ І ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РЕКРЕАЦІЙНЕ  ГОСПОДАРСТВО 

1.1. Основні теоретичні відомості 

Київську  область утворено 27 лютого 1932 року. Центр області – столиця України, місто-герой Київ. Вона розташована в центрі України, по обидва береги Дніпра. Про давню історію краю свідчать археологічні пам’ятки трипільської, черняхівської, лебедівської та софіївської культур, назви яким дали населені пункти області. З Київщиною тісно пов’язаний твір "Слово о полку Ігоревім", написаний староруською мовою одним з учасників боїв із половцями біля Переяслава 1187 року. У 80-90-х роках XVII - на початку XVIII ст. Київщина стає центром нового визвольного руху проти панування шляхетської Польщі, який очолили С. Палій, З. Іскра, С. Самусь. Київська губернія створена 1797 року в зв’язку з ліквідацією намісництв. Центром губернії, у якій було 12 міст, 111 містечок, 7344 населених пункти, був Київ. 1930 року Київ став поза регіональним містом республіканського підпорядкування, а з 1932 року - обласним центром.

 

Київська  область розташована на Півночі  держави, в басейні середньої  течії Дніпра, головним чином, на Правобережжі. На Сході межує з Чернігівською  і Полтавською, на Південному Сході  і Півдні – з Черкаською, на Південному Заході – з Вінницькою, на Заході – з Житомирською, на Півночі – з Республікою Білорусь. Площа області складає 28,1 тис. км².

Адміністративно-територіальний розподіл Київської області (за даними Державного комітету статистики України) — 25 районів, 26 міст, у т.ч.12 - обласного підпорядкування, 30 селищ. Транспортно-географічне положення Київської області визначається тим, що до Києва сходяться залізниці, автомагістралі, авіалінії, річкові та інші комунікації, зв'язуючих її з усіма

6

областями України і європейськими державами. Область лежить у межах зон мішаних лісів і лісостепу. Її ґрунтові та агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства. 

Найбільшими містами  є Біла Церква (215,7 тис. жителів), Бровари (89,5

тис.), Бориспіль (54,5 тис.), Фастів (52,6 тис.), Васильків (38,5 тис.)

Ірпінь (36,9 тис.), Переяслав-Хмельницький (30,4 тис.), Славутич (26,2

тис.).  

Річки Київщини належать, переважно, до басейну  Дніпра. По її території протікає 177 річок (довжиною більше 10 км.). Дніпро тече територією області в межах 246 км. Основні притоки Дніпра: Прип’ять з Ужем, Тетерів зі Здвижем , Ірпінь з Унавою, Стугна, Красна, Рось з Роставицею, Горохуваткою, Протокою і Кам’янкою (праві), Десна, Трубіж, Супій, Перевіз (ліві).На території області розташовано 55 водосховищ, у тому числі й більша частина Київського та Канівського. У Київській області налічується багато рукотворних об’єктів, а саме: 2383 ставки та 55 водосховищ, серед останніх найбільшими є Київське та Канівське, більша частина площі яких розташована в межах території Київщини. 

Транспортна мережа. Область має розвинуту  мережу залізниць і автомобільних  доріг. Помітну роль відіграє річковий транспорт, здійснюється вантажопасажирське судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. Найбільший транспортний вузол - Київ. Столиця України поєднана авіалініями з великими містами України та всього світу.

Розвинений  залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять  лінії: Москва — Київ — Львів, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Миронівка,

7

Київ  — Тетерів, Київ — Ніжин, Київ —  Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург — Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород, Шебелинка — Полтава — Київ. 

Населення: Загальна чисельність постійного населення  за даними Державного комітету статистики України (станом на 01.10.2009) – 1.718.055 осіб, в тому числі: міське – 60,56 (%), сільське – 39,44 (%). 

Найбільш чисельними національними групами серед  населення області, за

результатами  всеукраїнського перепису населення 2001 року, є українці

(89%), росіяни  (6%), білоруси (0,5%) та поляки (0,2%). 

Національний  склад (за даними перепису населення 2001 р.):

українці - 92,5%

росіяни - 6,0%

білоруси - 0,5%

поляки - 0,2%

молдовани - 0,1%

євреї - 0,1%

вірмени - 0,1% 

Київська  область складається з таких районів:

- Білоцерківський район (центр – м. Біла Церква)

- Богуславський район (центр - м. Богуслав)

- Бориспільський район (центр – м. Бориспіль)

8

- Бородянський район (центр – смт. Бородянка)

- Броварський район (центр – м. Бровари)

- Васильківський район (центр – м. Васильків)

- Вишгородський район (центр – м. Вишгород)

- Володарський район (центр – смт. Володарка)

- Згурівський район (центр – смт. Згурівка)

- Іванківський район (центр – смт. Іванків)

- Кагарлицький район (центр – м. Кагарлик)

- Києво-Святошинський район (центр – м. Київ)

- Макарівський район (центр – смт. Макарів)

- Миронівський район (центр – м. Миронівка)

- Обухівський район (центр – м. Обухів)

- Переяслав-Хмельницький район (центр – м. Переяслав-Хмельницький)

- Поліський район (центр – смт. Красятичі)

- Рокитнянський район (центр – смт. Рокитне)

- Сквирський район (центр – м. Сквира)

- Ставищенський район (центр – смт Ставище)

- Таращанський район (центр – м. Тараща)