Сертифікація послуг в Україні

Особливого значення набуло укладення таких угод зі спеціалізованими інститутами та фірмами цих країн.

Такий розвиток національної системи технічного регулювання відповідає політичному курсу України на інтеграцію до європейських та трансатлантичних структур, приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі («Кодекс GАТТ/WТО») та члунству у СОТ (WТО).

На сьогодні роботи з  сертифікації в Україні забезпечують 118 органів сертифікації продукції (послуг) (ОС) та близько 700 випробувальних лабораторій (центрів), акредитованих в системі Української державної системи сертифікації продукції (УкрСЕПРО) та занесених до Реєстру Системи.

Організаційну структуру  системи УкрСЕПРО визначає ДСТУ 3410-2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення», згідно з яким загальне керівництво системою, організація та координація робіт з сертифікації здійснюються Національним органом з сертифікації — Держспоживстандартом України.

Органами з сертифікації в системі УкрСЕПРО можуть бути організації та підприємства державної форми власності. Випробувальними лабораторіями (центрами) можуть бути акредитовані організації та підприємства будь-яких форм власності. Останні створені на базі організацій, підпорядкованих НАН України, Мінпромполітики, Держбуду, Академії наук України, МВС, Держспоживстандарту, Міносвіти та інших міністерств і відомств.

Така кількість ОС повністю задовольняє потреби вітчизняних  суб’єктів підприємницької діяльності в сертифікації будь-якої номенклатури продукції. Правила та процедури системи, кваліфікація фахівців відповідають міжнародним нормам і забезпечують достатній рівень надійності та достовірності результатів. Доказом цього є укладення угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації з багатьма країнами згідно із положеннями статті 6 угоди ТБТ. Укладення угод стало свідченням визнання української національної системи сертифікації УкрСЕПРО іноземними країнами — торговими партнерами України.

 

Структурна  схема системи сертифікації УкрСЕПРО

 

Роботи з сертифікації в системі УкрСЕПРО здійснюється органами з сертифікації згідно з вимогами Системи з урахуванням правил чинних міжнародних систем сертифікації.

Основні функції учасників сертифікації:

Національний  орган з сертифікації — Держспоживстандарт України розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні; організує, здійснює та координує роботи щодо забезпечення функціонування системи сертифікації УкрСЕПРО; організує розробку та удосконалення організаційно-методичних документів; встановлює основні принципи, правила та структуру системи сертифікації УкрСЕПРО, проводить державну реєстрацію систем сертифікації, знаків відповідності, веде їх Державний реєстр; затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації.

ДСТУ 3410-2004 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення» визначає основні функції, які здійснює Держспоживстандарт України зі створення і робіт систем сертифікації однорідної продукції: організує роботи з сертифікації продукції в разі відсутності органу з сертифікації певного виду продукції; акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центру), атестує аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб.

Держспоживстандарт України  виконує також функції щодо міжнародних зв’язків у галузі сертифікації: приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації; взаємодіє з національними органами з сертифікації інших держав та міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації [4].

Науково-технічна комісія з питань сертифікації створюється та затверджується Національним органом з сертифікації для розгляду перспективних напрямків розвитку і розробки пропозицій Держспоживстандарту з проблем сертифікації продукції з метою реалізації Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про охорону праці».

Науково-технічна комісія  розглядає пропозиції щодо:

• принципів єдиної політики в галузі сертифікації;

• проектів основоположних організаційно-методичних документів з сертифікації продукції, атестації виробництв, сертифікації систем якості, акредитації органів з сертифікації і випробувальних лабораторій та ін.;

• основних напрямків  досліджень у галузі сертифікації продукції, а також акредитації випробувальних лабораторій, органів з сертифікації продукції (послуг) і систем якості;

• напрямків міжнародного співробітництва в галузі сертифікації, у тому числі в рамках ISO, IEC та інших міжнародних організацій;

• приєднання до міжнародних  систем та угод з сертифікації;

• питань взаємодії з  національними органами з сертифікації інших

• держав, що здійснюють діяльність з сертифікації, визнання результатів випробувань, сертифікатів та знаків відповідності;

• переліку продукції, що буде підлягати обов’язковій сертифікації.

Орган з сертифікації продукції виконує такі основні функції:

• здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповідальність за дотримання правил Системи;

• розробляє організаційно-методичні  документи з сертифікації закріпленої  продукції;

• визначає схему та порядок здійснення сертифікації закріпленої продукції;

• організує та проводить  обстеження та атестацію виробництв;

• здійснює технічний  нагляд за сертифікованою продукцією та атестованим виробництвом;

• видає сертифікати  відповідності на продукцію та атестати виробництв;

• забезпечує розподіл функцій, відповідальності, взаємодію персоналу  при реалізації всіх функцій органу;

• розробляє пропозиції щодо розширення галузі акредитації  органу з сертифікації;

• формує та актуалізує фонд нормативних документів, які використовуються під час сертифікації продукції в галузі акредитації;

• реєструє сертифікати  відповідності;

• здійснює аналіз та облік  закордонних сертифікатів, протоколів випробувань та інших свідоцтв відповідності  продукції встановленим вимогам;

• проводить інспекційний контроль за сертифікованою продукцією (за схемою сертифікації);

• взаємодіє з випробувальними  лабораторіями, іншими органами з сертифікації (також в інших країнах), Національним органом з сертифікації;

• взаємодіє з виробниками (продавцями) продукції, організаціями, які здійснюють державний контроль та нагляд за продукцією, споживачами та громадськими організаціями;

• здійснює внутрішню  перевірку та забезпечення своєї  відповідності вимогам даного документа та вимогам, встановленим у системах сертифікації однорідної продукції;

• веде документацію за всіма питаннями своєї діяльності та забезпечує доступність до цієї документації органів, які проводять інспекційний контроль його діяльності;

• забезпечує інформацією  про результати сертифікації, в тому числі про продукцію, яка не пройшла сертифікацію або про виявленні порушення та невідповідності продукції встановленим вимогам, усі зацікавлені сторони.

 

 

Відповідно до перерахованих  вище функцій орган з сертифікації повинен мати організаційну структуру, кваліфікований персонал, систему управління документацією та систему забезпечення якості робіт з сертифікації.

Основні правила організації, напрями діяльності вимоги до органу сертифікації продукції та порядок його акредитації визначені у ДСТУ 3411:2004.

Акредитація органів  з оцінки відповідності проводиться національним органом з акредитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» 17.05.2001 р. № 2407-ІІІ з урахуванням вимог міжнародних та європейських стандартів з акредитації.

Організація може бути акредитована як орган сертифікації (орган з оцінки відповідності), якщо вона є не залежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і має компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію у заявленій галузі сертифікації.

До обов’язків органу з сертифікації систем якості належать: розробка організаційно-методичних документів з сертифікації систем якості; сертифікація систем якості; організація та здійснення за пропозицією органу сертифікації продукції та атестації виробництв; здійснення технічного нагляду за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами; видача сертифікатів на системи якості.

Органи з сертифікації продукції та систем якості акредитуються  Держспоживстандартом України (органом з акредитації). Вимоги до органу сертифікації систем якості та порядок його акредитації встановлені в ДСТУ 3420-96[1].

Умови, за яких можлива акредитація організації  в органі сертифікації

 

До складу Ради органу з сертифікації, як правило, входять представник Національного органу з сертифікації, представники виконавчих груп, та випробувальної лабораторії (центру), можуть залучатися органу з сертифікації систем якості, державних органів, що здійснюють наглядові функції (Держнаглядохоронпраці, Держкоматомнагляд та ін.) та взаємодіють з органом з сертифікації, а також представники товариств (спілок) споживачів та інших зацікавлених організацій.

До функцій Виконавчої групи належить:

• розробка та ведення  організаційно-методичних документів органу з сертифікації;

• приймання та розгляд  заявок на сертифікацію продукції, підготовка рішень за ними та взаємодія із заявниками під час проведення сертифікації;

• відбір та ідентифікація  зразків продукції для випробувань, здійснення нагляду за проведенням  випробувань продукції, що сертифікується, проведення аналізу наданих документів та протоколів випробувань;

• проведення обстеження та атестації виробництв, організація  проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

• оформлення та видання сертифікатів відповідності, атестатів виробництва, ведення обліку сертифікованої продукції та сертифікатів відповідності;

• підготовка рішення  щодо визнання зарубіжних сертифікатів та доведення прийнятих рішень до заявників;

• підготовка рішення про скасування або припинення дії виданих сертифікатів відповідності та інформування Національного органу з сертифікації, територіальних центрів стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України і заявників щодо прийнятих органом рішень;

• погодження коригувальних  заходів з усунення причин невідповідностей та порушень встановлених вимог, що виявлені під час проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції;

• проведення експертизи нормативних документів на продукцію, що сертифікується, та змін до них; інформування виробників та постачальників сертифікованої продукції щодо запланованих змін нормативних документів на цю продукцію;

• участь у роботі технічного комітету з стандартизації продукції  в галузі акредитації;

• прийняття до розгляду апеляції з питань сертифікації продукції  в галузі акредитації органу;

• підготовка звітів про  результати діяльності органу з сертифікації для Національного органу з сертифікації та «Настанову з якості».

 

Організація, яка претендує на акредитацію як органу з сертифікації продукції (послуг, систем якості, персоналу) повинна:

• організаційну структуру, адміністративні та юридичні права для управління роботами з сертифікації в заявленій галузі акредитації;

• компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально за результатами атестації;

• актуалізований фонд нормативних документів на продукцію та методи її випробувань;

• систему двосторонніх зв’язків з виробниками або постачальниками сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про заплановані зміни вимог нормативних документів на продукцію, зміни вимог нормативних документів на продукцію, що повинно бути документально підтверджено;

• договірні зобов’язання з акредитованими в системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою сертифікації, а в разі необхідності — з органами сертифікації систем якості;

• штатний персонал, який веде технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції;

• статут, що визначає її діяльність;

• настанову з якості;

• комплект організаційно-методичних та нормативних документів системи сертифікації продукції в заявленій галузі акредитації;

• документи, що встановлюють правила та порядок проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

• досвід роботи з сертифікації, що підтверджується документально за результатами виконаних робіт.

Виробники (продавці) продукції як учасники сертифікації також повинні знати і виконувати свої функції:

• подання заявки на здійснення сертифікації;

• надання продукції та необхідної документації до неї відповідно до правил тієї системи, за якою здійснюватиметься сертифікація.

Основна вимога до виробників — забезпечення відповідності продукції, що реалізується вимогам нормативних документів, на відповідність яким вона сертифікована. При закінченні терміну дії сертифіката та знака відповідності виробник (продавець) зупиняє реалізацію продукції, а якщо вона не відповідає вимогам стандарту, на відповідність якому вона сертифікована, — припиняє її виробництво.