Розвиток туризму та готельної справи у м.Львові

 

В основі розробленого проекту  лежить позначення маршруту цифрою на кольоровому фоні. Нова оптимізована система є легкодоступною для  сприйняття та розуміння туристами. Застосування подібної методики встановлення туристичних вказівників відповідає існуючій європейській практиці і сприяє створенню уніфікованого туристичного інформаційного простору.

За допомогою цієї програми можна буде вирішити проблеми, які  існують на даний момент.

Провідні готельєри впевнені,що Львів був та залишиться курортним центром, який потребуватиме розвитку мережі малих бутик-готелів та добре розвиненої інфраструктури. Спроби львівських готелів орієнтуватись на діловий туризм є безрезультатними. Невеликим готелям бракує брендування та стабільних каналів продажу, які є перевагою великих мережевих готелів. Малим готелям бракує коштів на те, щоб утримувати повноцінну організаційну структуру персоналу. Регіональні міста України, в тому числі Львів, повинні очікувати зниження завантаження готелів. Зросте попит лише на дво- та тризіркові об’єкти. Усі ці нюанси стали очевидними після Євро-2012, оскільки, за оцінками самих вболівальників, їм бракувало саме «бюджетних» місць у Львові.

Для проведення фінальної  частини Євро – 2012, у Львові, станом на лютий 2012 року, Агенція з розміщення УЄФА ЄВРО 2012 Україна законтрактувала 7127 місць для вболівальників. З  них – 1658 місць у готелях, 5223 місць  у гуртожитках, 30 місць у хостелах та 216 місць у санаторіях. Варто  зазначити, що у готелях міста  Львова Агенція з розміщення УЄФА ЄВРО 2012 Україна законтрактувала 97 номерів категорії 5 зірок, 660 номерів  категорії 4 зірки та 460 номерів категорії 3 зірки. Але її дійсна наявність  буде оцінена у наступному розділі  магістерської роботи.

Ефект від чемпіонату можна  оцінити на рівні 5% зростання середньорічного завантаження львівських готелів порівняно з торішніми показниками. Євро-2012 не тільки не покрило витрат готельєрів та рестораторів міста на відкриття нових та вдосконалення старих об’єктів, а й створило проблему необґрунтованої пропозиції на готельному ринку.

В умовах підготовки до проведення Євро-2012 в Україні також не було прийнято рішень щодо відкриття туристичних представництв, хоча позитивним аспектом підготовки до Євро-2012 стала щільна співпраця Національного туристичного офісу з Польською туристичною організацією, зокрема за напрямами:- організація подорожей до міст-господарів чемпіонату Євро-2012 для представників міжнародних ЗМІ в рамках комплексних піар-заходів щодо формування позитивного іміджу країн-господарів чемпіонату; підписання Меморандуму про співпрацю між Національним туристичним офісом України та Польською туристичною організацією (11 лютого 2010 р.), яким визначено  можливість представлення України у 6-7 Польських осередках туристичної інформації в провідних країнах Європи.

 Незважаючи на те, що Львів часто порівнюють з Краковом (на думку Олега Болотова, президента Premier International), послуги, що надаються у готелях Львова, не відповідають співвідношенню «ціна-якість» порівняно з готелями Європи. Тому підвищення цін не тільки негативно відбилося на самому Євро, але й підпсувало імідж Львівської гостинності на майбутнє. Туристи навряд чи зможуть повірити, що після Євро ціна номеру в готелі може «впасти» на 300-400%.

Крім того, позитивні прогнози та надії на те, що на готельний ринок  Львова нарешті «вийде» міжнародний  готельний оператор, виявились марними. За словами Магдалени Ceкутовської, директору з розвитку Hilton Worldwide, «курорти є занадто ризиковим ринком». Отже, Hilton Worldwide не буде будувати жодного  готелю у Львові, так само як і IHG та The Carlson Rezidor Hotel Group. Представники цих  готельних мереж досить скрупульозно дотримуються стандартів своїх компаній, які вони не будуть підлаштовувати під специфічні потреби готельного ринку Львова.

 Для більшості готельних  операторів світу, 40-60 номерів є  неприпустимим мінімумом. З цієї  причини, всі розмови у пресі  щодо приходу готельних мереж  до Львова є непідтвердженою  інформацією.

Керуючий директор ESTA Holding, Дежан Джорджевич вважає, що Львів  – це курортний напрямок, який потребує добре відбудованої інфраструктури, гарантії дотримання готельних стандартів та розвитку мережі бутік готелів  міста. На думку Євгена Самарцева, Львів  є та залишиться туристичним центром  й після Євро-2012. Отже, орієнтація готельного ринку на діловий туризм для Львова є нераціональною.

Якщо подивитись на економічний  ефект від чемпіонату для готельного ринку міста, зростання завантаження збільшило приблизно середньорічний показник не більше, ніж на 5.2% порівняно з показниками минулого року. Продаж номерів під час Євро-2012 не покрило витрати, які понесли готелі в ході підготовки до чемпіонату. Всі кошти, що було інвестовано у готельні проекти Львова спеціально під Євро-2012, не були повернені.

Аби нормально працювати  після Євро, готелі та ресторани  Львова повинні виробити такі стратегії  управління, які забезпечать дотримання стандартів обслуговування при зменшенні  загальної кількості персоналу  та водночас збільшенні кваліфікованих працівників. Варто звернути увагу на вдосконалення інфраструктури, на проекти, які забезпечать безперешкодний доступ до основних туристичних та розважальних об’єктів, розвиток онлайн-бронювання транспорту, створення централізованих екскурсійних бюро. Важливо, аби був контроль за ціновою політикою та дотриманням стандартів обслуговування. Має бути створена стратегія розвитку галузі на місцевому рівні, а тоді вже її треба приймати на державному рівні. Місцева влада повинна оцінити реальні можливості перебування туристів у Львові. Насамперед за рахунок туристичних пам’яток, цікавих об’єктів відпочинку. І кошти треба витрачати саме на такі об’єкти, щоб привести їх до належного стану[5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

Проаналізувавши великий  масив інформації, можна дійти  до висновків, що м. Львів має великий потенціал , на основі якого він створив великий туристичну базу.

Порівнявши аналітичні показники, можна дійти висновку, що вони дозволять керівництву готельного підприємства володіти оперативною інформацією про стан ринку готельних послуг і виявити місце кожного готелю на ринку, контролювати ситуацію, визначити стратегію продаж. Кожного місяця є можливість розробляти конкурентні карти готельного ринку, бо відомостей для її складання достатньо, що дозволить відстежити ситуацію на місцевому ринку готельних послуг. Управлінню, що координує роботу готельних підприємств, система взаємного інформування дасть змогу організовувати розробку і реалізацію міських цільових програм з розвитку готельного господарства, координувати діяльність установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, які функціонують в сфері готельного господарства.

Сучасний стан готельного господарства обумовлює необхідність встановлювати тарифи на готельні послуги  з урахуванням прогнозування  попиту. Відповідно до попиту повинна  бути скоригована і конкурентна  стратегія підприємства, активно використовуватись цінова конкуренція. Зокрема застосування знижок для стимулювання попиту не завжди доцільне для готельного підприємства. Для гнучкості ціноутворення необхідне врахування ризику при встановленні тарифів на готельні послуги. [2 ]

Враховуючи важливість володіння  інформацією про готельний ринок, пропонується створення моніторингової системи – системи взаємного  інформування, що дозволяє аналізувати  інтерактивні відносини між готелем, конкурентами, ринком, завдяки чому готельне підприємство постійно може знати дійсну ціну за якою надавати послуги і добре орієнтуватись  на ринку.

Обмін інформацією здійснюється за наступною схемою: 1) щотижня відомості  від готелів згідно з розробленою  формою надсилаються до міського управління за факсом або електронною поштою; 2) отримана інформація в управлінні аналізується і зводиться до єдиної таблиці; 3) зведені дані у вигляді  звітів і діаграм надсилаються до готелів – учасників системи  взаємного інформування. Створення загальноміської бази даних про стан готельного ринку дозволить потенційним інвесторам приймати обґрунтовані рішення.[1]

Формування конкурентоспроможного  регіонального готельного комплексу  обумовлюється ринковим середовищем, тому доцільно досліджувати фактори його формування і сам ринок готельних послуг як складові організаційно-економічного механізму готельного господарства. [2]

Для розробки конкурентної стратегії необхідна також оцінка готельного ринку як конкурентного  середовища готельного підприємства. Треба оцінити ємкість ринку, інтенсивність конкуренції. Для виявлення місця підприємства на регіональному готельному ринку потрібна побудова конкурентних карт.