Розвиток туризму та готельної справи у м.Львові

Найбільший сегмент ринку  Львова – це готелі економ класу. Середній рік будівлі або реконструкції  цих готелів відноситься до 1968 року. Більшість готелів дуже низької якості, їх потрібно реконструювати. Найбільший готель цього сегменту - готель «Львів», якій знаходиться у власності держави. В найближчий час тут планується реконструкція. Деякі готелі модернізують у готелі більш високих категорій, а саме в готелі середнього класу, які, як правило, домінують на ринку.

Так, двомісні номери складають 71% від загальної кількості номерного  фонду. Одномісні номери – 16 % ринку. Середня площа номерів 25 м2 (готелі високого класу), 26 м2 (готелі середнього класу) та 22.9 м2 (готелі економ класу). Наведені показники не в повній мірі відповідають готельним стандартам, але обумовлені місцевими обмеженнями. У центрі, де розташована переважна кількість готелів високих категорій, відчувається нестача місця, тому і площа номерів в цих готелях відносно невелика. Проте загальною практикою у Львові є розташування номерів більшої площі у готелях нижчої категорії.

Попит на готельні номери у  Львові дуже мінливий. Зменшення вартості номера призводить до відповідного росту попиту. Всі учасники ринку підкреслили, що збільшення вартості проживання зменшило кількість іноземних туристів, що приїжджають до Львова. Середня вартість номера у Львові майже дорівнює вартості номера в інших, більш популярних містах Європи.

Готельний ринок на Львівщині  впродовж останніх 5 років динамічно  розвивається. Насамперед розвиток ринку  обумовлений розвитком ринку  туристичних послуг. Згідно даним  офіційної статистики Львівська  область впродовж останніх п'яти  років по кількості обслужених туристів займає четверте місце в Україні  після Криму, Києва та Івано-франківської області. В той же час дані з різних офіційних джерел мають значні відмінності, що обумовлені, по-перше, використанням різних методик обліку туристичних потоків, по-друге, значною часткою тіньового обороту в галузі (за різними оцінками операторів ринку тіньова частка може складати від 40 до 60 % ринку). Згідно з офіційними даними обласного управління статистики Львівської області щороку місто з різною метою відвідує від 130 до 200 тис. туристів. Оператори ринку вважають, що реально область приймає більше півмільйона гостей. В 2007 році відбулося значне скорочення туристичних потоків, що можна пояснити політичною нестабільністю в країні та початком економічної кризи. В той же час зменшення кількості осіб, що обслуговувалися готелями області відбулося лише в 2009 році. Можна припустити, що в разі збереження політичної та економічної стабільності в Україні туристичний потік встановиться на рівні 150 – 155 тис. осіб в рік[13].

У відповідності з Генеральним  планом інфраструктури і Державної  цільової програми було заплановано у містах і регіонах, які приймають чемпіонат Європи з футболу реконструювати і провести переоснащення 12 готелів і окремих комплексів, а також 64 гуртожитків (табл.1).

Проте, існують проблеми, які перешкоджають розвитку готельного бізнесу у Львові. Найголовнішими проблемами з яких є:

-   незначні обсяги інвестування у будівництво нових готелів;

-   високий рівень оподаткування;

-   недосконала система обліку поселення в готель;

• відсутність кваліфікованих фахівців у галузі готельного господарства.

Значний податковий тиск: різні види податків збирають 70-85 % прибутків готелів.

Окреслимо коло цих проблем:

- високий рівень оподаткування; 

- обов’язкова сертифікація готельних  послуг;

- недосконала система обліку  поселення в готель;

- існування обмежень у наданні  готельних послуг;

- відсутність готелів міжнародного  класу та незначні обсяги інвестування  у будівництво нових готелів; 

- низький рівень інформатизації;

- відсутність кваліфікованих фахівців  у галузі готельного господарства.

Також провідні готельєри України відзначають проблему сертифікації як одну з найбільш актуальних. Оскільки вона пов'язана із значними фінансовими та часовими витратами, а компенсація витрат на сертифікацію за рахунок споживачів готельних послуг скорочує число клієнтів готелів [4]. Для прикладу, витрати на сертифікацію однієї готельної одиниці становлять 3700 - 5400 грн., яка проводиться протягом 15-22 робочих днів.

Ще  однією з проблем  є недостатність рекламно-інформаційного забезпечення готельного господарства.  У самому м .Львові існуж дуже багато чудових готелів, але через недостатню інформаційну базу про них, вони не можуть забезпечити собі повне заповнення місць.

Можна виділити також людський чинник, який не завжди позитивно впливає  на розвиток готельного господарства. Співробітники готельних господарств  повинні бути добре підготовлені та мати відповідну професійну підготовку, особисті та ділові якості.

Втім, охарактеризована істотна  та широкомасштабна розбудова і  підготовка готельного господарства України  до Євро-2012 cформувала нові проблеми та виклики для цього сектора національної економіки:- низький рівень сервісу та кваліфікації обслуговуючого персоналу внаслідок поспішності введення в експлуатацію реконструйованих та нових готельних об’єктів;- завищені ціни внаслідок опортуністичного ціноутворення та бажання швидкого покриття витрат, пов’язаних з ремонтом чи будівництвом, а також невідповідність завищених цін нижчому рівню сервісу; укладення невигідних для місцевих готелів угод з офіційним агентством з розміщення цільових груп УЄФА компанією TUI Travel, яка викуповувала місця для розміщення за помірними цінами, а на ринку реалізувала за цінами, завищеними у 3-4 рази;  низька завантажуваність готелів під час чемпіонату при значних сподіваннях на прибуття істотної кількості туристів, а також після його проведення, особливо у готелях категорій 4 та 5 зірок;  ефект витіснення туристів, що приїжджають з метою культурного відпочинку або санаторно-курортного лікування туристами-вболівальниками[19].

 

 

2.2. Шляхи підвищення рівня комфорту готельної інфраструктури м. Львова

 

 

Готельне господарство є  однією з важливих складових сфери  послуг в Україні і ефективне  його функціонування сприяє пожвавленню  соціально - економічного розвитку країни та окремих її регіонів.На сучасному  етапі розвитку готельний бізнес в Україні має ряд певних проблем, які є перешкодами для становлення  європейський стандартів якості послуг в підприємствах готельного господарства.Не зважаючи на це, український готельний  ринок є досить привабливим для  іноземних інвесторів, оскільки окупність  проекту сягає близько 8 років, що на порядок нижче ніж в країнах  Європи.

Альтернативою вирішення проблем  готельного бізнесу в Україні та у Львові зокрема є створення готельних мереж, які дозволяють впроваджувати високі стандарти обслуговування. До основної десятки готельних мереж світу відносяться:

InterContinental Hotels Group (Великобритаія); Wyndham Worldwide (США); Hilton Hotels Corp (США); Marriott International (США); Choice Hotels International (США); Accor (Франція) (США); Best Western International (США); Starwood Hotels & Resorts Worldwide (США); Carlson Hospitality Worldwide (США); Global Hyatt Corp (США) [1].

Готельні мережі підтримують концепцію  задоволення всіх, навіть специфічних  потреб споживачів в організації  дозвілля, відпочинку та бізнесу.

Концепція готельних мереж за останні  роки набуває популяризації і  їх чисельність значно збільшується. В даному сегменті в повній мірі проявляються процеси інтеграції транснаціоналізації та об'єднання, які притаманні міжнародній сфері обслуговування.

Підприємства готельного господарства, які входять до готельних мереж отримують зниження загальних витрат, інформативну базу даних, досвід роботи як внутрішньому так і на міжнародному ринках.

Незважаючи на існуючі  проблеми зацікавленість в готельному бізнесі в Україні продовжує  зростати, що пояснюється недостатньою кількістю готелів різної цінової категорії. Об'єднання підприємств в готельні мережі з встановленням єдиних стандартів обслуговування, централізованим наданням ряду послуг в т.ч. по бронюванню, матеріально -технічному оснащенню, безпеці можуть підвищити рентабельність підприємств готельного господарства знижуючи витрати на управління. Помилки в процесі діяльності одного з підприємств готельної мережі можуть бути покриті за рахунок інших підприємств об'єднання.

Аналіз показав, що найефективніше управління в готельних мережах  здійснюється наступними організаційними  формами: франчайзинг (договір франшизи ) і контрактне управління. Статистика показує, що підприємства, які входять в готельну мережу мають на 60% більший середній дохід і на 15% більше завантаження номерного фонду, чим самостійні підприємства.

Зусилля національних готельних операторів повинні бути направлені на якісний  розвиток, шляхом організації процесу  консолідації і об'єднання підприємств на українському ринку під найбільш сильним національним брендом. Крім того, національним операторам необхідно здійснювати активну політику по впровадженню ефективних єдиних стандартів управління, просуванню бренду, розвитку інформаційних технологій, що значно закріпить їх позиції не тільки в Україні, але і дасть можливість виходу на міжнародний готельний ринок. Крім того, національним операторам необхідно впроваджувати активну політику відносно ефективних єдиних стандартів управління, просування бренду[12].

Ключовими перевагами участі в готельних  мереж це збільшення рентабельності підприємства готельного господарства за рахунок зниженню витрат і підвищення доходу за рахунок: збільшення об'ємів продаж, зниження затрат, централізована розробка і контроль за дотриманням стандартів, централізація маркетингової стратегії, фінансової, управлінської.

Ознайомившись з готельним ринком України, можна відмітити одну з  національних мереж Premier Hotels, які ввійшли в даний сегмент у 2003 році. Керує мережею компанія, яка виконує функції управління, приймає всі стратегічні рішення, визначає стратегію продажів та маркетингову стратегію готелю. Стандарти національної мережі досить високі: номерний фонд не менше 60; наявність ресторану; зірковість підприємства - не менше 4.

Premier Hotels пропонує два види входження в мережу. Перший з них - франчайзинг на умовах відповідного відсотку або ставки на постійній основі від валового доходу. Другий варіант - контрактне управління, до якого окрім вище перерахованого прибавляється оплата за кожний заброньований номер через центральний відділ бронювання, внесок до маркетингового бюджету компанії-оператора, який складає близько 15 % від валового доходу в готелі.

Середньорічна завантаженість готелів, які входять в мережу Premier Hotels складає близько 56%. У даних підприємствах діє програма лояльності «Прем'єр Клуб», яка дає можливість користуватися ексклюзивними привілеями і отримувати приємні подарунки [2].

Перспективним направленням готельного господарства в Україні, переходом  на новий рівень у рамках світового ринку готельних послугє розвиток українських готельних операторів. Якщо раніше Україна представляла собою тільки нові ємні ринки, то створення національної мережі може позначити нового рівноправного учасника ринку готельних послуг.

Ще потрібно зазначити, що у Львові була прийнятя Програма розвитку туризму  та рекреації у Львові та області  на 2011-2013 роки. Ця Програма покликана стати концептуальною базою довгострокового розвитку туризму в області як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання мешканців і гостей області. Основною метою Програми є формування високоефективного туристично-відпочинкового та санаторно-лікувального комплексу відповідно до міжнародних вимог, який давав би змогу задовольнити потреби як вітчизняних, так і іноземних туристів. Створення такої системи забезпечить зростання туристичних потоків та коштів, які туристи витрачають під час кожної подорожі, зменшення безробіття, збереження і раціональне використання природно-ресурсного й історико-культурного потенціалу, зацікавить потенційних інвесторів до створення туристичної інфраструктури у львівському регіоні.

«Якісний ексклюзивний туристичний  продукт, створений на території  з унікальним ресурсним потенціалом  під туристичним брендом Львівщини, який би викликав у споживача певні  позитивні емоції, виведе регіон на якісно новий рівень як в Україні, так і за її межами», - сказано  у програмі.

Стратегічними завдання Програми є:

1. Формування та утвердження  туристичного образу Львівщини  на світовому та вітчизняному  туристичних ринках.

2. Розвиток і вдосконалення  матеріально-технічної бази туристичної  інфраструктури.

3. Створення сприятливих умов  для ефективного управління туристичною  галуззю області.

4. Підвищення професійного рівня  працівників туристичної галузі  та обмін досвідом.

5. Створення безпечних умов  для туристів.

Програмою, зокрема, передбачено:

- Створення сприятливих економічно-правових  та організаційних умов для  залучення вітчизняних та іноземних  інвестицій в туристичну галузь;

- Утвердження образу Львівщини  як регіону туристичного значення. Створення та просування туристичного  бренду Львівщини на внутрішньому  й міжнародному туристичних ринках;

- Проведення інформаційно-рекламної  роботи щодо популяризації та  пропаганди туристичного потенціалу  Львівщини на світові туристичні  ринки;

- Створення єдиної інформаційно-туристичної  інфраструктури;

- Удосконалення системи контролю  за роботою туроператорів та  гідів-перекладачів, що працюють  на території Львівської області;

- Сприяння розвиткові перспективних  форм туризму (зелений туризм, активні види відпочинку) з урахуванням  необхідності забезпечення ефективного  природокористування та охорони  навколишнього середовища;

- Впровадження світових стандартів  у систему туристичного знакування  автомобільних шляхів та шляхів  активного туризму;

- Забезпечення організаційних  заходів та технічних вимог  до безпеки туристів;

-Модернізація існуючої матеріально-технічної бази санаторно-курортної сфери, створення нових рекреаційно-туристичних об’єктів міжнародного стандарту;

- Забезпечення раціонального й  ефективного використання природних  рекреаційних, історико-культурних  ресурсів, відновлення архітектурних  та етнічних пам’яток;

- Забезпечення галузі кваліфікованими  кадрами.

Також потрібно добавити, що Львів та область перша з всіх областей розробила за європейськими стандартами проект Держстандарту України із знакування туристичних шляхів, який базується на комплексному поєднанні кращих методик систем маркування, що найбільш поширені в Європі, насамперед, альпійської, яка переважає у країнах західної Європи, та східноєвропейської.