Рекреаційні потреби дитячої категорії населення

Головна мета дозвіллєвої діяльності, позашкільної освіти й виховання - створення умов для творчого, інтелектуального й фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, впровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності дітей, задоволення їхніх освітніх та духовних потреб. Для цього установами культурно-дозвіллєвої діяльності міста організовуються різноманітні гуртки, студії, клуби за інтересами та спортивні секції.

Суб’єкти культурно-дозвіллєвої діяльності:

-                     дитячі колективи аматорської або професійної художньої й технічної творчості;

-                     дитячі кружки аматорської або професійної художньої й технічної творчості;

-                     дитячі студії аматорської або професійної художньої й технічної творчості;

-    аматорські об'єднання й гуртки, клуби по інтересах;

         -    школи прикладних знань і навичок;

          -    дитячі школи культури та мистецтв;

         -  інші гурткові формування, які відповідають основним принципам і видам діяльності культурно-дозвіллєвої установи.

Аматорські (гурткові) об’єднання — це основа діяльності культурно-досугової установи.

Гурткове формування для організації дозвілля дітей в рамках своєї діяльності:

-                     організовує систематичні заняття у формах і видах, характерних для даного гурткового формування (репетиція, лекція, урок і т.п.);                                                                

-                     проводить творчі звіти про результати своєї діяльності (концерти, виставки, конкурси, змагання, показові заняття й відкриті уроки, творчі лабораторії, майстер-класи й т.п.);

-                     бере участь у загальних програмах і акціях культурно-дозвіллєвої установи;

-                     використовує інші форми творчої роботи й участі в культурному й громадському житті;

-                     бере участь у муніципальних, регіональних, загальноукраїнських і міжнародних фестивалях, оглядах, конкурсах, виставках і т.п.

Аматорські об'єднання й клуби по інтересах розвиваються по цілому ряді напрямків, що дає підставу для їхньої зразкової класифікації: художньо – творчі; культурно – розважальні; науково – технічні; спортивно – оздоровчі; колекційні; екологічні, природничо-наукові й ін.

Аматорські об'єднання й клуби по інтересах сприяють організації змістовного дозвілля дітей, створюють сприятливі умови для живого дитячого спілкування, беруть участь у пропаганді досягнень вітчизняної й світової культури, літератури, мистецтва, науки, формують світогляд, виховують естетичний смак, прищеплюють навички самоврядування й самоосвіти, розвивають ініціативи й заповзятливість.

2.5. Сфера охорони  навколишнього природного середовища. Природоохоронна та рекреаційна діяльність в сфері дитячого дозвілля.

Починаючи досліджувати сферу навколишнього природного середовища щодо дитячої рекреації, спочатку потрібно визначити два найголовніші поняття, які є невід’ємною часткою природоохоронної сфери – «землі рекреаційного призначення» та «природоохоронні території», та визначити їх склад.

Отже, землі рекреаційного призначення - земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів, навчально-туристичних стежок, маркованих трас, дитячих і спортивних таборів, які розташовані поза землями оздоровчого призначення. До земель рекреаційного призначення для дитячої категорії населення належать землі, які використовуються для організації відпочинку дітей, туризму та проведення дитячих спортивних заходів.

Згідно з цим визначенням, до земель рекреаційного призначення саме для дитячої категорії населення можна віднести:

-         земельні ділянки дитячих туристичних станцій;

-         земельні ділянки дитячих розважальних парків;

-         земельні ділянки, зайняті територіями дитячих будинків відпочинку, дитячих пансіонатів, кемпінгів, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів для дітей;

-         земельні ділянки з позначками навчально-туристичних стежок, маркових трас для проведення профільних занять для дітей;

-         земельні ділянки дитячих і спортивних таборів тощо.

Але потрібно звернути увагу на те, що все ці земельні ділянки разом   зі

спорудою або будь-яким іншим елементом розташовані поза землями оздоровчого призначення. Вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Природоохоронні території - це території землі, які охороняються законом, мають певні властивості та складають природну культурну цінність для держави.

До складу природно-заповідного фонду, у відповідності до екологічного законодавства України, входять наступні ка­тегорії природоохоронних об'єктів і територій:

-         природні за­повідники;

-         національні природні парки;

-         заказники загально­державного і місцевого значення;

-         регіональні ландшафтні парки, пам'ятки природи загальнодержавного і місцевого зна­чення;

-         парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загально­державного і місцевого значення;

-         зоологічні парки місцевого значення;

-         ботанічні сади;

-         дендрологічні парки;

-         заповідні уро­чища.

           Якщо розглядати всі ці ка­тегорії природоохоронних об'єктів і територій щодо дитячої рекреації, необхідно зазначити, що протягом свого вільного часу кожна дитина може відвідати той чи інший об’єкт, але це обов’язково повинно бути організовано, безпечно, у супроводі керівника певної кваліфікації.

          Основу організації управління навколишнім природним середовищем і раціональним використанням природних ресурсів становить Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».  Регулювання у сфері охорони  навколишнього природного середовища здійснюється Верховною Радою України, Міністерством екології та природних ресурсів України, центральним органом виконавчої влади з питань охорони  навколишнього природного середовища, іншими центральними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції.

Природоохоронна та рекреаційна діяльність у сфері дитячого дозвілля відіграє важливу роль в майбутньому на формування людських почуттів до навколишнього середовища, до природи, тому ці види діяльності повинні займати одне з найперших місць у процесі формування дозвілля дитини.

РОЗДІЛ 3.

РЕКРЕАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

3.1.           Дитячі рекреаційні потреби як основа рекреаційного проектування.

Дитячі рекреаційні потреби реалізуються в певних видах дитячої рекреаційної діяльності, під якою розуміється діяльність у вільний час, яка  направлена на відновлення і розвиток психічних, фізичних і духовних сил дитини.

Можна виділити 2 основних функції вільного часу для дитини:

- функція відновлення силдитини, що поглинаються сферою навчання та іншими непорушними заняттями;

- функція духовного, інтелектуального і фізичного розвитку.

Відновні функції (психофізіологічні) включають: харчуванняч, сон, рух. Вони виконують функції простого відновлення психофізіологічних параметрів. Функції розвитку (духовно-інтелектуальні) включають: оздоровлення, пізнання, спілкування.

Види рекреаційної діяльності мають певну кількість способів реалізації, званими рекреаційними заняттями.

В типологію рекреаційних занять для дитячої категорії населення можна виділити 2 групи, об'єднуючи 4 основних типи занять.

1. Група відновлення:

а) рекреаційно-лікувальні заняття для дітей;

            б) рекреаційно-оздоровчі заняття для дітей.

2. Група розвитку:

а) рекреаційно-спортивні заняття для дітей;

б) рекреаційно-пізнавальні заняття для дітей.

Багато видів рекреаційних занять в реальній ситуації комбінуються. Рекреант (в даному випадку дитина) може свідомо протягом певного відрізка часу комбінувати рекреаційні заняття. Очевидно, що чим більше поєднань, тим ефективніше протікає рекреаційна діяльність, оскільки в одиницю часу більше задовольняється рекреаційних потреб.

Стійка комбінація рекреаційних занять, що повторюються, за певний відрізок часу отримала назву циклу рекреаційної діяльності (ЦРД).

ЦРД представляє як би сюжетну канву майбутньої туристської програми, дозволяє на основі поведінкових можливостей і зразків реалізувати конкретні рекреаційні цілі, мотивації і побажання туристів за допомогою вибору поєднань типів рекреаційної діяльності (далі ТРД) як еталонів рекреаційної діяльності.

У відсутність ТРД кожна людина самостійно неусвідомлено конструює ЦРД, виходячи з власних уявлень про корисність і аттрактівність рекреаційної діяльності, звичок, моди, цін, грошових доходів і інших чинників.

Найчастіше самостійно організована діяльність слабо відповідає рекреаційним потребам. ЦРД повинен, задовольняти дві фундаментальні вимоги: рекреаційній корисності і індивідуальній привабливості. Розроблена процедура формування ЦРД дозволяє виконати цю роботу за туриста і рекомендувати йому оптимальні поєднання елементарних рекреаційних занять. Тому на основі аналізу анкетування, проведеного з дитячою категорією населення щодо їх потреб та задоволення останніх протягом року, буде розроблена рекреаційна програма для проведення вільного часу дитини згідно з її потребами.

3.2.           Рекреаційна програма проведення вільного часу дитячої категорії населення.

Протягом тижня мною було зроблено опитування дитячої категорії населення щодо різноманітності проведення дозвілля на рівні щоденного (), щотижневого, щоквартального та щорічного відпочинку. Відомо, що для кожного з періодів є переважні типи рекреаційної діяльності.

Протягом тижня мною було зроблено опитування дитячої категорії населення щодо різноманітності проведення дозвілля на рівні щоденного (у школі), щотижневого (вихідні), щоквартального (короткочасні канікули) та щорічного (літні довготривалі канікули) відпочинку. Відомо, що для кожного з періодів є переважні типи рекреаційної діяльності.

- для щоденного дитячого відпочинку переважними є наступні типи рекреаційної діяльності: прогулянковий відпочинок, любительські заняття на відкритому повітрі, спортивні ігри і вправи, водні процедури, ігри в приміщенні і т. д.;

- для щотижневого дитячого відпочинку - рухливі заняття на воді, спортивний туризм, спортивні ігри і вправи, екскурсійний туризм, любительські заняття на відкритому повітрі і т. д.;

         -    для щоквартального дитячого відпочинку - плавання у відкритому водоймищі, плавання в критому басейні, купання в джерелах, ходьба в щадному режимі, загальна фізична підготовка, боулінг, дозована ходьба, місцеві пізнавальні поїздки у супроводі екскурсовода з використанням автобуса, місцеві пізнавальні прогулянки з екскурсоводом, пізнавальні відвідини музеїв, будинків-музеїв, виставок, відвідування нічних клубів, шоу, фестивалів, дитячий футбол, волейбол, городки, лапта и т. п.

- для щорічного дитячого відпочинку - спортивний, екскурсійний туризм,  заняття на воді, катання на ковзанках і т.д.

Отже, аналізуючи результати опитування, я дійшла до висновку щодо кожного періоду відпочинку. Щорічний дитячий відпочинок, тобто відпочинок протягом літніх канікул є доволі різноманітним. Залежно від фінансового достатку родини діти протягом одного з місяців відвідують дитячі оздоровчі табори, профілакторії спеціальних профілів, разом з батьками протягом тижня або двох проводять на морі, а також у вільний час займаються фізичними вправами, проводять рухливі ігри тощо. Щоквартальний відпочинок дитячої категорії населення також є не менш активним. Діти протягом весняних та осінніх канікул активно проводять своє дозвілля. Вони відвідують місцеві пізнавальні поїздки у супроводі екскурсовода з використанням автобуса, місцеві пізнавальні прогулянки з екскурсоводом, пізнавальні відвідини музеїв. Прогулянки  на свіжому повітрі також є не останнім заняттям на протязі канікул. А що до щотижневого відпочинку, то дитяча категорія населення майже всі вихідні проводить вдома. Втомленість після навчального тижня не залишає сил для проведення активних вихідних. Саме тому я обрала щотижневий вид відпочинку, щоб запропонувати свій варіант активного дозвілля протягом суботи та неділі для дитячої категорії населення..

Субота (час орієнтовний):

10.00 – підйом;

10.15 – 10.45 – ранкова зарядка;

10.45 – 12.00 – проведення часу за бажанням;

12.00 – 14.00 – виконання домашнього завдання;

14.00 – 17.00 – місцеві пізнавальні прогулянки з екскурсоводом чи з 

                         батьками;